Міністерська трансформація «зеленого» тарифу

Міністерська трансформація «зеленого» тарифу

Міністерство енергетики підготувало проєкт закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо стимулювання виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії на ринкових засадах», що має змінити систему «зеленого» тарифу.

Чи зможе законодавча ініціатива перетворити боргову яму на українські «копальні царя Соломона»?

Що таке «зелений» тариф, та як він працює в Україні? Почнемо з того, що «зелений» тариф — це економічний механізм стимулювання розвитку генерації електроенергії з відновлювальних джерел енергії. Вперше такий спосіб стимулювання використали у США у 1978 році з метою боротьби з енергетичною кризою та подальшим зменшенням викидів вуглекислого газу. У країнах Європи «зелений» тариф набував популярності у період з 2005 по 2015 рік.

Український «зелений» тариф виник 25 вересня 2008 року після вступу в силу Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо встановлення “зеленого” тарифу», що запроваджувався в інтересах сонячних та вітрових електростанцій.

Механізм «зеленого» тарифу, що наразі функціонує в Україні в межах ринку електроенергії, зветься Feed-in-tariff, дослівно — «тариф, за яким “згодовують” енергію».

Модель Feed-in-tariff (автор — Міністерство енергетики України)

Міністерська трансформація «зеленого» тарифу

З практичної точки зору це виглядає приблизно так:

  1. ДП «Гарантований покупець» (ДП «ГарПок») викупає 100% електроенергії ВДЕ;
  2. ДП «ГарПок» реалізовує електроенергію на різних сегментах ринку, маючи на меті продати якомога дорожче;
  3. НЕК «Укренерго» вираховує два показники: обсягу реалізованої ВДЕ електроенергії та розмір вартості «зеленого» тарифу, що підлягає сплаті;
  4. НЕК «Укренерго» та ДП «ГарПок» вираховують різницю між вартістю «зеленого» тарифу та грошовими коштами, отриманими ДП «ГарПок» за реалізацію ВДЕ електроенергії.
  5. Ця різниця передається ДП «ГарПок» за рахунок державного бюджету через НЕК «Укренерго»;

ДП «ГарПок» перераховує «зелені» прибутки власникам ВДЕ.

Відповідно до покладених законодавством функцій розмір «зеленого» тарифу визначає Національна комісія, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, (НКРЕКП) на підставі положень законів України «Про альтернативні джерела енергії» та «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг». Чинною станом на сьогодні є постанова НКРЕКП від 29.09.2021 № 1661, що встановлює розмір «зеленого» тарифу для кожного суб’єкта ВДЕ.

Незважаючи на нібито просту схему фінансування «зеленого» тарифу, вона стала ахіллесовою п’ятою української «зеленої» енергетики.

За даними ДП «ГарПок», станом на жовтень 2021 року заборгованість НЕК «Укренерго» (джерело розрахунків за «зеленим» тарифом) перед ВДЕ-генерацією становила 25,1 мільярдів гривень.

Єдиним способом покриття заборгованості, погодженим урядом, став випуск цільових облігацій на 825 мільйонів доларів США з дохідністю 6,875%.

Криза заборгованості перед ВДЕ-генерацією спричинена невідповідністю розміру «зеленого» тарифу до ринкової ситуації. Сьогоднішня модель компенсації базується на двох основоположних принципах: викупі 100% ВДЕ е/е та державних гарантіях щодо сплати «зеленого» тарифу, який становить в середньому 4,32 грн за кВт.год.

Ручне регулювання тарифу на електроенергію для населення (спочатку на рівні 1,68 грн за кВт.год, а потім — 1,44 грн за кВт.год) і встановлення «прайс кепів» (обмеження найнижчої та найвищої цінових пропозицій) створюють касовий розрив для ДП «Гарантований покупець» та НЕК «Укренерго».

Існуючий касовий розрив виник через тимчасову недостачу коштів на рахунку компанії та нездатність здійснювати оплату витрат організації:

  1. ВДЕ-генерація виробила 1 кВт.год електроенергії (визначена законом вартість — 4,32 грн. за кВт.год)
  2. ДП «ГарПок» виставляє її на торги на ринку «на добу наперед» (біржовий сегмент ринку);
  3. Проходить аукціон, на якому покупець виграє з пропозицією 3,2 грн за кВт.год (найвища цінова пропозиція зафіксована на рівні 4 грн за кВт.год);
  4. Гроші від викупу (3,2 грн) передають ДП «ГарПок», який має компенсувати виробнику ВДЕ 4,2 грн за кВт.год електроенергії.
  5. Виникає касовий розрив (тимчасова недостача коштів на рахунку компанії та нездатність здійснювати оплату витрат організації) на рівні 1,11 грн.

Що пропонує Міненерго?

26.08.2021 на офіційному сайті Міністерства енергетики України розміщено повідомлення про оприлюднення проєкту закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо стимулювання виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії на ринкових засадах».

Законодавча ініціатива Міненерго пропонує замінити чинну модель «зеленого» тарифу та створити нову систему регулювання діяльності отримувачів «зеленого» тарифу за моделлю Feed-in-Premium (або контракт на різницю).

Модель Feed-in-Premium (автор — Міністерство енергетики України)

Міністерська трансформація «зеленого» тарифу

Квінтесенцією законодавчої ініціативи є можливість виробників ВДЕ самостійно реалізовувати електричну енергію власного виробництва. Їм надається можливість участі в аукціонах на різних сегментах ринку електроенергії України.

Крім того, суб’єкти мають право визначати, чи входитимуть вони до балансуючої групи ДП «Гарантований покупець».

Аналіз законодавчої ініціативи Міненерго та виявлені недоліки:

1. За задумом Міненерго, зменшення участі ДП «Гарантований покупець» у реалізації «зеленої» електроенергії надасть можливість знизити обсяг боргових зобов’язань держави перед ВДЕ за рахунок компенсацій за сальдовим значенням.

Компенсація за сальдовим значенням, у розумінні проєкту закону, — це різниця обсягів відпущеної в електричну мережу та отриманої з мережі електричної енергії.

Тобто власник «зеленого» тарифу має гарантувати своє потрапляння у так звані акцепти (прийняття цінової пропозиції постачальника покупцем), аби гарантувати отримання грошових коштів за результатами аукціонів. Такі умови спонукатимуть учасників ринку знижувати реальну вартість електроенергії, чим користуватимуться трейдери. Низька вартість реалізації «зеленої» електроенергії — збільшення видатків з бюджету.

Попри оптимістичний прогноз Міненерго щодо «підвищення ліквідності ринку за рахунок збільшення кількості окремих гравців», редакція вбачає у цьому ймовірність збільшення реальних державних фінансових зобов’язань перед ВДЕ.

2. Проєктом закону, який має на меті покращення ситуації з «зеленим» тарифом, запроваджується розширення переліку суб’єктів, котрим гарантована державна підтримка, відповідно до Закону України «Про альтернативні джерела енергії». Розширення переліку автоматично відкладе старт проведення аукціонів з державної підтримки суб’єктів ВДЕ, що могли б знизити фінансове навантаження на ДП «Гарантований покупець».

Створення системи аукціонів — своєрідний консенсус між державою та власниками ВДЕ. Аукціони розглядались як механізм зниження досить високого «зеленого» тарифу та фінансового тиску на державу.

Досягнення взаємопорозуміння між урядом та суб’єктами ВДЕ вилилось у підписання «Меморандуму про взаєморозуміння щодо врегулювання проблемних питань у сфері відновлюваної енергетики в Україні», схваленого постановою НКРЕКП від 17.06.2020 № 1141.

Цей документ був підписаний прем’єр-міністром України Денисом Шмигалем, виконуючою обов’язки міністра енергетики та захисту довкілля України Ольгою Буславець, відповідальними особами Європейсько-українського енергетичного агентства та Української вітроенергетичної асоціації.

Власники ВДЕ погодились на аукціони, оскільки меморандум гарантував сплату заборгованостей та недискримінаційне відношення до кожного учасника ринку е/е сектору ВДЕ, що ввів в експлуатацію свої потужності до 1 січня 2020 року.

Тобто проєкт закону, ініційований Міненерго, розтягує часові рамки, за якими гарантується встановлення «зеленого» тарифу без обов’язкової участі в аукціонах, а отримання бюджетного пост-фінансування — практично гарантоване. Можливо, комусь у Міненерго це вигідно?

Висновки:

  • Пошуки способів вирішення однієї з найбільших фінансових проблем вітчизняної енергетики — необхідний курс, але копіювання моделей Євросоюзу без врахування вітчизняних особливостей негативно відобразиться на загальному стані розвитку галузі.
  • У презентаційних матеріалах Міністерства енергетики прикладами успішності Feed-in-Premium моделі є Німеччина та Польща. Тобто нова модель компенсації «зеленого» тарифу базується на її успішній роботі у Польщі та Німеччині.
  • Німецький Feed-in-Premium виник після 10 років успішного функціонування базового «зеленого» тарифу (Feed-in-tariff) в умовах стабільного ринку електроенергії. Ситуація з Польщею майже аналогічна.
  • Українському ринку електроенергії ще не виповнилось трьох років і він іще досить сильно залежний від батьківських фігур (уряд, НКРЕКП), котрі диктують йому, що і як робити, встановлюючи обмеження в межах наявних у них повноважень. Як молода система впорається з різким напливом нових учасників?

Слід пам’ятати, що станом на вересень 2021 року в Україні зареєстрований 1061 суб’єкт ВДЕ (683 унікальних) і кожен з них — потенційний учасник ринку.

Для порівняння, у Польщі, з якої брали приклад, всього 134 унікальних суб’єкти ВДЕ, а ринки електроенергії країн Європи взаємопоєднані, і кожна країна не покладається лише на власні балансуючі потужності, як це робить, наприклад, Україна.

Отже, в розрізі існуючої ситуації для України, першочергова задача полягає не лише у запровадженні Feed-in-Premium моделі «зеленого» тарифу, але й у вирішенні проблеми відсутності достатніх обсягів маневрових потужностей та затвердження на законодавчому рівні питань з регулювання діяльності систем накопичення енергії — таких собі PowerBank для енергосистеми.