Редакція Intelmag щоденно моніторить події і процеси, що відбуваються в Енергетичній сфері України, та виділяє з безмежного потоку найактуальніші — ті, які впливають на розвиток галузі та її трансформацію. У зазначеному матеріалі представлені події за період з 05.02.2022 по 12.02.2022.
Міненерго прагне розвивати законодавчу базу для запуску ринку біометану
Міненерго винесло на громадське обговорення проєкт постанови КМУ «Про затвердження Порядку функціонування реєстру біометану». Держателем реєстру визначено Держенергоефективності, і це рішення викликає низку питань. Проєктом постанови не визначено вимог до адміністратора реєстру та ким він визначатиметься. Реєстр міститиме персоналізовану інформацію про виробників та споживачів, зокрема і відомості про банківські рахунки. Також у проєкті не зазначені: джерела фінансування створення реєстру, статус доступу до бази, коло осіб, що користуватимуться, наповнюватимуть або ж здійснюватимуть його адміністрування. Як основоположний документ для подальшого розширення законодавчого поля проєкт постанови має право на існування. Втім, його функціонування без додаткового законодавчого регулювання створить способи маніпуляцій з українським біогазовим потенціалом у розмірі 7 мільярдів м3/рік, що становить 1/4 річного споживання України. Такий плюс до власного видобутку може суттєво стабілізувати газову ситуацію в Україні.
Голову «Укргідроенерго» можуть звільнити
Міненерго звернулося з листом до КМУ із проханням «переглянути доцільність» перебування І. Сироти на посаді голови правління ПрАТ «Укргідроенерго». Підставою для звернення стали порушення, виявлені за результатами комплексної перевірки підприємства. Кожне з порушень, вказаних Міненерго, справді може стати підставою для зміщення Сироти з посади, але найвірогіднішою причиною є розстановка менеджменту міністра Галущенка, а Ігор Сирота не входить до складу команди міністра. ПрАТ «Укргідроенерго» публічно висловлювалось про недоцільність тих чи інших дій Міненерго та Уряду, більшість з яких ініціювались саме міністром. Навіть засланий козачок — Олександр Гавва недовго попрацював у наглядовій раді «Укргідроенерго». Останньою краплею толерантності міністра Галущенка могла стати публічна критика механізму ПСО та його руйнівні фінансові результати для держави, що висвітлювались саме «Укргідроенерго». І підстава знайшлась. Сподіваємось, що професіональні якості нового чи нового-старого керівника «Укргідроенерго» переважать над «вірністю» міністру і зумовлять покращення у механізмі комунікацій між керівником та підлеглими.
Кадрові перипетії у ДП НАЕК «Енергоатом»
Новим очільником ВП «Енерегоатом-Трейдинг» призначено Данилкову Катерину Леонідівну. Наразі вона працює у статусі «тимчасово виконуючої обов’язки». Попереднє відоме місце роботи пані Данилкової — НЕК «Укренерго» на посаді начальника департаменту забезпечення функціонування балансуючого ринку та ринку допоміжних послуг. Попереднім керівником трейдера ДП НАЕК «Енергоатом» був Якоб Хартмут, до діяльності якого виникали питання не лише у контрагентів, а й у керівництва «Енергоатому» та правоохоронних органів, однак з посади віце-президента його все ще не звільнено. Ця кадрова зміна може зіграти на руку «Енергоатому», однак це дуже сумнівна перспектива, адже попри професійність та діяльність Данилкової, на ситуацію може впливати особистий фактор. Справа в тому, що чергове АТ «Хмельницькобленерго» стало кузнею кадрів для команди міністра Галущенка, проте цього разу — опосередковано. Чоловік Данилкової К. Л. у 2021 році займав посаду фінансового директора АТ «Хмельницькобленерго», а зараз (з січня 2022 року) — він виконуючий обов’язки генерального директора АТ «Миколаївобленрго». Саме ці два обленерго та їхні енергозбути вже перейшли в управління Міненерго та «Енергоатому» відповідно. Такий «сімейний підряд», а точніше його скоординовані дії, можуть мати як позитивні, так і негативні фінансові показники для діяльності «Енергоатому», адже професіоналізм у поєднанні з особистою пов’язаністю — дуже небезпечна та корупційна суміш, якою можуть скористатись зацікавлені топ-посадовці.
Мінрегіон планує залучити кредит у 300 мільйонів доларів для термомодернізації сектору теплопостачання
Залучення додаткового фінансування до програми зменшення енерговтрат сектору централізованого теплопостачання — надзвичайний бонус як для споживачів, так і для генеруючих компаній. В окремих регіонах рівень енерговтрат сьогодні сягає 45-50%, що лягають «баластом» у платіжки за комунальні послуги. Ефективність кредитної програми Світового банку залежить від багатьох чинників. Україна має низку прикладів залучення кредитних коштів з метою покращення існуючої системи теплопостачання, але саме їхня ефективність і стала на заваді помітному результату. Одним з яскравих прикладів цьому є проєкт UDHEEP. У рамках міжнародної фінансової кредитної допомоги (Світовий банк та МБРР) мали бути оновлені застарілі котельні. Причиною неефективного використання кредитних коштів (менше 20% за 5 років) стала бюрократизація процесу та фактична відсутність зацікавленості місцевої влади. Приєднання нової кредитної програми до президентської «Великої термомодернізації» може стати запорукою реалізації хоча б 50% від потенціалу.
ВРУ пропонує введення диференційованої рентної плати за видобування природного газу
На сайті ВР України цього тижня (09.02) з’явився законопроєкт № 7038, ініційований народним депутатом Гетманцевим Д. О.. Вказана законодавча ініціатива може негативно вплинути на плани збільшення вітчизняного газовидобутку. Текст законопроєкту ще не оприлюднено, але відомо, що його основною ідею стане «прив’язка» розміру ренти на видобуток газу до ціни його реалізації — вища ціна, вища рента. Цей механізм, на думку авторів, покликаний створити додаткове джерело субсидіювання споживачів (побутових та непобутових), що страждають у випадку подорожчання ринкової ціни газу. На нашу думку, цей механізм може породити низку «прокладок» та «кишенькових трейдерів» газодобувних компаній, основною метою яких стане штучне заниження цін, а отже й рентної плати. У випадку встановлення НКРЕКП прайс-кепів, аналогічних тим, що функціонуть на ринку електричної енергії, ми отримаємо ще один «псевдоринок» на додачу до чергової псевдореформи. Ренту сплачує видобувна компанія, а кінцеву вартість — споживачі, нібито задля яких механізм і вводиться. Однак у випадку створення та використання системи розрахунку ціни не в кожному окремому випадку, а за загальним принципом, на основі трьох показників (митна вартість імпортного газу, спотові ціни, внутрішньо біржові котування) виникатиме «середня» ціна, що формуватиметься за прямої участі та, вірогідно, в інтересах НАК «Нафтогаз». «Укргазвидобування» (УГВ) з групи «Нафтогаз» є монополістом на ринку видобутку газу в Україні та його реалізації відповідно. Зараз УГВ реалізує газ за заниженими цінами (близько $250 за тисячу м3). Сьогодні вартість газу на українській енергетичній біржі — $1 300. За орієнтовними нормами законопроєкту, рента може скласти 69% від вартості. Тобто споживачі повинні будуть сплатити вже за $2 400 тисяч м3 — і це без транспортування та інших тарифоутворюючих елементів. Таким чином, ініціатива Гетманцева може не збільшити вітчизняний видобуток газу, а навпаки зменшити його, якщо не занапастить остаточно, щонайменше заморозивши інвестиції у збільшення видобутку на роки.
НАК «Нафтогаз» озвучив попередню вартість газу для населення наступної зими — 24 гривні за кубометр
Така думка ґрунтується на очікуваній НАК «Нафтогаз» вартості закупівлі газу на рівні $850 за 1 тисячу м3. Інформація про очікувану вартість газу надійшла від заступника голови НБУ — Юрія Гелетія. За інформацією НБУ, НАК «Нафтогаз» почав акумулювати грошові кошти для закупівлі газу з європейських країн. Орієнтовний обсяг газу, що має бути закуплений, — 8 мільярдів м3 за 7 мільярдів доларів США. Проводячи розрахунки за фінансовими показниками бюджету на 2022 рік, маємо середню собівартість 1 м3 газу на рівні 24,675 гривні, а додавши до цього «тарифну складову», кінцевій сплаті підлягатиме щонайменше 30 гривень за кожен м3. Вірогідно, тому і виникла ідея розширення субсидіювання для споживачів газу. Але, як вже сказано вище, цієї ідеї недостатньо. Беручи до уваги чинну ситуацію з курсом гривні, виснаження власних запасів газу, вимоги кредиторів та російську політику «непостачання», — ситуація з вартістю та необхідними обсягами може кардинально змінитись у бік зростання, а вартість м3 переважатиме будь-які ринково визначені показники.
НКРЕКП звинуватила три компанії в обвалі ціни електроенергії на ринку
На думку Регулятора, ситуація, що склалася, вказує на величезну ринкову владу окремих компаній та монополізацію ринку. На тлі збільшення пропозиції (робота НАЕК «Енергоатом» 15-ма блоками) компанії «Д.Трейдинг» та «Юнайтед Енерджі» знизили попит. Скоординовані дії ДТЕК (зниження ціни заявок на РДН) та «Юнайтед Енерджі» (перехід на ВДР) призвели до швидкого падіння попиту до пропозиції на РДН, а отже, до зниження цін усіма учасниками задля уникнення збитків. Менші компанії несуть збитки на рівні 27% (купували за 2 500, продають на рівні 1 800). Позиція захисту «Енергоатому» від звинувачень НКРЕКП полягає у тому, що про роботу 15-ма блоками Регулятору було відомо заздалегідь, і НКРЕКП одразу мала зреагувати. Після обвалу цін «Енергоатом» зменшив потужність реакторів, але не зупинив жоден, адже це стало б ударом по рейтингу Президента та його обіцянках. Сьогодні потужність 15 блоків менша за середню потужність при роботі 13-14, отже пропозиція мала знизитись, а попит зрости, але погода внесла свої корективи. Зараз ситуація виглядає так: ДТЕК прагне «дотиснути» ідею зміни керівника НКРЕКП (через неефективні рішення), ЮЕ хоче, аби «Енергоатом» провів аукціон на другий квартал 2022 року за чинними низькими цінами, а «Енергоатом» не корегуватиме ринково та ситуативно провальні дії, аби Президент дотримав слово. Так і «Центренерго» зазнає збитків через нерентабельність реалізації продукції та намагається рятуватись, оголошуючи аукціон на постачання електричної енергії на 2023 рік. Це потрібно, щоб акумулювати кошти для майбутньої закупівлі вугілля або для отримання певного обсягу обігових коштів, аби не повторити сценарій 2021 року, коли кошти для «Центренерго» збирались з усіх державних енергетичних компаній.
