Зима наближається. “Хронічні проблеми” ринку електроенергії загострюються

Зима наближається. “Хронічні проблеми” ринку електроенергії загострюються

Вже кілька тижнів поспіль однією з найбільш обговорюваних тем у суспільстві, поряд з погіршенням ситуації із захворюваністю на COVID-19, стало наближення масштабної кризи в енергетичному секторі держави – нестачі вугілля на ТЕС та ТЕЦ для виробництва електричної енергії, недостатності власних маневрових генеруючих потужностей для проходження осінньо-зимового періоду, дефіцит та неймовірно висока ціна на природній газ тощо. Для пересічного громадянина це означає ймовірність у найбільш холодні періоди зими відключень електричної енергії та значне збільшення витрат на опалення, а для бізнесу – рекордні ціни на електричну енергію, скорочення споживання енергоносіїв та, відповідно, обсягів власного виробництва, зростання собівартості та втрата конкурентоспроможності.

Несвоєчасно прийняті рішення та неналежна увага з боку держави до підготовки підприємств енергетичного сектору до осінньо-зимового періоду, з урахуванням об’єктивних факторів та процесів на зовнішніх ринках, обумовили втілення у реальність найгірших прогнозів – недостатність у найближчій перспективі саме фізичного обсягу електричної енергії, достатнього для задоволення потреб споживачів, насамперед, у періоди пікового споживання. А останні новини із суміжних з Україною Російської Федерації та Республіки Білорусь, з якою ОЕС України залишається поєднаною, не надають впевненості щодо вирішення вказаної проблеми за рахунок допомоги з-за кордону.

Але ще однією глобальною проблемою, яка з настанням зимового періоду у поєднанні з дефіцитом енергоресурсів може призвести до цілком реального колапсу в енергетиці, проте про яку на сьогодні з різних причин замовчують або просто не помічають, може стати проблема розрахунків на ринку електричної енергії, спричинена запровадженням з 1 жовтня поточного року так званого «фінансового ПСО» – механізму виконання спеціальних обов’язків щодо забезпечення населення електричною енергією за «пільговою» ціною, а також абсолютно економічно необґрунтоване та доволі спірне з точки зору позитивного впливу на рейтинг влади рішення про зменшення вартості електричної енергії для населення, яке споживає до 250 КВт.год на місяць.

Як було раніше та що насправді змінилося з 01 жовтня – в загальних рисах про головне. Відповідно до Положення про покладення спеціальних обов’язків на учасників ринку електричної енергії (Постанова КМУ від 05.06.2019 № 483, далі – Положення) до 01 жовтня поточного року в Україні діяла так звана «товарна» форма ПСО, за якої виробники електричної енергії – державні компанії НАЕК «Енергоатом» та «Укргідроенерго» – постачали електричну енергію для населення за умовною (абсолютно неринковою) ціною – 150 грн за 1 МВт·год електричної енергії АЕС та 10 грн за 1 МВт·год електричної енергії ГЕС, тобто здійснювали свій вклад в ПСО товаром – власно виробленою електричною енергією.

При цьому, НАЕК «Енергоатом» постачав електричну енергію для усіх побутових споживачів в межах ОЕС України в обсягах, які фактично споживаються ними у кожній годині кожної доби місяця (погодинні обсяги, в цілому близько 50% виробництва електричної енергії на АЕС), а компанія «Укргідроенерго» реалізовувала електричну енергію в обсягах, достатніх для їх продажу в межах ОЕС України на ринку «на добу наперед» (за найбільшою ціною) та придбання за виручені кошти електричної енергії для побутових споживачів в межах «енергетичного острову Бурштинської ТЕС». Функцію адміністрування «товарного ПСО» (формування узагальнених погодинних графіків, розподіл коштів та електричної енергії між ПУПами – постачальниками електричної енергії для населення, організація грошових розрахунків, купівля-продаж електричної енергії для населення тощо) виконувало державне підприємство «Гарантований покупець».

Розподіл коштів за електричну енергію

Але яким чином розподілялися кошти за електричну енергію в рамках «товарного ПСО» та чому НАЕК «Енергоатом» неодноразово заявляв про постачання електричної енергії для населення собі у збиток? Ключова відповідь на це питання – недостатність коштів, які сплачувало населення, для покриття витрат на виробництво електричної енергії АЕС навіть з урахуванням доходів компанії від продажу електричної енергії на інших сегментах рику, іншими словами – низький тариф для населення.

Зокрема, з 1 січня 2021 року для побутових споживачів було встановлено тариф на рівні 1680 грн за 1 МВт·год електричної енергії з урахуванням ПДВ, або 1400 грн/МВт.год без ПДВ.

Але кінцева вартість електричної енергії для споживача враховує не тільки вартість придбання електричної енергії як товару, а ще й вартість її транспортування магістральними електромережами (тариф Оператора системи передачі (ОСП) – 293,93 грн/МВт·год), вартість розподілу місцевими електромережами (тариф Операторів систем розподілу – в середньому по Україні 933,88 грн/МВт·год, від 372,76 грн/МВт·год в м. Києві до 1495,98 грн/МВт·год у Луганській області), а також вартість послуг постачальника (тариф ПУП – в середньому по Україні 89,23 грн/МВт·год, від 48,55 грн/МВт·год в Київській області до 173,54 грн/МВт·год у Луганській області).

Таким чином, середньозважена ціна постачання 1 МВт·год електричної енергії для побутових споживачів в межах ОЕС України за «товарної» форми ПСО, за умови її придбання у НАЕК «Енергоатом» за ціною 150 грн/МВт·год, складала 1426,36 грн, а фактична ціна в залежності від регіону становила від 897,15 грн/МВт·год в м. Києві до 2113,45 грн/МВт·год в Луганській області.

Ключові висновки з указаного розрахунку очевидні – встановлені на той час тариф на електричну енергію для побутових споживачів не покривав собівартості постачання електричної енергії населенню щонайменше на 26,36 грн на кожному МВт.год електричної енергії, що у річному вимірі споживання населенням ОЕС України складає понад 1,5 млрд грн. Крім того, на території 13 регіонів України з 25 сукупна вартість лише тільки тарифів ОСР, ОСР та ПУП (без урахування вартості товару) перевищувала встановлений для населення тариф на рівні 1,4 грн/КВт·год (без ПДВ), у зв’язку з чим у постачальників в таких регіонах для купівлі електричної енергії для населення виникало від’ємне значення.

Вказана ситуація була також врегульована «товарним» ПСО – державне підприємство «Гарантований покупець», як своєрідний адміністратор ПСО, узагальнював усі розрахунки та товарно-грошовий потік на собі, отримуючи сплачені населенням кошти від ПУПів, які мали справу з відносно низькими тарифами ОСР та ПУП, та розподіляючи їх іншим ПУПам, яким не вистачало коштів для сплати таких тарифів. Іншими словами, в рамках «товарного» ПСО близько 13 ПУПів не тільки отримували електричну енергію для населення фактично «задарма» (за умовну 0,01 коп/КВт·год), а ще й отримувати від «Гарантованого покупця» грошову компенсацію для оплати тарифів на доставку (підставою для компенсації слугувала умовна «послуга», яка надавалася ПУПами «Гарантованому покупцю»).

Важливо при цьому зазначити, що постачання електричної енергії побутовим споживачам на території так званого «енергетичного острову Бурштинської ТЕС», на території якого ні НАЕК «Енергоатом», ні «Укргідроенерго» не мають власної потужності та фізично не спроможні постачати власно вироблену електричну енергію, здійснювалося «Гарантованими покупцем» через ПУПів за рахунок продажу на ринку «на добу наперед» в межах ОЕС України придбаної у «Укргідроенерго» електричної енергії за ціною 10 грн/МВт·год та купівлі необхідної населенню енергоострову електричної енергії на ринку «на добу наперед» саме в межах «енергоострову Бурштинської ТЕС» (як правило, виробником такої електричної енергії є ДТЕК «Західенерго»).

Але враховуючи, що аж до липневого рішення НКРЕКП про підвищення верхніх цінових обмежень на РДН в межах ОЕС України, на яке ринок відреагував з серпня місяця, ціни на аналогічному сегменті ринку на території енергоострову були стабільно вищими на понад ніж 20%, забезпечення електричною енергією населення енергоострову створювало для «Гарантованого покупця» від’ємне значення на суму близько 600 млн грн на місяць або до 7 млрд грн на рік.

Механізм виконання спеціальних обов’язків по населенню

Таким чином сам механізм виконання спеціальних обов’язків по населенню, з урахуванням встановленого на той час тарифу для населення, створював для компанії дефіцит коштів на загальну суму близько 8,5 млрд грн на рік, які «Гарантований покупець» в подальшому перевиставляв для оплати компанії «Укренерго» (зазначена сума повинна включатися до розрахунку тарифу на передачу на наступні періоди та сплачуватися усіма споживачами). Крім того, близько 10 млрд грн на рік не вистачало НАЕК «Енергоатом» для покриття повної собівартості виробництва електричної енергії – з планових 810 грн/МВт·год компанія фактично отримувала лише близько 680 грн/МВт·год (50% електричної енергії для населення за ціною 150 грн/МВт·год та близько 1210 грн/МВт·год від продажу «комерційного» торгівельного графіку, з урахуванням втрат від позитивного небалансу), що покривало лише виробничу собівартість виробництва електричної енергії на АЕС.

Вищезазначена проблемна ситуація з реалізацією спеціальних обов’язків по населенню очевидно наштовхувала на доволі простий висновок – системі потрібне додаткове джерело коштів для подолання дефіциту без ризиків зниження технічної безпеки та стабільності енергосистеми. Поряд з цим, усі європейські партнери України відповідно до взятих Україною зобов’язань з перших днів запровадження в державі нового ринку електричної енергії системно закликали владу максимально лібералізувати ринок та припинити у тій чи іншій формі перехресне субсидіювання населення під час постачання електричної енергії.

Але по факту внаслідок прийнятих у серпні 2021 року за ініціативи Міністерства енергетики України та за прямим погодженням з Офісом президента України рішень не вдалося досягти ні першого, ні другого – механізм ПСО не тільки не отримав додаткового джерела фінансування, а навпаки був знижений – з 1 жовтня тариф для населення, що споживає до 250 КВт·год, знижено до 1,44 грн КВт·год, при цьому додаткові джерела фінансування не передбачені. В річному вимірі вказане рішення лише поглиблює дефіцит коштів на понад ніж 4 млрд грн.

Зміна форми ПСО покладання спеціальних зобов’язань

Проте найбільш суттєвий вплив на ситуації здійснили зміна форми ПСО з «товарної» на так звану «фінансову». В чому власне різниця? Якщо раніше виробники електричної енергії здійснювали свій «внесок» в ПСО у формі товару – власно виробленої продукції за «символічну» ціну, то фінансове ПСО передбачає вже тільки грошову компенсацію. В цілому в розвинених ринках фінансове ПСО представляє собою дійсно більш прозору та ліберальну модель – виробники електричної енергії реалізують всю вироблену продукцію на вільному ринку та за ринковими цінами, отримуючи при цьому максимально можливий дохід, постачальники купують електричну енергію для населення також на вільному ринку за ринковими цінами та наприкінці кожного розрахункового періоду виробники грошовими коштами компенсують постачальникам різницю між їх фактичними витратами та тарифом, встановленим для населення.

Саме така ідея, судячи з усього, і спонукала Міністерство енергетики України видозмінити форму ПСО, проте за відсутності додаткових джерел коштів (підвищення тарифу для населення) таке рішення із самого початку мало сумнівну ефективність, адже форма ПСО не збільшує обсяги коштів, які вона адмініструє. Але навіть сама ідея по факту була видозмінена та навряд чи є ліберальною та прозорою.

Зокрема, змінами до Постанови Кабінету Міністрів України від 05.06.2021 № 483 від 11.08.2021 Положення про покладення спеціальних обов’язків на учасників ринку електричної енергії було викладено в новій редакції, відповідно до якої встановлено новий механізм купівлі-продажу електричної енергії для населення та компенсації витрат ПУПів у зв’язку з виконанням зазначених функцій. Так, на ПУПів покладено обов’язок здійснювати купівлю електричної енергії в обсязі мінімального нічного споживання електричної енергії населенням рівним графіком виключно на аукціонах НАЕК «Енергоатом» за ціною, яка визначається на рівні індексу ринку «на добу наперед» BASE (середньоарифметична ціна за 1 МВт·год електричної енергії на РДН) за три місяці до місяця поставки. Крім того, на операторів систем розподілу покладено обов’язок здійснювати купівлю на аукціонах НАЕК «Енергоатом» електричної енергії для компенсації технологічних втрат (на квартал або на рік) за регульованою ціною 1700 грн/МВт·год.

Залишкові обсяги виробленої електричної енергії НАЕК «Енергоатом», а також «Укргідроенерго», повинні продавати на організованих сегментах ринку за ринковими цінами, а за рахунок отриманого доходу здійснювати грошову компенсацію витрат ПУПів на постачання електричної енергії, яка визначається як різниця між ринковою вартістю електричної енергії (або іншими словами вартістю універсальної послуги, яка включає в себе тарифи ОСП, ОСР та ПУП, а також прогнозну вартість купівлі електричної енергії на місяць постачання) та коштами, отриманими від населення. Усі зазначені розрахунки в частині компенсації також здійснюються через «Гарантованого покупця», який в даному процесі виконує функцію адміністратора.

Отримані результати:

Таким чином прийнятими змінами ми фактично отримали:

  • збільшення дефіциту коштів в системі ПСО у зв’язку зі зменшенням тарифу для населення;
  • не зовсім «ліберальну» модель «фінансового» ПСО, яка як і «товарна» форма ПСО адміністративно встановлює обов’язок, порядок, умови, а також ціни, за якими здійснюється купівля-продаж електричної енергії для ПСО;
  • різке збільшення на понад ніж у 10 разів (переоцінку) вартості електричної енергії, яка постачається для потреб населення – зі 150 грн/МВт·год у «товарному» ПСО до понад ніж 1500 грн/МВт·год у «фінансовому» – та обумовлений цим брак обігових коштів в усіх учасників ПСО, в першу чергу ПУПів;
  • пряму залежність між збільшенням тарифів ОСП, ОСР та ціни рику та зменшенням прибутку державних компаній НАЕК «Енергоатом» та «Укргідроенерго», які фактично стали донорами ПСО за рахунок власних коштів, збільшених на ринкові націнки (на відміну від «товарного» ПСО, в якому вклад компаній фактично складався з витрат на виробництво).

Попередні результати торгівельної діяльності НАЕК «Енергоатом», як ключового учасника ПСО, за жовтень місяць – перший місяць повноцінного функціонування ПСО, свідчать, що в цілому на поточних місяць компанією на різних сегментах ринку, в тому числі в рамках ПСО, було реалізовано понад 6,5 млн МВт·год електричної енергії на загальну суму понад 14,4 млрд грн (з ПДВ), що продемонструвало збільшення понад ніж удвічі доходу від продажу електричної енергії для населення у порівнянні з попередньою формою ПСО.

Натомість, загальна сума грошової компенсації ПУПам за цей же період становитиме близько 7,2 млрд грн (з ПДВ), яка у встановленому порядку буде розподілена «Гарантованим покупцем» між НАЕК «Енергоатом» та «Укргідроенерго». За приблизними оцінками, після відповідної компенсації, прибуток НАЕК «Енергоатом» від продажу електричної енергії, без вирахування податків та зборів, становитиме близько 8 млрд грн (з ПДВ), що забезпечить дохідність на рівні 1046 грн на кожному МВт·год реалізованої електричної енергії.

Керівництво НАЕК «Енергоатом» вже неодноразово звітувало – модель «фінансового» ПСО нарешті збалансувало компанію, підприємство за результатами трьох кварталів поточного року отримає чистий прибуток на рівні 2,35 млрд грн, а новий механізм ПСО нічим не загрожує фінансовому становищу компанії. Але чи відповідають дійсності заяви компанії та що насправді вплинуло да прибутки НАЕК «Енергоатом»?

Для справедливого порівняння двох моделей ПСО важливо здійснювати оцінку їх ефективності за однакових умов. Враховуючи, що механізм «товарного» ПСО добре відомий учасникам ринку, оскільки застосовувався понад ніж 2 роки, здійснити моделювання роботи ринку за умов «товарного» ПСО у жовтні поточного року не складно.

Так, якщо жодних змін до механізму ПСО не було би внесено, НАЕК «Енергоатом» реалізував би для потреб населення 2,97 млн МВт·год електричної енергії за ціною 150 грн/МВт·год, а на комерційному сегменті ринку зміг би продати залишкові обсяги електричної енергії за сукупною ціною 1920 грн/МВт·год, забезпечивши у такий спосіб загальних сукупний дохід від продажу електричної енергії на суму близько 8,8 млрд грн (з ПДВ). При цьому, жодних компенсацій проводити не потрібно.

Таким чином, проведене моделювання свідчить, що «товарна» форма ПСО насправді є більш вигідною та прийнятною для НАЕК «Енергоатом», оскільки забезпечує більший прибуток від продажу, зокрема щонайменше на 800 млн грн за жовтень, а за листопад різниця стане для компанії ще більш відчутною.

Що в даному випадку впливає на прибуток НАЕК «Енергоатом» та чому компанія звітує про покращення фінансового становища? Відповідь на друге питання доволі проста – ціна на електричну енергію зросла понад ніж удвічі, в той час яких планування доходів та витрат компанії здійснювалося за «старими» цінами. Саме це насправді і перетворило компанію на прибуткову – ціна на базове навантаження, яке реалізується на «Українській енергетичній біржі», зросла удвічі до 2600 грн/МВт·год у порівнянні з груднем минулого року, ціна на ринку «на дому наперед» ще більше – з 1500 до 3500 грн/МВт·год. Крім того, дефіцит електричної енергії на ринку, який щодня загострюється, значно збільшив обсяги попиту на РНД, що практично нівелювало небаланси НАЕК «Енергоатом», в першу чергу нічні (але вони залишилися).

Стосовно першого питання – кого насправді фінансує НАЕК «Енергоатом» та з яких підстав – відповідь дещо складніша. По-перше, поточний механізм ПСО встановлює дві різні ціни на електричну енергію – за якою «Енергоатом» продає (індекс РДН BASE за три місяці до місяця постачання) та від якої «Енергоатом» компенсує (прогнозна ціна купівлі електричної енергії ПУПом). В даному випаду ціна, за якою «Енергоатом» компенсує, завжди є вищою від ціни продажу електрично енергії ПУПам, насамперед, тому що на даний час ми маємо постійне зростання ціни ринку, а різниця між трьома місяцями суттєва. Крім того, прогнозна ціна купівлі ПУПом електричної енергії, яка включається до вартості універсальної послуги, є вищою за індекс РДН BASE на відповідний період, оскільки враховує більше обсягів «дорогої» електричної енергії в періоди «пікового» споживання населенням та значно менше «дешевої» «нічної» електроенергії.

Таким чином різниця у вартості електричної енергії, яку НАЕК «Енергоатом» продає та від якої здійснюється компенсація, повністю покладається на витрати компанії. Аналогічна ситуація з продажем електричної енергії для технологічних втрат ОСР за фіксованою ціною 1700 грн/МВт·год, тоді як поточна ціна на базове навантаження становить 2600-2800 грн/МВт·год.

До вказаних процесів додаються також додаткові, менш вагомі ризики, проте вони можуть стати для НАЕК «Енергоатом» доволі болючими. За умов «товарного» ПСО компанії-виробники електричної енергії не зазнавали жодного впливу від збільшення тарифів ОСП, ОСР та ПУП – їм було гарантовано фіксовану ціну, за якою вони продавали свою продукцію для ПСО. Вирішення проблеми покриття дефіциту коштів при підвищенні тарифів було завданням та головним болем регулятора – НКРЕКП, віднайти фінансовий баланс та джерела його покриття. На сьогодні ж будь-яке збільшення тарифів напряму скорочує доходи виробників НАЕК «Енергоатом» та «Укргідроенерго», збільшуючи обсяги грошової компенсації.

Зі значними проблемами при внесені змін до механізму ПСО стикнулися також більшість ПУПів, ОСРів та компанія «Укргідроенерго». Зокрема, грошова переоцінка, або раптове збільшення на понад ніж у 10 разів вартості електричної енергії, яка приймає участь у ПСО, призвела до виникнення у ПУПів браку грошових коштів, необхідних для її купівлі на ринку. Нагадаємо, 13 ПУПів до цього не тільки не мали коштів на купівлю електричної енергії – їм ще й «доплачували». А при введенні «фінансового ПСО» такі кошти необхідно було терміново віднайти за умови, що від населення кошти за жовтень постачальники отримають в кращому випадку у листопаді, тобто через два місяці.

Частково зазначену проблему вирішили за рахунок компанії «Укргідроенерго» – вона авансувала 1 млрд грн, збережений на рахунках компанії для фінансування капітальних інвестицій у зв’язку із затримками із затвердженням Кабінетом Міністрів України фінансового плану компанії на 2021 рік. Проте внаслідок введення «фінансового» ПСО зазначені видатки компанії опинилися під великим питанням, оскільки вся зазначена сума тепер буде зарахована в рахунок компенсації ПУПам, а поточних обігових коштів компанії не вистачатиме вже у грудні. На зазначену проблему дуже відчутно накладається проблема розрахунків з підприємством на балансуючому ринку – «Укргідроенерго» є ключовим учасником зазначеного сегменту ринку, щоденно надаючи послуги балансування власними ГАЕС, проте терміни отримання коштів від «Укренерго» за послуги балансування перевищують 7-8 місяців. Дуже несвоєчасним також стало прийняте на позаминулому тижні рішення про першочергову виплату коштів з балансуючого ринку компанії «Центренерго» для термінової закупівлі вугілля всупереч інтересам інших учасників, в першу чергу «Укргідроенерго».

Висновки:

Отже, на фоні стрімко зростаючих цін на електричну енергію та загострення дефіциту на електричну енергію у ПУПів вже у найближчій перспективі може виникнути абсолютно реальний брак обігових коштів, що необхідні для розрахунків за придбану електричну енергію, і подальший каскадний ефект вже буде важко зупинити. Резерв можливостей у компаній НАЕК «Енергоатом» та «Укргідроенерго» також відсутній, що чітко усвідомлює керівництво «Укргідроенерго», проте замовчує (або не розуміє) керівництво «Енергоатому».

Виникає просте питання – чи можна було вказаним проблемам та загрозам запобігти? Так, як мінімум нічого не змінюючи. Ринкові процеси підвищення ціни вже у жовтні змінили би ситуацію з ПСО зі збиткової на прибуткову – «Енергоатом» за рахунок здорожчання комерційного портфелю отримав би достатні обсяги коштів для покриття повної собівартості, а для «Гарантованого покупця» постачання електричної енергії для населення «енергоострову Бурштинської ТЕС» перестало би генерувати збитки, адже з серпня ціна на ринку «на добу наперед» в ОЕС України стала вищою, аніж аналогічна ціна в межах енергоострову.

Раціональним рішенням при цьому було би поетапне підвищення тарифів на електричну енергію для окремих категорій населення – спочатку для найбільш заможних з великими обсягами споживання. Це дозволило би збільшити доходи НАЕК «Енергоатом» та поступово (у чітко визначені часові рамки) завершити ПСО, як від нас вимагає європейська спільнота.

Але вчергове переміг популізм – тарифи населенню знизили, доходи державного НАЕК «Енергоатом» зменшили, вартість електричної енергії для промисловості удвічі збільшили, керівництву держави доповіли про перемогу, якої насправді немає.