Аналіз стратегічних напрямків та проблем медичної галузі в Україні у 2022 році

Аналіз стратегічних напрямків та проблем медичної галузі в Україні у 2022 році

Згідно із заявами очільників МОЗ, у 2022 році фінансування системи охорони здоров’я є одним з ключових завдань плану дій Уряду України. У Держбюджеті–2022 на Програму медичних гарантій виділили 157,3 мільярди гривень. Це на понад 20% більше, ніж торік. Бюджет Програми медичних гарантій–2022 збільшено на 33,8 мільярдів у порівнянні з 2021 роком (123,5 мільярдів). Це найбільша сума з держбюджету від початку трансформації фінансування системи охорони здоров’я України. У межах бюджету Програми медичних гарантій–2022 передбачено понад 26 мільярдів гривень на первинну медичну допомогу, що на 6 мільярдів більше, ніж у 2021 році. Очікується, що медичні заклади отримають оплату у більшому розмірі за пріоритетні послуги.

Також заплановане підвищення капітаційної ставки (розмір оплати за медичне обслуговування одного пацієнта незалежно від кількості фактичних звернень пацієнта за медичною допомогою протягом визначеного періоду) лікарям, що надають первинну медичну допомогу, до 786 гривень. Не залишатиметься поза увагою і питання боротьби із наслідками пандемії Covid-19 та вакцинація населення.

Отже, проаналізуємо розвиток кожної із стратегічно важливих сфер медичної системи окремо та спробуємо надати оцінку ефективності діяльності МОЗ і реалістичності щодо впровадження урядових рішень.

Карантинні обмеження та щеплення

 Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 15.12.2021 № 1336 «Про внесення змін до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 р. № 338 і Постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236», дію карантину в країні було продовжено до 31 березня 2022 року. Паралельно з цим триватиме і програма вакцинації.

Нагадаємо, що у 2022 році Україна домовилась про постачання 42 мільйонів доз вакцини проти Covid-19 від різних виробників. Йдеться про 25 мільйонів доз Pfizer-BioNTech, 6,5 мільйонів доз CoronaVac та 10 мільйонів доз вакцини в межах міжнародного механізму COVAX. Крім того, в обласних складах знаходиться близько 10 мільйонів доз вакцин, придбаних раніше, які так само використовуються в 2022 році.

Варто наголосити, що для закупівлі частини вакцин Україна продовжує отримувати кредитні кошти у Світового банку. Завдяки цьому Світовий банк посилює фінансовий тиск на країну та отримує опції для маніпуляції на фоні вже неодноразово підтвердженої малої ефективності закуплених вакцин проти нових штамів коронавірусу. Завдяки проекту «Екстрене реагування на COVID-19 та вакцинація в Україні» із фінансуванням у розмірі $90 мільйонів, підписаному у травні 2021 року, Світовий банк надав Україні ресурси для закупівлі вакцин та інвестицій у холодовий ланцюг для них, а також для відшкодування витрат установам, які забезпечують постачання вакцин для населення (через Національну службу здоров’я України).

З метою пришвидшення вакцинації населення країни та своєчасного використання вакцин у поточному році Міністерство охорони здоров’я запланувало вживати різноманітні заходи. Зокрема йдеться про посилювання карантинних обмеження для всіх невакцинованих груп населення, у тому числі для дітей. Таким чином керівництво Міністерства намагається не допустити чергової утилізації антиковідної вакцини, згадуючи досвід 2021 року із знищенням простроченої партії вакцини AstraZeneca у кількості 1,2 мільйон доз. Минулого року у зв’язку з прийняттям непрофесійних рішень керівників медичної системи державний бюджет зазнав необґрунтованих збитків, оцінити суму яких досі не вдається. Дані щодо вартості  простроченої партії вакцини у публічному доступі відсутні, адже закупівлі проводять через міжнародні закупівельні організації, які не розголошують умови контрактів із компаніями–виробниками. Але якщо припустити, що орієнтовна вартість утилізації однієї упаковки вакцини складає 30 гривень з ПДВ, то виходячи з математичних розрахунків, лише утилізація загальної кількості вакцини AstraZeneca обійшлася Україні в 36 мільйонів гривень.

На сьогоднішній день, за даними ресурсу Мінфін, кількість вакцинованих в Україні становить 15 191 377 осіб, що відповідно складає 36,87% населення.

 

Аналіз стратегічних напрямків та проблем медичної галузі в Україні у 2022 році
Інформація належить index.minfin.com.ua

В той же час, не зважаючи на «стимуляційні фінансові програми», кількість бажаючих вакцинуватись з кожним днем падає. Логічно передбачити, що і цього року відбуватиметься утилізація вакцин із закінченим терміном придатності.

Підвищення заробітної плати

Аналіз стратегічних напрямків та проблем медичної галузі в Україні у 2022 році

12 січня КМУ ухвалив Постанову «Деякі питання оплати праці медичних працівників закладів охорони здоров’я», яка передбачає підвищення заробітної плати лікарів та медсестер з січня 2022 року. У бюджеті, про який ми згадували на початку матеріалу, передбачено понад 2 мільярди гривень на підвищення зарплат нашим медикам. І вже з січня 2022 року лікарям пообіцяли платити щонайменше 20 тисяч гривень за місяць, а медичним сестрам — 13,5 тисяч відповідно.

Згідно із недавньою заявою, зробленою головою НСЗУ Наталією Гусак  «Укрінформу»:

«Тарифи Програми медичних гарантій на ті чи інші послуги враховують не лише закупівлю ліків та витратних матеріалів, а в тому числі й заробітну платну персоналу. І я гадаю, що закладених коштів достатньо для того, щоб мотивувати наявний персонал і навіть боротися за кращих лікарів у своїх медичних закладах».

Але чи знайдуться необхідні для здійснення виплат кошти в державному бюджеті — питання залишається відкритим.

Наприклад, голова Кропивницької обласної профспілки працівників охорони здоров’я Лариса Козлова вважає:

«Передбачених у державному бюджеті 34 мільярдів гривень не вистачить на підвищення заплат медикам. За підрахунками профспілки, цю суму треба збільшити вдвічі, якщо цього не зробити, то за розрахунками наших головних лікарів, нам треба скоротити медичний персонал з 1 січня від 50 до 60%. Люди можуть залишитися без медичної допомоги».

Подібної точки зору дотримуються й інші медики країни, керівники державних медичних закладів тощо. На сьогоднішній день медпрацівники почали отримувати лише аванси, але багато хто з них вже повідомляє, що виплати не змінилися порівняно з минулим місяцем. А значить, і зростання основної частини зарплати, принаймні цього місяця, вони не чекають.

Задля того, щоб не збільшувати фонд оплати праці за наступні місяці, керівники медустанов уже шукають інші рішення.

Наприклад, у деяких із них працівникам скорочують ставки, — розповідає представниця ГО «Медичний рух “Будь як Ніна”», медсестра зі Львова Оксана Слободяна.

«Масово людей переводять на 0,75 ставки у кращому разі, у гіршому — на 0,5. Є навіть випадки, коли переводили в одній стоматологічній поліклініці на 0,25. Це щоб не платити людям анонсованих зарплат, щоб вони отримували набагато менше», — ділиться медична робітниця.

Отже, популістські заяви на фоні прийнятих законодавчих актів щодо підвищення заробітної плати медиках вже мають очевидні результати.

Нагадаємо, що збільшення заробітної плати було заплановано формувати за рахунок премії за престижність на розсуд головного лікаря закладу, в якого укладений контракт з Національною службою здоров’я України. Але заробітна плата кожного медичного працівника закладена в медичні тарифи, що оплачує держава.

У результаті заклади охорони здоров’я матимуть декілька сценаріїв вирішення ситуації щодо підняття заробітної плати:

  1. Головні лікарі медзакладів України будуть змушені приймати непопулярні по відношенню до своїх підлеглих рішення про скорочення кількості персоналу.
  2. Керівники медзакладів скорочуватимуть заробітну плату тим, хто заробляє понад 20 тисяч гривень.
  3. По можливості органи місцевого самоврядування дофінансовуватимуть медичні заклади за рахунок місцевих бюджетів. Але деякі з голів місцевих адміністрацій вже зробили заяви про відсутність подібної можливості через прогнозований дефіцит бюджету.

З перелічених рішення більш реалістичним, на жаль, є друге, яке спровокує ще більш плачевні наслідки. Відомо, що Національна служба здоров’я України (НСЗУ) фінансує вартість медичних послуг, які передбачені лише програмою медичних гарантій (ПМГ) згідно зі встановленими тарифами. І чим більше послуг надає лікарня, тим більше коштів вона має отримувати від НСЗУ. Тарифікація медичних послуг залежить від лікаря, який цю допомогу надає. Але в разі скорочення штату медичних робітників, зокрема лікарів, скорочуватиметься і кількість медичних послуг для пацієнтів. Це, в свою чергу, призведе до зменшення фінансування лікарень.

Насамкінець, така ситуація негативним чином позначиться на всій системі охорони здоров’я, а відповідальність буде перекладена на головних лікарів закладів охорони здоров’я та місцеве самоврядування, на балансі якого знаходяться «неефективні» лікарні, нездатні вирішити покладені на них завдання.

Модернізації обласних закладів охорони здоров’я

 Аналіз стратегічних напрямків та проблем медичної галузі в Україні у 2022 році

Відповідно до програми Emergency 2021, заплановано проведення реконструкції 48 обласних центрів (створення багатопрофільної лікарні для дорослих та дітей в кожному регіоні), яка розпочнеться з початком будівельного сезону у березні–квітні 2022 року. Паралельно із будівельними роботами проводитиметься технічне переоснащення та дооснащення закладів дороговартісним медичним обладнанням. У межах будівельних робіт пропонується звести 45 нових операційних блоків та 24 центри екстреної медичної допомоги. На реалізацію програми у 2022 році пропонують витратити майже 4 мільярди гривень. Задля здійснення контролю над реалізацію зазначеного Указом Голови держави Володимиром Зеленським від 28 грудня 2021 року № 678/2021 міністра охорони здоров’я Віктора Ляшка було введено до складу Координаційної ради з реалізації програми «Велике будівництво», а відповідальним за розвиток медичної інфраструктури призначено заступника міністра охорони здоров’я України Богдана Боруховського.

Якщо роботи проводитимуться за описаним сценарієм, то в регіонах мають з’явитися сучасні лікарні, до яких приєднуватимуться навколишні поліклініки та диспансери. Прикрим залишається лише те, що заклади охорони здоров’я, які не отримають схвалення щодо проведення робіт з реконструкції, приречені бути закритими та переданими до державно–приватного партнерства. Причиною цього може стати їхня нездатність конкурувати з іншими лікарнями, в які вкладають великі ресурси.

Іншими словами, цього року державні заклади охорони здоров’я чекатиме велика оптимізація (скорочення). У результаті на їхніх місцях працюватимуть приватні клініки.

ЧИТАТИ ТАКОЖ:

Перспективи розвитку трансплантації в Україні

Аналіз стратегічних напрямків та проблем медичної галузі в Україні у 2022 році

Кабінет Міністрів подовжив дію пілотного проєкту з трансплантації на 2022 рік та заклав на його реалізацію 939,5 мільйонів гривень. Збільшення обсягів коштів проводиться за рахунок зменшення витрат на операції з пересадки органів за кордоном. Україна продовжує працювати у відповідності до «Стратегії розбудови системи трансплантації̈ України до 2023 року», прийнятої Міністерством охорони здоров’я України 9 серпня 2020 року. 5 січня 2022 року Президент України Володимир Зеленський підписав Закон «Про внесення змін до деяких законів України, що регулюють питання трансплантації анатомічних матеріалів людині». Фахівці кажуть, що це дуже важливий крок до розвитку галузі пересадок органів в Україні. Закон врегулює, зокрема, проблеми оплати та надання прижиттєвої згоди на використання анатомічних матеріалів.

Трансплантація в Україні — це підрозділ медичної галузі, який завжди був потрібен, і велика кількість людей через її відсутність десятиліттями не отримувала такої необхідної допомоги. Тільки пересадки нирок потребують понад 3000 українців, а близько 500 людей — пересадки серця. І, на жаль, поки що ми не можемо покрити ці потреби. Середньоєвропейські показники (23 трансплантації на 1 мільйон населення) свідчать: в Україні ми маємо робити на рік 966 трансплантацій нирки, 483 трансплантацій печінки, 201 — серця і 214 — легень. Якщо орієнтуватися на лідера — Іспанію, де рівень трансплантацій — 72 на 1 мільйон населення, ми взагалі маємо пересаджувати понад 3000 нирок на рік.

Фахівці галузі передбачають, що Закон стимулюватиме широке впровадження трансплантації, надавши усім лікарням рівні можливості. Раніше було лише кілька центрів, які брали участь у пілотному проєкті з трансплантології. Згодом стало їх 9, потім 13, далі 25, а наразі їх 47. Є центри, які працюють більше, а є такі, що тільки починають. За рік в нас було зроблено більш ніж 300 операцій з пересадки органів, ми перевершили навіть стратегічне планування МОЗу, адже розраховували лише на 250. Зокрема пересаджено 32 серця — це в десятки разів більше, ніж кількість таких операцій за всі роки незалежності України.

До речі, саме сьогодні фахівці Хмельницького обласного серцево–судинного центру разом із колегами виконали першу трансплантацію серця.

За прогнозами, наступним кроком в Україні стане законодавче питання врегулювання відносин, пов’язаних з трансплантацією тканин. Це дозволить вивести медицину зовсім на інший рівень та надасть поштовх для розвитку пластичної хірургії.

Аеромедична евакуація: взаємодія МОН та партнерьских державних установ

Аналіз стратегічних напрямків та проблем медичної галузі в Україні у 2022 році
Фото (с) mvs.gov.ua

 У 2022 році передбачена закупівля нового обладнання для проведення операцій з пересадки анатомічних матеріалів людини. Кабінет Міністрів України 29 грудня 2021 року Постановою «Про внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 5 вересня 2018 р. № 707» визначив, що одержувачем коштів стане державне підприємство «Медичні закупівлі України». Для реалізації цього проєкту одночасно проводитимуть розширення аеромедичної евакуації, яка нині працює лише у Київській та Львівській областях. Одним з інструментів розширення проєкту стало внесення змін щодо розширення переліку типів повітряних суден державної авіації (ДСНС, Держприкордонслужби, Нацполіції та Нацгвардії) для міжгоспітального транспортування.

В 2022 році планують розширити дію аеромедичної евакуації на всю територію України. Для цього залучатимуть суб’єктів державної авіації, які матимуть змогу надавати свої повітряні судна та обслуговувати їх за рахунок бюджетних асигнувань. Водночас у лікарнях, які залучені до проєкту з трансплантації, будуватимуть вертолітні майданчики, щоб пришвидшити доставку донорських органів. Так, наприклад, дія експериментального проєкту з аеромедичної евакуації пошириться на Запорізьку область. Українська авіакомпанія «Мотор Січ» погодилась взяти участь в розвитку аеромедичної евакуації та виділить під проєкт свій сертифікований модернізований вертоліт Мі-2МСБ-1 у медичній комплектації.

Цифровізація медичних послуг

Аналіз стратегічних напрямків та проблем медичної галузі в Україні у 2022 році

У 2022 році планується запровадити урядову програму Paperless (режим без паперів). Це означає, що перелік електронних медичних послуг в Україні буде збільшено. Заплановано реалізувати більше 120 цифрових проєктів у сфері охорони здоров’я (49 з яких на етапі розробки). Допомагати нашій державі в цьому будуть міжнародні донорські організації.

Основними напрямами програми щодо цифровізації медичної сфери буде захист від інфекційних хвороб та протидія соціально небезпечним захворюванням, забезпечення моніторингу лікарських засобів в лікарнях (MedData) та розширення медичних послуг через електронну систему охорони здоров’я.

Зокрема одними з проєктів, які запрацюють найближчим часом, стануть: медичні висновки для отримання посвідчення водія, укладання декларації із сімейним лікарем, медичні висновки про смерть, згоду на посмертне донорство, електронний рецепт на наркотичні лікарські засоби та антибіотики.

Страхова медицина

Аналіз стратегічних напрямків та проблем медичної галузі в Україні у 2022 році

Цього року пролонгована робота над моделлю загальнообов’язкового медичного страхування. Перший крок у цьому питанні вже зроблено. Зокрема реалізується пілотний проєкт із фармакологічного страхування в Рівному, Сумах, Запоріжжі, Одесі, Харкові та Києві. Суть його полягає в тому, що пацієнт за наявності страхового полісу зможе отримати необхідні медичні препарати в аптеці за рахунок страхової компанії, яка перевірятиме відповідність призначених ліків до затвердженого протоколу лікування. Крім того, починаючи з січня місяця, в Україні запроваджують медичне страхування працівників за рахунок роботодавця в межах 30% нарахованої зарплати такому співробітнику. Таким чином, крок за кроком в Україні створюється підґрунтя формування і розвитку системи обов’язкового медичного страхування.

Централізовані медичні закупівлі

Аналіз стратегічних напрямків та проблем медичної галузі в Україні у 2022 році

У 2022 році державне підприємство «Медичні закупівлі України» розпочинає реалізацію експериментального проєкту з проведення закупівель за рамковою угодою із закладами охорони здоров’я, що мають укладені договори з Національною службою здоров’я України.

Тобто Уряд уповноважив ДП «Медичні закупівлі України» проводити закупівлі лікарських засобів, медичних виробів, обладнання, автомобілів швидкої медичної допомоги (АШМД), системи постачання медичних газів та засобів індивідуального захисту на регіональному рівні. Проєкт триватиме до 1 квітня 2022 року. Наразі підприємство укладає угоди з регіональними лікарнями на постачання ліків з перспективою подовження дії експериментального проєкту. Вбачається внесення певних обмежень по відношенню до діяльності українських дистриб’юторів лікарських засобів українського виробництва на регіональному рівні.

Вважаємо, що це може призвести до встановлення монополії на постачання лікарських засобів до закладів охорони здоров’я, які є структурними підрозділами Міністерства охорони здоров’я або уклали контракт з НСЗУ. При цьому ДП «Медичні закупівлі» не бере на себе логістичні витрати та витрати на складське зберігання продукції. Ймовірно, сплату цих коштів хочуть перекласти на виробників медикаментів, що у свою чергу провокуватиме зростання вартості медикаментів. Водночас лікарні своєчасно не отримуватимуть необхідний перелік лікарських засобів.

Крім того, ДП «Медичні закупівлі України» проводитиме тендерні процедури закупівлі лікарських медичних препаратів, орієнтуючись на закупівлю закордонних медичних медикаментів, дженериків або біосимілярів. Це може спричинити поступове банкрутство вітчизняних виробників фармацевтичної продукції та викликати дискредитацію українського фармацевтичного ринку.

ІНШІ ПУБЛІКАЦІЇ