Державні морські порти: що приховано за концесійними процесами в Україні?

Державні морські порти: що приховано за концесійними процесами в Україні?

Досвідчені експерти бачать в концесії ефективну форму державно-приватного партнерства, але що насправді приховано за концесійними процесами в Україні, наскільки вони ефективні? І чи насправді регіональні групи впливу зацікавлені в розвитку державних морських портів, а не отриманні в користування майна державних підприємств?

Морські порти України без сумніву є надважливою складовою транспортного сектору та економіки України загалом, а від рівня їх технологічного та технічного оснащення, відповідності системи управління та розвитку інфраструктури сучасним міжнародним вимогам залежить конкурентоспроможність вітчизняного транспортного комплексу на світовому ринку.

Взяті Україною зобов’язання перед Європейським банком реконструкції та розвитку, Європейським інвестиційним банком, спонукали Кабінет Міністрів України розробити «Концепцію впровадження політики власності щодо державних підприємств». Відповідно до вказаної концепції, державні підприємства в довгостроковому періоді планується розподілити на такі, що повинні залишитись у державній власності, приватизовані, ліквідовані, або ж, бути передані в концесію.

Фактично, концесія – це форма державно-приватного партнерства де майно підприємств, інших об’єктів, що належать державі чи територіальній громаді, передається в тимчасову експлуатацію приватним інвесторам за умови обов’язкового інвестування в такі об’єкти.

З метою забезпечення швидкого та ефективного розвитку механізму державно-приватного партнерства в Україні при Міністерстві інфраструктури України у жовтні 2017 року створено проектний офіс з розвитку державно-приватного партнерства «Spilno», основними завданнями якого визначено: зміну українського законодавства (де-юре, згідно до вимог угод з ЄС, де-факто – в інтересах транснаціональних корпорацій) та підготовку і реалізацію проектів концесії в рамках державно-приватного партнерства.

Керівник Офісу: Тарас Бойчук (окремі ЗМІ пов’язують з Рінатом Ахметовим).

Фінансування: Фонд Western NIS Enterprise Fund (WNISEF), заснований за фінансування уряду США через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID).

Безпосередньо створення проектного офісу «Spilno» мало своїх ініціаторів, серед яких:

  • Міністерство інфраструктури України в особі заступника міністра Надії Казначеєвої (від імені держави) нині займає посаду директора по інвестиціям «UMG Investments» (створена «SCM» Ріната Ахметова у 2006 році);
  • ГО «Легкий бізнес» («EasyBusiness», заявник на права інтелектуальної власності емблеми офісу «СПІЛЬНО») в особі «партнера ГО» – Гусєва Юрія Веніаміновича (у 2016  році – заступник Міністра оборони України, наразі – директор ДК «Укроборонпром»), керівник ГО – Дмитро Ливч (радник Прем’єр-міністра України на громадських засадах).

РЕАЛІЗОВАНІ ПРОЄКТИ

 КОНЦЕСІЯ ХЕРСОНСЬКОГО МОРСЬКОГО ТОРГОВЕЛЬНОГО ПОРТУ

26 червня 2020 року компанії «Risoil S.A.» та її партнеру «Georgian Industrial Group» (GIG) передано у концесію єдиний майновий комплекс   ДП «Херсонський морський торговельний порт», майно ДП «АМПУ», а також об’єкти, спеціально збудовані відповідно до умов концесійного договору на 30 років.

Згідно Угоди, «РИСОЙЛ» повинні вкласти 300 млн грн в розвиток порту, вносити щорічний концесійний платіж 18 млн. грн та змінний концесійний платіж у розмірі 7% від чистого доходу концесіонера, та вкласти 18 млн грн у місцеву інфраструктуру.

У вересні 2021 року, співвласник групи «Рисойл» Шота Хаджишвілі заявив що, нібито, вийшов з проєкту концесії, залишивши порт в управління своїм партнерам «Georgian Industrial Group».

КОНЦЕСІЯ ДП «СТИВІДОРНА КОМПАНІЯ ОЛЬВІЯ»

20 серпня 2020 року підписаний договір з катарською компанією QTerminals щодо концесії ДП «Стивідорна компанія Ольвія» та майна ДП «АМПУ» в порту на 35 років. Остаточна передача єдиного майнового комплексу та початок концесії планується на 01 грудня 2021 року.

Відповідно до договору, компанія-концесіонер QTerminals інвестує у розвиток порту близько 3,4 млрд грн, та додатково не менше 80 млн грн буде вкладено в місцеву інфраструктуру. Щорічний концесійний платіж – 82 млн.грн (це більше ніж чистий прибуток порту за 2019 рік у 16 разів).

ДОВІДКА: QTerminals – катарський портовий оператор, заснований портовим оператором «Мвані Катар» (51% акцій) та логістичної компанією «Мілаха» (49% акцій). Компанія управляє найбільшим торговим портом Держави Катар – Хамад, вартістю понад 7 млрд доларів та надає послуги з перевезення контейнерних та генеральних вантажів, RO-RO перевезень,

Проєкт концесії готувався міжнародними організаціями ЄБРР та IFC за фінансування фонду «Global Infrastructure Facility».

02.03.2021 – Мер Миколаєва Олександр Сенкевич підписав Меморандум з СЕО «КьюТерміналз» Невіллом Біссетом щодо розвитку
м. Миколаїв.

04.03.2021 – підписаний Меморандум щодо розвитку залізничних припортових шляхів.

 

ЗАПЛАНОВАНІ ПРОЄКТИ

ПРОЄКТ КОНЦЕСІЇ ПАСАЖИРСЬКОГО КОМПЛЕКСУ В МОРСЬКОМУ ПОРТУ ОДЕСА

(МАЙНО ДП «ОДЕСЬКИЙ МТП» ТА ДП «АМПУ»)

У 2020 році, тодішній Міністр інфраструктури Владислав Криклій заявив, що група «TIS» Андрія Ставніцера у «колаборації з кимось» бажає взяти участь у концесії морського вокзалу.

Такий інтерес може бути пов’язаний з перспективою створення на базі п’ятизіркового готелю «Одеса» (не працює з 2011 року) морського вокзалу, повноцінного комплексу відпочинку з казино та створення умов для круїзних туристичних поїздок.

ДОВІДКА: Співвласником 20% готелю є ТОВ «Готель Одеса» брат екс-голови Держцентру зайнятості Володимира Галицького (затримувався СБУ у 2011 через корупцію). У 2012 році, під керівництвом начальника порту Юрія Васькова (нинішній заступник міністра інфраструтури), готель віддали в управління мережі «Premier Hotels & Resorts» російської бізнес-групи «VS Energy» екс-віце-спікера Держдуми РФ О. Бабакова. Проте, готель де-факто не працює.

14.12.2020 укладено договір про конфіденційність та нерозголошення інформації між Мінінфраструктури, ТОВ «ЮКК ДЕ-ЮРЕ», ДП «Одеський МТП», ДП «АМПУ» з метою обміну інформацією, необхідною для підготовки такої пропозиції.

26 лютого 2021 у Мінінфраструктури за участі Владислава Криклія відбулась нарада щодо концесії пасажирського комплексу в порту Одеси. Учасники наради обговорили стан підготовки проєкту концесії та вислухали наміри потенційного приватного партнера щодо розробки відповідного ТЕО.

ПРОЄКТ КОНЦЕСІЇ ПОРТУ РЕНІ

(МАЙНО ДП «РЕНІЙСЬКИЙ МТП» ТА ДП «АМПУ»)

ДП «Ренійський МТП» має сумарно 110 млн. грн підтверджених боргових зобов’язань. При проектній потужності 7.7 млн. тон, порт перевалив за 2021 рік – 401.5 тис тон вантажів. Порт не пов’язаний з основними залізничними шляхами загального користування «Укрзалізниці», станція «Рені» сполучена лише з магістралями Молдовської залізниці.

Сильний вплив на діяльність порту здійснюють одеський морський бізнесмен, депутат Одеської міськради від «ОПЗЖ», Віктор Баранський, та його партнер народний депутат України від «ОПЗЖ» Микола Скорик.

06.10.2021 старший проектний менеджер Офісу підтримки реформ МІУ Анатолій Тіменко заявив, що «Проекти по портам Рені і Маріуполя зараз не в активній фазі, на них поки не знайдено фінансування і немає ніяких інвесторів, які б вийшли з ініціативою».

Потенційно, новий інвестор може взяти також в концесію державну автомобільну дорогу «Одеса-Рені».

ПРОЄКТ КОНЦЕСІЇ ПОРТУ МАРІУПОЛЬ
(МАЙНО ДП «МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МТП» ТА ДП «АМПУ»)

Міністр інфраструктури Олександр Кубраков у вересні 2021 року заявив, що Маріупольський порт буде переданий у концесію. Перед його передачею, буде вкладено приблизно 1 мільярд гривень на розвиток його інфраструктури.

Потужність терміналу – 18,8 млн тонн на рік. За об’ємами вантажів серед морських портів у 2021 році, Маріупольський порт обіймає 5-е місце (7 млн. т), та 6-е за кількістю оброблених суден (407).

Скоріше за все, бенефіціаром концесії Маріупольського МТП буде Рінат Ахметов. У частці вантажообігу порту приблизно 90% – це продукція Ріната Ахметова: з них 15% – агропродукція холдингу «HarvEast», 75% – металопродукція «Метінвесту».

Певні інтереси також мають китайська компанія «Кофко Агріресорсіз Україна», та ТОВ «СТТ», так як вони у 2019 році підписали Меморандум з «АМПУ» та «ММТП» на суму 1.3 млрд грн на новий зерновий термінал та іншу портову інфраструктуру. «Кофко» вже має у Маріуполі власний маслоекстракційний завод «Сателліт».

Крім того, розпочата масштабна реконструкція терміналу №3, яким користується ТОВ «СТТ».

Також, нардепами з «групи Ахметова» лобіюється будівництво контейнерного терміналу на місці колишнього вугільно-вантажного комплексу порту.

ПРОЄКТ КОНЦЕСІЇ ПОРТУ БЕРДЯНСЬК
(МАЙНО ДП «БЕРДЯНСЬКИЙ МТП» ТА ДП «АМПУ»)

06.10.2021 старший проектний менеджер Офісу підтримки реформ МІУ Анатолій Тіменко заявив, що до МІУ звернувся приватний інвестор для розробки пре-ТЕО, а сам концесійний конкурс може відбутися не раніше кінця 2022 року.

Бердянський порт  — єдиний в Запорізькій області і один з двох в України на узбережжі Азовського моря. Порт за 2021 рік обробив 151 судно. При проектній потужності 6 млн. тон, порт перевалив за 2021 рік – 1 млн тон вантажів.

Активно проявляє інтерес в концесії порту компанія «Аскет Шиппінг» – найбільший стивідор Бердянського морського торгівельного порту. Власник компанії – вдова загиблого засновника компанії Дениса Русіна – Катерина Русіна.

За даними окремих ЗМІ, екс-керівник Бердянської філії ДП «АМПУ» Олександр Барчан, який незаконно сприяв включенню ТОВ до Реєстру морських операторів, з 2020 року працює в керівній ланці «Аскет Шиппінгу» після звільнення із держустанови.

 

ПРОЄКТ КОНЦЕСІЇ ПОРТУ ІЗМАЇЛ

(МАЙНО ДП «ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МТП» ТА ДП «АМПУ»)

Сучасний етап – розробка техніко-економічного обґрунтування за рахунок приватного інвестора. ТЕО – не розроблено. Період реалізації проекту 2022-2023.

За даними АМПУ, за 2021 рік порт «Ізмаїл» приняв найбільше суден серед морських портів України – 1943. При проектній потужності 9.3 млн. тон, порт перевалив за 2021 рік – 2.9 млн тон вантажів.

Щодо концесії морпорту «Ізмаїл» ініціатива була від «Georgian Industrial Group» (концесіонери «Херсонського МТП»), які хочуть поєднати в одному бізнесі морські прирічні порти і річкові перевезення.

У 2021 році, порт використовувався як перевалочний пункт для експорту залізної руди та виробів з чавуну компаній Ріната Ахметова.

ПРОЄКТ КОНЦЕСІЇ ПОРТУ МИКОЛАЇВ

(МАЙНО ДП «МИКОЛАЇВСЬКИЙ МТП» ТА ДП «АМПУ»)

Станом на жовтень 2021 року –  відсутні офіційні позиції щодо конкретних планів по концесії Миколаївського порту. З 2013 року ДП «ММТП» фактично не виконує функції портового оператора та віддало в оренду все своє майно терміном до 2025-2030 років (це може стати значною перепоною у реалізації концесійної угоди, так як в ЄМК повинно бути відсутнє майно, що перебуває в оренді).

При цьому, приватні стивідори, користуючись державним майном у 2020 році перевалили 30.07 млн тон вантажів, що є другим об’ємом серед українських портів.

Порт підконтрольний колишньому керівнику порту Василю Капацині. Також, вплив має Юрій Гранатуров, колишній мер Миколаєва (2014-2015), співзасновник партії «НАШ КРАЙ», нині – голова Миколаївського осередку ПП «За Майбутнє». Зокрема, його син Андрій Гранатуров – начальник Миколаївськї Філії «АМПУ».

Надалі ми плануємо продовжити публікувати матеріали, стосовно консесійних проектів морських портів України.