На початку грудня поточного року Президент України Володимир Зеленський зробив заяву про те, що у 2022 році розпочнеться «Велика термомодернізація». Згідно зі словами Президента, що прозвучали у посланні до Верховній Ради, проєкт дозволить застрахуватися від подальшого росту цін на енергоресурси та отримати справжню енергетичну незалежність.
«Енергетична криза, обмеження в електропостачанні, значне зростання тарифів. Вперше — це не про Україну. Це реалії усього світу, пропри які нам вдалось зберегти стабільність в енергетиці, стримати зростання цін на житлово-комунальні послуги, а ціни на електроенергію для населення — навіть знизити»,
________________
— зазначив Володимир Зеленський.
Нагадаємо, що програма енергоефективності у 2022 році стане частиною «Великого будівництва». Уряд затвердив відповідну постанову, яка дозволить залучити 25 мільйонів євро на заходи з енергоефективності у двох містах України.
Проблема енергоефективності як ніколи актуальна у чинній світовій ситуації боротьби за енергоресурси та зменшення шкідливого впливу на навколишнє середовище.
Починаючи з 2011 року, провідні західні країни імплементують регуляторні норми щодо підвищення енергоефективності виробничих, інфраструктурних та соціальних об’єктів, додавши принципи «заохочення» та «спонукання».
Анонсований Президентом проєкт не перший і не єдиний, але найбільш масштабний. З 2014 року в Україні діє державний орган, відповідальний за впровадження енергоефективних проєктів.
Так, 26 листопада 2014 року Постановою Кабінету Міністрів України № 676 від 26.11.2014 затверджено «Положення про Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України», що скасувало попередні законодавчі норми та заклало основи сучасної регуляторної бази для діяльності у сфері енергоефективності.
Редакція попередньо підготувала матеріал про актуальний стан сфери енергоефективності в Україні, з яким можна ознайомитись за посиланням.
Хотілось би зазначити, що українська інфраструктура та житловий фонд конче потребують модернізації та підвищення кінцевої енергоефективності.
Читати також:
Концепція позитивної енергоефективності базується на синергії законодавчого поля, рішень виконавчої влади, підтримки місцевої влади, зацікавленості постачальника та чіткої відповіді на питання «навіщо це мені?» у кінцевого споживача. Сподіваємось, що кампанія «Велика термомодернізація» демонструватиме наочні результати настільки ж швидко, як і «Велике будівництво».
Що таке енергоефективність та для чого вона потрібна? Розберемося на прикладі багатоповерхового житлового будинку. Кожна щілина, відкриті ділянки фасаду, незасклені вікна призводять до збільшення енергоресурсів, що використовуються будинком (газ, електрика тощо), Ці енергоресурси, висловлюючись побутовою мовою, є точками обігріву повітря.
Підвищення енергоефективності житлового фонду полягає у максимальному зменшенні кількості способів обігріву повітря. За даними Міністерства розвитку громад та територій, переважна більшість українського житлового фонду (85%) споживає на 40-70% більше енергоресурсів, аніж потенційно може.
Саме ці «перевитрати» і будуть компенсовані за рахунок реалізації проєктів енергоефективності, окупність яких можна вирахувати на сьогодні і не спекулювати на тенденціях можливого зростання вартості енергоресурсів.
Можливості реалізації «Великої термомодернізації» раніше обмежувались законодавчим полем. Саме тому Верховна Рада України прийняла Закон «Про енергетичну ефективність», що набув чинності 13 листопада. Саме цей Закон має стати основою для загальнодержавної програми.
При збереженні темпів «Великого Будівництва» новий розділ загальнодержавної програми може продемонструвати свою доцільність та успішність не лише за прямим призначенням (зменшення витрат енергоресурсів та розміру платіжок), а й в економічному та інвестиційному аспектах розвитку України.
