Під час події «Інфраструктурний день» Європейської Бізнес Асоціації, що проходила в Україні на початку грудня 2021 року, заступник голови Комітету з питань транспорту та інфраструктури Верховної Ради Юлія Клименко зробила заяву щодо можливості винесення на розгляд Верховною Радою України законопроєкту «Про залізничний транспорт» у березні-квітні 2022 року. Проаналізуємо ситуацію, що виникла навколо цього законотворчого документу, зареєстрованого депутатами Верховної Ради ще у 2019 році.
Щорічний «Інфраструктурний день» Європейської Бізнес Асоціації (European Business Association) традиційно зібрав експертів від бізнесу та представників профільних органів влади задля обговорення результатів роботи та змін в інфраструктурному секторі України, що відбулися впродовж 2021 року. У рамках зустрічі пройшли п’ять панельних дискусій. Під час першої та другої панелей обговорювалася загальна ситуація в індустрії, та були представлені результати щорічного експертного опитування Асоціації — Інфраструктурний індекс, який містить дослідження поточного стану ключових галузей інфраструктури. Три інші панельні дискусії були присвячені обговоренню підсумків у сфері залізничного, морського, річкового, повітряного транспорту, а також поштової галузі.
У рамках панелі, присвяченої підсумкам роботи залізничного транспорту, і був анонсований розгляд законопроєкту, який має лягти в основу реформування залізничної галузі. З огляду на ретроспективу зазначеного нормативного акту, редакція припускає, що народна депутатка Юлія Клименко мала на увазі «Проєкт закону про залізничний транспорт України» № 1196-1 від 06.09.2019 за авторством народних депутатів від політичної партії «Слуга народу» Кісєля Ю. Г., Скічка О. О., Кубракова О. М. і Тищенка М. М.
Фото (с) Верховна Рада України
Зазначимо, що законопроєкт «Слуги народу» майже повністю повторює проєкт закону № 1196, зареєстрований 29.08.2019 року народними депутатами попереднього скликання: Величковичем М. Р., Климпуш-Цинцадзе І. О., Геращенко І. В., Іоновою М. В., Фріз І. В., Синюткою О. М. та Князевичем Р. П.
Але між цими двома знаконопроєктами існує деяка відмінність. Давайте подивимось, в чому вона полягає, та чому після тривалого забуття вказаний законопроєкт почали реанімувати.
Законопроєктом «Про залізничний транспорт України» від 06.05.2019 № 1196-1 передбачається розподіл функцій у сфері експлуатації об’єктів залізничної інфраструктури (фактично поділ АТ «Укрзалізниці») між наступними суб’єктами господарювання:
- Оператор інфраструктури — суб’єкт господарювання, що створює, утримує та експлуатує інфраструктуру залізничного транспорту загального користування стратегічного значення або інфраструктуру залізничного транспорту загального користування.
- Об’єкти інфраструктури залізничного транспорту загального користування, враховуючи норми вітчизняного законодавства, можуть відчужуватись з власності «Укрзалізниці» у якості непрофільного активу чи з метою позбавлення невластивих функцій.
- Оператор залізничного рухомого складу – суб’єкт господарювання, який надає залізничний рухомий склад у користування на договірних умовах та/або використовує рухомий склад у своїй господарській діяльності.
Зазначене трактування в законопроєкті № 1196-1 надає редакції підстави висувати припущення щодо можливої передачі (або продажу) «Укрзалізницею» тягового рухомого складу (локомотивів) іншим юридичним особам, оскільки в проєкті закону не визначено форму власності оператора залізничного рухомого складу (державна чи приватна). Звертаємо увагу на те, що норми законів України «Про приватизацію державного та комунального майна», Закону України «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України “Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації”» – дозволяють приватизацію об’єктів АТ «Укрзалізниця».
Також, відповідно до ч. 6 ст. 15 проєкту закону «Про залізничний транспорт України» № 1196-1, об’єкти залізничної інфраструктури, якщо інше не передбачено законом, можуть бути передані на конкурсних засадах в оренду, лізинг, концесію, управління, спільну діяльність, та щодо них можуть укладатися договори в рамках державно-приватного партнерства.
Крім цього, проєктом закону України «Про залізничний транспорт України» № 1196-1 передбачено, що оператор інфраструктури в рамках розробки інвестиційної програми здійснює формування тарифу на обов’язкові послуги з доступу до стратегічної інфраструктури (ч. 4 ст. 9 проєкту закону). Ч. 3 ст. 8 проєкту закону передбачено, що державному регулюванню на залізничному транспорті підлягає тариф на обов’язкові послуги з доступу до стратегічної інфраструктури.
Враховуючи зазначене, тариф з доступу до інфраструктури залізничного транспорту загального користування формується за вільними тарифами (ч. 3 ст. 8 проєкту закону). Наприклад, оператор інфраструктури залізничного транспорту загального користування приватної форми власності має можливість встановлювати тарифи на власний розсуд.
Також проєкт закону «Про залізничний транспорт» № 1196-1 надає право оператору інфраструктури вводити підвищені або знижені тарифні ставки. Вказана норма законопроєкту несе в собі корупційні ризики, адже вона створює умови для надання преференцій окремим операторам рухомого складу, промисловим групам тощо.
Отже, на думку редакції, версія законопроєкту «Про залізничний транспорт» № 1196-1 фактично надає змогу менеджменту «Укрзалізниці» під час реформування галузі передати в управління зацікавленим особам найбільш ліквідне майно. У тому числі і рухомий склад — локомотиви і вагони, що були закуплені в 2018 році, а також заплановані до закупівлі в рамках президентської програми «Велике будівництво. Нова залізниця».
