Дайджест новин Енергетичної сфери за період з 29.01.2022 по 05.02.2022

Енергетика
Тижневий дайджест
29.01.2022 – 05.02.2022

Редакція Intelmag щоденно моніторить події і процеси, що відбуваються в Енергетичній сфері України, та виділяє з безмежного потоку найактуальніші — ті, які впливають на розвиток галузі та її трансформацію. У зазначеному матеріалі представлені події за період з 29.01.2022 по 05.02.2022.

«Оператор ГТС» повідомляє про проблеми з прогнозуванням ціни на газ у 2022-2023 роках

Генеральний директор ТОВ «Оператор ГТС» Сергій Макогон пояснив основну причину проблем з визначенням вартості закупівлі газу, і виявилось, що вона полягає не в економічних складових, а в політичних. Лобіювання інтересів РФ у питанні сертифікації «Північного потоку-2» знижує реальний потенціал до нарощення газових запасів. Мінімальні обсяги прокачки — максимальні ціни на спотовому ринку — саме так можна описати результати політики «Газпрому».
Низка європейських країн використовує альтернативу російському газу — скраплений газ, що постачається з США і Катару. Оскільки Україна не має власних СПГ-терміналів, нам необхідно замовляти транзит з європейських країн, але будь-яка з них навряд чи поступиться власною енергетичною стабільністю чи економічними інтересами. На додачу до зовнішніх чинників, що схиляють нас заключати нові партнерські домовленості, або ж до прямих контрактів з РФ, існують внутрішні проблеми. Основною з них є міскомунікація між «Оператором ГТС», «Нафтогазом» та Міненерго. Їхні внутрішні чвари та «малювання» позитивних результатів діяльності компаній у середньотерміновій перспективі вартуватимуть населенню набагато більше, аніж сучасна ринкова ціна газу.

НАК «Нафтогаз» розпочав імпорт газу з Угорщини, Словаччини та Польщі

На брифінгу 1 лютого міністр енергетики відзвітував про початок імпорту газу для підготовки до «наступного опалювального сезону». Орієнтовні обсяги постачання на лютий — 300 мільйонів м3, вартість 1000 доларів США за 1 тисячу м3, а обсяг гарантованих потужностей для імпорту газу — 23 мільйони м3 на добу. Такими темпами за сім місяців (з лютого по вересень) щоденної максимальної прокачки ми зможемо імпортувати трохи більше 5,5 мільярдів м3 газу, що складає третину споживання газу в сучасному опалювальному сезоні або ж дорівнює обсягу технічного газу для підтримки стабільної роботи газотранспортної системи.
Найбільшою проблемою питання такого «жвавого» імпорту є, звісно ж, ціна. Так, вартість м3 газу для споживачів може стартувати від 32 гривень (собівартість 1 долару США + додаткові тарифні складові). Навіть при використанні вітчизняного «дешевшого» газу вартість не впаде нижче 16-18 гривень — і це прогноз станом на лютий 2022. Попереду виконання умов Меморандуму з МВФ, де 50% вітчизняного газу має продаватись на біржі за ринковими цінами, законодавчі ініціативи, що можуть допомогти «штучно впливати на ціну на газ», і ще ряд невідомих факторів. Складається враження, що ефективним відходом від панічних спроб стримати ціну на газ стане прямий контракт із «Газпромом», але сподіваємось, що до цього не дійде. Найперспективнішою альтернативою може стати біогаз, український потенціал до якого — величезний.

Ціна електроенергії на внутрішньому ринку обвалилась

На засіданні антикризового енергетичного штабу Денис Шмигаль доручив НКРЕКП втрутитись у ситуацію з ціноутворенням на ринку електричної енергії. Як завжди, розбираємось із наслідками, створивши причину. Основних «елементів» два: робота недовантаженими, але усіма блоками АЕС та імпорт електроенергії в умовах профіциту, аби «хтось заробив». Погодні умови зменшують потребу в електроенергії, надлишки «замовленої» електроенергії «зливають», аби потрапити в акцепти та отримати хоч якісь гроші. Результатом цього є показове збільшення торгів на внутрішньодобовому ринку і зменшення торгів на ринку «на добу наперед».
Що зробила НКРЕКП? Внесла зміни до Постанови № 766 (приймалась на період карантину») та встановила тимчасові (до кінця лютого) прайс-кепи на ВДР, а також збільшила відповідальність за небаланси РДН. Рішення для рішення та «галочки». Урядовці пишатимуться «рекордною роботою АЕС», а потім думатимуть, як дофінансувати усе, пов’язане з ними. Падіння цін, спровоковане зокрема і «Енергоатомом», долетить «бумерангом» і до самого «Енергоатому», але у вигляді нестачі обігових та власних коштів — і це у кращому випадку. Ціна популізму та заробітку «для своїх» сплачуватиметься кожним зі споживачів, починаючи з квітня місяця, а можливо, й раніше.

Україна та Туреччина посилять співпрацю для диверсифікації джерел постачання енергоресурсів

Саме таку новину опублікувало Міністерство енергетики України після зустрічі Германа Галущенка з турецьким колегою. А тепер по-пунктам: 1) Турецька сторона зацікавлена у використанні українських ПСГ, адже використання українських ПСГ у режимі «митний склад» — гарантія виконання зобов’язань Туреччини у постачанні природного газу з Росії до Європи. Як газ потраплятиме у наші ПСГ? Реверсом з європейських країн. Закачування іноземного газу до наших ПСГ — це обмеження максимальних потужностей забезпечення власних потреб. Плата, отримана Україною за використання «митного складу», мінімальна у порівнянні з цінами на газ, а отже і прибутками Туреччини від спотових продажів. 2) Використання реверсу газу Трансбалканським маршрутом — плюси для Туреччини: використання їхнього газогону, гарантії виконання російських зобов’язань з постачання, ринок збуту, прибутки. Плюс для України — ще один спосіб постачання газу. 3) Партнерство у видобутку вуглеводнів на шельфі — проєкт амбітний та може позитивно відобразитись на обох країнах-учасниках. Втім, такі домовленості продовжують стримувати Україну у розвитку власних СПГ терміналів та інфраструктури, адже саме Туреччина приймає рішення про дозвіл на входження до акваторії Чорного моря СПГ-танкерів. Допоки такі дозволи не надаватимуться, Україні немає сенсу розвивати ні СПГ-технології, ні їх інфраструктуру.

Трансформація вугільних регіонів в дії. Скорочення шахтарів на державних шахтах

Оптимізація штату на ДП «Волиньвугілля» — до середини лютого мають бути скорочені 42 шахтарі. Більшість з них працюють на прохідницькій дільниці, але без нових проходів немає нових обсягів та місць видобутку, а отже немає і прибутку та стабілізації. В опублікованому у ЗМІ Наказі про скорочення на ДП «Волиньвугілля» його метою зазначено оздоровлення фінансового становища підприємства. Цікавий спосіб — скоротити тих, хто створює продукт і залишити увесь «адміністративний персонал». Скидається на підготовку шахти до банкрутства або заниження вартості активів для їх подальшого продажу через нерентабельність. Поведінка місцевих керівників протилежна радості з приводу збільшення видобутку вугілля серед представників Міненерго. Чомусь профільні депутати (М. Волинець, І. Камельчук) не висловлюють власну занепокоєність такою ситуацією на вугледобувних підприємствах, їх навіть не турбує той факт, що досі не призначено профільного «вугільного» заступника міністра енергетики.
Вугілля — один зі стовпів української енергетики, принаймні зараз зневага до власних активів штовхатиме нас до купівлі іноземного чорного золота, коли своїм нехтуватимуть.

«Укренерго» виступає за збільшення тарифу на передачу електричної енергії з квітня 2022 року

Попередні «хотілки» НЕК «Укренерго» стосувались збільшення тарифу на передачу електричної енергії з 1 травня на 29,2% — до 446,61 грн/МВт-год, нова версія — з 1 квітня на 29,1% — 446,24 грн/МВт-год. Причина незмінна — акумулювання грошей (10,5-11 мільярдів гривень) для сплати за «зеленим» тарифом, яка не була закладена в Державному бюджеті на 2022 рік. На жаль, і забезпечувати виплати за «зеленим тарифом», і оберігати інтереси кінцевих споживачів (населення) не вийде. Як ми вже неодноразово стверджували, фіксований тариф для населення зберігається до кінця опалювального сезону, а отже, у найближчому майбутньому усі ми платитимемо ринкову вартість (≈4,5-5 гривні за кВт/год). Якщо ж PSO, що забезпечує фіксований тариф, продовжать, то кінцевим платником виступить населення, яке сплачуватиме ринкову вартість електроенергії, вбудовану у вартість продукції непобутових споживачів, адже виготовлятиметься вона з урахуванням використання електроенергії та сплати її підвищеної вартості.

ІНШІ ПУБЛІКАЦІЇ