Підставою для розроблення проектів Закону України стало виконання заходів зі стимулювання розвитку відновлюваної енергетики передбачених «Енергетичною стратегією України на період до 2035 року».
Попри стратегічну важливість законодавчої ініціативи, а також необхідність введення в чинне законодавство додаткових механізмів та способів контролю за діяльністю енергетичної сфери України, ініціатори Проектів Закону відстоюють інтереси окремих фінансово-промислових груп та їх власників, що підпадають під категорію «олігархи».
Проект Закону України №5436, а також його альтернативи створюють додаткові механізми впливу на регулятора (НКРЕКП), що має бути незалежним та діяти в інтересах держави, а не конкретних осіб.
Під егідою виконання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом, підтримки політики декарбонізації, інтеграції до ENTSO-E і подальшого переходу від використання викопного типу енергоносія, ключове підприємство енергетичної сфери НЕК «Укренерго» може зазнати збитків. Оскільки пропонується покладення додаткових зобов’язань на нього як оператора системи транспортування електроенергії.
Проекти Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення енергетичної безпеки та розвитку систем накопичення енергії» вносять ситуаційні зміни до Закону України «Про ринок електричної енергії», оскільки запроваджується новий вид діяльності – накопичення електроенергії.
Кожен запропонований проект містить ряд орфографічних, стилістичних та смислових помилок, що наштовхує на думку про «створення вигляду» наявності альтернатив.
Основний Законопроект 5436 (подається переважною більшістю депутатів, пов’язаних з лобіюванням інтересів олігарха Ріната Ахметова) створює підґрунтя для функціонування понять «оператор системи накопичення енергії», накопичувач енергії, повністю інтегровані елементи мережі, а також обсягу прав та обов’язків виконавчої влади, регулятора, операторів системи транспортування, розподілу, СНЕ та користувачів.
Альтернативні законопроекти, в свою чергу, пропонують невеликі стилістичні правки, а саме:
- 5436-1 (половина ініціаторів пов’язані з лобіюванням інтересів олігарха Ріната Ахметова) – розширює понятійний апарат та сферу використання;
- 5436-2 (ініціюється в інтересах олігарха Ігоря Коломойського) – намагається ввести спосіб реалізації послуг СНЕ через електронні аукціони.
Розгляд законодавчих ініціатив окремо одна від одної не дає можливості зрозуміти «правила гри» для суб’єктів ринку електричної енергії, що виступатимуть у якості операторів «системи накопичення енергії».
Зважаючи на відсутність підтримки з боку профільного комітету альтернативного Проекту Закону №5436-2, вірогідність його розгляду у сесійному залі надзвичайно низька. В той самий час комітет активно підтримує основний та альтернативний проекти, подані функціонерами олігарха Ріната Ахметова.
Опираючись на текст Проекту Закону 5436, а також його альтернатив прогнозується ряд фундаментальних змін до Закону України «Про ринок електричної енергії»:
- Введення п.102 до ч.3 ст. 5 (повноваження Кабміну в електроенергетиці) встановлення граничної ціни закупівлі послуги із забезпечення достатності потужності.
Таке розширення повноважень Кабміну створює механізм впливу на регулятора, оскільки повноваження з «встановлення цін на універсальні послуги та тарифів на послуги на ринку електричної енергії» належить НКРЕКП, що підпорядковане Кабміну. Таким чином, регулятор не матиме механізму впливу на цінову політику в сфері використання систем накопичення енергії.
- Нова редакція статті 29 Закону України «Про ринок електричної енергії»
ч.1 надає НКРЕКП додатковий механізм впливу на суб’єктів ринку (перегляд «оцінки адекватності», можливість її оскарження);
ч.2 Міністерство енергетики проводить конкурс на забезпечення достатності потужності за методикою створеною НКРЕКП, що враховуватиме витрати за будівельними контрактами, фінансові витрати та прямі постійні загальновиробничі витрати (в подальшому, вірогідно, компенсуються з державного бюджету або за рахунок збільшення вартості тарифів за електроенергію для кінцевого споживача).
ч.6 Стимули для нових учасників (відшкодування будівництва з державного бюджету).
ч.10 Державні гарантії виконання договору між оператором системи розподілу та оператором системи накопичення енергії
- Нові абзаци у ст. 30 Закону України «Про ринок електричної енергії», що забороняють виробнику (в рамках ліцензії) здійснювати діяльність з накопичення, але є винятки, залежно від максимальної потужності, що визначається ліцензіатом (НКРЕКП) (це додатковий механізм зловживання).
- Розділ IV-I Накопичення (стаття 30-1)
Визначає права та обов’язки Операторів накопичувачів енергії, що є аналогічними для будь-якого іншого «оператора» на ринку електричної енергії, ліцензування, окремі обмеження, а також вимоги.
- ч.7 статті 71 надасть право власникам «зеленого» тарифу накопичувати власну електроенергію без ліцензування за умови ведення окремого обліку.
Це надасть право виробникам відновлюваної енергетики здійснювати маніпуляції від час торгів на ринку електроенергії.
Адже виробники матимуть змогу законтрактувати поставку електроенергії на ринку на добу наперед, а в подальшому не здійснити її в рамках двосторонніх договорів, зіславшись на зменшення обсягу виробітку (через погодні умови) та норму закону, що забороняє поставку електричної енергії з систем накопичення енергії виробника не для «власних операційних потреб», фактично реалізувавши її в інтересах третіх (або афілійованих) осіб, не показуючи «фактичний» сукупний виробіток енергії як такий, що перевищив максимальні норми, встановлені ліцензійними умовами виробника.
Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України, реалізація положень законопроекту може негативно вплинути на показники державного бюджету. Крім того, Мінфін зауважив, що окремі норми, запропоновані до імплементації підвищать рівень збитковості НЕК «Укренерго», який станом на 2020 рік становив 23.4 млрд. гривень.
Альтернативий проект 5436-1 має більш чіткий та системний підхід до впровадження норм систем накопичення енергії, пропонує додаткові зміни, порівняно з основним Проектом Закону:
- Введення п.102 до ч.3 ст. 5 (повноваження Кабміну в електроенергетиці) встановлення граничної ціни закупівлі послуги із забезпечення розвитку генеруючої потужності та систем накопичення енергії – це додаткові важелі тиску на НКРЕКП з боку Кабміну, порівняно з проектом закону 5436;
- ч.10 ст. 29 конкретизує державні зобов’язання перед переможцями конкурсу на будівництво систем накопичення енергії, а саме «держава спрощує регулювання щодо будівництва об’єктів переможця конкурсу, та гарантує, що розрахунки за договором, укладеним за результатами конкурсу, будуть здійснені в повному обсязі та у строки, визначені договором»;
- ч. 4 ст. 45 вводить вимоги до систем накопичення енергії, що підпадають ліцензуванню – більше 20 МВт.
- ч.4 ст. 58 – споживачу надається право без отримання ліцензії використовувати накопичувачі, якщо такий споживач в будь-який період часу не здійснює відпуск раніше накопиченої в системі накопичення енергії в об’єднаній енергетичній системі України або в мережі інших суб’єктів господарювання.
- п. 84 ч.1 ст.1 визначає споживача як фізичну особу, у тому числі ФОП, або юридичну особу, що купує електричну енергію для власного споживання. Проект закону не встановлює граничних норм «власного накопичення».
- Зацікавлені споживачі (промислові комплекси), теоретично, матимуть змогу накопичувати будь-яку кількість електроенергії.
- Доповнення до ст. 62 покладає спеціальні обов’язки із забезпечення розвитку генеруючих потужностей та систем накопичення енергії на оператора системи передачі, створюючи фінансове навантаження на НЕК «Укренерго» та пришвидшують процес «припинення діяльності» ВАТ «Луганськобленерго» (в стані припинення) та ТОВ «Луганське енергетичне об’єднання» (порушено справу про банкрутство).
Проекти Законів, підтримані комітетом, створюють умови до виникнення нових суб’єктів-ліцензіатів систем накопичення енергії, що отримуватимуть державну підтримку та фінансування за рахунок підвищення комунальних платежів, а їх фактична діяльність буде спрямована на інтереси афілійованих між собою операторів систем розподілу, трейдерів та суб’єктів ВДЕ.
Крім того, законодавці створюють так звані «виключення» у тексті Закону України «Про ринок електричної енергії», використання яких в кожній окремій ситуації залежатиме від рішення НКРЕКП, що легалізує суб’єктивний (вірогідно, корупційно-мотивований) механізм прийняття рішень.
Згідно з відомостями Міністерства фінансів України, найбільші надходження від «зеленої» енергетики фіксуються від компаній з державного сектору, в той самий час як найбільші потужності показують найнижчі прибутки.
1. «ДТЕК» – власник найбільшої генерації відновлюваної енергетики на енергоринку України. Станом на липень 2021 року, потужність складає 950 МВт (для порівняння, ще у грудні 2019 потужність становила лише 560 МВТ).
Під брендом «ДТЕК ВДЕ» працює ряд юридичних осіб, які отримують компенсації за «зеленим тарифом» – ТОВ «Вінд Пауер», ТОВ «Приморська вітроелектростанція», ПАТ «ДТЕК Західенерго», ТОВ «Солар Фарм-1», ТОВ «Трифановка Енержі».
За даними Української асоціації відновлювальної енергетики, не дивлячись на наявність найбільших потужностей, податкові надходження до державного бюджету від ДТЕК ВДЕ є одними з найнижчих.
Зловживання нормами законодавчої ініціативи збільшить обігові кошти «ДТЕК ВДЕ», додасть можливості впливу на ситуацію на ринку електроенергетики, а також забезпечить часткову незалежність від регулятора під час забезпечення енергоємного виробництва в інтересах «Метінвест» або «SCM».
Беручи до уваги невтішні прогнози щодо заготівлі вугілля для потреб ТЕС з групи ДТЕК, збільшення граничних потужностей ДТЕК ВДЕ в осінньо-зимовий період за рахунок «легалізації» існуючих або впровадження нових систем накопичення енергії – це спосіб уникнути збитків від можливої нестачі основного теплоносія.
2. «Китайська національна група корпорацій з будівельних матеріалів» (China National Building Materials Group Corporation). Є власником українських сонячних електростанцій з 2015 року (після отримання активів Active Solar Андрія Клюєва). Обсяги потужності сонячний електростанцій – 267 МВт, а річна генерація близько 355 ГВт.
3. «Wind Parks of Ukraine». Включає в себе ряд юридичних осіб, які отримують компенсації за «зеленим тарифом» (додаткових 10% за використання обладнання українського виробництва) – ВЕО «Вітроенергопром», ТОВ «ВП Благодатний», ТОВ «ВП Краснодонський», ТОВ «ВП Лутугинський», ТОВ «ВП Новоазовський», ПрАТ «ВП Очаківський», ТОВ «ВП Причорноморський»
Бенефіціарними власниками є Максим Єфімов (народний депутат 9-го скликання, депутатська група довіра) та Едуард Мкртчан (син засновника Індустріального союзу Донбасу).
1. Отримання можливості створення систем накопичення енергії без ліцензування – новий спосіб зменшення «доходів» від підприємницької діяльності за рахунок «інвестицій» у розвиток власних потужностей, що зменшить надходження до державного бюджету.
2. Побудова систем накопичення енергії, підконтрольних афілійованим особам, в інтересах виробників відновлюваної енергетики та окремих енергохолдингів за рахунок:
- видатків з державного бюджету;
- додаткового фінансового навантаження на оператора системи передачі – НЕК «Укренерго»;
- підвищення вартості електроенергії для населення;
- створення інструменту аналогічного РАБ-тарифу (один з основних бенефіціарів – олігарх Рінат Ахметов)
3. Перегляд «ліцезійних умов» через вплив на НКРЕКП (використання винятків Проекту Закону) з метою збільшення максимальних обсягів виробництва.
4. Залучення «наближених» юридичних осіб до створення систем накопичення енергії за рахунок обігових коштів, що в подальшому будуть компенсовані з державного бюджету.
Для функціонування систем накопичення енергії суб’єктам ринку електроенергетики необхідні самі накопичувачі. Існує два основних типи акумуляторних батарей (накопичувачів), що можуть використовуватись: сірчано-натрієві та літій-іонні.
Літій-іонні технології вважаються дешевшими та більш довговічними. Для покращення енергомісності та робочої потужності використовуються титанові сплави та вкраплення берилієвих руд. І саме літій-іонні технології використав ДТЕК при відкритті 20.05.2021 року першої в Україні промислової системи накопичення енергії потужністю в 1 МВт у м. Енергодар, Запорізька ТЕС.
Аналогічні технології заявлені до використання у м. Вінниця за ініціативи Kness Group (власник пакету акцій ТОВ «Вінницяенерго»). Компанія повідомляє про використання технологій вітчизняного виробництва, включаючи компоненти з рідкоземельних металів.
Можна зробити висновок, що ріст видобутку, переробки та створення технологічних продуктів з рідкісним порід – літію, берилію, титану – процес неминучий та економічно вигідний.
В Україні право користування, розвідки та подальшого видобутку такого типу копалин надано окремій невеликій групи компаній.
Згідно з даними Державної служби геології та нард України, станом на 2021 рік дві юридичні особи мають право на розробку покладів літію в Україні: ТОВ «Петро-консалтінг» та ТОВ «Укрлітійвидобування».
У 2017 році дозвіл на видобування літію в Полохівському родовищі надано ТОВ «Укрлітійвидобування, що входить до сфери впливу Вадима Новинського.
А спецдозвіл, що не міг надатись без погодження першого ліцензіата, на видобуток руди в Полохівському родовищі отримала ТОВ «Українські рідкісні метали», що підконтрольна Ігорю Котвіцькому, бізнес-партнеру Арсена Авакова.
У 2018 дозвіл на розробку Шевченківського родовища надано ТОВ «Петро-консалтінг». Крім того, Кіровоградська обласна рада погодила спецдозвіл на видобуток літію на ділянці «Добра» Станкуватського родовища.
Юридичні особи, пов’язані з Арсеном Аваковим, здійснюють видобуток ряду рідкоземельних металів, що становлять стратегічне значення, а також можуть бути використані у створенні технологій систем накопичення енергії:
- ТОВ «Українські рідкісні метали» отримало дозвіл на розробку Полохівського родовища літієвих руд (найбільше в Європі), згідно з рішенням Кіровоградської обласної ради від 20.05.2016.
- ТОВ «Атомні Енергетичні Системи України». Наказом Держгеонадр №415 від 5 листопада 2018 року затверджено видачу компанії ліцензій, терміном дії 5 років, на геологічне вивчення і дослідно-промислову розробку чотирьох родовищ уранових руд в країні.
- ТОВ «Пержанська рудна компанія» намагається отримати дозволи на видобуток берилієвих руд на території Житомирської області. У випадку отримання контролю над повним циклом видобутку та виробництва берилієвих руд (єдине відоме родовище на території України) фактично призведе до монополізації стратегічно важливого для держави ресурсу.
Не дивлячись на наявність дозволів на видобуток і розробку покладів корисних копалин, фактичні роботи компаніями з орбіти Арсена Авакова не проводяться через необхідність великих інвестиційних вливань.
Втім, «обґрунтована необхідність» у розробці може виникнути вже найближчим часом. Завдяки ініціативи Єврокомісії в рамках підписаного 13.07.2021 року меморандуму «Про взаєморозуміння щодо партнерства у сфері критичної сировини і батарей». Згідно з умовами меморандуму, ЄС зобов’язується інвестувати в українські видобувні потужності мінімум 300 млн євро, що може бути використано Арсеном Аваковим.
Більше того, указом Президента України №306/2021 від 23.07.2021 введено в дію рішення РНБО «Про стимулювання пошуку, видобутку та збагачення корисних копалин, які мають стратегічне значення для сталого розвитку економіки та обороноздатності держави», що включає в себе перелік стратегічних корисних копалин, серед яких і активи, що перебувають у сфері впливу Арсена Авакова.
Таким чином, законодавча ініціатива хоч і передбачена «Енергетичною стратегією України на період до 2035 року», але має відповідати інтересам держави, а не лобіювати бізнес-інтереси монополістів та великих промислових підприємств.
