Колапс на енергетичному ринку: причини виникнення та прогнози щодо ціноутворення

Колапс на енергетичному ринку: причини виникнення та прогнози щодо ціноутворення

Цінові тенденції європейського газового ринку не оминають і Україну. Останні аукціони з продажу природного газу є прекрасною ілюстрацією наслідків газової турбулентності. На що очікувати, та чому Україна, попри обсяги власного газу, послуговується блакитним пальним за цінами, аналогічними для країн Євросоюзу? Спробуємо розібратись у матеріалі.

Отже, 21 грудня 2021 року на ресурсі «Української енергетичної біржи» з’явилась інформація про результати аукціону з продажу природного газу газопостачальною компанією «Нафтогаз Трейдинг» із термінами постачання від 25 до 31 грудня 2021 року.

Колапс на енергетичному ринку: причини виникнення та прогнози щодо ціноутворення

Стартова ціна тисячі кубометрів природного газу сягнула 61 200 гривень. Ця сума еквівалентна 2 243 доларам США, згідно з курсом НБУ.

Статистичні дані європейських спотових цін зафіксували історичний максимум вартості тисячі кубометрів газу на рівні 2 037 доларів США.

Колапс на енергетичному ринку: причини виникнення та прогнози щодо ціноутворення

Різниця у трохи більше ніж 200 доларів дорівнює вартості транспортування та прибутку НАК «Нафтогаз».

Проаналізуємо, яке явище спричинило таке стрімке зростання цін. Перш за все, формально розділимо причини на політичні та економічні.

Політичні причини

  • Президент німецького мережевого агентства Bundesnetzagentur (BNetzA) Йохен Хоманн повідомив, що процес сертифікації «Північного потоку-2» затягнеться до літа 2022 року, що ніяк не задовольняє потреби Російської Федерації.
  • У відповідь на це російський «Газпром» розпочав заповнення другої нитки газогону «Північний потік-2» природним газом.
  • За даними Trading Economics, обсяги постачань газопроводом «Ямал-Європа» були обмежені та частково реверсовані 19-20 грудня. У сукупності з погодними умовами та зменшенням потужносності альтернативних видів постачання палива у Європі це гарантувало зростання цін.
  • Віце-канцлер та міністр економіки Німеччини Роберт Хабек вважає, що «будівництво російського газопроводу “Північний потік-2” було помилкою з геополітичної точки зору». А на думку НАК «Нафтогаз», «РФ шантажує Європу цінами на енергоресурси: порівняно з літом вартість електрики в Євросоюзі зросла на 300%».

Економічні причини

  • Європейська кон’юнктура загалом не змінилась, адже постачання російського газу до країн Європи відбувається за довгостроковими контрактами, і спотові ціни не мають впливати на загальну картину. Звичайно, окрім випадків купівлі додаткових обсягів палива;
  • Саме наявність газу, «до якого рукою подати» у «Північному потоці-2», є одним із способів схилити країни ЄС до перегляду процесу сертифікації газогону та пришвидшити його.
  • Українська кон’юнктура мала б залишитись незмінною через достатні (за словами голови «Нафтогаз Україна» та прем’єр-міністра України) обсяги газу у підземних сховищах.
  • Ціна на блакитне пальне для України аналогічна європейській через переведення вугільних генерацій на газ. Першим об’єктом стала Луганська ТЕС.

Процес переведення вугільних генерацій на використання природного газу або мазуту передбачено постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, № 2003 «Про погодження Тимчасового порядку придбання допоміжної послуги для забезпечення регулювання частоти та активної потужності в ОЕС України, а саме забезпечення резервів заміщення (третинне регулювання)».

 

Читайте також:

 

За орієнтовними прогнозами, для перекриття дефіциту вугілля потрібно використати принаймні 3 мільярди кубометрів газу.

Саме ця закупівля і передбачена пунктом 5 резолютивної частини Протоколу наради, що відбулась у Міненерго 02.11.2021. Закупівля проводитиметься «за умови забезпечення в достатньому обсязі додаткових джерел коштів». Таким додатковим джерелом і стане ринкова кон’юнктура, продиктована європейськими спотовими цінами, адже саме за ними і проводитиметься закупівля додаткових обсягів природного газу, що використовуватиметься для потреб вугільної генерації.

Вкотре прорахунки при підготовці до опалювального сезону, зокрема в частині забезпечення запасів вугілля, змушують Україну шукати екстрені та надлишково затратні виходи із ситуації.

Попри крайню необхідність використання газу на вугільних генераціях як способу виходу з кризи, голова правління НАК «Нафтогаз» Юрій Вітренко вважає: «”Нафтогаз” не зможе довго утримувати ціни на газ за рахунок своїх ресурсів».

Отже, зростання вартості комунальних платежів та енергоємності виробництв — неминучий факт у найближчому майбутньому. Огляд світових ринкових тенденцій, пошук їхніх причин та прогнози глобальних наслідків — це не новий підхід до сприйняття ситуації. А як щодо пересічного громадянина та його очікувань?

Як вказано вище, утримування тарифів на «визначеному Урядом рівні», попри усі ринкові процеси, відбувається за рахунок державних компаній. НАК «Нафтогаз» фактично дотує регіональних постачальників газу, а ДП НАЕК «Енергоатом» та ПрАТ «Укргідроенерго» — постачальників універсальних послуг (електрична енергія).

Стримування відбувається за рахунок обігових коштів державних компаній, що вже визнають проблемність та неефективність такого підходу. Так, ПрАТ «Укргідроенерго» попередило про нестачу коштів для стримування тарифів на електроенергію для населення. При цьому ДП НАЕК «Енергоатом» побоюється, що найменші зміни елементів реального ціноутворення призведуть до фінансового колапсу компанії-оператора державних атомних станцій.

Уряд пішов на такі ризики задля забезпечення економії на рівні 60 гривень на місяць для кожного домогосподарства, що складає лише 10,5% від реального зростання щомісячних витрат, адже промислові споживачі, на відміну від населення, знижок на електроенергію не мають. Вартість електроенергії закладається в кінцеву ціну продукції, що вже зросла на 10-15%.

Орієнтуючись на дані Держстату про середню заробітну плату українців у розмірі 14 045 гривень, можна спрогнозувати, що підвищення загальної вартості «продуктового кошика» на 10-15% спричинить зростання витрат до 44% від загального доходу (попередній показник 40%) та в середньому становитиме 6 265 гривень (раніше — 5 695 гривень). Тобто замість «економії» ми отримуємо зростання витрат у 9,5 разів. І це лише станом на грудень.

Аналогічний розвиток ситуації ми можемо очікувати і з соціальними тарифами на газ. При фіксованому тарифі НАК «Нафтогаз» на рівні 7,96 гривень за кубометр його ринкова вартість, за словами Юрія Вітренка, — 45 гривень. Тобто потенційно НАК «Нафтогаз» компенсує 37 гривень на кожному кубометрі, що у 4,5 рази вище вартості тарифу. За такого підходу ресурси НАК «Нафтогаз» збільшуватимуться в ціні на біржі щоденно.

А ось тут і виникає замкнуте коло зростання боргів та майбутньої вартості. Адже на аукціонах за «європейськими» цінами покупцями є непобутові споживачі, і вартість їхніх товарів зростатиме, а населення витрачатиме більше, аніж переплатив виробник.

Не слід забувати, що природний газ використовується і для виробництва електроенергії для населення на окремих об’єктах, а закуповуватиметься газ за ціною, що у 2 рази нижча від ціни для населення — 4,8 за метр кубічний. У такому разі «Нафтогазу» доведеться акумулювати додаткові кошти, а ціна 1 кубічного метру газу для населення в 2022 році може становити 20-25 гривень чи навіть більше.

Також найвідчутнішим фактором зростання цін на комунальні послуги для населення стануть умови нового «тарифного» Меморандуму між Україною та МВФ. Вони передбачають продаж 50% газу власного видобутку на газовій біржі, цінова політика якої корелюватиметься з європейською.

Ринкова обґрунтованість вартості газу на рівні 7,96 гривень за кубометр можлива за умов збереження середньої річної ціни газу не вище 300 доларів США за 1 тисячу метрів кубічних, але зважаючи на політичні баталії Росії та Європи на газовому фронті, така ціна — незбутна мрія.

ІНШІ ПУБЛІКАЦІЇ