Заява НАЕК «Енергоатом» з’явилась напередодні засідання Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП/Регулятор). З одного боку, це висловлення думки найбільшого постачальника продукції на ринку електроенергії України, з іншого — публічний тиск на Регулятора. Незважаючи на думку НАЕК «Енергоатом», НКРЕКП прийняла постанову № 2454 від 01.12.2021 «Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії НЕК “Укренерго” на 2022 рік» та постанову № 2455 від 01.12.2021 «Про встановлення тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління НЕК “Укренерго” на 2022 рік». Саме проти цих рішень виступав НАЕК «Енергоатом». Але чому?
Почнемо зі слів самого «Енергоатому». Компанія передбачає розбалансування «наявної і робочої моделі ПСО, яка вже довела свою ефективність і прийнятність для всіх виконавців ПСО та учасників ринку електроенергії». Якщо вона настільки чудова, то чому зміна мінімальної складової (14%) на 1/5 (17,6%) зруйнує її?
Відповідь криється у самій моделі ПСО, а точніше — у механізмі її фінансування. Більш детально про цей механізм ми писали раніше у статті «Нова модель тарифікування електроенергії в Україні».
«Енергоатом» повідомляє, що в рамках ПСО (що забезпечує існування регульованого тарифу для населення) він щомісячно сплачує ДП «Гарантований Покупець» вартість послуги із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів (такий собі «продукт ПСО»). Найдешевшим для НАЕК «Енергоатом» виявився жовтень (6,1 мільярд гривень), листопад був трохи дорожчим (9,1 мільярд). Чим більше електроенергії споживає населення, тим дорожче ПСО для державних компаній ДП НАЕК «Енергоатом» та ПрАТ «Укргідроенерго», що і забезпечують його функціонування.
Думку редакції Intelmag щодо механізмів ПСО ми виклали у попередньому матеріалі.
Читати також:
Зима наближається. «Хронічні проблеми» ринку електроенергії загострюються
Окрім росту споживання, що збільшить відрахування НАЕК «Енергоатом» та ПрАТ «Укргідроенерго» на користь ДП «Гарантований покупець», аналогічний ефект матиме і підвищення тарифоутворюючих елементів, передбачене постановами НКРЕКП № 2454 та № 2455.
Невже у НАЕК «Енергоатом» не розуміли можливі перспективи від запровадження фінансової моделі ПСО, яку було публічно підтримано компанією? Ми розуміємо, що рішення приймає Міненерго та Кабінет Міністрів, але, ймовірно, керівництво державних компаній залучалось до обговорення.
Повернемось до рішень Регулятора від 1 грудня 2021 року. Підвищення тарифних складових — реакція Регулятора на ситуацію, що виникла в енергетичній сфері.
Так, тариф на диспетчеризацію підвищено (Постанова № 2455) як результат втілення положень «Тимчасового порядку придбання допоміжної послуги для забезпечення регулювання частоти та активної потужності в ОЕС України, а саме забезпечення резервів заміщення (третинне регулювання)». Він був запроваджений Постановою НКРЕКП від 08.11.2021 № 2003 (детальний аналіз за посиланням).
Збільшення тарифу на передачу дозволить акумулювати грошові кошти, що використовуватимуться, зокрема, і для розрахунків із власниками «зеленого» тарифу.
Підсумовуючи вищезазначене, заяву НАЕК «Енергоатом» можна трактувати як визнання неспроможності моделі фінансового ПСО адаптуватись до ринкових реалій. Крім того, тривога від ймовірного зростання витрат на виконання покладених на НАЕК «Енергоатом» обов’язків за ПСО – це сигнал про відсутність фінансової стабільності компанії, що прямо пропорційне заявам керівництва Міненерго.
Більш того, НАЕК «Енергоатом» фактично визнав залежність постачальників універсальних послуг (основними «клієнтами» яких є побутові споживачі) від фінансового ПСО, а отже, і його недоцільність для ринку та його учасників.
Крім того, ми знову бачимо результат прорахунків Міненерго при прийнятті рішень, адже модель фінансового ПСО, як і фіксований неринковий тариф для населення, приймались у часи невизначеності щодо проходження опалювального сезону 2021/2022, і саме Міненерго мало надати свій прогноз щодо втілення вищенаведених рішень.
