Сьогодні українське суспільство вимагає від розпорядників бюджетних коштів не тільки публічно звітувати про їхнє використання, але й ефективно витрачати. Саме тому замовники — органи влади та державні підприємства — мають регулярно аналізувати закупівельні процеси задля підвищування якості самих закупівель. Згідно із задумом, перехід на електронну систему закупівель через систему Prozorro, що завершився в Україні 1 серпні 2016 року, мав забезпечити ефективність витрачання державних коштів. На сьогодні система Prozorro вважається відмінним інструментом електронних закупівель, створеним задля прозорості дій в усіх державних закупівлях. Але якість системи не завжди дорівнює дотриманню органами державної влади та державними підприємствами нормативно-правових актів, які регламентують діяльність у сфері публічних закупівель. Про відповідність вимогам чинного законодавства публічних закупівель, що проводяться ДП «Державна служба морського та річкового транспорту України», і йтиметься в матеріалі.
Державна служба морського та річкового транспорту України (Морська адміністрація або МАРАД) — центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через міністра інфраструктури. МАРАД реалізує державну політику у сферах морського та річкового транспорту, торговельного мореплавства, судноплавства на внутрішніх водних шляхах, навігаційно-гідрографічного забезпечення мореплавства, а також у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибної промисловості).
Звітність Рахункової палати України
У серпні 2021 року Рахункова палата України повідомила, що у 2019-2020 роках Державна служба морського та річкового транспорту України не забезпечила ефективне та законне використання коштів державного бюджету. При проведенні тендерних закупівель Державна служба морського та річкового транспорту України непродуктивно використала бюджетні кошти у розмірі 1,1 мільйона гривень. А у 2019 році загалом було витрачено понад 16 мільйонів гривень з недотриманням вимог законодавства у сфері публічних закупівель.
Так, у Звіті Рахункової палати України від 23.02.2021 № 4-1 наводяться приклади основних порушень у ході проведення тендерів Державною службою морського та річкового транспорту України. Серед них незабезпечення тендерного комітету об’єктивним аналізом пропозицій учасників торгів на відповідність їхнім технічним вимогам затвердженої тендерної документації та наявність у тендерній документації умов, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників. Більше того, за результатами проведеного аудиту Рахункова палата встановила факти невведення в експлуатацію придбаної техніки, гарантійний термін якої на час проведення перевірки вже сплив.
При цьому на засіданні Рахункової палати було прийнято рішення направити Верховній Раді України, Комітету Верховної Ради України з питань транспорту та інфраструктури, Кабінету Міністрів України, а також об’єкту контролю рішення Рахункової палати та звіт про результати аудиту для відповідного реагування.
Згідно із повідомленням, розміщеним на сайті Рахункової палати: «Протягом 2019-2020 років у Морській адміністрації, яка створена у 2017 році, змінилося шість керівників. При цьому майже 70% граничної чисельності посад працівників апарату адміністрації, її міжрегіональних управлінь та служб капітанів морських портів залишалися вакантними. Не був створений центр Морської адміністрації з надання адміністративних послуг за принципом “Єдиного вікна” та не запроваджено надання усіх адміністративних послуг із застосуванням Єдиної операційно-інформаційної системи “АІС Морська Адміністрація”. Причиною цього є невиділення з держбюджету на ці цілі протягом 2019-2020 років достатнього обсягу бюджетних коштів.
Разом з тим встановлено неефективне управління бюджетними коштами, виділеними за бюджетною програмою “Керівництво та управління у сферах морського та річкового транспорту” у 2019-2020 роках на загальну суму 457 тисяч гривень. Ці кошти не використані на заплановані у паспорті бюджетної програми цілі: підвищення кваліфікації працівників, сплату членських внесків до міжнародних морських організацій та забезпечення виконання завдань і функцій».
З моменту публікації Звіту Рахунокової палати України минуло 5 місяців. Редакція вирішила перевірити, чи змінився підхід у роботі Державної морської адміністрації до проведення тендерних процедур в системі Prozorro. Увагу редакції привернули закупівлі спеціалізованих суден у комплекті із підвісним двигуном та трейлером, що проходили у листопаді 2021 року. Йдеться про тендер з ідентифікаційним номером UA-2021-11-17-015105-a, очікувана вартість якого 3 720 000 гривень. Та тендер з ідентифікаційним номером UA-2021-11-09-006696-a очікуваною вартістю 3 990 000 гривень.
Вимоги до предмета закупівлі
На офіційному майданчику електронної системи публічних закупівель України Prozorro назва вищезазначених закупівель викладена наступним чином: «Спеціалізоване судно в комплекті з двома підвісними двигунами та трейлером», проте в технічних характеристиках технічної специфікації немає характеристик саме трейлеру. Натомість є орієнтовні технічні параметри причепу.
Але згідно з частиною 3 статті 23 Закону України «Про публічні закупівлі» — технічні специфікації, маркування, сертифікати, протоколи випробувань та інші засоби підтвердження відповідності, зазначені МАРАД технічні характеристики предмета закупівель не відповідають вимогам чинного законодавства. Адже технічна специфікація повинна містити опис усіх необхідних характеристик товарів, робіт або послуг, що закуповуються, у тому числі їхні технічні, функціональні та якісні характеристики. Характеристики товарів, робіт або послуг можуть містити опис конкретного технологічного процесу або технології виробництва чи порядку постачання товару (товарів), виконання необхідних робіт, надання послуги (послуг).
Крім того, наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України № 275 від 18.02.2020 «Про затвердження примірної методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі» передбачено декілька способів визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, а саме: розрахунок методом порівняння ринкових цін; розрахунок на основі закупівельних цін попередніх закупівель; розрахунок очікуваної вартості товарів/послуг, щодо яких діє державне регулювання цін і тарифів; розрахунок очікуваної вартості робіт. Проте Державна служба морського та річкового транспорту України раніше такі закупівлі не здійснювала. Отже, оцінка замовником тендерних пропозицій учасників на відповідність технічним вимогам до предмета закупівлі викликає занепокоєння.
Враховуючи, що пункт 13 частини 1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» визначає конкурентну процедуру закупівлі як здійснення конкурентного відбору учасників за процедурами закупівлі відкритих торгів, торгів з обмеженою участю та конкурентного діалогу, стає очевидно, що дії Державної служби морського та річкового транспорту України ідуть врозріз із принципами, задекларованими на законодавчому рівні, прописаними у частині 1 статті 5 Закону — Принципи здійснення публічних закупівель та недискримінація учасників:
1) добросовісна конкуренція серед учасників;
2) максимальна економія, ефективність та пропорційність;
3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель;
4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них;
5) об’єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі;
6) запобігання корупційним діям і зловживанням.
Як наслідок вказане МАРАД формулювання назви закупівлі може створити ризики, за яких об’єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі (як один з принципів) стане сумнівним.
Прихований код
У ході дослідження тендерної документації редакція звернула увагу на код за ДК вказаних закупівель. Зокрема предмет закупівель товару замовником визначено за кодом 021:2015: 34520000-8: Човни (Спеціалізоване судно в комплекті з двома підвісними двигунами та трейлером). Але законодавчий аналіз свідчить про певні розбіжності, які потребують корегування та приведення їх у відповідність, як цього вимагають нормативно-правові акти.
Так, предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку. Порядок визначення предмета закупівлі регламентується. У Законі «Про публічні закупівлі» чітко визначено, що товар — це продукція, об’єкти будь-якого виду та призначення, у тому числі сировина, вироби, устаткування, технології, предмети у твердому, рідкому і газоподібному стані, а також послуги, пов’язані з постачанням таких товарів, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих товарів (п. 34 ч. 1 ст. 1 Закону).
У залежності від того, що саме закуповується, для визначення предмету закупівлі використовують один або декілька класифікаторів. Предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 і 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника. Замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками четвертої-восьмої цифр Єдиного закупівельного словника.
Судно дійсно підпадає під код Єдиного закупівельного словника 34520000-8: Човни. Проте причеп підпадає зовсім під інший код Єдиного закупівельного словника, а саме: 34220000-5 Причепи, напівпричепи та пересувні контейнери. Відповідно Морська адміністрація мала б застосувати декілька класифікаторів, в іншому випадку це також вплине на об’єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі.
Висновки
- Згідно зі змінами, внесеними до постанови КМУ від 11 жовтня 2016 року № 710 «Про ефективне використання державних коштів», суб’єкти господарювання державного сектору економіки з метою прозорого, ефективного та раціонального використання коштів, мають забезпечувати обґрунтування та оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення та очікуваної вартості предмета закупівлі. Однак в двох проаналізованих редакцією тендерних процедурах Морською адміністрацією не була забезпечена прозорість оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі.
- Незважаючи на Звіт Рахункової палати України та звіт про результати аудиту для відповідного реагування, відправлений до Верховної Ради України, Комітету Верховної Ради України з питань транспорту та інфраструктури, Кабінету Міністрів України, об’єкту контролю, а також рішення Рахункової палати та звіт про результати аудиту для відповідного реагування, Державна служба морського та річкового транспорту України продовжує ігнорувати законодавчі вимоги.
