Нова модель тарифікування електроенергії в Україні

Нова модель тарифікування електроенергії в Україні

Основи української електроенергетики закладались іще за часів Радянського Союзу. Насамперед на території колишньої Української Радянської Соціалістичної Республіки обсяг електровиробництва мав забезпечувати енергопотреби не тільки власної промисловості та споживання, а й інших регіонів Союзу Радянських Соціалістичних Республік. Незважаючи на незалежність, здобуту у 1991 році, енергосистема України досі залишається в залежності від внутрішніх енергосистем Республіки Білорусь та Російської Федерації.

Проєвропейські тенденції в розвитку України та ратифікована 16 вересня 2014 року Угода про асоціацію між Європейським Союзом та Україною свідчили про подальші інституційні зміни, що торкнуться й енергетичної галузі України. До 2019 року регуляторні функції на ринку електроенергії України цілковито покладались на державу. З 2019 року в Україні запроваджено нову модель реалізації електроенергії —ринкову модель. Звісно ж, зміни на базовому рівні (основні механізми) діяльності призвели до виникнення ринкових механізмів і у суміжних із виробництвом та реалізацією електроенергії сферах, таких як, наприклад, галузь комунальних послуг. Якщо раніше тарифи визначались за рахунок адміністративного впливу окремих учасників ланцюгу постачання електрики, то станом на сьогодні —ринковими механізмами, принаймні мали б. Фактично більшість населення і окремі непобутові споживачі були не готові до змін у власних рахунках за електроенергію та її постачання, що виникали синхронно з ринковими коливаннями.

Із метою утворення системи стримувань і протидій національному регулятору (Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг) надано додаткові функції, що відповідали б моделі ринку. Втім власний набір інструментів впливу на сферу зберегли як виконавча, так і законодавча гілки влади. Саме результати діяльності державних органів будуть розглянуті далі, а також їхній реальний стан речей у тарифному кейсі, що стосується кожного громадянина України. З 1 січня 2019 року в Україні запроваджено нову модель ринку електричної енергії, що внесла суттєві зміни у схему та модель роботи ринку.

Попередня модель ринку потребувала змін через низку причин:

Нова модель тарифікування електроенергії в Україні

Корупційна — стара модель ринку створювала прекрасне середовище для продукування «схем», найвідомішою з яких стала «Роттердам+». Її механізм полягав у реагуванні регулятора (Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг – НКРЕКП) на зміни вартості енергоносіїв (вугілля) на європейських хабах. Зазвичай ціна зростає, а з нею і вартість тарифів як для населення, так і для промисловості. Від «Роттердам+» у виграші залишались саме енергетичні компанії.

Економічна — полягає у підвищенні інвестиційної привабливості за рахунок створення та впровадження ринкових механізмів.

Інтеграційна — запровадження ринкових механізмів реалізації електричної енергії закладено в Угоді про асоціацію між Україною і Європейським Союзом.

Нова модель тарифікування електроенергії в Україні

Основні зміни, внесені інноваційною моделлю ринку:

Диверсифікація шляхів «реалізації» електроенергії. Створено чотири сегменти, а саме: ринок двосторонніх договорів (прямі довготермінові договори постачальник-виробник), ринок на добу наперед (біржа для забезпечення потреб наступного дня), вунтрішньодобовий ринок (біржа для закупівлі на поточну добу) та балансуючий ринок (біржа для екстреної закупівлі). Розмежування повноважень учасників ринку: оператор ринку (забезпечує функціонування біржових елементів), оператор системи передачі (Національна енергетична компанія «Укренерго», яка відповідає за експлуатацію, диспетчеризацію та розвиток систем передачі), оператор системи розподілу (обленерго), постачальник електричної енергії (обленерго), споживач (побутовий і непобутовий).

Державне підприємство «Гарантований покупець» здійснює викуп електроенергії у виробників електроенергії з відновлювальних джерел (ВДЕ), надлишків електроенергії з домашніх електростанцій громадян та в подальшому реалізує її на сегментах ринку. Відповідальний за сплату «зеленого» тарифу.

Електроенергія, що реалізовується на вітчизняному ринку

Вітчизняна об’єднана енергетична система України — це сукупність атомних, теплових, гідравлічних і гідроакумулюючих електростанцій, теплоелектроцентралі, а також електростанції з відновлювальних джерел енергії.

Нова модель тарифікування електроенергії в Україні

Електроенергія іноземного походження (імпортована електроенергія та енергія перетоків)

Імпорт електроенергії в основному здійснювався з енергосистем Республіки Білорусь та Російської Федерації. До 1 листопада 2021 року, згідно з рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, імпорт електроенергії з Республіки Білорусь та Російської Федерації заборонено. Втім, з метою уникнення потенційних віялових відключень протягом осінньо-зимового періоду, його може бути відновлено.

Тариф на електроенергію для населення

11 серпня Кабінет Міністрів України прийняв постанову №859, згідно з якою розмір вартості тарифу на електроенергію для побутових споживачів за обсяг споживання 250 кВт/год врегульовано на рівні 1,44 грн за кВт/год. Термін дії тарифів — з 1 жовтня 2021 року до 30 квітня 2022 року.

Рішення Уряду ґрунтується на статистичних показниках споживання електроенергії домогосподарствами, згідно з якими обсяг середньомісячного споживання сягає 168 кВт/год.

Нова модель тарифікування електроенергії в Україні

Пільгова вартість електроенергії поширюється на обсяг місячного споживання до 250 кВт/год. У випадках, якщо кількість спожитої електроенергії перевищує обсяги, встановлені рішенням Уряду, використовується вартість 1,68 грн за кВт/год за повний обсяг споживання (пільгова вартість не враховується на жодну кВт/год).

Тобто при споживанні до 250 кВт/год максимальна сума місячного платежу за електричну енергію становитиме 360 грн. При перевищенні обсягу — щонайменше 421 грн.

Можливості впровадження тарифу для населення

Офіційним підґрунтям до втілення ідеї соціального тарифу на електроенергію для населення стало впровадження механізму фінансового ПСО (PSO — Public Service Obligation) — тимчасового додаткового механізму. Його основним завданням є забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електроенергії шляхом покладення спеціальних обов’язків на державних учасників ринку.

Попередня модель ПСО визначалась як товарна. Її суть полягала у передачі постачальникам послуг через державне підприємство «Гарантований покупець» продукції державних енергетичних компаній України за неринковою вартістю (1 коп за кВт/год). А тариф для населення встановлювався на рівні 0,9 грн за кВт/год (обсягом до 100 кВт) та 1,68 грн за кожну наступну кВт/год.

Нова модель тарифікування електроенергії в Україні

Нова модель ПСО — фінансова. Передбачає компенсацію різниці між ринковою вартістю та тарифною за рахунок відшкодування фінансових коштів виробниками (державними генераціями) в інтересах Постачальників універсальних послуг.

Нова модель тарифікування електроенергії в Україні

Незважаючи на позитивне сприйняття фінансового ПСО у Міністерстві енергетики, існує вірогідність фактичного вимивання коштів з державних компаній в інтересах приватних постачальників.

Тариф для промисловості

На противагу унормованості та чіткості при визначенні вартості електроенергії для населення непобутові споживачі сплачуватимуть ціну продиктовану ринком та постачальниками. Процес формування вартості тарифу чітко визначений нормативними документами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Нова модель тарифікування електроенергії в Україні

Саме регулятор (НКРЕКП) намагається контролювати процес ціноутворення на біржових елементах ринку, впроваджуючи прайс-кепи і обмежуючи обсяг трейдерських операцій. Але правила ринку диктують власні умови.

Так, державне підприємство Національна атомна електрогенеруюча компанія «Енергоатом» — основний постачальник електроенергії до об’єднаної енергетичної системи України, — переслідуючи власні інтереси одночасно з виконанням зобов’язань, покладених на нього фінансовим ПСО, може штучно завищувати вартість електроенергії, або ж перейти в більш дорогий сегмент ринку, а отже вартість електроенергії для непобутових споживачів зростатиме.

Що ж до вартості послуг постачальника (обленерго) — їх збільшено за системою RAB-регулювання (RAB-тариф). Гроші, отримані від здорожчання послуг мають бути спрямовані на модернізацію електромереж для зменшення обсягу енерговитрат.

Слід пам’ятати, що рішення про встановлення так званого RAB-тарифу прийнято Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Теоретично обленерго мали б акумулювати суму доходів від RAB-тарифів поступово. На практиці ж 9,2 мільярди гривень із державного бюджету має бути сплачено до кінця І кварталу 2022 року, а механізм (графік) відшкодування «кредитних» коштів не визначено.

Втім другий за обсягами ціноутворення елемент — тариф на послугу розподілу електричної енергії. Із метою уникнення цінових маніпуляцій регулятор встановив чітку вартість послуг кожного сертифікованого оператора системи розподілу. Останні зміни набули чинності з 01 вересня 2021 року.

Енергорозподільчі компанії Тарифи на послуги з розподілу електричної енергії Регламентуючий документ:

Постанова НКРЕКП

1 клас напруги, грн/МВт·год (без урахування податку на додану вартість) 2 клас напруги, грн/МВт·год (без урахування податку на додану вартість) дата
1 АТ «ВІННИЦЯОБЛЕНЕРГО» 167,14 1 150,40 2362 09.12.2020
2 ПРАТ «ВОЛИНЬОБЛЕНЕРГО» 118,38 1 020,71 1243 06.08.2021
3 АТ «ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» 93,38 697,92 2364 09.12.2020
4 АТ «ДТЕК ДОНЕЦЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» 206,32 1 121,27 2365 09.12.2020
5 АТ«ЖИТОМИРОБЛЕНЕРГО» 212,81 1 188,01 2366 09.12.2020
6 ПРАТ «ЗАКАРПАТТЯОБЛЕНЕРГО» 294,82 1 384,71 1244 06.08.2021
7 ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» 94,44 843,90 2368 09.12.2020
8 ПРАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» 83,87 372,66 1245 06.08.2021
9 ПРАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» 171,43 748,44 1246 06.08.2021
10 ПРАТ «КІРОВОГРАДОБЛЕНЕРГО» 234,23 1 169,54 1247 06.08.2021
11 ТОВ «ЛУГАНСЬКЕ ЕНЕРГЕТИЧНЕ ОБ’ЄДНАННЯ» 344,48 1 495,98 2355 09.12.2020
12 ПРАТ «ЛЬВІВОБЛЕНЕРГО» 147,15 1 038,59 1248 06.08.2021
13 АТ «МИКОЛАЇВОБЛЕНЕРГО» 180,49 937,13 1249 06.08.2021
14 АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» 134,82 890,28 2374 09.12.2020
15 ПАТ «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО» 110,69 932,73 2356 09.12.2020
16 АТ «ПРИКАРПАТТЯОБЛЕНЕРГО» 165,59 1 276,22 2375 09.12.2020
17 ПРАТ «РІВНЕОБЛЕНЕРГО» 148,26 910,07 1250 06.08.2021
18 АТ «СУМИОБЛЕНЕРГО» 172,32 1 282,05 1251 06.08.2021
19 ВАТ «ТЕРНОПІЛЬОБЛЕНЕРГО» 180,11 1 340,82 1252 06.08.2021
20 АТ «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО» 183,45 816,72 1253 06.08.2021
21 АТ «ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО» 316,82 1 096,41 1254 06.08.2021
22 АТ «ХМЕЛЬНИЦЬКОБЛЕНЕРГО» 192,18 1 121,43 2381 09.12.2020
23 ПАТ «ЧЕРКАСИОБЛЕНЕРГО» 98,15 928,33 2382 09.12.2020
24 АТ «ЧЕРНІВЦІОБЛЕНЕРГО» 108,71 991,84 2383 09.12.2020
25 АТ «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО» 194,56 1 188,69 2384 09.12.2020
26 ДПЕМ ПРАТ «АТОМСЕРВІС» 16,27 1 137,63 2357 09.12.2020
27 ДП «РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРИЧНІ МЕРЕЖІ» 111,83 371,31 2358 09.12.2020
28 ПРАТ «ДТЕК ПЕМ-ЕНЕРГОВУГІЛЛЯ» 27,14 245,09 2359 09.12.2020
29 ТОВ «ДТЕК ВИСОКОВОЛЬТНІ МЕРЕЖІ» 53,25 1 508,28 2385 09.12.2020
30 АТ «УКРЗАЛІЗНИЦЯ» 166,57 772,56 1255 06.08.2021
31 ПРАТ «ПЕЕМ «ЦЕК» 83,55 759,88 2386 09.12.2020
32 ТОВ «НАФТОГАЗ ТЕПЛО»

(на території  м. Новий Розділ Львівської області)

127,07 1300,39 2360 09.12.2020
ТОВ «НАФТОГАЗ ТЕПЛО»

(на території м. Новояворівськ, смт Івано-Франкове, смт Шкло, с. Новий Яр, с. Ліс, х. Окілки, х. Батоги, с. Старичі, с. Стадники Яворівського району Львівської області)

274,84 775,66

Приховані тарифи на електроенергію

Рішення Кабінету Міністрів України щодо введення нового тарифу на електроенергію для населення — спосіб виконання публічних обіцянок Президента України Володимира Зеленського. Постанова Уряду офіційно зафіксувала тариф. Економія одного домогосподарства може сягнути 80 гривень при обсягах споживання до 250 кВт/год. Незважаючи на позитивне публічне сприйняття рішення Уряду, не слід забувати про фізичний закон збереження енергії. Адже зниження тарифу для домогосподарств, що використовують до 250 МВт, досягнуто за рахунок ряду управлінських рішень, що у сукупності спровокують зростання вартості товарів та послуг. А вказане зростання в рази перевищить економію домогосподарств. Вартість кВт-год на рівні як 1,68 грн, так і пільгової 1,44 грн не відповідають економічно-обґрунтованим показникам вартості кВт-год.

Окремі представники експертного середовища стверджували, що реальна ринкова вартість кВт/год в Україні станом на літо 2021 року сягає 4 грн, а саме вона закладається до кінцевої ціни продукції в частині енергоємності.

Отже, останні рішення Уряду та нова модель ПСО, що стимулюватимуть зростання вартості електроенергії на ринку, обов’язково призведуть до зростання вартості енергоємності виробництв та послуг, а отже і до зростання їхньої кінцевої вартості. Попри прагнення керівництва держави, реальний обсяг щомісячної сплати вартості електроенергії, що лягатиме на кожне домогосподарство, в рази перевищуватиме обсяги передбаченої Урядом економії.

Висновки

Нова модель ринку електроенергії конкретизувала та розмежувала ролі різноманітних суб’єктів-учасників ринку для зменшення їхнього потенційного маніпуляційного впливу на ціноутворення;

«Ручне» регулювання тарифної політики в інтересах побутових споживачів здійснюється за рахунок зростання вартості електроенергії для непобутових споживачів;

Підвищення вартості електроенергії для непобутових споживачів призведе до зростання вартості їхньої кінцевої продукції (послуг), що перевищить економію, оголошену «штучними» тарифами;

Запровадження фінансової моделі ПСО, котра нібито підтримана європейськими партнерами (хоча запроваджена не за рекомендаціями Європейського Союзу) може спричинити збитки державному підприємству Національна атомна електрогенеруюча компанія «Енергоатом» та приватному акціонерному товариству «Укргідроенерго»;

Усі потенційні збитки від механізмів неринкового регулювання, що застосовуються до учасників та правил ринку, відшкодовуватимуться за рахунок державного бюджету, незважаючи на те, що сфера енергетики, як правило, самоокупна.

Отже, Україна залишається неготовою до цілковитого переходу на ринкові відносини у сфері електроенергетики. Елементи ціноутворення, що мають регулюватись ринковими механізмами, скеровуються державою. Державні енергетичні компанії, що мають виступати гарантами стабільності розвитку економіки та інтеграційних процесів до європейської енергосистеми, нарощуватимуть збитки. Зменшення тарифного тиску на громадян — однозначно позитивний крок, але його реалізація викликає занепокоєння, що можуть перерости у критичну ситуацію на об’єктах критичної інфраструктури, які перебувають у сфері відання державних компаній.

ІНШІ ПУБЛІКАЦІЇ