В України започаткували фонд внутрішніх водних шляхів: куди підуть гроші

В України започаткували фонд внутрішніх водних шляхів: куди підуть гроші

Верховна Рада створила Державний фонд внутрішніх водних шляхів та проголосувала за відповідний законопроєкт № 5090. Порядок використання коштів Державного фонду внутрішніх водних шляхів затверджуватиме Кабмін. Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію з 1 квітня 2022 року, за винятком окремих положень.

«Впевнено просуваємось на шляху до відродження судноплавства на найбільших українських річках. Ми обрали саме цей шлях, спираючись на успішний досвід функціонування Дорожнього фонду. Багаторічне ігнорування потреби саме річкової інфраструктури та судноплавства вимагає від держави системного підходу, а також довгострокового планування. Саме тому вже цього року стартувало “Велике будівництво” на річках. Наразі вже розпочалися капітальні ремонти на судноплавних шлюзах Дніпра. На завершальній стадії роботи з модернізації пункту управління Київського шлюзу. Надалі ми плануємо провести капітальний ремонт на решті п’яти дніпровських шлюзах», —

__________________

зазначив міністр інфраструктури України Олександр Кубраков.

Джерелами формування цього фонду стануть:

1. Кошти державного Дорожнього фонду;
2. Державні запозичення, залучені для реалізації інвестиційних проєктів з будівництва, реконструкції та розвитку стратегічних об’єктів інфраструктури внутрішнього водного транспорту;
3. Кошти від реалізації ґрунту (мінеральної сировини), що вилучається після шляхових робіт, які проводить держпідприємство, котре належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади у сфері внутрішнього водного транспорту;
4. Інші надходження, визначені законом про держбюджет.

Кошти з Державного фонду внутрішніх водних шляхів витрачатимуться на:

1) обслуговування внутрішніх водних шляхів для утримання їх у судноплавному стані;
2) будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання стратегічних об’єктів інфраструктури внутрішнього водного транспорту;
3) заходи із дотримання безпеки судноплавства на внутрішніх водних шляхах;
4) навігаційно-гідрографічне забезпечення судноплавства на внутрішніх водних шляхах;
5) функціонування, реконструкцію, ремонт та розвиток річкової інформаційної служби;
6) розвиток інфраструктури внутрішнього водного транспорту відповідно до державних програм;
7) утримання, реконструкцію, ремонт, у тому числі капітальний, технічне переоснащення та охорону судноплавних шлюзів, а також витрати на використання цих споруд для пропуску суден;
8) виконання боргових зобов’язань за запозиченнями, отриманими державою або під державні гарантії, на розвиток та утримання внутрішніх водних шляхів;
9) роботу державного підприємства, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади у сфері внутрішнього водного транспорту та займається обслуговуванням внутрішніх водних шляхів.

Серед джерел, що формуватимуть Державний фонд внутрішніх водних шляхів, — кошти Державного дорожнього фонду, державні запозичення, кошти від реалізації ґрунту, який вилучається в результаті проведення шляхових робіт, та інші надходження.

«На часі також і адміністративні зміни: на базі ДП “Укрводшлях” створять єдине підприємство для обслуговування та розвитку річкової інфраструктури, яке здійснюватиме зокрема й лоцманське проведення та навігаційне забезпечення»,

______________________

— зауважив Олександр Кубраков.

Нагадаємо, що з 1 січня 2022 року набрав чинності Закон України «Про внутрішній водний транспорт». Серед головних нововведень Закону зазначені встановлення єдиної термінологічної бази в галузі, встановлення необхідності прийняття Стратегії розвитку внутрішнього водного транспорту України та створення відповідних умов.

Крім вказаного фонду, Міністерство інфраструктури України має намір створити спеціальний фонд із розвитку авіаційної та залізничної інфраструктури.

Висновки:

Зазначене рішення давно обговорювалося операторами галузі та представниками бізнесу, адже на річці давно був потрібний єдиний регулятор. На фонд внутрішніх водних шляхів покладають великі надії, адже бізнес очікує ефективного функціонування річкової інфраструктури: утримання в належному стані річкових шлюзів, проведення днопоглиблення задля створення форватеру для проходу судів тощо.

Зокрема навколо стану шлюзів постійно точилися суперечки, а на їх утримання хронічно не вистачало фінансування. І якщо їх нарешті приведуть в порядок — це буде майже революційне рішення влади.

Без нормальної роботи річкової інфраструктури неможливо організувати належну роботу річкового транспорту, який займається доставкою вантажів. Відомо, що останнім часом акценти зміщуються у бік річки. Все більше представників бізнесу, зокрема агрокомпанії, почали використовувати ріку як альтернативу залізниці та автомобільним перевезенням.

ІНШІ ПУБЛІКАЦІЇ