Рішення про «схвалення значного правочину», а саме так визначається погодження продажу активів, затверджувалось наглядовими радами обленерго. Напередодні прийняття вказаних рішень до складу виконавчих органів товариств увійшли представники Міністерства енергетики.
Від Міненерго до складу наглядових рад увійшли:
- АНДРІЄНКО Поліна Григорівна (АТ «Миколаївобленерго») з 17.09.2021 — головний спеціаліст Міністерства енергетики України, попереднє місце роботи — Фонд державного майна України;
- БОЖКО Ганна Олександрівна (АТ «Миколаївобленерго», АТ «Хмельницькобленерго») з 17.09.2021 — головний спеціаліст Міністерства енергетики України, попереднє місце роботи — Фонд державного майна України;
- МАНЬКІВСЬКА Анастасія Геннадіївна (АТ «Миколаївобленерго», АТ «Хмельницькобленерго») з 17.09.2021 — головний спеціаліст Міністерства енергетики України, попереднє місце роботи — Фонд державного майна України;
- ХОЛОДНОВА Ірина Петрівна (АТ «Хмельницькобленерго») — з 17.09.2021 — начальник відділу Міністерства енергетики України, попереднє місце роботи — Фонд державного майна України.
Усі вони входять до складу Департаменту управління системними операторами. Створення Департаменту завершилось наприкінці грудня 2021 року, а офіційну інформацію про нього на сайті Міненерго опубліковано лише в січні цього року.
Досить імовірно, що до створення нового департаменту (у кадровій складовій) долучився радник міністра енергетики з часів перебування Германа Валерійовича на посаді віцепрезидента ДП НАЕК «Енергоатом» — Візір Олександр Сергійович, трудовий шлях якого тісно пов’язаний з ФДМУ та державними енергетичними активами.
Утворення такого структурного підрозділу, що складається з досвідчених учасників управління державними компаніями, — чудове, але їхня діяльність у складі наглядових рад суперечить нормам Регулятора, а можливо, і законам України.
Зважаючи на те, що рішення про включення представників власника (Міненерго) приймалось після прийняття постанови НКРЕКП, необхідно надати юридичну оцінку правомірності призначень та їхніх наслідків.
Ще одним цікавим, на погляд редакції, фактом про склад наглядових рад є участь в них Шмат Катерина Петрівни. В офіційних документах АТ «Хмельницькобленерго» та АТ «Миколаївобленерго» розкривається різна інформація щодо цієї особи. Так, за одними даними, вона є представником ТОВ «КУА “Реноме-2008″», за іншими — ТОВ «Венчурні інвестиційні проекти».
Обидві компанії входять до групи юридичних осіб, що забезпечують інтереси російського енергетичного консорціуму VS Energy (одноосібний бенефіціарний власник — російський бізнесмен Михайло Воєводін).
Чого очікувати новим власникам: НЕкорпоратизація «Енергоатому»
Наприкінці серпня минулого року міністр енергетики Герман Галущенко запевняв, що «Основний крок в реалізації дорожньої карти корпоративної реформи НАЕК “Енергоатом” — розробка законопроєкту щодо особливостей корпоратизації компанії — вже зроблено». Міністр також наголосив, що після погодження законопроєкту у ВР України процес корпоратизації займе дев’ять місяців.
Втім, ми сумніваємось у швидкому досягненні проєктом корпоратизації ДП НАЕК «Енергоатом» фінальної стадії через ряд причин, зокрема і чинний механізм ПСО.
Схеми вимивання коштів з «Енергоатому»
Ми неодноразово писали про нестабільність та недоцільність чинного фінансового механізму ПСО (Public Service Obligation — PSO).
У грудні 2021 — січні 2022 ми «почули» підтвердження наших прогнозів щодо виснаження державних компаній з вуст самих постачальників.
Майже наприкінці року ПрАТ «Укргідроенерго» попередило про нестачу коштів для стримування тарифів на електроенергію для населення. Таким чином, «Укргідроенерго» публічно визнало нову модель фінансового ПСО, запроваджену з 1 жовтня 2021 року, неефективною та руйнівною для державних електроенергетичних генерацій.
Навіть новина про те, що ПрАТ «Укргідроенерго» очолило рейтинг найприбутковіших державних компаній, є не зовсім об’єктивною. Адже показники, взяті при складанні рейтингу, базуються на даних за третій квартал 2021 року, а нове ПСО почало діяти у четвертому. Тобто річні показники можуть суттєво відрізнятись від позитивного третього кварталу.
Тимчасово виконуючий обов’язки президента ДП НАЕК «Енергоатом» Петро Котін в інтерв’ю журналу «ЕнергоБізнес» повідомив, що «вартість ПСО для “Енергоатома” у 2021 році — 34 мільярдів гривень».
Петро Борисович Котін також повідомив, що:
«“Енергоатом” міг би отримувати ці кошти у вигляді прибутку, 80% з якого можна було б перерахувати як дивіденди до державного бюджету і плюс податок на прибуток. А так — вони розійшлися на сплати компенсацій і тарифів різними шляхами».
Йдеться про потенційний мільярд доларів США надходжень до державного бюджету (27,2 мільярдів гривень) і прибуток компанії на рівні 5 мільярдів гривень (після сплати податків).
Варто констатувати, що в гонитві за гарантіями стабільності цієї зими Уряд та Міненерго могли занапастити наступний рік для державних компаній. Недостатність обігових коштів для поточної роботи вирішується трьома способами: додаткове фінансування з бюджету, підвищення тарифів та «заміщення» імпортною електрикою. Жоден з варіантів не зіграє на руку учасникам ПСО.
Так, ПСО не піде на користь його «спонсорам», але може зацікавити окремих державних посадовців, що бачать у ПСО можливість покращити свій матеріальний стан за рахунок активів державних компаній.
Нові активи Міненерго та ДП НАЕК «Енергоатом» мають у своєму арсеналі достатню кількість «приблизних» елементів, кінцеві показники яких суттєво впливають на фінансовий стан як обленерго, так і енергозбутів, наприклад, кінцевий обсяг споживання (щоденний, тижневий, місячний), енерговтрати через зношеність енергосистем тощо.
У будь-якому випадку основними «постачальниками» обігових коштів для нових активів Міненерго стануть споживачі та державні виробники електричної енергії.
ЧИТАТИ ТАКОЖ:
-
Нові активи ДП НАЕК «Енергоатом»: як та чому державна генерація обростає невластивими функціями
-
Аналітична оцінка діяльності Міненерго у 2021 році
Висновки:
- На думку редакції, мета та очікуваний кінцевий результат Рішення РНБО трохи розбігаються з технологією та способами функціонування ринку електричної енергії в Україні як з теоретичного, так і з практичного боку.
- Зміни підходу держави до управління активами викликані вищевказаним Указом Президента України № 452/2021.
- У резолютивній частині Рішення РНБО від 30 липня 2021 року «Про заходи з нейтралізації загроз в енергетичній сфері», введеного в дію Указом Президента, йдеться про «підвищення ефективності державної політики у сфері енергетичної безпеки», кінцевим результатом якого має стати «недопущення зростання ціни на електричну енергію для населення».
- Надмірне втручання державних механізмів у функціонування ринку електричної енергії в Україні не призведе до його стабілізації, а лише спровокує протилежну реакцію. Стандартна ринкова реакція — цінові коливання, результатом яких стає черговий «пік» вартості електроенергії.
- Контроль за діяльністю локальних компаній-постачальників електричної енергії — зрозумілий державний пріоритет, а от доцільність передачі невластивих активів державній генеруючій компанії — не зовсім. Адже попри насичення державних органів невластивими їм активами, Уряд відходить від норм вітчизняного законодавства України. Станом на сьогодні під управлінням Міненерго перебуває «каре» електроенергетичного ринку: виробник («Енергоатом»/«Укргідроенерго»), оператор системи передачі («Укренерго), оператор системи розподілу (обленерго) та постачальник універсальних послуг (енергозбути). Така концентрація активів під одним дахом є прямим порушенням норм Закону України «Про ринок електричної енергії». Регулятор «закрив очі» на це і дав Міністерству можливість виправити ситуацію. Побачимо, що з цього вийде.
- У сьогоднішніх реаліях ДП НАЕК «Енергоатом» працює у збиток. Навішування додаткових активів точно не виправить цю ситуацію. Не слід забувати, що стабільність ДП НАЕК «Енергоатом» — гарантія стабільності енергетичної системи України.
- Звісно, що особи, зацікавлені в особистому збагаченні за рахунок держави, робитимуть усе, аби збагатитись тут і зараз, адже вони керуються твердженням «після мене хоч потоп». Управлінці повинні розуміти, що жодне з можливих джерел наповнення бюджету компаній (споживачі та кредити) аж ніяк не сприятиме енергетичній незалежності та стабільній роботі енергосистеми України.
