Імпорт електроенергії до України: тіньовий бік активності Енергоатом

Імпорт електроенергії до України: тіньовий бік активності Енергоатом

Будь-яке питання, що співвідносить Україну та Російську Федерацію, а віднедавна і Республіку Білорусь, викликає суспільні емоційні пориви. Імпорт електроенергії не став виключенням. Саме без емоцій та простими словами пояснимо ситуацію з потребою купівлі електроенергії у сусідніх країнах, адже відновлення імпорту електроенергії з території сусідніх країн Російської Федерації та Республіки Білорусь – одне з найобговорюваніших питань енергетичної сфери останнього місяця.

Почнемо з того, що саме електроенергія – основний енергетичний ресурс країни. Об’єднана енергосистема України працює на потужностях АЕС (54%), ТЕС та ТЕЦ (34%), ГЕС та ГАЕС (6%), а також ВДЕ, тобто відновлювальних джерел енергії (5%). Залишковий 1% споживання перекривається іншими джерелами. Приведені статистичні дані описують наповненість енергосистеми у весняний та літній періоди. В осінньо-зимовий період частка ВДЕ та ГЕС зменшується, а АЕС та ТЕС – зростає.

Теоретично, об’єднана енергосистема України може забезпечувати вітчизняні потреби. Саме на це робили акценти Міністр енергетики Герман Галущенко (під час спілкування з журналістами) та Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль (під час свого виступу у Верховній раді України 24 вересня). Посадовці запевняли, що ДП НАЕК «Енергоатом» (державний оператор АЕС) зможе працювати 14-ма блоками з 15-ти.

Практично, представники ДП НАЕК «Енергоатом» 12 жовтня вирушили до Республіки Білорусь «домовлятись» про можливий імпорт. Саме ДП НАЕК «Енергоатом» розраховував на отримання мажоритарного права доступу до міждержавних мереж «Білорусь-Україна».

Фактично, НЕК «Укренерго» 27 жовтня провело аукціони на доступ до міждержавного перетину на листопад, за результатами яких 8 компаній отримують право постачали електроенергію з Росії, а 2 – з Білорусі. Аукціони проводились не на звичній платформі, а саме одночасне проведення аукціонів для доступу з двох країн, учасники та кінцеві результати аукціонів відрізняються. Найбільшою відмінністю не стали ні кількість учасників ні обсяги. Кардинальні відмінності полягають у «граничній ціні» за 1 МВт/год. Так для російського напрямку вартість склала 0,29 грн, а для білоруського – 601 грн.

Не дивлячись на очікуваність маніпуляцій у всьому, що пов’язане з Російською Федерацією, вартість аукціону перебуває в зрозумілих нормах, а от в його білоруській складовій заховались величезні збитки для держави, і саме про це йтиметься далі.

Для розуміння природи збитків слід розібратись в системі аукціонів. Так, їх проведення регламентоване Постановою НКРЕКП від 03.04.2020 №763 «Про затвердження Правил управління обмеженнями та Порядку розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів». Додаток до постанови – «Порядок розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів», що встановлює права та обов’язки учасників аукціонів. Предметом аукціону в понятті Порядку є фізичне право передачі (ФПП).

До обов’язків переможців аукціону (отримувач права ФПП), згідно з Розділом Х ст. 10.1 пунктом 10.1.1 входить повна сплата за весь обсяг наданих йому ФПП. Загальна вартість, що сплачується переможцем аукціону – добуток граничної ціни аукціону на обсяг ФПП. Обсяг ФПП – результат множення розподіленої пропускної спроможності (РПС), що «розігрується» на аукціоні, на 24 години та кількість днів у місяці.

Для ототожнення формул з грошима, розберемо обов’язкові платежі отримувачів найбільших обсягів за результатами аукціонів для обох країн.

За напрямом «Російська Федерація–Україна» ТОВ «Еру Трейдінг», отримало право на передачу 654 МВт. Відповідно до порядку, ТОВ «Еру Трейдінг» має внести на рахунки НЕК Укренерго 136 тисяч 555 гривень (без ПДВ), з ПДВ – 163 тисячі 866 гривень (0,29*654*24*30 + 20%).

За напрямом «Республіка Білорусь-Україна» ДП НАЕК «Енергоатом» отримало право на передачу 885 МВт, а сума, обов’язкова до сплати без ПДВ складає 382 мільйонів 957 тисяч грн, з ПДВ – майже 460 мільйонів гривень (601*885*24*30+20%).

Велика сума, але не для такого державного гіганта як ДП НАЕК «Енергоатом». Проблема полягає в тому, що майже пів мільярда гривень мають бути заплачені за послуги, які фактично не надаватимуться з ряду причин та умов.

Основною причиною є неможливість чи небажання білоруської сторони надавати на імпорт обсяги, що відповідають викупленим ДП НАЕК «Енергоатом» потужностям, а постанова НКРЕКП не передбачає повернення коштів за заявлений обсяг ФПП у будь-якому випадку.

Єдиним виключенням стане перевищення попиту на добовий імпорт над пропозицією (обсяг ФПП). Лише у такому випадку проводитиметься аукціонна процедура, а отримані кошти перераховуватимуться переможцю. Якщо на перетині РФ-Україна ситуацію зростання попиту уявити можливо, оскільки ціна ринкова, то у випадку Білорусь-Україна – ні.

Аукціон на розподіл міждержавного перетину з Білоруссю цікавий також можливою «змовою» переможців, оскільки компанії не заявлялись на аукціон РФ-Україна, пропозиції обсягів досить чітко сумуються з обсягом, виставленим на аукціон а ще – цінова політика.

Підсумовуючи вищезазначене:

  1. Аукціонний офіс НЕК «Укренерго» розглядає заявки за обсягом. Визначається найбільша, а потім розподіляє решту, згідно з граничними цінами пропозиції.
  2. Гранична вартість предмету аукціону визначається за найнижчою ціновою пропозицією переможців. За даними ЗМІ (https://7dniv.info/) цінова пропозиція ДП НАЕК «Енергоатом» для участі в аукціоні – 1100 гривень, а отже кінцева вартість (601 грн) – пропозиція ТОВ «Електро Ком’юніті». Обидві цінові пропозиції – неринкові. Зважаючи на обізнаність компаній (державна та пов’язана з колишнім очільником НЕК «Укренерго» Всеволодом Ковальчуком відповідно) неринкові цінові пропозиції – це результат або прорахунку, або спланованої поведінки в аукціоні.

Не так склалось, як гадалось:

Через відсутність обсягів для імпорту ДП НАЕК «Енергоатом» не подає добові обсяги, а отже оператор системи передачі проводить добові аукціони. За результатами добового аукціону на 04.11.2021 року право імпорту 500 МВт розподіленої пропускної спроможності (12 тисяч МВт за добу) отримало ТОВ «ТЕТ Груп», бенефіціарним власником якого є Бутенко Віталій Григорович, котрий до 24.07.2021 очолював ТОВ «Д.Трейдинг» (бенефіціар – Ахметов Рінат Леонідович). До речі, ТОВ «ТЕТ Груп» отримало ліцензію на постачання електроенергії лише 18.08.2021 року, а вже викликало зацікавленість НКРЕКП за порушення встановлених Регулятором обмежень трейдерської діяльності на біржових сегментах ринку електроенергії.

Втім, не зважаючи на вірогідний посилений контроль з боку НКРЕКП, чистий прибуток ТОВ «ТЕТ Груп» від реалізації імпортованої електроенергії, після сплати тарифу на розподіл, акцизного збору (3,2%), податкових платежів (2%) та інших супутніх витрат складе 85-90% від вартості продажу.

Постановою НКРЕКП №763, що регламентує аукціони з доступу до міждержавного перетину вказано, що учасники добового аукціону сплачують вартість ФПП лише за умови перевищення попиту над реальною пропозицією (обсяг місячного аукціону). У випадку з ТОВ «ТЕТ Груп» цього не відбулось, а отже ФПП за цей день не буде повернуто ДП НАЕК «Енергоатом», що зобов’язане сплатити місячне ФПП вартістю 460 мільйонів гривень.

Ось і виходить, що результатом «професійного» прийняття рішень керівництвом ДП НАЕК «Енергоатом», а найвірогідніше – ВП «Енергоатом-трейдинг», що відповідає за ринкову політику, стала втрата 460 мільйонів гривень за результатом одного аукціону. Постановою НКРЕКП передбачено, що платіж – разовий і нерозривний. Додатковим результатом рішень ДП НАЕК «Енергоатом» є гарантування мільйонних прибутків комерційному трейдеру фактично за державний кошт.

Найгіршим у вказаній ситуації є те, що це не кінець. Кількість компаній-трейдерів, що намагатимуться уривати «спонсоровані державою» прибутки лише збільшуватиметься. На жаль, попередні прорахунки керівництва ДП НАЕК «Енергоатом», що призвели до величезних збитків Україні та зацікавили правоохоронні органи не змусили Уряд «достойно» оцінити їх роботу. Натомість же, профільне Міністерство продовжує використовувати підхід «робимо, а потім прогнозуємо».

Збитки завдані ДП НАЕК «Енергоатом» відповідають розмірам державної підтримки виділеної Урядом на фінансову допомогу Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття або вартості будівництва пункту пропуску «Біла Церква» на кордоні з Румунією.