Редакція Intelmag щоденно моніторить події і процеси, що відбуваються в Енергетичній сфері України, та виділяє з безмежного потоку найактуальніші — ті, які впливають на розвиток галузі та її трансформацію. У зазначеному матеріалі представлені події за період з 15.01.2022 по 22.01.2022.
Росія не отримає фінансову компенсацію, якщо «Північний потік-2» не сертифікують
Міністр економіки Німеччини Роберт Габек повідомив, що від рішення німецького регулятора залежить, чи запрацює газогін. За негативних для РФ умов питання компенсацій витрат на його будівництво вирішене — російська сторона їх не отримає. «Північний потік-2» — відправна точка переосмислення шляхів постачання газу до ЄС. З одного боку, США та Катар з їх LNG, з іншого — геополітичні амбіції та Україна як елемент тиску на Захід. Позиція України у цій конфронтації — між молотом та ковадлом. Українській дипломатії необхідно було б знайти золоту середину, відстоюючи власні інтереси. Досягти цього можливо за рахунок збереження професійності під час участі НАК «Нафтгаз» та ТОВ «Оператор ГТС України» у сертифікації «Північного потоку-2» одночасно з досягненням домовленостей про використання європейськими країнами саме української ГТС для постачання російського газу. Адже РФ навряд чи готова віддати пальму лідерства у постачанні газу до країн Європи Сполученим Штатам, а збереження постачання газу через українську ГТС зіграє на руку, в першу чергу, Україні.
Єврокомісія позитивно оцінює українську ініціативу Регіонального енергетичного партнерства
Міністр енергетики Герман Галущенко провів зустріч з представниками Єврокомісії під час робочого візиту до Брюселю. Обговорювались два основні питання: інтеграція до ENTSO-E та реалізація ініціативи Регіонального енергетичного партнерства (RESP). Якщо технічні моменти (документальні) щодо першого питання майже вирішені, то RESP іще знаходиться на початкових етапах. RESP може позитивно відзначитись на шляхах виходу країн Європи зі штучної енергетичної кризи в майбутньому. Згідно з пропозицією України, в рамках RESP вітчизняні газосховища використовуватимуться для формування стратегічного запасу газу для країн ЄС. Таке собі розширення чинного варіанту зберігання у режимі «митний склад». За правильного позиціонування та розрахунків Україна не тільки гарантує збереження транзиту природного газу, а й може розраховувати на додаткові прибутки. Головне, щоб ініціатива обмежувала обсяг «хабу», резервуючи певні обсяги для власних потреб України та мінімуму, необхідного для роботи газотранспортної системи. В іншому випадку RESP стане ведмежою послугою, перш за все, для України.
Розроблено проєкт Національного плану дій з розвитку ВДЕ до 2030 року
Кінцевою метою Плану є досягнення середнього показника споживання «зеленої» електроенергії на рівні 27%. Станом на сьогодні її баланс у споживанні не перевищує 13%. В документі приділено значну увагу забезпеченню сталості генерації об’єктів відновлюваної електроенергетики, підвищенню надійності енергопостачання та низки супутніх аспектів розвитку ВДЕ в Україні. Найпопулярнішим в нашій державі способом заохочення ВДЕ генерацій залишається «зелений» тариф. Попри його надвисоку вартість, варіант законодавчої зміни його розмірів не розглядався через низку причин, серед яких стабільність енергосистеми. Національний план розвитку містить передумови для зміни існуючої моделі «зеленого» тарифу, що збігається з законодавчою ініціативою Міненерго. Зміна моделі обрахунку «зеленого» тарифу не призведе до покращення ситуації, а навпаки може погіршити рівень боргових зобов’язання перед ВДЕ. Сподіваємось, що за результатом публічних обговорень, які триватимуть до 20 лютого, Держенергоефективності знайде вихід із «зеленої тарифної вилки» та доповнить План розвитку ВДЕ низкою способів вирішення ситуації.
Запаси газу «тануть». Чому так сталось, та як Уряд планує виходити з ситуації?
За даними АТ «Укртрансгаз», станом на 22 січня у підземних сховищах перебуває 11,9 мільярдів м3 природного газу, що на 45% менше, аніж показник минулого року. 0,5 мільярду м3 — газ нерезидентів, отже на нього розраховувати не доводиться. При середньому місячному споживанні на рівні 3 мільярдів м3 цих запасів нам вистачить на два місяці, адже близько 4-5 мільярдів м3 — технічний газ, що використовується газотранспортною системою. За результатами наради прем’єр-міністр доручив розробити способи визначення «додаткових способів постачання природного газу до завершення опалювального сезону 2021-2022», тобто проблема не надумана. У разі відсутності цих способів найбільш енергоємні виробництва будуть обмежуватись в обсягах споживання газу, в той самий час, як «стратегічні» підприємства отримуватимуть газ за «пільговими» цінами. Сьогоднішня ситуація — не лише наслідок газового шантажу Російської Федерацій, а й прорахунок НАК «Нафтогаз», якому було відомо про можливий дефіцит природного газу до початку опалювального сезону на рівні від 1 до 3 мільярдів м3. Але з метою покращення фінансових показників НАК «Нафтогаз» не здійснював додаткове закачування газу з жовтня по грудень 2021 року. Таке рішення прийняте керівництвом попри отримання 27 мільярдів гривень від ТОВ «Оператор ГТС» на виконання розпорядження Кабінету Міністрів № 1011 від 27 вересня. Ще 20 мільярдів мали бути виплачені до 1 грудня. Невже керівництво НАК «Нафтогаз» не прийняло жодних ефективних рішень щодо забезпечення газової стабільності протягом опалювального сезону навіть за наявності додаткового фінансування?
Що відбувається (відбувалось) на проєкті ЦСВЯП? Яка позиція «Енергоатому»?
Редакція програми «Схеми» спровокувала шквал запитань до Міненерго та «Енергоатому», більшість з яких стосується ходу реалізації проєкту Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП). В офіційній відповіді «Енергоатому» компанія зауважує про необхідність «грифування» договору від 9 грудня 2020 року Наказом СБ України від 23 грудня того ж року. Попри сумнівність посилання на ЗВДТ (пункти наведені в повідомленні), цікавим залишається факт використання процедури «маркетингового дослідження» для визначення нового підрядника для завершення робіт, що мають гриф «обмеження доступу». За повідомленням «Енергоатому», ТОВ «БК «КБР» мала завершити роботи на ЦСВЯП, проте дата запуску Сховища вчергове переноситься, а фінансування «добудови» продовжується. Якщо вважати матеріал «Схем» на 100% точним, то чому керівництво «Енергоатому» не звернулось до правоохоронних органів, знаючи що принаймні 22 мільйони гривень зникли, і їх доведеться «перекривати»? Чому ж тоді в аудиті «Енергоатому» за 2020 рік вартість «добудови» не вказується?
«Газпром» припинив поставки природного газу до Польщі через Україну
З 19 січня російська сторона не поставила жодного кубометру газу до Польщі. 11 січня «Газпром» також зупинив поставки через газогін «Ямал-Європа». Вірогідно, що такі дії російського постачальника викликані небажаннями Польщі погоджуватись на перерахунок вартості природного газу «заднім числом» (з 2017 по 2020 роки). Цінове перетягування канату між Польщею та РФ — результат жорсткої позиції польського оператора газотранспортної системи PGNiG щодо «Північного потоку-2», що доповнюється програшем «Газпрому» у арбітражі та сплатою 8 мільярдів доларів США польській стороні. Незважаючи на те, що Україна не є стороною конфлікту, імовірно, що і вона зазнає удару. На це вказує, по-перше, зниження транзиту, по-друге, зменшення імпортних потужностей. Ми використовуємо, зокрема і польський LNG термінал для постачання скрапленого газу до України. При зміні пріоритетності постачання на імпорт, а не транзит, шляхи диверсифікації постачання газу до України істотно зменшаться.
Що відбувається із запасами вугілля в Україні? Як змінилась ситуація?
Укренерго повідомляє, що запаси вугілля станом на 20 січня складають 688 тисяч тон, що на 30% менше гарантованих запасів. Досі не вирішена доля «заблокованого» Росією вугілля з Казахстану. Можливо, ця ситуація зміниться, адже з 24 січня АТ «Укрзалізниця» запровадить нову конвенцію на перевезення до Словаччини. Під зміни потрапить транспортування вугілля різних марок, антрациту та вугільного концентрату, що транспортуються з Росії на адресу сталеливарного комбінату US Steel Kosice. Двосторонні «заборони» можуть спонукати Україну та Росію досягти кулуарної домовленості про зняття транспортних ембарго з обох боків. Можливість імпорту вугілля не лише морським шляхом позначиться на кожній вугільній генерації, що діє в межах ОЕС України. Перш за все, стабілізується ситуація на ПАТ «Центренерго», до «спасіння» та стабілізації якого долучались усі енергетичні державні компанії.
