Аналіз рекомендацій Антикризового енергетичного штабу

Аналіз рекомендацій Антикризового енергетичного штабу

Наприкінці липня 2021 року відбулось засідання антикризового енергетичного штабу, за результатами якого укладено Протокол з 31 пункту рекомендацій, наданих суб’єктам, що здійснюють регулювання енергетичного сектору. 

Попри включення до складу штабу представника бізнес-сегменту (а саме, генерального директора ДТЕК), монополіст, вірогідно, залишився незадоволеним результатами засідання. Адже текст Протоколу розкрито 05.08.2021 народним депутатом 9-го скликання Олексієм Кучеренком, що, за даними ЗМІ, входить до групи впливу олігарха Ріната Ахметова. 

Виходячи з тексту протоколу, суб’єкти отримали ряд рекомендацій (завдань), більшість з яких мають бути втілені протягом одного-двох місяців. 

  • Міненерго Спільно з НКРЕКП та НЕК Укренерго – запровадити відповідальність виробників електроенергії, до складу яких входять ТЕС та ТЕЦ, за незабезпечення запасів вугілля на складах в обсягах, визначених графіком накопичення.

Станом на 10.08 ТЕС вже на 37% відстають від графіку накопичення вугілля.

  • Міненерго Спільно з НКРЕКП та енергогенеруючими компаніями опрацювати шляхи збільшення обсягів  видобутку вугілля для забезпечення ТЕЦ. 

Вказане рішення неможливо виконати без чергового перерозподілу фінансів з цільових програм розвитку вугільної галузі, оскільки існує непогашена заборгованість за вже викуплене вугілля та станом на початок серпня шахтарі ряду державних шахт оголосили страйк. 

  • Міненерго Спільно з МІУ та АТ «УЗ» забезпечити стабільність залізничних перевезень для потреб ТЕЦ за рахунок пріоритетного надання напіввагонів для відвантаження вугільної продукції залізничним транспортом відповідно.

60% напіввагонів законтрактовані на 3 роки для потреб ТОВ «Метінвест-шиппінг», 10% – перебувають в аварійному стані. Зважаючи на підконтрольність ТЕС на антрацитовому вугіллі під контролем ДТЕК, за результатами «пріоритетних» рішень кількість рухомого складу АТ «Укрзалізниця» в руках Ріната Ахметова збільшиться до 75-80%. Екс-топ-менеджера SCM призначили головою АТ «Укрзалізниця», а отже, реалізація вказаного рішення пришвидшилась.

  • Рекомендувати НБУ за участю державних комерційних банків опрацювати питання можливості кредитування виробників електричної енергії для закупівлі вугільної продукції, враховуючи наданий НЕК «Укренерго» графік погашення заборгованості на балансуючому ринку перед зазначеними виробниками.

Пропонується надавати кредити виробникам для закупівлі продукції, що фактично недоступна, аби уникнути майбутніх штрафів від уряду, що має забезпечувати наявність продукції – це замкнуте коло, в якому виробники електроенергії заганяються в боргову яму, замість створення альтернативних способів провадження діяльності.

Кредити у державних банках отримуватимуться через неможливість державної компанії забезпечити свої фінансові зобов’язання.

Боржник, заручившись адміністративним впливом, змушує кредитора брати в борг. «Рятівне коло» від уряду може стати зашморгом для виробників електроенергії. 

  • Рекомендувати НАК «Нафтогаз» вжити заходів до забезпечення збільшення обсягів закупівлі імпортного природного газу для формування обсягу природного газу (з урахуванням митного складу).

Згідно з офіційними повідомленнями, обсяг газу в підземних газових сховищах України відповідає вимогам плану підготовки, затвердженому Урядом. А план підготовки до опалювального сезону затверджено 9 червня 2021 року. Таким чином, 6 місяців знадобилось на підрахунки потрібного об’єму у підземних газових сховищах. Втім, жодним пунктом не передбачено «резерву» або «додаткових об’ємів», а отже  додаткових маневрених потужностей в України не буде.

Розрахунок на «митні склади» не дає гарантій відсутності спекуляції з боку орендаторів «митних складів».

А відмова від стратегічних розрахунків при прийнятті рішень щодо газової інфраструктури знову змушує приймати рішення на користь РФ.  

  • Міненерго за участю Держенергонагляду посилити контроль за повнотою та якістю виконання ремонту генеруючого обладнання виробниками електроенергії
  • Мінфіну, Міненерго, Мінрегіону, Мінекономіки за участю НКРЕКП та НЕК «Укренерго» підготувати та подати КМУ узгоджені пропозиції щодо погашення існуючої заборгованості на балансуючому ринку е/е, в тому числі, сформованої найбільшими боржниками державної та комунальної форми власності (державними вугледобувними підприємствами, «Компанія «Вода Донбасу», «Попаснянський водоканал»)

Вірогідно, чергове впровадження механізму «реструктуризації заборгованостей», що не дасть можливості Маріуполю реалізувати план створення власної компанії, яка надаватиме послуги водопостачання місту, а отже і відмовитись від послуг  КП «Компанія Вода Донбасу», зобов’язання якої становлять 8 млрд. грн. 

  • Мінфіну, Міненерго за участю НЕК «Укренерго» підготувати та подати КМУ деталізовану інформацію про стан виконання заходів, передбачених графіком залучення НЕК «Укренерго» зовнішнього фінансування шляхом випуску та розміщення компанією облігацій на міжнародних фондових ринках. 
  • НКРЕКП підготувати та подати КМУ пропозиції та план заходів щодо заходів комплексного врегулювання проблемних питань функціонування ринку електроенергії з метою унеможливлення маніпуляцій з ціноутворення на всіх його сегментах та забезпечення збалансованої роботи ключових енергетичних підприємств 

НКРЕКП з моменту засідання)прийняло ряд рішень, що підвищили прайс-кепи (при купівлі за якими є вірогідність недоотримання електроенергії з ринку на добу наперед, а отже доведеться купувати на балансуючому ринку де вартість більша на 20-30%),  планують здійснювати контроль за ціноутворенням оператору системи розподілу при розрахунку вартості «відновлення мереж», за результатами якого вірогідний перегляд розміру РАБ-тарифів, що викликає незадоволення у власників.

  • Міненерго спільно з НКРЕКП підготувати та подати КМУ проекти відповідних актів законодавства щодо забезпечення рівних умов для торгівлі електричною енергією на ринку двосторонніх договорів для всіх категорій виробників 
  • Міненерго, Мінфіну – надати пропозиції щодо надання ДП «Схід ГЗК» державної допомоги у сумі 200 млн. грн для подолання фінансової кризи та погашення заборгованості із заробітної плати
  • Міненерго, Мінекономіки прискорити передачі ДП «Схід ГЗК» до управління НАЕК «Енергоатом»

Пряме підпорядкування «Схід ГЗК» ДП НАЕК «Енергоатом» зменшить розтрату бюджетних коштів на закупівлю палива для АЕС. Станом на сьогодні, вартість видобутого Схід ГЗК урану на 30% дорожча за ринкову.

  • Мінрегіону за участю НАК «Нафтогаз України» опрацювати питання щодо можливості диференціації обсягів природного газу, що використовується для виробництва та постачання теплової енергії різним категоріям споживачів. 

Виходячи з завдання, уряд визнає відсутність диференціації, не зважаючи на наявність тарифів для «населення» та «промисловості».

  • Мінрегіону опрацювати питання впровадження механізму перерахунку вартості теплової енергії та комунальних послуг у зв’язку із щомісячною зміною ціни на природній газ.

На сьогодні повноваження щодо встановлення тарифів на послуги з постачання теплової енергії, гарячої води, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення розподілено між НКРЕКП і органами місцевого самоврядування. 

До повноважень Мінрегіону входить забезпечення формування та реалізації державної політики у сфері житлово-комунального господарства. В межах цих повноважень Мінрегіон матиме можливість диктувати тарифну політику, не дивлячись на повноваження органів місцевого самоврядування.

  • Мінекономіки, Міненерго, ФДМУ за участі заінтересованих сторін провести нараду щодо визначення можливих шляхів врегулювання фінансово-економічної ситуації, що склалась на ДП «Завод «Електроважмаш». 

ФДМУ має на меті приєднати ДП «Завод «Електроважмаш», що виконує ремонтні роботи для АТ «Укрзаліниця, до АТ «Турбоатом», а отже – збільшити кількість активів, залучених до виконання державних замовлень, що перебувають у власності Костянтина Григоришина. 

У випадку передачі ДП «Завод «Електроважмаш» на приватизацію основним претендентом на нього називали Олександра Ярославського.

  • Міненерго, Мінекономіки, Мінфіну за участю НКРЕКП та НЕК «Укренерго» підготувати та подати узгоджені пропозиції щодо змін до законодавства, спрямованих на обмеження перетоків електроенергії з РФ та РБ до рівня контрактів про надання/отримання аварійної допомоги, укладених між відповідними ОСП. 

Згідно з рішенням НКРЕКП, доступну пропускну здатність для імпорту електричної енергії в Україні з території РБ та РФ зменшено до 0МВт до 01.10.2021

31.12.2020 НЕК «Укренерго» та ДВО «Бєленерго» уклали договір  про аварійну допомогу. 

Енергетичним пакетом реформ, що передбачає інтеграцію до ENTSO-E, передбачено надання/отримання аварійної допомоги від операторів систем передачі країн ЄС.

А укладення контрактів з операторами систем передачі РФ та БРБ – це черговий крок, що відкладе інтеграцію енергосистем України та ЄС. Енергетичне співтовариство висловило занепокоєння відходом Уряду України від умов інтеграції енергосистем після передачі в управління «Міненерго» попередньо виділених з його структури «Укренерго», «Оператор ринку» та «МГУ». Розгляд об’єднаних енергетичних систем РФ та РБ як «постачальника останньої надії» для отримання аварійної допомоги посилить позиції тиску РФ на Україну.

У випадку укладення договорів, за якими Україна надаватиме, але не отримуватиме, аварійну допомогу РФ та РБ, вірогідним є збільшення виробітку електроенергії на потужностях ДП «НАЕК «Енергоатом», що працюють на мінімумі. Збільшення виробництва – це збільшення прибутку, що допоможе подолати боргові проблеми державного підприємства.

ІНШІ ПУБЛІКАЦІЇ