Аналіз змін у порядку ведення Реєстру морських портів України

Аналіз змін у порядку ведення Реєстру морських портів України

Безпека даних є надважливим елементом цілісної системи інформаційної безпеки держави. На тлі численних провокативних дій Російської Федерації в акваторіях моря дані, які функціонують в портовій галузі, потребують особливої уваги. Закон України «Про морські порти України» визначає, що Реєстр морських портів — це електронна база даних з обліку морських портів, метою якої є забезпечення даними, необхідними для виконання завдань у сфері безпеки мореплавства, охорони навколишнього природного середовища, а також для здійснення державного нагляду (контролю).

Постановою «Про внесення змін до Порядку ведення Реєстру морських портів України» № 1303 від 09.12.2021 Кабінет Міністрів України вніс зміни до порядку ведення Реєстру морських портів України.

Редакція проаналізувала ці зміни, спробуємо висвітлити основне:

  1. реєстраційний номер морського порту присвоюється згідно з класифікатором портів та інших пунктів (передбачено Рекомендацією № 16 Європейської економічної комісії ООН «ЛОКОД ООН — Класифікатор портів та інших пунктів»);
  2. адміністратора Реєстру (ДП «Адміністрація морських портів України») позбавлено функції перевірки відомостей, що надаються адміністраціями морських портів, які вносяться до Реєстру;
  3. Міністерство інфраструктури України позбавлено функції формування Реєстру та контролю за його веденням;
  4. розширено перелік відомостей, що вносяться до Реєстру стосовно морських терміналів у межах морського порту (у тому числі про групи вантажів (і небезпечних вантажів відповідно до класу), що обробляються в морському терміналі, та наявності систем відеоспостереження);
  5. розширено перелік відомостей, що вносяться до Реєстру стосовно портових операторів і послуг, які надаються такими операторами;
  6. розширено перелік відомостей, що вносяться до Реєстру постачальника рідкого палива (у тому числі про наявність ліцензії на оптову та роздрібну торгівлю пальним, перевезення небезпечних вантажів тощо);
  7. відомості до Реєстру вносяться адміністратором протягом десяти робочих днів (раніше було — п’ять робочих днів) з дня надходження заяви та копій документів (до внесення змін копії документів не вимагалися);
  8. від 09.12.2021 адміністратор Реєстру не забезпечує достовірність внесення поданих відомостей до Реєстру.
  9. сформовано перелік підстав для відмови у включення відомостей до Реєстру (підставою для відмови є неподання копій документів або внесення до заяви відомостей не у повному обсязі та подання недостовірної інформації);
  10. сформовано перелік підстав для виключення відомостей з Реєстру (а саме: подання суб’єктом господарювання відповідної заяви про виключення, ліквідація суб’єкта господарювання, неподання відповіді у 30-денний строк на запит адміністратора Реєстру про продовження дії заяви щодо внесення відомостей до Реєстру та доданих до заяви документів).

Без сумніву, позитивними сторонами вказаного нормативного акту є розширення спектру публічно-доступної інформації (у тому числі англійською мовою) щодо можливостей українських портів. Потенційні замовники послуг зможуть отримати більше уніфікованих даних для того, щоб обрати саме український порт з-поміж наявних морських воріт інших чорноморських держав.

Крім цього, присутність суб’єктів господарювання в Реєстрі створює для них позитивний імідж, оскільки це означає, що державні органи визнали такого суб’єкта та не заперечують його діяльності.

Водночас, розширюючи перелік документів, які необхідно надати для внесення в Реєстр, та встановлення правил щодо необхідності періодично підтверджувати ці документи, адміністратор Реєстру (у нашому випадку ДП «Адміністрація морських портів України») наділяється додатковими можливостями щодо опосередкованого впливу на приватних портових операторів і постачальників рідкого палива.

Цей вплив формуватиметься за рахунок позбавлення потенційних клієнтів доступу до надійної інформації щодо можливостей українських портів та суб’єктів господарювання, які здійснюють свою діяльність на їхній території. Також прийнятий нормативний акт може створити додаткові бюрократичні перепони, а відсутність в Реєстрі інформації щодо суб’єкта господарської діяльності, який здійснює свою діяльність на території порту, не тягне за собою адміністративну чи будь-яку іншу відповідальність. Відсутність запису в Реєстрі створює передумови лише до репутаційних втрат.

З урахуванням вищевикладеного, проведений аналіз роботи Реєстру залишає двояке відчуття. По-перше — позитивне (повна інформація щодо характеристики та можливостей портів України для потенційних вантажоотримувачів, вантажовідправників та судновласників). А по-друге – негативне в частині корупційних ризиків щодо внесення інформації до Реєстру (та його подальшого ведення), яка може використовуватися на шкоду інтересам портової галузі та України в цілому.

Зауважимо, що доступ до відомостей Реєстру є відкритим та безкоштовним. Інформація Реєстру публікується на офіційному веб-сайті адміністратора Реєстру, а також на порталі відкритих даних Міністерства інфраструктури як розпорядника такої інформації.