Аналіз новин тижня в Енергетичній сфері за період з 08.11.2021 по 14.11.2021

Редакція Intelmag на постійних засадах надаватиме щотижневий аналіз новин в Енергетичній сфері України. Метою сьогоднішньої публікації є аналіз найзначущих новин, що впливають на сферу і відбулись у період з 8 по 14 листопада 2021 року.

ЄБРР виділив гроші на погашення боргів України за «зелену» енергію

Дата: 07.11.2021

Коротко: Європейський банк реконструкції та розвитку викупив «зелені» облігації НЕК «Укренерго» вартістю 75 мільйонів доларів США. Основною метою емісії стало акумулювання коштів для покриття державної заборгованості перед власниками «зеленого» тарифу.

Загальний обсяг емісії «зелених» облігацій склав 825 мільйонів доларів США з дохідністю 6,875%. Директор ЄБРР, голова Energy Europe Гжегож Зелінські вважає, що це знакові облігації.

Аналітика: Обіг цінних паперів — один із найефективніших способів залучення інвестицій та додаткових ліквідних активів. Ним користуються як на приватному (бізнес), так і державному рівнях.

Державний оператор системи передачі України НЕК «Укренерго» прийняв рішення (точніше за нього вирішило Міністерство енергетики) розв’язати проблему заборгованості перед «зеленими» генераціями шляхом випуску цінних паперів під державні гарантії. На момент випуску облігацій підтверджений борг перед «зеленими» станом на листопад 2021 року складає 26,6 мільярдів гривень (близько 1 мільярда 20 мільйонів доларів США). Загальний обсяг емісії «зелених» облігацій — 825 мільйонів доларів США.

За своєю суттю обіг цінних паперів схожий на кредит. Емітент — це позичальник, інвестор/держатель — кредитор, а гарант (держава) — поручитель.

Беручи цю аналогію як точку зору, досить символічним стає те, що саме ЄБРР — один з основних вітчизняних кредиторів — першим викупив майже десяту частину державних боргових зобов’язань за емісією, гарантувавши собі прибуток у щонайменше 5 мільйонів євро.

Попри підтримку з боку ЄБРР та очікуване залучення інвесторів-держателів «зелених» облігацій, не слід забувати, що вказаній емісії не вистачає важливого елементу — гарантованої окупності, без якої цінні папери перетворюються у щось на кшталт боргової розписки.

Здається, що «боргова розписка» — влучний термін для опису відкладання проблеми замість її вирішення, що, цілком можливо, і відбувається під тиском власників найбільшої «зеленої» генерації.

«Річна ціна газу для населення України може зрости», — меморандум з МВФ

Дата: 09.11.2021

Коротко: Згідно з інформацією, що потрапила до ЗМІ, однією з вимог нового меморандуму між Україною та МВФ є заборона «соціального гарантування» вартості комунальних послуг для населення. Ціни з травня наступного року повинні будуть повністю відображати витрати компаній на надання послуг, включаючи капітальні вкладення.

Аналітика: Міжнародний валютний фонд — головний «кермовий» реформ в Україні. Погляди і перебудова внутрішньоукраїнських моделей на західний лад прискорять інституційний перехід до рівня розвинутих країн, принаймні так вважають міжнародні партнери.

Незважаючи на впроваджений у 2019 році ринок електроенергії, в Україні досі існує своєрідний гібрид ринкових та державних механізмів тарифоутворення. На щастя чи на жаль, соціальний тариф на електроенергію, встановлений Урядом на опалювальний сезон 2021/2022, може послугувати прикладом неефективного рішення, вигідність якого нівелюється внутрішньоринковими механізмами. Вірогідно, що цей приклад став однією з причин включення пункту про заборону «ручного» тарифоутворення.

Додатковими пунктами нового меморандуму є обов’язкові умови реалізації природного газу, видобутого АТ «Укргазвидобування». Меморандум передбачає, що 50% газу постачатиметься в інтересах НАК «Нафтогаз», а решта — реалізовуватиметься на газовій біржі.

Ще одним бонусом для НАК «Нафтогаз» стане зобов’язання держави субсидіювати необхідну закупівлю газу, наприклад, для використання на теплових електростанціях теплоелектроцентралях. Прикладом насичення НАК «Нафтогаз» коштами можна вважати безповоротну фінансову позику від «Оператора ГТС України» на суму в 30 мільярдів гривень.

Новий меморандум з МВФ корегує внутрішню політику держави з додатковим схилянням терезів прибутку на бік НАК «Нафтогаз». Можливість додаткового заробітку групи «Нафтогаз» міститься у трирічних контрактах, укладених із регіональними газопостачальними компаніями, адже у типовому контракті прописана «щорічна індексація річної ціни». Вартість газу на рівні 7,96 грн/м3 (вартість на період опалювального сезону 2021/2022) залишиться лиш за умови середньої річної ціни не вище 300 доларів США за 1 000 м3. У будь-якому іншому випадку зростання вартості тарифів на природний газ є невідворотнім процесом.

Кабмін планує приватизувати «Центренерго» та державні шахти

Дата: 10.11.2021

Коротко: Міністерство енергетики пропонує відмовитися від ліквідації НАК «Енергетична компанія України» і передати її в управління ПАТ «Центренерго» разом із перспективними вугільними шахтами. На думку Міненерго, таким чином буде виконано розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.10.2020 № 1215-р, а також вирішено сировинну проблему ПАТ «Центренерго» та збільшено базу приватизації.

Аналітика: Аналізуючи вказану новину, редакцією виявлено ряд негативних аспектів перспективного плану з об’єднання постачальника та споживача вугільної продукції України. По-перше, призначений на початку жовтня очільник «Центренерго» — Довгаль Віталій Юрійович фігурував у схемах із закупівлі вугілля для потреб «Центренерго». Зосередження всього циклу від виробництва до споживання під одним управлінським дахом відкриває нові можливості для спекулювання з фінансовими показниками, тим паче при підготовці активів до приватизації. По-друге, об’єднання активів збільшить загальний від’ємний баланс ПАТ «Центренерго» на обсяг заборгованості перед вугледобувними підприємствами. Лише в частині невиплаченої заробітної плати борги сягають 2 мільярдів гривень. Тобто цей та інші борги перед шахтарями та позики, отримані ПАТ «Центренерго», об’єднаються. По-третє, створення чогось на кшталт корпорації збільшує ряд фінансових вимог до потенційних інвесторів-покупців активів, що передбачені до приватизації.

Наведені вище аспекти, що супроводжують вказане рішення, натякають на штучне зменшення приватизаційної вартості в інтересах зацікавлених осіб. Водночас, рішення Уряду про об’єднання ПАТ «Центренерго» та вітчизняних шахт накладе ембарго на їх приватизацію. Ця думка зміцнюється ще й підписаним у Глазго в листопаді 2021 року Меморандумом про відмову від вугільної генерації до 2040 року, що зменшує реальну окупність активів, а отже сприяє участі в приватизації недобросовісних інвесторів, що краще «поріжуть на метал» перспективні підприємства, аніж розвиватимуть їх.

«Навантаження на АЕС цього опалювального сезону буде рекордним за останні п’ять років», — Міненерго

Дата: 08.11.2021

Коротко: Прес-служба Міністерства енергетики стверджує, що атомна генерація України працюватиме із найбільшим навантаженням за останні п’ять років. Міністр енергетики повідомив про оптимізацію ремонтної кампанії енергоблоків та про те, що їх поступове залучення до роботи в об’єднаній енергосистемі зменшити потребу у вугіллі на 3,6 мільйонів тон.

Аналітика: Як ми писали раніше, оптимізм міністра енергетики розходиться з практичними можливостями енергосистеми. На підтвердження цієї тези можна привести статистику зношеності енергоблоків, середній показник якої сягає 55%. Додатковим виснаженням ресурсу енергоблоків окремі спеціалісти називають використання «нерідного», з технологічної точки зору, палива.

Графіком, опублікованим Міненерго, передбачено, що одним із перших до енергосистеми під’єднають третій енергоблок Рівненської АЕС, регламентні роботи якого виконані швидше, ніж передбачалось. Хотілось би нагадати, що 26 жовтня 2021 року саме на цьому енергоблоці сталась розгерметизація водневого трубопроводу, що супроводжувалась спалахом його вмісту. Цікаво, як керівництво ДП НАЕК «Енергоатом» та Міненерго могли дати добро на пришвидшення робіт на вказаному об’єкті, замість їх продовження? До речі, аварійні ситуації на Рівненській АЕС протягом 2021 року виникали вже тричі.

Також не слід забувати, що Україні вже довелось двічі запрошувати технічну допомогу через технічні проблеми, гарантій відсутності яких дати не може ніхто. Хоча Міненерго декларує можливість роботи на 14 блоках, імпорт електроенергії з Білорусі та Росії відновлено, але маневрових (вугільних) потужностей недостатньо. Ймовірно, обсяги імпорту збільшуватимуться синхронно зі зниженням температури повітря, а отже — зі зростанням споживання електроенергії. Надмірне виснаження ресурсів енергоблоків підвищить аварійність, а отже поставить під загрозу гарантовані стабільність та надійність виробничих потужностей. Можливо, саме цього домагається керівництво Міненерго?

ДТЕК розглядає використання технології малих модульних реакторів

Дата: 10.11.2021

Коротко: Енергетичний холдинг ДТЕК розглядає використання технології малих модульних реакторів (ММР) як стратегічний напрямок розвитку компанії. ММР — перспективна технологія останніх 7-15 років, що активно реалізується у провідних країнах світу.

Аналітика: Енергетичний холдинг ДТЕК, що займає монополістичне положення в енергетичному секторі України, має найширшу палітру інвестиційних можливостей та «бонусів», що підтримуватимуться урядовцями та законодавцями, наближеними до холдингу.

Вітчизняним першопрохідцем у технології малих модульних реакторів (ММР) мав стати ДП НАЕК «Енергоатом», що має меморандуми на розвиток технологій з NuScale та Holtec International.

Технологія ММР розглядається світовим співтовариством як один з найефективніших способів відмови від електроенергетичної генерації, що працює на вугіллі.

Додатковим бонусом для технологій ММР може стати визнання енергетичним співтовариством атомної генерації «зеленою», що породжує додаткові інвестиційні можливості для реакторів нового покоління.

Із точки зору української енергосистеми, якій не вистачає маневрових потужностей, ММР — досить перспективна технологія з низьким періодом окупності та частково врегульованим законодавчим полем, що сприятиме її впровадженню.

Електроенергія дорожачатиме у 2022-2023 роках. Збитки державних підприємств мають компенсувати споживачі

Дата: 11.11.2021

Коротко: Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, (НКРЕКП ) підтримала проєкт постанови, яким передбачено збільшення вартості тарифу НЕК «Укренерго» на передачу електроенергії на 2022 рік. Збільшення вартості тарифної складової сягнуло 20% замість прогнозованих 11,5%. Офіційним обґрунтуванням стала необхідність збільшення прибутковості НЕК «Укренерго».

Аналітика: Збільшення «прихованої» для споживачів частини тарифу на електроенергію — закономірне рішення, що спрямоване на перекриття результатів непрофесійних управлінських рішень.

«Прихованим» зростання тарифу залишатиметься до кінця опалювального сезону 2021/2022, принаймні для побутових споживачів. Непобутова ж когорта споживачів відчує його одразу. Збільшення елементу ціноутворення спричинить каскад можливих підвищень вартості як ресурсів, так і кінцевої продукції. Загальний обсяг підвищення вартості товарів та продукції непобутових споживачів, спричинений підвищенням тарифу НЕК «Укренерго», буде меншим за зростання, спричинене «фіксованим» тарифом для населення.

Хотілось би зосередитись на обґрунтуванні підвищення, а саме — на необхідності сплати фінансових зобов’язань НЕК «Укренерго». Підвищення тарифу має покрити майже 8 мільярдів гривень зобов’язань, що виникнуть перед НЕК «Укренерго» до кінця 2022 року. Ця сума складається з 5,13 мільярдів гривень (тіло кредитів), 1,15 мільярдів гривень (відсотки за кредитами) та 1,68 мільярдів гривень (відсотки за облігаціями).

Слід зауважити, що це не єдиний тариф НЕК «Укренерго», що зросте у 2022 році. НКРЕКП підвищить тариф на диспетчеризацію, що сплачується генераціями. Вказане підвищення має згенерувати достатню суму коштів для перекриття додаткової підтримки частоти енергосистеми, передбачену Тимчасовим порядком, що розглядався на засіданні НКРЕКП 08.11.2021 року та стосувався переводу вугільних генерацій на використання природного газу. Попри умови Тимчасового порядку, подальше зниження вартості диспетчеризації не передбачається, принаймні в короткостроковій перспективі.

Як вказано вище, незадовільні фінансові результати недалекоглядних точкових рішень керівництва енергетичного сектору «перекриватимуться» за рахунок споживачів та попередньо стабільних прибуткових державних генерацій.

«Я відмовився виконувати незаконні вказівки, і мене звільнили», — Костянтин Петриковець, директор ДП «Гарантований Покупець»

Дата: 13.11.2021

Коротко: У повідомленні на офіційному сайті ДП «Гарантований покупець» його керівник, Костянтин Петриковець, повідомляє про тиск на нього з боку Уряду. Метою тиску, за його словами, стало свідоме невиконання вимог законодавчих актів, що стосувались грошових коштів, залучених до погашення боргів за «зеленим» тарифом через випуск облігацій під державні гарантії.

Аналітика: «Зелений» тариф вже став звичною проблемою для сучасного керівництва державного енергетичного сектору. Запровадження ринку електроенергії у 2019 році створило додатковий регуляторний вплив на виробників електроенергії за «зеленим» тарифом в особі ДП «Гарантований покупець». Саме ДП «ГарПок» реалізовує електроенергію «зелених» генерацій та проводить розрахунки за «зеленим» тарифом із виробниками.

На офіційному сайті КМУ опубліковано новину (офіційне рішення станом на 14.11 відсутнє) про зміну керівництва ДП «Гарантований покупець». Підставою для прийняття цього рішення стали дії керівництва, що спричинили збитки державній компанії близько 500 мільйонів гривень через, нібито, злив електроенергії в інтересах третіх осіб.

Перед оцінкою ситуації навколо керівництва ДП «ГарПок» та Кабміну ознайомимось із такими фактами:

Основним завданням ДП «ГарПок» є мінімізація різниці вартості продажу електроенергії та розміру «зеленого» тарифу, щоб розмір державних компенсацій був якомога менший;

Проблеми з виплатами за «зеленим» тарифом почали виникати у 2020 році — частково через механізми ПСО та карантинний період;

Способом вирішення боргової ситуації став випуск цільових «зелених» облігацій на загальну суму 825 мільйонів доларів;

Кошти від купівлі цінних паперів отримував НЕК «Укренерго» та мав передавати ДП «ГарПок» для сплати виробникам «зеленої» енергії.

Факти чітко описують теорію та практику вирішення поставлених задач, але в якийсь момент виникла проблема.

Можливо, вона полягає в суб’єктності прийняття рішень та поєднаних із нею спроб отримання власної вигоди.

Наприклад, саме профільний комітет Верховної Ради України повідомив про «сумнівну транзакцію», але чому тоді інші учасники ринку, чиї права були нею порушені, на це не відреагували публічно? Слід зауважити, що згадана транзакція мала місце влітку 2021 року, але чомусь стурбованість виникла лише зараз.

Іншим суб’єктивним фактором могло стати бажання Уряду «прикрити» непрофесійні результати управлінської діяльності іншими державними компаніями енергетичного сектору, наприклад, ДП НАЕК «Енергоатом», річні фінансові результати якого майже вчетверо нижчі у порівнянні з минулим 2020 роком. І можливим способом збільшення річного прибутку могло стати задоволення позову ДП НАЕК «Енергоатом» до ДП «ГарПок» на 4,5 мільярди гривень, а розрахунок міг би здійснюватись саме фондовими грошима. Ще одним фактором тиску на керівника ДП «ГарПок» могло стати бажання створення додаткового важелю тиску на олігархічний бізнес. Виплата боргу мала здійснюватись пропорційно обсягам заборгованості, що співвідносні з потужностями «зелених» електростанцій. Найбільша ВДЕ генерація перебуває під управлінням ДТЕК ВДЕ. А який спосіб «стримування» бізнесу може бути кращим за контроль його прибутків?

Незважаючи на вирішення конфліктної ситуації навколо 19,5 мільярдів гривень, що стали яблуком розбрату між Урядом та підпорядкованим йому підприємством, репутаційні збитки, завдані Україні, компенсувати буде досить складно. Першими інвесторами-кредиторами в цільові «зелені» облігації стали іноземні партнери України, і серед них один із найбільших кредиторів — Європейський банк реконструкції та розвитку. ЄБРР — невід’ємна частина управлінської системи Європейського Союзу, а отже його думка щодо ситуації з облігаціями відображатиме і загальноєвропейську думку.

Участь ЄБРР як основного інвестора забезпечила комфорт іншим інституційним інвесторам, а отже будь-які маніпуляції з коштами можуть бути розцінені європейським, а можливо, й усім західним співтовариством як міжнародне шахрайство, що зруйнує вибудовані роками партнерські зв’язки та похитне набраний Україною проєвропейський курс.