«З кожним днем споживачі отримують все більше фіскальних чеків. Так, з початку 2022 року середня кількість фіскальних чеків, що видаються за день, становить близько 5,5 мільйонів штук. Рік до року цей показник підвищився на 4,6 мільйонів (+511%). Наша ціль проста — реалізація права на фіскальний чек для кожного українця!», —
___________________
у своєму телеграм–каналі заявив Голова Парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, народний депутат «Слуги народу» Данило Гетманцев.
Відповідно до Закону № 1914 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень», з 1 січня 2022 року набирають чинності зміни до Закону № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Отже, з 1 січня 2022 року всі фізичні особи–підприємці — платники єдиного податку, крім ФОП I групи, повинні застосовувати РРО та/або ПРРО при здійсненні розрахункових операцій, а саме ФОП ІІ–IV груп та всі ФОП на загальній системі оподаткування. За словами парламентаря, вже більше 250 000 РРО/ПРРО зареєстровано фізичними особами–підприємцями.
До речі, за повідомленням ДПС, суб’єкти господарювання мають можливість користуватися як апаратним, так і програмним РРО. Це може бути програма або додаток на смартфон, комп’ютер чи інший пристрій, який має операційну систему Android чи Windows і під’єднаний до інтернету, та який дозволяє сформувати розрахунковий документ з будь-якого пристрою. Важливо, що суб’єктам господарювання програмний РРО надається Податковою службою безкоштовно.
Нагадаємо, закон про обов’язкові касові апарати для ФОПів мав набути чинності ще з 1 січня минулого року. Проте в грудні 2020 року за процедурою ad-hoc Рада розглянула та підтримала відтермінування на 1 рік застосування касових апаратів через пандемію коронавірусу та на фоні протестів ФОПів. Цим же рішенням, окрім перенесення фіскалізації ФОПів ІІ–IV груп на 1 січня 2022 року, було впроваджено скасування кешбеку, зменшення списку ризикових видів діяльності, прив’язка всіх лімітів до ставки мінімальної заробітної плати, в тому числі ліміту фіскалізації.
З 1 січня 2021 року зазначені норми не поширювалися на ФОПів, обсяг доходів яких перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати (1 320 000 гривень), а також РРО/ПРРО повинні були застосовувати ФОПи II–IV груп, які реалізують: технічно складні побутові товари, що підлягають гарантійному ремонту; лікарські засоби, вироби медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я; ювелірні та побутові вироби з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.
Яким ФОПам можна не застосовувати РРО?
Відповідно до вимог пункту 296.10 статті 296 Податкового кодексу України, РРО/ПРРО мають право не застосовувати платники єдиного податку І групи.
Крім того, для ФОПів II–IV груп діють виключення, що передбачені статтею 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 6 липня 1995 року № 265. На виконання зазначеної статті Кабінет Міністрів 23 серпня 2000 року прийняв Постанову № 1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”», що передбачає умови та порядок ведення діяльності без застосування РРО.
Цією Постановою встановлено, що з 1 січня 2022 року при продажі товарів (крім підакцизних) на території села ФОП дозволено не використовувати РРО/ПРРО (за умови використання розрахункових книжок та КОРО), якщо:
- річний обсяг розрахункових операцій не перевищує 167 розмірів мінімальної заробітної плати (у 2022 році — 1 085 000 грн = 6500 гривень х 167 МЗП) на один структурний (відокремлений) підрозділ;
- така торгівля не здійснюватиметься на торговельному об’єкті, де також продаються підакцизні товари;
- такими ФОПами не здійснюється дистанційна торгівля, у тому числі через мережу інтернет;
- сільськими радами та радами ОТГ не прийнято рішення про обов’язкове застосування РРО/ПРРО на території відповідних громад.
Водночас скасовано можливість не використовувати розрахункові книжки та КОРО при наданні таких послуг:
- страхування майнових та особистих ризиків фізичних осіб, яке проводиться страховими агентами за межами приміщення страховика, крім обов’язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів за додатковими договорами («Зелена картка»);
- прийому та обслуговування туристів в Україні, розрахунки яких проводяться у безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків), а також надання туристичних та екскурсійних послуг за умови проведення розрахунків за межами стаціонарних приміщень суб’єктів туристичної та екскурсійної діяльності.
Граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій
Граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій, які можна буде провадити без РРО, у 250 тисяч гривень на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів/надання послуг) встановили для такої діяльності як:
- роздрібна торгівля та громадське харчування на території села, що здійснюються підприємствами споживчої кооперації, а також сільськогосподарськими товаровиробниками, які використовують продукцію власного виробництва;
- роздрібна торгівля медичними і фармацевтичними товарами та надання медичних і ветеринарних послуг на території села.
Граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій, які можна буде провадити без РРО, у 500 тисяч гривень на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів/надання послуг) встановили для такої діяльності як:
- роздрібна торгівля через засоби пересувної торговельної мережі (автомагазини, авторозвозки, автоцистерни, цистерни, бочки, бідони, низькотемпературні лотки–прилавки, візки, розноски, лотки, столики), що розташовані за межами стаціонарних приміщень;
- роздрібна торгівля на ринках, ярмарках (за винятком розташованих на їх території магазинів, кіосків, палаток, павільйонів, приміщень контейнерного типу);
- продаж страв та безалкогольних напоїв у буфетах вищих навчальних закладів, у їдальнях і буфетах підприємств УТОС та УТОГ;
- роздрібна торгівля, громадське харчування та побутове обслуговування на території закритих військових гарнізонів і містечок, а також військових частин, розташованих у межах сіл;
- надання послуг бібліотеками;
- продаж предметів релігійно-обрядової атрибутики та надання обрядових послуг релігійними організаціями;
- роздрібна торгівля насінням у кіосках на території сіл та селищ міського типу;
- провадження діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг суб’єктами підприємницької діяльності на території сіл і селищ міського типу, яким, згідно із Законом «Про статус гірських населених пунктів в Україні», надано статус гірських;
- надання медичних послуг виїзними бригадами та медичне обслуговування вдома у замовника;
- приймання від населення та реалізація через бджільницькі торговельно–заготівельні пункти продуктів бджільництва, обладнання та інвентарю для пасічників.
У всіх інших випадках для платників єдиного податку II–IV групи застосування РРО/ПРРО з 1 січня 2022 року стає обов’язковим.
Враховуючи великий резонанс у суспільстві та низку питань, які виникатимуть у підприємців під час «фіскалізації», надаємо роз’яснення щодо проблемних питань застосування РРО/ПРРО з 1 січня 2022 року, що підготовлено Комітетом Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики у листі від 30.12.2021 року № 04-32/10-2021/409504.
