Хочу розпочати свій сьогоднішній матеріал, присвячений «зеленій» енергетиці, з цікавого факту. У 1977-му році тодішній Президент США Джиммі Картер встановив на Білому домі перші сонячні панелі, які, щоправда, у 1981-му прибрав його наступник — Рональд Рейґан.
Довгий час «зелена» енергетика була чимось незрозумілим, екзотичним, навіть непотрібним. Тільки з часів підписання «Кіотського протоколу» у 1997-му році «зелена» енергетика почала своє відродження, адже дедалі більше країн приймали за основу нову енергетичну та кліматичну політику.
Україна почала своє приєднання до цього своєрідного клубу порівняно недавно. Станом на листопад поточного року доля «зеленої» енергетики на вітчизняному енергоринку становить приблизно 9,5%, тоді як вугільна має частку 28%.
Резолюція кліматичного саміту-2021 у Ґлазґо, яку підтримала й Україна, передбачає тотальну декарбонізацію енергетики 40 країн світу до 2040-го року. Згідно з резолюцією Україна має відмовитись від вугілля у цих цілях до 2035-го.
Для досягнення мети необхідно починати роботу у цьому напрямку вже тут і зараз, адже для енергетичної сфери 14 років — ніщо.
І от, з’явилися доволі позитивні новини: виробники електроенергії з відновлюваних джерел отримали понад 10 мільярдів гривень з коштів, отриманих після продажу «зелених» облігацій НАЕК «Укренерго».
За словами міністра енергетики Германа Галущенка, кошти, одержані «Укренерго» з продажу «зелених» облігацій, будуть використані виключно для виплат на «зелену» енергетику, як це прописано у рішенні уряду.
Новина дійсно позитивна, та головне, аби гроші від продажу євробондів отримали всі виробники «зеленої» енергетики, без політичних вподобань розпорядників цих коштів, а ще важливо провести необхідну перевірку діяльності ДП «Гарантований покупець», яка і опікується розподіленням.
Наостанок хочу зауважити, що коли ми говоримо про альтернативні джерела енергії, почасти згадуємо лише сонце та вітер. А чи знаєте ви, який ще вид зараз набирає популярності у розвинених країнах? Геотермальна енергетика.
До прикладу: у США хочуть, аби частка геотермальної енергетики сягнула 8,5% до 2050-го року, у країнах Євросоюзу на «геотермалку» дивляться як на дуже перспективне джерело енергії і так само планують взятися за активну розробку, а в Ісландії геотермальна енергетика вже має частку 25%, що робить цю країну абсолютним лідером у видобутку енергії саме з геотермальних джерел.
У нас про геотермальну енергетику не те що не говорять — таке враження, ніби багато хто навіть не знає про її існування. Це хибний підхід. Якщо ми хочемо бути в клубі держав, які дбають про екологію та клімат, необхідно не тільки займатися декарбонізацією власної енергетичної сфери, а й шукати якомога більше альтернатив. Тільки так, завдяки комплексу дій ми зможемо стати справді передовою, а головне — незалежною в енергетичному плані державою.
