Дайджест новин Енергетичної сфери за період з 12.02.2022 по 20.02.2022

Енергетика
Тижневий дайджест
12.02.2022-20.02.2022

Редакція Intelmag щоденно моніторить події і процеси, що відбуваються в Енергетичній сфері України, та виділяє з безмежного потоку найактуальніші — ті, які впливають на розвиток галузі та її трансформацію. У зазначеному матеріалі представлені події за період з 12.02.2022 по 20.02.2022.

«Енергоатом» відкидає звинувачення щодо участі у змові на ринку електроенергії

Цінова ситуація на українському ринку електроенергії досі залишається не вирішеною до кінця, і НКРЕКП приймає чергові рішення для її поступової стабілізації. Крім того, регулятор вважає, що три компанії-учасниці енергоринку, зокрема їхні дії, спричинили кризову ситуацію. Серед винуватців виділяють і ДП НАЕК «Енергоатом», а точніше ВП «Енергоатом-трейдинг». Офіційна позиція «Енергоатом» незмінна і полягає у тому, що саме бездіяльність регулятора стала першопричиною кризової ситуації. Однією з рушійних сил «обвалу» стала робота «Енергоатому» усіма 15-ма блоками, що створило профіцит електричної енергії. Втім, не слід забувати, що «Енергоатом» як найбільший постачальник електричної енергії за двосторонніми договорами створив додаткові можливості для маніпуляцій, постачаючи електричну енергію «Юнайтед Енерджі» та «ДТЕК» за цінами нижче ринкових. Такі дії фіксувались і раніше, адже результати окремих аукціонів стали підґрунтям для відкриття НАБУ кримінального провадження № 52021000000000012 за ч. 5 ст. 191 КК України.

Враховуючи, що управління трейдером «Енергоатому» у період з 2020 року по лютий місяць 2022 року здійснювали особи, у діях яких вбачались складові кримінальних правопорушень, що їх результатом стало нанесення збитків ДП НАЕК «Енергоатом», їх «сприяння» у створенні кризової ситуації досить імовірне. Позицію «захисту» «Енергоатому» можна пояснити за двома напрямами: нове керівництво «Енергоатом-трейдинг» хоче відсторонитись від можливих маніпуляцій та тиску на НКРЕКП для легітимізації вотуму недовіри і подальшого зміщення голови НКРЕКП В. Тарасюка з посади. За окремими даними, між міністром енергетики та головою НКРЕКП продовжується протистояння. Однією з причин є незадовільні результати (фінансові показники) «Енергоатому» у 2021 році.

Міністр звинувачує у «провалі» саме голову НКРЕКП, але, на нашу думку, причина фінансового провалу полягає в іншому. Тим не менш, конфронтація «Енергоатом» — НКРЕКП своєрідний спосіб перекладення відповідальності за незадовільні результати роботи державної генерації та вибілення міністра енергетики в очах керівництва держави, а отже і його доцільності перебування на посаді.

ВРУ ухвалила закон про системи накопичення енергії

Цього тижня ВР України прийняла довгоочікуваний та необхідний проєкт закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо розвитку систем накопичення енергії». З прийнятої редакції зникли норми, що створювали додаткові важелі впливу на Регулятора з боку КМУ, але було додано низку норм варіативного трактування, що можуть забезпечувати інтереси великих учасників ринку. Слід зауважити, що з переліку об’єктів СНЕ виключено гідроакумулюючі станції (ГАЕС), а відповідно і державні генерації, що ними керують. Прийнятий проєкт закону не створює додаткових преференцій для операторів та власників СНЕ, крім єдиної — звільнення операторів СНЕ від сплати тарифу на диспетчеризацію. Окупність СНЕ набагато швидша, аніж у проєктів, котрим надається «зелений» тариф. СНЕ, перш за все, використовуватимуться для надання допоміжних послуг. Середня вартість послуги 606 грн/МВт (найнижча — 134 грн, найбільша — 1 078 грн). За умов постійного використання батареї (щодня та щогодини) при збереженні середнього значення послуги оператор СНЕ зароблятиме приблизно 190 тис доларів щороку за кожен МВт потужності. Вартість будівництва 1МВт СНЕ близько 700 тис доларів. Тобто у сучасних умовах гарантована окупність проєкту — до п’яти років. Після інтеграції до ENTSO-Е вартість усіх послуг може зрости, а отже, і окупність пришвидшиться. Крім того, українська енергосистема має величезний бонус для СНЕ, а саме — частий профіцит електроенергії в нічні години. Саме цим і користуватимуться найбільші оператори СНЕ, адже їм надано можливість заключати двосторонні договори. Накопичення енергії вночі та реалізація її у пікові години на енергоємних виробництвах може зменшити енергоємність виробництва, а отже, потенційно і кінцеву вартість продукції, що стане стримуючим фактором для росту інфляції.

«Атоменергомаш» буде виготовляти елементи паливних касет Westinghouse

Залучення вітчизняних компаній до процесу виробництва паливних збірок, що використовуватимуться на українських АЕС, — позитивний знак як для економічних показників підприємства, так і для сфери в цілому. Участь «Атоменергомаш» у проектах Westinghpuse — вісник реалізації норм так званого Закону України «Про локалізацію», основною метою якого є підвищення ефективності циркуляції державних коштів у вітчизняному циклі виробництва шляхом створення передумов для сталого розвитку та модернізації вітчизняної промисловості. Залучення «Атоменергомаш» до освоєння американських технологій у подальшому може супроводжуватись розширенням списку українських державних підприємств та компаній, що будуть задіяні у виробництві палива для АЕС на основі технології Westinghouse.

Вартість електроенергії для населення зміниться навесні цього року

Трохи більше двох місяців залишилось до закінчення терміну дії визначеного державною тарифу на електричну енергію для населення. Постанова КМУ № 859 визначає, що тарифи на рівні 1,44 грн/кВт (до 250 кВт) та 1,68 (більше 250кВт) діятимуть до 30 квітня 2022 року. Тенденція нарощення боргів обленерго перед генерацією та компаніями-постачальниками попри їх дотування за рахунок фінансового ПСО зберігається, а вартість тарифоутворюючих елементів зростає. Постає питання: чого очікувати вже з 1 травня? Зважаючи на зобов’язання України перед МВФ на використання ринкової вартості при обрахунку кінцевої вартості комунальних послуг, сьогодні вартість 1 кВт електроенергії мала б сягати щонайменше 3,5 грн (без ПДВ) за внутрішньо-українськими цінами. При використанні європейських цін за основу обрахунку середня собівартість 1кВт сьогодні становила б 4,7 грн, а в платіжках — щонайменше 6,3 грн за кожен кіловат. Слід зважати на європейські цінові тенденції, адже після інтеграції до ENTSO-E ціни на внутрішньому ринку корелюватимуться з європейськими. Таким чином, при збереженні сучасних меж ціноутворення у 2023 році середня обґрунтована вартість кіловату для населення становитиме 6,3 грн. Цікаво буде спостерігати за приведенням комунальних тарифів у відповідність до європейських норм. Чи, можливо, урядовці знайдуть інший вихід із ситуації зростання вартості майже в чотири рази, порівняно з 2021-2022 роками?

ВРУ продовжує шукати підходи до перегляду рентної плати за видобування природного газу. На що мають використовуватись ці кошти?

9 лютого на сайті ВР України з’явився перший законопроєкт (№ 7038), що стосуватиметься перегляду нарахування ренти за видобування газу. 14 лютого апаратом ВРУ зареєстровано ще дві законодавчі ініціативи (№ 7038-1 та № 7012-2), що мають альтернативні підходи до вказаного питання. Тексти жодного з законопроєктів станом на 19 лютого не опубліковані. Ініціатором прямої альтернативи законопроєкту авторства Гетьманцева Д. О. (№ 7038) виступає прем’єр-міністр України. Виходячи з даних ЗМІ, його законопроєкт (№ 7038-1) передбачає аналогічний механізм визначення середньої вартості природного газу, але розмір ренти збільшуватиметься суттєвіше. Як ми писали раніше, такий підхід до рентної ставки може негативно вплинути на плани збільшення вітчизняного газовидобутку, якщо цілком його не занапастить. Найбільше від зростання ренти страждатимуть державні компанії, що вже зіткнулись з проблемою нестачі обігових коштів. Приватні ж газодобувні компанії мають змогу мінімізувати втрати принаймні за рахунок зменшення видобутку. Аналізуючи висновки Головного науково-експертного управління ВРУ до проєктів закону, фіксуємо порушення принципів формування податкового законодавства, що напряму вплине на показники державного бюджету. За наявними даними, підвищення ренти на видобуток газу має сформувати додаткове джерело фінансування закупівлі природного газу. Орієнтовний обсяг — 158 млрд грн. На ці кошти НАК «Нафтогаз» зможе закупити до 6 млрд м3 імпортного газу (при збереженні стабільного курсу долара та ціни на рівні 800-1000$ за 1тис м3). Наступною метою стане «компенсація» різниці ринкової та «визначеної» вартості закупівлі природного газу для регіональних постачальників газу. Така собі «газова» версія фінансового ПСО зважаючи те, що такий механізм не продемонстрував стабільності в умовах ринку електричної енергії. У будь-якому випадку баланс оплати зберігатиметься: ренту сплачує видобувна компанія, а кінцеву вартість (залежатиме від ренти) — споживачі, нібито задля яких механізм і вводиться. Зважаючи на середній показник «втрат» природного газу на рівні 1,6 млрд м3 щороку, щонайменше втрати покриватимуться за рахунок зростання комунальних тарифів та тарифів на розподіл природного газу. Сьогодні ми можемо спостерігати зростання заборгованості газопостачальних компаній перед «Оператором ГТС України», що наприкінці 2021 року становила 12 млрд грн, а «рентні» законопроєкти не передбачають перекриття ні наявних, ні майбутніх заборгованостей. Дивним виглядає оподаткування власного газовидобутку з метою, зокрема, закупівлі імпортного енергоносія. Втім, на нашу думку, законодавча ініціатива у певному варіанті буде прийнята до кінця опалювального сезону. Залишається сподіватись, що законодавці залишать власному газовидобутку бодай якісь шанси на виживання та подальший розвиток.

Перший тест перед інтеграцією до ENTSO-E. Чого очікувати?

НЕК «Укренерго» оголосило офіційні дати ізольованого режиму роботи взимку 2022 року: з 24 по 26 лютого. У ці дні ОЕС України об’єднається з Бурштинським енергоостровом та працюватиме із ним синхронно після тимчасового від’єднання від енергосистем Росії, Білорусі та Європи. Якщо питання повторного приєднання острову Бурштинської ТЕС до європейської енергосистеми після ізольованого режиму не виникає, то у взаємовідносинах з Росією та Білоруссю — жодних гарантій. Ми підходимо до ізольованого режиму не в оптимальному стані: три блоки АЕС виведені у ремонт — середній, поточний та капітальний відповідно, і менше половини блоків ТЕС в роботі. Попри теоретичні можливості забезпечення власних потреб Україна щодня імпортує щонайменше 500МВт (половина потужності енергоблоку, виведеного в капітальний ремонт) з Білорусі. Результатом ізольованого режиму роботи може стати не лише виявлення проблем, що можуть заважати подальшій інтеграції, а й безповоротне передчасне від’єднання від енергосистем Росії та Білорусі. Перший ізольований режим — лакмусовий папірець готовності енергосистеми України забезпечувати саму себе та працювати синхронно з енергосистемою ЄС в майбутньому.

Рішення Верховного Суду щодо законності призначення Вітренка Ю. Ю. на посаду очільника НАК «Нафтогаз»

Верховний Суд підтвердив правомірність припису Національного агентства з питань запобігання корупції щодо припинення контакту між НАК «Нафтогаз» та Юрієм Вітренком. Втім, компанія не виконує норми припису, а отже, і рішення суду не втілюється, посилаючись на окремі формальності рішення. Казус ситуації з потенційним звільненням Вітренка Ю. Ю. з посади полягає у тому, що право звільнення голови правління має Наглядова рада. Сьогодні повноваження Наглядової ради покладені на представників акціонера — КМУ, а члени ради — наближені та пов’язані з Юрієм Вітренком. Зважаючи на толерантність Уряду до не зовсім вдалих рішень Вітренка на займаній посаді та підігравання бажанням голови правління з боку Кабміну, імовірність виконання рішення суду — мінімальна.

ІНШІ ПУБЛІКАЦІЇ