Мінімальна зарплата в 2022: яким чином формуватимуться виплати з огляду на законопроект № 6499

19 Січня 22

Тижневі рішення влади

Від початку 2022 року в Україні збільшився прожитковий мінімум та мінімальна заробітна плата. Це передбачено Законом «Про Державний бюджет України на 2022 рік». На початку 2022 року у Верховній Раді було зареєстровано проєкт закону № 6499 «Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2022 рік” щодо підвищення прожиткового мінімуму до його фактичного розміру». Те, яким чином відбуватимуться нарахування заробітної плати, позитивні зміни та негативні наслідки для населення, економіки країни та держбюджету України в разі прийняття Верховною Радою зазначеного законопроєкту, — аналізували фахівці редакції Intelmag.

Мінімальна заробітна плата

Мінімальна заробітна плата (далі — МЗП) є державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій території України для підприємств, установ, організацій усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб. Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 40 Бюджетного кодексу України, розмір МЗП визначається Законом «Про Державний бюджет України» на відповідний рік.

Офіційне визначення терміну «мінімальна заробітна плата» в Україні законодавчо закріплене у ст. 95 КЗпП та ст. 3 Закону України «Про оплату праці» від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР (далі — Закон № 108).

Роботодавець не має права встановлювати працівнику заробітну плату у розмірі нижче мінімальної. Розмір заробітної плати може бути нижчим за встановлений трудовим договором або мінімальним лише у разі невиконання норм виробітку, виготовлення продукції, що виявилася браком, та з інших передбачених чинним законодавством причин, які мали місце з вини працівника (ч. 2 ст. 21 Закону № 108).

Прожитковий мінімум

Найбільш оптимальним показником нижньої межі соціального стандарту населення вважається прожитковий мінімум, яким, відповідно до ст. 1 Закону України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року № 966-XIV, є вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, набору продуктів харчування, необхідних для збереження здоров’я, а також мінімального набору непродовольчих товарів і послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Прожитковий мінімум встановлюється окремо для основних демографічних і соціальних груп населення.

До таких відносяться:

діти віком до шести років;
діти віком від шести до вісімнадцяти років;
працездатні особи;
особи, які втратили працездатність.

Кореляція мінімальної заробітної плати з прожитковим мінімумом

Для визначення розміру МЗП має значення лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, адже, згідно з ч. 2 ст. 9 Закону № 108, МЗП встановлюється у розмірі не нижчому від розміру прожиткового мінімуму саме для працездатних осіб. Це є цілком логічним, оскільки людина отримує заробітну плату лише виконуючи певну роботу, тобто вона працює, отже її мінімальні потреби відповідають потребам працездатних осіб. Таким чином, МЗП не може бути нижчою, ніж прожитковий мінімум для працездатних осіб на відповідний період, але може його перевищувати. При визначенні МЗП, окрім факторів, що були вже зазначені для прожиткового мінімуму, додатково мають враховуватись потреби не лише самого працівника, а й членів його сім’ї, а також загальний рівень середньої заробітної плати, продуктивності праці та рівень зайнятості (ч. 1 ст. 9 Закону № 108).

Стандартні норми робочого часу для 2022 року можна знайти на сайті Мінекоміки. Наприклад, для січня 2022 (40–годинний робочий тиждень) — 19 робочих днів (151 година).

З «мінімалкою» прожитковий мінімум та перший тарифний ЄТС безпосередьо не пов’язані: зростання мінімальної зарплати не означає автоматичну зміну цих показників. Однак часто їхнє зростання відбувається одночасно.

Доплати до мінімальної зарплати у бюджетників можуть виникнути у більшості працівників з 1–12 тарифними розрядами, у яких оклади у 2022 році не дотягують до мінімальної зарплати. Наприклад, у 12–го тарифного розряду у січні–вересні 2022 виходить 6133 гривні, що на 367 гривень менше від МЗП. І тільки починаючи з 13–го тарифного розряду вже більше — 6567 гривень. Як наслідок, працівники нижчих тарифних розрядів отримують практично однакову зарплату, незважаючи на рівень кваліфікації та свій тарифний розряд. Наприклад, бухгалтер (7–й тарифний ЄТС без категорії) та прибиральниця (2–й тарифний ЄТС) можуть отримувати однакову зарплату. У 2022 році їхні оклади — 4455 гривень та 2893 гривень відповідно. При нарахуванні доплати до мінімальної зарплати дохід їх обох становить 6500 гривень.

Водночас не варто забувати, що прив’язки посадових окладів до розміру мінімальної заробітної плати чинним законодавством не передбачено. Мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) встановлюється у розмірі не меншому за прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб на 1 січня календарного року.

Щодо заробітних плат співробітників новостворених правоохоронних органів України

Слід зазначити, що заробітна плата співробітників новостворених правоохоронних органів значно перевищує середню заробітну плату в Україні (14,3 тисяч гривень, за даними Мінекономіки станом на 29.12.2021) та передбачає чітку прив’язку до розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року. Для прикладу, розмір грошового забезпечення оперативного складу Державного бюро розслідувань (ч. 4 ст. 20 ЗУ «Про Державне бюро розслідувань» № 794-VIII) та Бюро економічної безпеки (ч. 3 ст. 31 ЗУ «Про Бюро економічної безпеки» № 1150-IX) не може бути меншим за 20 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня календарного року (49 620,00 гривень) без урахування надбавок та премій. Детективам Національного антикорупційного бюро України (ч. 4 ст. 23 ЗУ «Про Національне антикорупційне бюро України» № 1698-VII) виплачують грошове забезпечення у розмірі не менше 19 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня календарного року (47 139,00 гривень) без урахування надбавок та премій.

Законопроєкт про внесення змін до Державного бюджету України

Довідково варто зазначити, що 4 січня 2022 року у Верховній Раді зареєстровано законопроєкт № 6499 «Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2022 рік” щодо підвищення прожиткового мінімуму до його фактичного розміру».

Цим законопроєктом пропонується викласти статтю 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» у новій редакції, якою необхідно встановити у 2022 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі:

з 1 січня 2022 року — 5 481 гривень;

з 1 липня — 5 651 гривень;

з 1 грудня — 6 805 гривень.

Для основних соціальних і демографічних груп населення:

дітей віком до 6 років: з 1 січня 2022 року — 4 146 гривень; , з 1 липня — 4 405 гривень, з 1 грудня — 5 972 гривень;
дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2022 року — 5 135 гривень, з 1 липня — 5 456 гривень, з 1 грудня — 7 445 гривень;
працездатних осіб: з 1 січня 2022 року — 6 514 гривні, з 1 липня — 6 716 гривень, з 1 грудня — 7 056 гривень;
осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2022 року — 3 900 гривень, з 1 липня — 4 700 гривень, з 1 грудня — 5 500 гривень.

Крім цього, пропонується доповнити новим пунктом 10 розділ «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», в якому на законодавчому рівні пропонується передбачити доручення Кабінету Міністрів України вжити заходів щодо забезпечення розміру прожиткового мінімуму для основних соціальних і демографічних груп населення, визначеного у статті 7 цього Закону, на рівні не нижче фактичного розміру прожиткового мінімуму, визначеного відповідно до статті 5 Закону України «Про прожитковий мінімум», з урахуванням індексу споживчих цін у 2022 році.

У випадку, якщо даний законопроєкт буде прийнятий у чинній редакції, це може призвести до дисбалансу Державного бюджету України, оскільки, згідно з ч. 2 ст. 9 ЗУ № 108, МЗП встановлюється у розмірі не нижчому від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що вплине на перерахунок майже 150 показників, до яких прив’язаний показник мінімальної заробітної плати.

Крім іншого, розмір мінімальної зарплати впливає на мінімальний та максимальний розмір бази єдиного страхового внеску (від 22% однієї мінімальної зарплати до її 15 розмірів), на розмір оплати за лікарняними листами та декретної відпустки, розмір оплати податків фізичними особами–підприємцями, особами, які провадять незалежну професійну діяльність, та членами фермерського господарства. До того ж розмір мінімальної заробітної плати впливає на розмір штрафів за порушення законодавства про працю.

Також, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, визначають:

відшкодування втраченого заробітку внаслідок ушкодження здоров’я непрацюючої фізособи (ст. 1195 ЦКУ);
оплату вільних від роботи днів у разі навчання — у розмірі 50% середньої заробітної плати, але не нижче МЗП (ст. 209, ст. 218 КЗпП);
вихідну допомогу в разі призову або вступу працівника на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу — у розмірі 2 МЗП (ст. 44 КЗпП);
пенсію по інвалідності особам, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та в евакуації населення на добровільній безплатній основі і стали внаслідок цього особами з інвалідністю, — за бажанням у розмірі 5 МЗП (розмір МЗП, установлений на час їхнього перебування в зоні відчуження) (ст. 57 Закону № 796);
пенсію по інвалідності особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і стали внаслідок цього особами з інвалідністю, — за бажанням у розмірі 5 МЗП (розмір МЗП, установлений на 1 січня відповідного року) (ст. 59 Закону № 796);
грошову винагороду арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна або ліквідатора — у розмірі не менше 3 МЗП за кожний місяць виконання ним повноважень (ч. 2 ст. 30 Кодексу з банкрутства);
грошову винагороду арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого санацією — у розмірі не менше 4 МЗП за кожний місяць виконання ним повноважень (ч. 2 ст. 30 Кодексу з банкрутства);
інформування НБУ спеціальних підрозділів з боротьби з організованою злочинністю про великомасштабні операції — у розмірі 100 МЗП для фізосіб і 5 000 МЗП для юросіб (пп. «г» п. 4 ст. 18 Закону № 3341);
розрахунок максимальної неоподатковуваної місячної суми страхового (пенсійного) внеску, що сплачується роботодавцем–резидентом за свій рахунок за договорами недержавного пенсійного забезпечення платника податку, — сума не повинна перевищувати 15% нарахованої місячної зарплати і 2,5 розміру МЗП у розрахунку на місяць (пп. «в» пп. 164.2.16 ПКУ);
оподаткування ПДФО вартості путівок на відпочинок, оздоровлення та лікування, у тому числі на реабілітацію осіб з інвалідністю, на території України — не підлягає оподаткуванню вартість путівки (розмір знижки), що не перевищує 5 розмірів МЗП, установленої на 1 січня податкового (звітного) року (пп. 165.1.35 ПКУ);
порядок сплати рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів — лісокористувачі (крім фізичних осіб, а також фізичних осіб–підприємців, яким видано лісові квитки), у яких сума збору в лісорубному чи лісовому квитках не перевищує 25% МЗП, установленої законом на 1 січня року, у якому сплачується рентна плата, не складають розрахунок збору (пп. «а» пп. 256.11.6 ПКУ).

Яким чином підвищення мінімальної заробітної плати відобразиться на Державному бюджеті України?

Для Державного бюджету України підвищення мінімальної заробітної плати означає як більші доходи від податкових надходжень, так і більші видатки (зокрема через фактичне підвищення прожиткового мінімуму) на оплату праці для працівників бюджетної сфери.

За розрахунками, завдяки підвищенню МЗП в 2022 році сукупні надходження від ПДФО, військового збору та ЄСВ сягнуть 149,8 мільярдів гривень (+ 12,2 мільярди гривень). Найбільше ж виростуть додаткові надходження від ЄСВ. А оскільки 85% цього збору надходить до Пенсійного фонду, від підвищення МЗП виграє саме він.

На противагу зазначеному — зростуть видатки на заробітну плату працівників бюджетного сектору та держслужбовців. Чисте зростання видатків державного бюджету становитиме понад 18,5 мільярдів гривень. Додаткові видатки місцевих бюджетів становитимуть 14,9 мільярдів гривень.

Висновки:

Прогнозовані позитивні зміни

підвищення доходів та купівельної спроможності населення;
виведення заробітної плати із тіньового сектору економіки;
збільшення податкових надходжень до бюджету, а відповідно — зменшення дефіциту Пенсійного фонду;
вирівнювання доходів громадян;
скорочення виплат бюджету на виплату субсидій.

Серед негативних наслідків можливо виділити наступні

Стрімке підвищення мінімальної заробітної плати не призводить до збільшення реальних доходів громадян. Можливими кроками Уряду для покращення рівня соціального забезпечення громадян є:

поступове збільшення прожиткового мінімуму, який буде відображати реальний прожитковий мінімум;
збільшення мінімальної заробітної плати повинно бути плановим (відсоткове збільшення МЗП повинно бути більше, ніж річна інфляція);
паралельно з адміністративними змінами потрібно створювати економічні умови для зниження тіньового сектору в економіці;
необхідно врегулювати питання зі ставками податків і бюджетних платежів, рівень яких прив’язаний до розміру мінімальної зарплати, можливо, шляхом запровадження пропорційно–відсоткових податкових ставок.

Підвищення мінімальної заробітної плати пов’язано з бажанням Уряду отримати більші податкові надходження передусім від комерційного сектору економіки (додатково + 12,2 мільярди гривень від сплати ПДФО, військового збору та ЄСВ).

Позитив від такого рішення полягає у тому, що внаслідок збільшення мінімальної заробітної плати може підвищитися споживчий попит на внутрішньому ринку, що в певній мірі зможе нівелювати негативний вплив інфляційних процесів та забезпечити додаткову підтримку вітчизняному виробництву товарів та послуг для загального соціально–побутового використання, внаслідок чого можливо прогнозувати зростання ВВП на рівні 3,1–3,8 %. Споживча інфляція на кінець 2022 року очікується на рівні + 6,2–6,6%, що є абсолютно допустимим значенням, враховуючи підвищення МЗП з 1 грудня 2021 року на рівні +8,3%.