Дайджест новин Енергетичної сфери за період з 20.12.2021 по 26.12.2021

Енергетика
Тижневий дайджест
20 - 26 грудня 2021

Редакція Intelmag щоденно моніторить події і процеси, що відбуваються в Енергетичній сфері України, та виділяє з безмежного потоку найактуальніші — ті, які впливають на розвиток галузі та її трансформацію. У зазначеному матеріалі представлені події за період з 20.12.2021 по 26.12.2021.

Новий імпортер електроенергії з Білорусі у січні — ТОВ «Трейденергоресурс»

Минуло майже два місяці з початку використання допоміжних потужностей сусідніх країн, а скандали та теорії навколо нових «схем» не вщухають досі. Так, наприклад, новим основним постачальником електроенергії до України (з 17 грудня) замість ТОВ «ТЕТ Груп» стало ТОВ «Трейденергоресурс». Заміна постачальника, якого деякі ЗМІ вважали учасником «схеми», мала б зменшити рівень обговорюваності та інсинуацій навколо закупівлі білоруської електроенергії, але цього не сталося. Справа в тому, що поставки електроенергії з Білорусі до України за участі ТОВ «ТЕТ Груп» здійснювались за посередництва компанії з Об’єднаних Арабських Еміратів Vector Energy Innovation FZCO, а ТОВ «Трейденергоресурс» утворена саме колишнім «посередником» та його бенефіціарним власником. Тобто змінилась вивіска, а не суть.

У День енергетика на Ташлицькій ГАЕС провели пуск третього гідроагрегату

ГАЕС — це унікальна електростанція, що має два режими роботи. Під час нічного «провалу» енергоспоживання гідроакумулююча електростанція отримує з мережі дешеву електроенергію та використовує її, щоб закачати воду. Під час ранкового та вечірнього «піків» енергоспоживання ГАЕС спускає воду і, таким чином, виробляє дорогу пікову електроенергію для мережі. Саме «піки» споживання стали найбільшою проблемою енергосистеми України цього опалювального сезону, адже високоманеврових генерацій не вистачає. Точніше не вистачає основного ресурсу для їх стабільної роботи — вугілля. Зважаючи на «швидкісне» впровадження надсучасних технологій у сфері енергетики (системи накопичення енергії), слід враховувати можливість розширення кількісного та якісного складу вже відомих нам технологій, серед яких і ГАЕС.

Ціни на електроенергію зростуть. До чого готуватися українцям у 2022 році?

Тема «комуналки» — одна з найпопулярніших на теренах українського інтернету з року в рік. Все більше читачів починають розуміти, що закон збереження енергії діє і на ринку комунальних послуг, а на чергові завіряння Уряду, ніби це не стосуватиметься населення, — відгукуються недовірою. Все тому, що усі тарифи (навіть для непобутових споживачів) стосуються населення, адже ця система являє собою симбіоз. Зважаючи на прогнози Мінекономіки, приведені в статті, ми дотримуємось думки, що зростання цін точно буде, але яким саме — невідомо. Тому прогноз підвищення на 20% — доволі позитивний на тлі інших прогнозів, зроблених органами, не пов’язаними з Урядом. Останні рішення НКРЕКП вже розходяться з думкою Мінекономіки (середній показник зростання тарифу на воду — 23,5%), а ринкові розрахунки вартості електроенергії майже в чотири рази більші за тариф для населення (5,4 гривні за кВт/год). Сподіватимемось на стабілізацію, але готуватимемось до розбалансування, адже не всі впливові гравці (як внутрішні, так і зовнішні) висловились щодо цього питання.

Вугілля закінчується, електростанції в аварійному стані. Що далі?

Стан енергосистеми напередодні великих новорічних вихідних залишає бажати кращого. Загальні запаси вугілля на складах ТЕС складають 446,7 тисяч тон (дані на 23 грудня), а потреба у електроенергії зростає, зокрема і через погодні умови. Рівень аварійності ТЕС та ТЕЦ також збільшується, надкоштовний природній газ використовується для перекриття нестачі вугілля — і це далеко не весь список проблем енергосистеми України, однак існує одне позитивне «але». Воно полягає у відточенні можливості синергії усіх: від найбільших постачальників до пересічного споживача, адже криза породжує можливості. Україні це дає такі перспективи: підвищення рівня енергоефективності, покращення інфраструктури енергосистеми (задля якого вводився так званий RAB-тариф), переформатування плану розвитку вугільних регіонів і ще ряд новаторських та потрібних рішень. Головна умова успіху — зваженість. Адже ми вже маємо досвід недоконаності дій в енергетичній сфері, якого слід було б уникати в майбутньому.

«Нафтогаз» має достатній ресурс газу для безперебійного забезпечення споживачів у поточному опалювальному сезоні

Статистика — улюблена наука українських топ-менеджерів вищого рангу. Ось і пан Вітренко послуговується статистичними даними та вважає, що додаткові 5% запасів у ПСГ — це успіх. Ми погодились би з цим, якби «Нафтогаз» не постачав газ для потреб вугільних генерацій (до 1/5 від загальних запасів). Попри усю важливість ролі «Нафтогазу» для опалювального сезону, Юрій Вітренко досить обережно висловлюється щодо тарифної та цінової політики цієї компанії на наступний рік. Адже «Нафтогаз» витрачає неймовірні кошти для «захисту населення в період турбулентності та рекордно високих цін». Ми вважаємо, що у квітні-травні 2022 року компанія перегляне свою роль благодійника і виразить її у новій ціновій політиці. Вона залежатиме від обсягу втрат «Нафтогазу», запуску «Північного потоку-2», цін на європейських спотах та реалізації тарифного Меморандуму з МВФ.

Росія назвала умову переговорів щодо продовження транзиту газу через Україну

Для Росії питання транзиту газу є похідною від рівня попиту країн-замовників. Тобто основним чинником для збереження транзиту стане збереження попиту на російський газ за умови надання більш привабливих ринкових умов, аніж можуть надати альтернативні постачальники, що послуговуються газогонами «Газпрому». Напрям руху визначено, але як у будь-якому питанні, що стосується Росії, слід розуміти, що не все так просто. Офіційний коментар представника Міністерства закордонних справ Росії з’явився після переведення конфлікту «Нафтогаз» та ОГТСУ у публічну площину. Збереження транзиту, як і ролі України у сертифікації «Північного потоку-2», залежить від обох сторін конфлікту. Зважаючи на відсутність єдності та можливість використання внутрішніх конфліктів у власних інтересах, Росія і далі схилятиме Україну до прийняття своїх умов. Саме тому українським учасникам транзиту російського газу слід припинити міжусобиці та вийти на перемовини з сильної позиції. Така позиція є, адже українська ГТС — стабільний та надпотужний актив у пулі способів покриття попиту на природний газ у Європі, а отже точки дотику між Україною та Російською Федерацією у питанні транзиту наявні. Необхідно лише вирішити, як і коли їх правильно використати.

ІНШІ ПУБЛІКАЦІЇ