Аналіз новин тижня: період з 18.10.2021 по 24.10.2021

Ми в редакції Intelmag на постійній основі будемо надавати щотижневий аналіз новини в Енергетичній сфері України. Сьогоднішня публікація має на меті проаналізувати найзначиміші новини, які впливають на сферу, і відбулись в період з 18 жовтня по 24 жовтня 2021 року.

 

Закон щодо розвитку “зеленої” енергетики дозволить виробникам оптимізувати торгову стратегію і збільшувати доходи

Дата публікації:20.10.2021

Новина коротко: 19 жовтня під головуванням першого заступника міністра енергетики Юрія Власенка відбулася нарада стосовно обговорення законопроєкту «Про внесення змін до деяких законів України щодо стимулювання виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії на ринкових засадах».

У нараді взяли участь представники ДП «Гарантований покупець», «НЕК «Укренерго», НКРЕКП, USAID Проєкт енергетичної безпеки, профільних асоціацій з відновлюваної енергетики, а також компаній-виробників та інвесторів у ВДЕ.

Законопроєкт було розроблено Міністерством енергетики і винесено на громадське обговорення у серпні цього року. Міненерго врахувало більшість зауважень, висловлених зацікавленими сторонами, і готове найближчим часом представити законопроєкт на розгляд Кабінету Міністрів для його подальшого подання до Верховної Ради.

Документ передбачає запровадження системи Feed-in-Premium, або контрактів на різницю, для виробників з альтернативних джерел енергії замість фіксованих платежів за «зеленим» тарифом – Feed-in-Tariff. Це альтернативний механізм, який передбачає можливість для виробників виступати самостійним учасником ринку, оптимізувати свою торгову стратегію і збільшувати доходи. Така система успішно запроваджена у більшості європейських країн.

Усі виробники «зеленої» електроенергії зможуть почати працювати за новим механізмом з моменту його запровадження.

Аналіз новини: Проект Закону оприлюднено на сайті Міністерства енергетики 26.08.2021. Основною метою законодавчої ініціативи є перегляд системи функціонування «зеленого» тарифу, що діє в Україні.

Так, відомо, що український «зелений» тариф – один з найвищих у Європі, а можливо й у світі. Саме це спричиняє ряд несприятливих ситуацій в енергетичній сфері, спричинених нарощенням боргових зобов’язань перед зеленою генерацією.

Саме з метою покращення існуючої та недопущення майбутньої боргової ями, Міненерго розглядає нові способи врегулювання діяльності представників генерацій відновлювальних джерел в межах ринку електроенергії за українським законодавством.

Станом на сьогодні 100% зеленої генерації викупається у повному обсязі за зеленим тарифом (4,2 грн за кВт/год) через Державне підприємство «Гарантований покупець» котре в подальшому реалізує її на різних сегментах ринку. Оголошена ж модель Feed-in-Premium надасть право ВДЕ генерацій виходити з балансуючої групи ДП «Гарантований покупець» та самовільно реалізовувати електроенергію на ринку, що створить можливості до розбалансування біржових сегментів за рахунок напливу одноосібних учасників ВДЕ-генерацій.

Згадана можливість самовільної реалізації «зеленої» електроенергії (реально складає 3-5% від загального обсягу) є квінтесенцією Проекту Закону за авторства Міненерго.

В той самий час, як законодавча ініціатива має на меті та потенційно може допомогти вирішенню боргових питань між державною та ВДЕ-генерацією, Проект Закону ще досить «сухий» та потребує доопрацювання на предмет системи «стримувань та противаг». Адже саме вона слугуватиме механізмом реакції ринку на зростання волатильності, а отже стримуватиме потенційні касові розриви, що можуть виникати між державними органами та приватним сегментом.

 

Котін про запуск ЦСВЯП: затримка на боці Holtec

Дата публікації:20.10.2021

Новина коротко: Запуск Централізованого сховища для відпрацьованого ядерного палива з трьох атомних станцій України затримується через відсутність остаточного технічного рішення щодо сумісності контейнерів Holtec і кранового обладнання на енергоблоках АЕС.

У липні він запевняв, що перший контейнер з відпрацьованим ядерним паливом можна буде поставити на Централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива на початку серпня.

Аналіз новини: Проект «Централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива» (ЦСВЯП) – реальна спроможність України розірвати «ядерний ланцюг» з Російською Федерацією підтримка якого вартує Україні 200 мільйонів доларів щороку. Будь-який зрив проекту ЦСВЯП – гарантоване відновлення контрактів з РФ.

До фактів непрофесійного підходу, що потенційно призведуть до зриву проекту можна віднести неточність авансових платежів ДП НАЕК «Енергоатом», зміну термінів без інформування підрядника, відсутність доступу до кредитних коштів Central Storage Safety Project Trust (не погоджено з боку ЄБРР через порушення документально-звітних процедур) з серпня 2021 року, відсутність фінансування ЦСВЯП у фінансовому плані ДП НАЕК «Енергоатом» на 2020, 2021 та 2022 роки (майбутній рік ще не погоджено офіційно).

Також Holtec у своїх офіційних листах повідомляло про наявність неприйнятного ризику для виконання робіт, пов’язаного з відсутністю належних заходів безпеки для транспортування відпрацьованого палива, що мають забезпечуватись саме ДП НАЕК «Енергоатом».

Не дивлячись на офіційні заяви керівництва ДП НАЕК «Енергоатом». Наявні у публічному доступі документи, сукупність фактованих порушень умов контракту та регуляторних норм (запуск без погодження Державної інспекції з ядерного палива України) слугують обґрунтуванням теорії про саботування проекту ЦСВЯП українською стороною в особі керівництва ДП НАЕК «Енергоатом».

 

Кадрові перестановки у Державному концерні «Ядерне паливо»

Дата публікації:20.10.2021

Новина коротко:

Розпорядження КМУ від 20 жовтня 2021 р. № 1268-р .Звільнити Білана Олександра Михайловича з посади заступника генерального директора Державного концерну “Ядерне паливо” за власним бажанням.

Розпорядження КМУ від 20 жовтня 2021 р. № 1270-р

Покласти тимчасово, до призначення в установленому порядку генерального директора Державного концерну “Ядерне паливо”, виконання обов’язків генерального директора зазначеного Концерну на радника генерального директора Державного концерну “Ядерне паливо” Пересту Яна Івановича. 

Аналіз новини: Кадрові перестановки у Державному концерні «Ядерне паливо» викликають ряд запитань, адже виконання обов’язків керівника покладено на особу що не проходила конкурсних процедур, передбачених законодавством, на момент призначення не займала публічних посад та професійні якості якої не оцінені належним чином.

Крім того, Переста Ян Іванович не має підтвердженого досвіду (не відомо які повноваження входили до його функціоналу у якості радника генерального директора) управління, оскільки в публічному доступі відсутні будь-які відомості про зайняття ним посад вище за «середню ланку».

На тлі останніх кадрові ротації на державних підприємствах, пов’язаних з атомною енергетикою України зміцнюється думка про створення структури підконтрольного менеджменту Міністра енергетики, а можливо і ДТЕК, що діє через функціонерів у Міністерстві.

Не дивлячись на попередні плани ліквідації Концерну він досі пов’язаний з ДП «СхідГЗК», ДП НАЕК «Енергоатом» та здійснює корпоративне управління ТОВ «Науковий парк «Хімічні технології» та двома структурами, напряму пов’язаними з російськими юридичними особами (АТ «ТВЕЛ» та ДК «Росатом»), а саме – АТ «Міжнародний центр зі збагачення урану» та ПрАТ «Завод з виробництва ядерного палива».

Беручи до уваги можливі тенденції, щодо відновлення більш тісного співробітництва з РФ, підконтрольний менеджмент може здійснювати «брудну» роботу з метою уникнення зниження рейтингового та соціального рівня сприйняття Міністра енергетики або інших зацікавлених осіб.

 

Воднева стратегія України може стати основою для міжнародної співпраці у водневій енергетиці – Герман Галущенко

Дата публікації:22.10.2021

Новина коротко: Міністр енергетики Герман Галущенко обговорив з представниками USAID Проєкту енергетичної безпеки рамкові рекомендації для створення Водневої стратегії України, розроблені спільно фахівцями Міненерго та експертами USAID. У обговоренні взяли участь: заступниця міністра, голова робочої групи з розроблення Водневої стратегії Юлія Підкоморна; голова Держенергоефективності Валерій Безус; директор Офісу економічного зростання USAID Кріс Абрамс; керівник Проєкту USAID Дін Вайт.

Стратегія передбачатиме три ключові елементи водневої енергетики: виробництво, транспортування та зберігання водню. Відповідно до експертних рекомендацій стратегія впроваджуватиметься у три етапи: 2021-2025 роки, 2025 – 2030 роки та після 2030. На кожному з цих етапів передбачається визначення основних завдань та сфер діяльності, розвиток інфраструктури, створення нормативно-правової бази та реалізація пілотних проєктів та напрямків для співпраці.

Аналіз новини : Воднева стратегія України – основоположний документ для підготовки, прогнозування та впровадження проектів розвитку найтрендовішої енергетичної технології сучасності. Як вказано у повідомленні, функціонування проектів водневої енергетики залежить від трьох основних аспектів: виробництво, транспортування та зберігання водню.

Виробництво. Сировинна база України, що може використовуватись для реалізації проектів водневої енергетики досить масштабна. Зважаючи на зростання цікавості до вказаної теми за результатами укладення договору про «водневий коридор» та намірів щодо започаткування проекту з виробництва «зеленого» водню (методом електролізу на базі сонячних та вітрових електростанцій) на базі Одеського припортового заводу, або потужностях ДП НАЕК «Енергоатом». Найімовірніше, що саме на цей тип водневої енергетики (зелений) робитиметься основний акцент.

У нашій державі є позитивні результати впровадження проектів з виробництва біоводню (з відходів сільського господарства), що є самоокупними за рахунок наявності реального ринку збуту. Виробництво ж «зеленого» водню досить затратний та енергоємний процес. При виробництві 1 тисячі кубічних метрів «зеленого» водню необхідно використати обсяг електроенергії достатній для виробництва 4,5 тисяч кубометрів «бурого» або «чорного» водню (на основі вугілля) або 3 тисяч кубометрів «рожевого» (методом електролізу за рахунок потужностей атомних електростанцій).

Ймовірність зосередженості на «зеленому» водні зростає саме на підставі розрахунку на західних партнерів та їх точку зору.

Транспортування. На відміну від більшості європейських країн, газотранспортна система України найпотужніша та секторально незалежна (кожна з 4 магістралей може працювати у ізольованому від інших режимі).

Втім слід мати на увазі, що технології будівництва та модернізації наявних потужностей для транспортування природного газу відрізняються від обсягів робіт, необхідних для постачання водню через його фізичні та хімічні властивості, що характеризують його як «високоактивний елемент». Саме тому собівартість технологій, запровадження яких мається на увазі при розвитку можливостей для транспортування водню, набагато вища аніж для природного газу.

Крім того, ефективна модернізація під водневі потреби на може здійснюватись локально. У разі проведення модернізаційних робіт на «трубі», одночасна прокачка нею газу неможлива, оскільки результат процесу інновацій буде зведено до нуля.

Зберігання. Ситуація з потенційними водневими сховищами аналогічна до транспортної – можливості є, модернізація коштовна і неможливе одночасне використання для двох типів газу.

Можливість зайняття монополістичного положення у Західній Європі у сфері водневої енергетики – неймовірна перспектива, котрою Україна має скористатись. Саме тому при підготовці концептів водневої стратегії керівництво Міненерго та державних суб’єктів, що безпосередньо залучатимуться до її реалізації мають відстоювати саме вітчизняні інтереси, а не державні цілі країн-партнерів.

 

Україна пропонує Російській Федерації знизити ціни на транзит з метою полегшення енергетичної кризи

Дата публікації:22.10.2021

Новина коротко: Президент України Володимир Зеленський запропонував російській стороні тимчасове зниження вартості транзитних послуг при постачанні природного газу російського походження до країн Європи, що поширюватимуться на потужності за межами обсягів «обов’язкової прокачки», що передбачена чинним договором. Зниження тарифу може сягнути 50%

За словами Президента, Україна запропонувала додаткові транзитні потужності усім учасникам транзитного процесу, тобто, країнам Європи-замовникам. Володимир Зеленський гарантував, що: «Україна, зі свого боку, гарантує транзит на спеціальних антикризових умовах для додаткових обсягів прокачки»

Аналіз новини: Публічна пропозиція зниження вартості транзиту (потенційні прибутки України) з метою надання допомоги країнам-сусідам та західним партнерам у подоланні енергетичної кризи – потрійна перемога для української дипломатії.

По-перше, відмова російської сторони від економічно-вигідної пропозиції поставить під сумнів їх «турботу» про європейських споживачів.

По-друге, гарантує Україні статус надійного транзитера.

По-третє, розвінчає міф про відсутність маніпуляцій Кремля з метою створення «прецеденту» в інтересах «Північного потоку-2».

Попри можливий скепсис та заяви Президента Російської Федерації, стабільність та спроможність української газотранспортної системи вища за, навіть, російську. Газпром штучно впливає на обсяг прокачки через українську ГТС переводячи окремі країни (Угорщина) на отримання газу альтернативними маршрутами. Україна не зазнає фінансових втрат, оскільки діючий договір укладений за принципом «бери або плати», а транзит до Угорщини є частиною «обов’язкового», а отже – проплаченого.

У випадку сумнівів, щодо реальних потужностей української ГТС, історичний максимум прокачки за часи незалежності складав 300 мільйонів кубометрів на добу, що у 4,5 рази більше від сьогоднішніх обсягів прокачки.

 

Електроенергія з РФ та Білорусі: стартували аукціони на імпорт

Дата публікації:22.10.2021

Новина коротко: У п’ятницю, 22 жовтня, розпочалися аукціони на розподіл міждержавних перетинів з РФ та Білоруссю на листопад. Кінцевий термін подання заяв – 24 жовтня. Публікація остаточних результатів аукціону запланована на 29 жовтня – тобто за 2 дні до закінчення терміну політичного мораторію, встановленого на імпорт електроенергії із Білорусі.

Аналіз новини : Згідно з рішенням НКРЕКП, імпорт електроенергії з РБ та РФ заборонено до 1 листопада 2021 року і саме НКРЕКП має приймати рішення щодо можливого продовження заборони.

Оголошення аукціону є попри чинну заборону або непрямий тиск на НКРЕКП, або констатація факту неготовності енергосистеми до вирішення прогнозованих проблем опалювального сезону 2021-2022.

Ситуація з обсягами вугілля залишається критичною, газове питання досі не вирішене тому єдина надія – електроенергетична генерація, основою якої є ДП НАЕК «Енергоатом». Саме на 14 атомних блоків вітчизняних АЕС робилась ставка, але сукупність непрофесійної діяльності керівництва «Енергоатому», зношеність енергомереж та недостатність профілактичних заходів, спрямованих на підтримання виробничих потужностей призводять до залучення електроенергії з РБ та РФ.

На думку редакції, поставки, запропоновані на листопад – тестові, основною метою яких є проведення «зрізу» суспільної реакції, адже обсяги поставок, запропоновані Білорусі в 47,5 разів менше середньодобового показника виробництва Хмельницької АЕС, а Росії –в 31 раз менше.

14 жовтня 2021 року у ЗМІ з’являлась інформація про проведення переговорів щодо імпорту електроенергії з Республіки Білорусь представниками ДП НАЕК «Енергоатом», що виступатиме контрагентом з української сторони. Про орієнтовні обсяги імпорту (500 МВт, що підтверджено оголошеним НЕК «Укренерго» аукціоном в рамках міждержавних перетинів) в Республіці Білорусь переговори від української сторони вели віце-президент ДП НАЕК «Енергоатом» Хартмут Якоб та заступник генерального директора ВП «Енергоатом-трейдінг» – Олександр Курдинович.

Наявність відновленого зв’язку з енергосистемами Республіки Білорусь та Російської Федерації можливість уникнення потенційних війових відключень та зменшення обсягів наднормовій роботі вітчизняних енергоблоків. Саме таку думку просуватимуть представники Міненерго та ДП НАЕК «Енергоатом», не дивлячись на те, що саме їх управлінські рішення призвели до вимушеного відновлення імпорту електроенергії через провал підготовки до осінньо-зимового періоду.

Втім, найбільшим мінусом такого імпорту стане зрив запланованих інтеграційних процесів до енергосистеми Європейського Союзу. Мінімізації потенційних репутаційних збитків можна досягти за рахунок обмеження кінцевого строку дії «імпортного вікна».