Аналітична оцінка діяльності Міністерства інфраструктури у 2021 році

Редакція журналу Intelmag зробила аналітичну оцінку результатів діяльності Міністерства інфраструктури і транспортної галузі України за 2021 рік та представляє її читачам.

Для транспортної галузі 2021 рік був непростим, як і для економіки в цілому. Держава, в особі посадовців, які мають оберігати та відстоювати інтереси громадян, мешканців та платників податків України (а за Конституцією України — власників майна, що перебуває в управлінні виконавчих органів державної влади), інколи приймала суперечливі рішення, що негативно впливали на розвиток транспортної галузі. У даному огляді редакція звертає увагу на залізничні, водні та повітряні артерії транспортної галузі. Насамперед ми маємо зазначити, що головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у транспортній сфері, є Міністерство інфраструктури України.

Міністерство інфраструктури України

Ст. 1 Положення «Міністерство інфраструктури України» затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 30 червня 2015 року № 460.

Мінінфраструктури є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах автомобільного, залізничного, морського та річкового транспорту, надання послуг поштового зв’язку; а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері авіаційного транспорту та використання повітряного простору України, туризму та курортів (крім здійснення державного нагляду (контролю) у сфері туризму та курортів), розвитку, будівництва, реконструкції та модернізації інфраструктури авіаційного, морського та річкового транспорту, дорожнього господарства, навігаційно-гідрографічного забезпечення судноплавства, торговельного мореплавства, з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті; а також державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному транспорті загального користування, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибної промисловості).

Кадровий склад

Апарат Міністерства інфраструктури України складається з керівної ланки, 4 Директоратів, 2 Департаментів, 10 Управлінь, 1 служби, 1 відділу, 4 секторів, секретаріату державного секретаря та 1 окремої посади (головний спеціаліст з технічного захисту інформації).

Підвідомчі організації установи підприємства

Морська галузь

• Державне підприємство «Адміністрація морських портів України»;
• Державне підприємство «Севастопольський морський торговельний порт» (наказом Міністерства інфраструктури України від 16.06.2014 № 255 «Про закриття морських портів», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24 червня 2014 року за № 690/25467, до відновлення конституційного ладу України на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та міста Севастополь морський порт «Севастополь» закритий з дня набрання чинності цим наказом 15.07.2014);
• Державне підприємство «Керченський морський торговельний порт» (наказом Міністерства інфраструктури України від 16.06.2014 № 255 «Про закриття морських портів», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24 червня 2014 року за № 690/25467, до відновлення конституційного ладу України на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та міста Севастополь морській порт «Керч» закритий з дня набрання чинності цим наказом 15.07.2014);
• Державне підприємство «Феодосійський морський торговельний порт» (наказом Міністерства інфраструктури України від 16.06.2014 № 255 «Про закриття морських портів», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24 червня 2014 року за № 690/25467, до відновлення конституційного ладу України на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та міста Севастополь морській порт «Феодосія» закритий з дня набрання чинності цим наказом 15.07.2014);
• Державне підприємство «Євпаторійський морський торговельний порт» (наказом Міністерства інфраструктури України від 16.06.2014 № 255 «Про закриття морських портів», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24 червня 2014 року за № 690/25467, до відновлення конституційного ладу України на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та міста Севастополь морській порт «Євпаторія» закритий з дня набрання чинності цим наказом 15.07.2014);
• Державне підприємство «Ялтинський морський торговельний порт» (наказом Міністерства інфраструктури України від 16.06.2014 № 255 «Про закриття морських портів», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24 червня 2014 року за № 690/25467, до відновлення конституційного ладу України на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та міста Севастополь морській порт «Ялта» закритий з дня набрання чинності цим наказом 15.07.2014);
• Державне підприємство «Миколаївський морський торговельний порт»;
• Державне підприємство «Одеський морський торговельний порт»;
• Державне підприємство «Морський торговельний порт “Чорноморськ”»;
• Державне підприємство «Херсонський морський торговельний порт»;
• Державне підприємство «Маріупольський морський торговельний порт»;
• Державне підприємство «Бердянський морський торговельний порт»;
• Державне підприємство «Ренійський морський торговельний порт»;
• Державне підприємство «Ізмаїльський морський торговельний порт»;
• Державне підприємство «Морський торговельний порт “Южний”»;
• Державне підприємство «Стивідорна компанія “Ольвія”»;
• Державне підприємство «Класифікаційне товариство “Регістр судноплавства України”»;
• Державна установа «Держгідрографія»;
• Інспекція з питань підготовки та дипломування моряків;
• Державне підприємство водних шляхів «Укрводшлях»;
• Державне підприємство «Науково-дослідний проектно-конструкторський інститут морського флоту України з дослідним виробництвом»;
• Державне підприємство «Державний проектно-вишукувальний та науково-дослідний інститут морського транспорту “ЧорноморНДІпроект”»;
• Державне підприємство «Адміністрація річкових портів»;
• Приватне акціонерне товариство «Українське Дунайське пароплавство»;
• Казенне підприємство «Морська пошуково-рятувальна служба».

Автомобільна галузь

• Державне підприємство «Державний автотранспортний науково-дослідний і проектний інститут»;
• Державне підприємство «Українське державне підприємство по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів “Укрінтеравтосервіс”».

Авіаційна галузь

• Державне підприємство обслуговування повітряного руху України;
• Державне підприємство «Міжнародний аеропорт “Львів” імені Данила Галицького»;
• Державне підприємство «Міжнародний аеропорт “Бориспіль”»;
• Державне підприємство «Український центр з науково-методичного забезпечення експлуатації авіаційної техніки»;
• Державне підприємство «Дирекція з будівництва міжнародного аеропорту “Одеса”»;
• Український державний проектно-технологічний науково-дослідний інститут цивільної авіації «Украеропроект».

Підприємства прямого підпорядкування

• Акціонерне товариство «Укрпошта»;
• Державне підприємство «Укрсервіс Мінтрансу»;
• Приватне акціонерне товариство «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту»;
• Приватне акціонерне товариство «Харківський електротехнічний завод “Трансзв’язок”»;

Центральні органи виконавчої влади, діяльність яких спрямовується Міністерством інфраструктури України

• Державна авіаційна служба України;
• Державне агентство автомобільних доріг;
• Державна служба України з безпеки на транспорті;
• Державна служба України з морського та річкового транспорту;
• Державне агентство інфраструктурних проектів України.

Керівництво Міністерства інфраструктури України

Пріоритети роботи Міністерства інфраструктури України

1. Конкурентоспроможна та ефективна транспортна система;
2. Інноваційний розвиток транспортної галузі та глобальні інвестиційні проєкти;
3. Безпечний для суспільства, екологічно чистий та енергоефективний транспорт;
4. Безперешкодна мобільність та міжрегіональна інтеграція.

Законодавчі ініціативи в транспортній сфері

Впливати на галузь можливо об’єднаними зусиллями з профільним комітетом Верховної Ради України та іншими органами. Для законодавчого врегулювання, закріплення та імплементації програм у сфері транспорту в державі діє Комітет Верховної Ради України з питань транспорту та інфраструктури.

Склад Комітету:

Клименко Юлія Леонідівна (перший заступник голови Комітету), Тищенко Микола Миколайович (заступник голови Комітету), Крейденко Володимир Вікторович (заступник голови Комітету), Бондар Віктор Васильович (член Комітету), Бондарєв Костянтин Анатолійович (голова підкомітету), Василів Ігор Володимирович (член Комітету), Васильковський Ігор Ігорович (голова підкомітету), Вацак Геннадій Анатолійович (секретар Комітету), Величкович Микола Романович (член Комітету), Горенюк Олександр Олександрович (член Комітету), Зуєв Максим Сергійович (голова підкомітету), Кісєль Юрій Григорович (Голова Комітету), Ковальов Артем Володимирович (голова підкомітету), Козак Володимир Васильович (член Комітету), Корявченков Юрій Валерійович (голова підкомітету), Мурдій Ігор Юрійович (член Комітету), Негулевський Ігор Петрович (голова підкомітету), Павловський Петро Іванович (голова підкомітету), Пашковський Максим Ігорович (член Комітету), Пономарьов Олександр Сергійович (член Комітету), Савчук Оксана Василівна (голова підкомітету), Сухов Олександр Сергійович (член Комітету).

Статистичні дані (відповідно до даних офіційного порталу ВРУ) законопроєктної роботи Комітету в 2021 році (період з 01.01.2021 до 16.07.2021):

• Комітет визначено головним з підготовки 33 законопроєктів.
• Комітет має подати свої пропозиції до 196 законопроєктів.
• 3 законопроєкти прийняті Верховною Радою України за основу та готуються в Комітеті до ІІ читання:
• проєкт закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки окремих категорій учасників дорожнього руху (користувачів персонального легкого електротранспорту, велосипедистів та пішоходів)»;
• проєкт закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку розроблення, прийняття та впровадження авіаційних правил України»;
• проєкт закону «Про мультимодальні перевезення».
• Крім цього, відомо, що підписаний 17 грудня 2021 Президентом України законопроєкт «Про ратифікацію Протоколу між Урядом України та Урядом Республіки Білорусь про внесення змін до Угоди між Урядом України і Урядом Республіки Білорусь про міжнародне автомобільне сполучення від 17 грудня 1992 року» має розблокувати міжнародні автоперевезення з України в держави Балтії та Скандинавії, зокрема в Литву, Латвію, Естонію та Фінляндію.
• Запланований до прийняття в наступному році законопроєкт «Про залізничний транспорт» має поділити АТ «Укрзалізниця» на частини (так званий залізничний андбалдінг — розмежування функцій перевірника та оператора залізничних колій).

На діяльність Мінінфраструктури та державні підприємства транспортної галузі впливають не лише прийняті закони, а й діяльність тимчасових слідчих комісій ВР України.

Наприклад, 17 грудня 2021 на підсумковому засіданні ТСК народні депутати вирішили рекомендувати Кабінету Міністрів України не продовжувати контракт з чинним очільником АТ «Укрзалізниця» Олександром Камишіним, якого було призначено на посаду 11.08.2021.

ЧИТАТИ ТАКОЖ:

• Залізнична блокада: Польща звинувачує Україну в блокуванні транзиту з Китаю

Кадрові зміни Міністерства

• 20 травня 2021 року новим міністром інфраструктури призначено Олександра Кубракова (до цього він очолював «Укравтодор»), який змінив на посаді Владислава Криклія після низки медійних скандалів (зокрема намірів передати в управління угорській компанії «Дунайське пароплавство», корупційних скандалів у сфері переатестації дипломів моряків тощо).
• Слід відзначити, що після зміни міністра інфраструктури зафіксоване деяке пожвавлення роботи Міністерства з питань отримання/залучення іноземних кредитних ресурсів для потреб фінансування інфраструктурних проєктів.
• Також в 2021 році кадрові призначення стосувались посад заступника міністра інфраструктури (призначений заступник міністра Юрій Васьков) та керівників державних підприємств, що підпорядковані Міністерству (наприклад, капітанів морських портів).
• В минулому, поточному та, напевно, в 2022 році Мінінфраструктури (у тому числі підзвітні йому державні установи та підприємства) буде однією з установ, які найбільше освоюватимуть кошти як державного бюджету, так і залучених фінансових ресурсів.
• Так, порівнюючи видатки державного бюджету в 2019-2021 роках (та заплановані на 2022 рік) на інфраструктурні проєкти, ми бачимо їх суттєвий приріст.

* дані наведені з законів України про державний бюджет 2019-2022 років; не враховані фінансові показники підприємств транспортної галузі, які перебувають у власності держави.

Проаналізувавши наявні відкриті статистичні дані, ми можемо свідчити, що станом на 2020 рік збільшення асигнувань на інфраструктурні проєкти не збільшило частку транспорту у ВВП України.

На сьогодні наявні повноваження Міністерства інфраструктури України не дозволяють йому безпосередньо впливати на діяльність окремих суб’єктів критичної транспортної інфраструктури (наприклад, АТ «Укрзалізниця»). Такий вплив можливий лише за прийняття регуляторних нормативно-правових актів. Водночас нормативно-правові акти не можуть бути реалізовані Міністерством самостійно.

Згадаємо найбільші події в транспортній сфері, до яких прямо або опосередковано причетне Мінінфраструктури.

Залізнична галузь

1. 17 березня 2021 українська та корейська сторони підписали Меморандум, який анонсує старт проєкту із розвитку високошвидкісного залізничного сполучення в Україні. На початковому етапі він передбачає будівництво залізничної лінії зі швидкістю руху до 250 км/год та сучасної інфраструктури для обслуговування InterCity і контейнерних перевезень у напрямку ЄС.
2. 28 квітня 2021 Кабінет Міністрів України затвердив Порядок використання коштів, передбачених у держбюджеті на оновлення рухомого складу «Укрзалізниці» та модернізації залізничної інфраструктури для розвитку пасажирських перевезень.
3. 7 травня 2021 року АТ «Укрзалізниця» та швейцарська компанія Stadler CIS AG уклали Меморандум про співпрацю та локалізацію в Україні виробництва її пасажирського рухомого складу.
4. 14 червня 2021 року АТ «Укрзалізниця» оголосило проведення переговорної процедури для закупівлі пасажирських вагонів та виконання відповідної бюджетної програми з оновлення пасажирського рухомого складу. Переможцем було обрано ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод». Вартість закупівлі — 3,044 мільярди гривень.
5. 1 липня 2021 року Верховна Рада України ратифікувала Рамкову угоду між Урядом України та Урядом Французької Республіки щодо офіційної підтримки оновлення парку вантажних електричних локомотивів АТ «Укрзалізниця».
6. 15 липня 2021 АТ «Укрзалізниця» залучила фінансування в розмірі 300 мільйонів доларів США шляхом випуску облігацій терміном на п’ять років. Ставка дохідності за єврооблігаціями склала 7,875% річних. Заявки на фінансування було отримано від 70 інвесторів, що в основному представляють Велику Британію та Швейцарію. Залучення фінансування було організовано J. P. Morgan та Dragon Capital.
7. 30 липня Рада національної безпеки і оборони України повідомила про низку загроз державній безпеці, що пов’язані з критичною управлінською та фінансовою ситуацією в АТ «Укрзалізниця», а також катастрофічним станом залізничної інфраструктури в країні. Було створено оперативний штаб з подолання кризи в АТ «Укрзалізниця».
8. 11 серпня Кабінет Міністрів України за поданням Наглядової ради призначив Олександра Камишіна новим виконуючим обов’язки голови правління АТ «Укрзалізниця». Івана Юрика звільнено з займаної посади.
9. 13 серпня 2021 у Міністерстві юстиції України був зареєстрований Наказ Міністерства інфраструктури України «Про внесення змін до Коефіцієнтів, що застосовуються до тарифів Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов’язані з ними послуги». Відповідно до цього Наказу АТ «Укрзалізниця» розпочала двоетапний процес підняття тарифів на вантажні залізничні перевезення.
10. Згідно з оприлюдненими «Укрзалізницею» даними, у 2020 році перевезення руди, вугілля та коксу становили 49% від загальної кількості перевезених вантажів, будматеріали — 20% від загальної кількості перевезених вантажів, зернові — 11% тощо. Таким чином, дохідність «Укрзалізниці» планують збільшити фактично за рахунок перевезень продукції гірничо-металургійного комплексу, оскільки інтенсивність перевезення будівельних матеріалів та зернових мають сезонний характер (інтенсивність зменшується у зимовий період). Основним замовником перевезень продукції гірничо-металургійного комплексу є компанії, що входять до фінансово-промислової групи «СКМ» (Р. Ахметова) та Ferrexpo (К. Жеваго).
11. 1 листопада 2021 Міністерство інфраструктури України оголосило про підготовку необхідних директив щодо продовження до 2023 року дії експерименту з допуску приватної тяги на колії загального користування.
12. Єдиним учасником експерименту з допуску приватної тяги на колії загального користування є ТОВ «Українська локомотивна компанія». Вказана компанія має у володінні 14 локомотивів 2М62 1984-1987 років виготовлення. Серед кінцевих бенефіціарних власників компанії значиться Владислав Якубовський — людина з таким самим ім’ям та прізвищем за часів Віктора Януковича очолювала Державне агентство екологічних інвестицій України. Саме це відомство колись виділило 1,7 мільярда гривень Кіотського протоколу на утеплення садочків, шкіл та інтернатів. У 2012 році окремі ЗМІ зазначали, що гроші освоїли три фірми-прокладки, пов’язані з Юрієм Іванющенком.
13. 9 листопада 2021 року міністр інфраструктури Олександр Кубраков під час форуму «Велике будівництво: нова залізниця» оголосив про намір у наступному році передати в управління Deutsche Bahn DB Engineering & Consulting пасажирські перевезення, а також заявив, що контракт із Alstom на постачання АТ «Укрзалізниця» 130 електровозів підпишуть до кінця поточного року.

ЧИТАТИ ТАКОЖ:

• Будівництво аеропорту в Дніпрі: терміни, тендери, термінали

Вказана угода реалізовується в рамках підписаної Рамкової угоди між Урядом України та Урядом Французької Республіки щодо офіційної підтримки оновлення парку вантажних електричних локомотивів акціонерного товариства «Українська залізниця» від 13 травня поточного року, яка передбачає постачання 130 вантажних електротягів французькою компанією Alstom. Орієнтовна вартість локомотивів становитиме близько 882,5 мільйонів євро.

Закупівля локомотивів здійснюватиметься за рахунок кредиту французької сторони, який складатиме 750 мільйонів євро (85% від загальної суми вартості вантажних електротягів), з яких 350 мільйонів євро — це казначейська позика, і 400 мільйонів євро — кредит Bpifrance Assurance Export (французький державний інвестиційний банк). Строк погашення кредиту — 14 років.

20 грудня 2021 Польська компанія PKP LHS повідомила про понад тижневу затримку вантажів, що перевозяться залізничним транспортом, з перетином польсько-українського кордону. Затримку товарних потягів з Китаю пов’язують з бажанням нашої держави отримати більше дозволів на вантажівки України.

28 грудня 2021 Міністерство юстиції України зареєструвало Наказ Міністерства інфраструктури України щодо обмеження терміну експлуатації вагонів. Наказ передбачає поетапне обмеження терміну експлуатації вантажних вагонів протягом 10 років та приведення цього терміну до нормативного, тобто піввагонів — з 44 років до 22 років, а зерновозів — із 45 років до 30 років.

ЧИТАТИ ТАКОЖ:

Судові баталії АТ «Укрзалізниця»: що у підсумку може отримати стратегічне державне підприємство

Відповідно до прогнозу Міністерства інфраструктури, прийняття рішення щодо списання старих вагонів у наступні п’ять років потребуватиме витрат операторів вантажних вагонів на оновлення рухомого складу на суму 41,64 мільярдів гривень. Так, з рухомого складу «Укрзалізниці» будуть списані більше 40 тисяч вантажних вагонів, а з парків приватних власників — 25,3 тисяч. Зокрема найбільшому приватному оператору ТОВ «Лемтранс» (бенефіціар — Ринат Ахметов) доведеться списати 6,7 тисяч вагонів. Водночас холдинг «СКМ» (бенефіціар — Ринат Ахметов) може частково компенсувати витрати на оновлення рухомого складу через залучення його підприємств до реалізації проєкту оновлення вагонів.

Авіаційна галузь

1. 18 січня 2021 визначено переможця аукціону на виконання передпроєктних робіт з будівництва аеропорту на Закарпатті. Орієнтовно будівництво аеропорту займе до трьох років.
2. 27 січня 2021 повідомлено про намір укласти договір з ТОВ «Альтіс-констракшн» на виконання робіт з будівництва аеродрому Міжнародного аеропорту «Дніпропетровськ» у Дніпропетровській області, загальним кошторисом 5,698 мільярдів гривень.
3. 29 квітня 2021 оголошено про намір створення спеціального державного фонду, з якого фінансуватимуться розвиткові проєкти аеропортової інфраструктури.
4. 29 травня 2021 року запроваджено заборону на використання повітряного простору України повітряним суднам, зареєстрованим у Республіці Білорусь.
5. 12 жовтня 2021 року Україна та Європейський Союз підписали Угоду про спільний авіаційний простір. Церемонія підписання відбулася в присутності Президента України Володимира Зеленського, глави Європейської ради Шарля Мішеля та президента Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн. Вказаний документ передбачає створення спільного авіаційного простору між Україною та ЄС, що сприятиме взаємному доступу до ринків авіаперевезень з рівними умовами конкуренції та повагою до однакових правил.

Морська галузь/річковий транспорт

1. 16 квітня 2021 завершено підготовку пре-ТЕО за проєктом концесії першого і контейнерного терміналів порту «Чорноморськ». Проєкт розроблював консорціум на чолі з компанією «Касталія Едвайзерс».
2. У листопаді 2021 в Міністерстві інфраструктури України було оголошено, що у 2022 році планується випуск облігацій ДП «Адміністрація морських портів України». Планується що зобов’язання можуть розміщуватися як на іноземних фондових ринках, так і всередині держави.
3. 17 листопада 2021 року Кабінет Міністрів України схвалив рішення про перетворення ДП «Адміністрація морських портів України» на акціонерне товариство в 2022 році.
4. 18 листопада 2021 року Міністерство інфраструктури України розробило і оприлюднило для обговорення проєкт наказу, яким пропонується внесення зміни до: Порядку справляння та розміру ставок портових зборів (зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 12 червня 2013 року за № 930/23462) і Порядку обліку та використання коштів від портових зборів (зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 12 червня 2013 року за № 931/23463).
5. Відповідно до оприлюдненого тексту, Мінінфраструктури не акцентує увагу на Порядку обліку і використання коштів від портових зборів та пропонує не використовувати кошти від портових зборів на утримання, обслуговування і забезпечення функціонування річкової інформаційної служби і на проведення промірних, тральних, днопоглиблювальних і дноочисних робіт на внутрішніх водних шляхах, що належать до категорії судноплавних. Фінансувати річкову інформаційну службу планується за рахунок коштів Державного фонду внутрішніх водних шляхів (законопроєкт від 30.09.2020 № 4168), однак вказаний фонд ще не створено.
6. 1 грудня 2021 майно ДП «Стивідорна компанія “Ольвія”» та ДП «Адміністрація морських портів України» на 35 років передали в концесію катарській QTerminals Olvia. Інвестиції оцінюють у 3,4 мільярди гривень.
7. 13 грудня 2021 року Фондом державного майна було оголошено про намір провести приватизацію ДП «Морський торгівельний порт “Усть-Дунайськ”» та ДП «Білгород-Дністровський морський торговельний порт» у першому кварталі 2022 року. Наразі регіональне відділення ФДМУ в Одеській та Миколаївській областях здійснює всі необхідні підготовчі роботи.

ВИСНОВКИ

1. Враховуючи розвиток ситуації у транспортній сфері в 2021 році, ми можемо скласти наступний прогноз на 2022 рік:
2. прийняття законопроєкту «Про залізничний транспорт» з подальшими поділом АТ «Укрзалізниця» та приватизацією (передачею в оренду, концесією) її окремих активів (наприклад, передача в оренду всього рухомого складу приватним юридичним особам, у тому числі іноземним);
3. чергові кадрові перестановки на державних підприємствах транспортної сфери (зокрема на АТ «Укрзалізниця»; припущення ґрунтується на тому, що 29 грудня на засіданні Кабінету Міністрів визначили переможців на посаду нових членів Наглядової ради «Укрзалізниці», які мають вплив на членів її правління);
4. можливе редагування наказу Міністерства інфраструктури України щодо обмеження терміну експлуатації вагонів;
5. продовження приватизації та передачі в концесію морських торгівельних портів;
6. корпоратизація ДП «Адміністрація морських портів України»;
7. збільшення фінансування інфраструктурних проєктів (в авіаційній, морській та залізничній галузях) за рахунок залучених кредитних коштів;
8. виникнення передумов до «транспортної війни» з Польщею через непорозуміння з нібито затримкою на території України вантажів із Китаю.

ЧИТАТИ ТАКОЖ:

• Законопроєкт «Про залізничний транспорт» № 1196-1: існуючі ризики для об’єктів інфраструктури АТ «Укрзалізниця»