Аналіз новин тижня: період з 11.10.2021 по 17.10.2021

Ми в редакції Intelmag на постійній основі будемо надавати щотижневний аналіз новини в Енергетичній сфері України. Сьогоднішня публікація має на меті проаналізувати найзначущі новини, які впливають на сферу, і відбулись в період з 11 жовтня по 17 жовтня 2021 року.

Новина: Синхронізація енергосистем України та Молдови з ENTSO-E можлива без додаткових заходів – результати дослідження

Дата публікації: 11.10.202

Коротко: Публічна презентація результатів досліджень пов’язаних з інтеграцією об’єднаної енергосистеми України відбувся під час заходу організованого НЕК “Укренерго” та Міненерго за участі іноземних представників. Фінальна версія звіту приємно дивує.

Синхронне об’єднання енергосистем України та Молдови з ENTSO-E можливе та не потребує додаткових заходів. Про це йдеться у дослідженні статичної стійкості енергосистеми України, яке проводив Консорціум операторів системи передачі ENTSO-E у межах підготовки до інтеграції енергосистеми України в енергомережу континентальної Європи, запланованої на 2023 рік.

Єврокомісар з енергетики Кадрі Сімсон наголосила на тому, що Україна має підтримку з боку Єврокомісії в процесі інтеграції в ENTSO-E.

Голова правління ENTSO-E Йоахім Ванзетта зазначив: “Члени ENTSO-E, особливо ОСП континентальної Європи, висловлюють ентузіазм стосовно приєднання енергосистеми України, а також історично важливого розширення і зміцнення однієї із найбільших синхронних енергосистем у світі”.

Аналіз: Європейське енергетичне співтовариство позитивно оцінило можливості синхронізації енергетичної системи України (ЕС України) та ENTSO-E, котра, за словами представників ЄС, можлива без додаткових заходів.

Синхронізація – передфінальний крок до повної інтеграції з ENTSO-E, що передбачений проєвропейським курсом України, окреслений в енергетичній стратегії України до 2035 року та запланований на 2023 рік. Інтеграція ЕС України до ENTSO-E – це цілковита відмова від роботи в спільній з Республікою Білорусь (РБ) та Російською Федерацією (РФ) енергосистемі.

Втім, обов’язковою умовою, що передує інтеграції є проведення двох етапів (зимовий та літній) ізольованої роботи енергосистеми. Згідно з повідомленнями НЕК “Укренерго”, ізольовані режими заплановані на 2022 рік.

Слід мати на увазі, що невдала робота в ізольованому режимі відтермінує майбутні інтеграційні процеси, а зважаючи на сучасний стан підготовки до осінньо-зимового періоду 2021/2022, що надзвичайно розраховує на державну генерацію, необдумане використання ресурсів, що тестуватимуться в подальшому призведе до зриву обов’язкових технічних випробувань щодо ізольованої роботи.

Будь-які відтермінування інтеграційних процесів зіграють на руку Російській Федерації, котра всіляко прагне диктувати Україні правила діяльності в енергетичному секторі.

Крім того, відтермінування запланованої ізольованої роботи може спричинити і подальше її відкладення через відсутність програми з продовження терміну експлуатації атомних реакторів, що заплановані до виведення з експлуатації у 2025 та до 2030 року відповідно.

Не дивлячись на позитивну оцінку “можливості” синхронізації з боку європейських партнерів, успіх “факту” синхронізації цілковито покладений на Україну та профільне керівництво державного сектору.

 

Новина: НЕК “Укренерго” отримало державні гарантії для випуску облігацій для погашення боргів за “зеленим” тарифом

Дата публікації: 12.10.2021

Коротко:  Міністерство енергетики запропонувало Уряду спосіб виходу з кризової ситуації, що склалась з виплатою “зеленого” тарифу. Рішення може спрацювати, але…

Сьогодні на засіданні Кабінет Міністрів прийняв розроблену Міненерго постанову «Про надання у 2021 році державної гарантії за зобов’язаннями НЕК «Укренерго».

Це необхідно для залучення компанією позикових коштів через випуск облігацій на міжнародних фондових ринках під державні гарантії.

Для випуску облігацій НЕК «Укренерго» має також отримати низку погоджень від Мінфіну і Мінекономіки щодо відповідності випуску облігацій державній політиці у сфері управління державним сектором економіки.

Кошти, залучені шляхом випуску вказаних облігацій, мають бути використані для погашення боргів минулих періодів перед виробниками електроенергії з відновлюваних джерел.

Аналіз: Необхідність виконання боргових зобов’язань за “зеленим” тарифом до завершення бюджетного процесу (як виконання бюджету 2021 так і розробка бюджету наступного року) полягає у можливості адекватної оцінки фінансового стану НЕК “Укренерго” та ДП “Гарантований покупець”.

Розміщення облігацій під державні гарантії – найлегший але не найкращий вихід з ситуації через ряд факторів, що можуть лише посилити кризу фінансової нестабільності, пов’язану з роботою чинної системи “зеленого “тарифу.

Так, наприклад, облігації можуть бути викуплені самими власниками ВДЕ генерацій перед якими заборгувала держава, а отже вони фактично збагатяться за рахунок держави.

Згідно з рішенням Уряду, кошти залучені від реалізації цінних паперів спрямовуватимуться саме на погашення існуючих заборгованостей. Таким чином інвестори-власники ВДЕ у найкоротші терміни повернуть вкладені у4 купівлю цінних паперів кошти, а також отримають відтермінований прибуток у вигляді вартості облігацій та відсоткової ставки. Така типова “оборудка” може принести власнику ВДЕ за приблизними підрахунками, до 120% прибутку.

Що ж до державних компаній, метою яких має бути недопущення нових випадків нарощення заборгованості та створення фінансових можливості повернення коштів, залучених за результатом розміщення облігацій, НЕК “Укренерго” та ДП “Гарантований покупець” слід підвищувати фінансові показники та сприяти зниженню волатильності ринку електричної енергії.

В той самий час останні рішення Уряду (“штучне”стримування вартості тарифу на електроенергію для населення та запровадження фінансового ПСО) та окремі ідеї, що наразі обговорюються (новий вид зеленого тарифу за системою feed-in-premium) ніяк не сприятимуть нарощенню фінансових показників державного сектору електроенергетики.

 

Новина: Наглядова рада ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» призначила в.о.генерального директора Віталія Довгаля

Дата публікації: 13.10.2021

Коротко: Звільнення голови державної компанії, що відіграє важливу роль у енергосистемі України перед початком опалювального сезону. Чого очікувати?

У вівторок, 12 жовтня, Наглядова ради ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» звільнила в.о. генерального директора Юрія Власенка з займаної посади відповідно до поданої ним заяви за власним бажанням. Водночас, обов‘язки генерального директора покладені на Віталія ДОВГАЛЯ, який працює членом дирекції ПАТ «Центренерго» з лютого 2021р.

За останні шість місяців підприємство підтвердило, що є стратегічним учасником ПЕК України, забезпечує стале і надійне функціонування енергосистеми нашої країни, вибудовало прозору та ефективну систему продаж електричноі енергії на Українській Енергетичній Біржі, що дало змогу забезпечити  потреби сотень тисяч споживчів.

Аналіз: Власенко Юрій Петрович займав посаду в.о. керівника ПАТ “Центренерго” з лютого 2021 року. Не дивлячись на наявну у ЗМІ інформацію про причину звільнення – заяву подану за власним бажанням, вірогідно ж це наслідок нерезультативної роботи менеджменту під його керівництвом, а також провальній роботі з підготовки до осінньо-зимового періоду.

Хоча є ряд фактів, що може свідчити про “домовленість” та встановлення фактичної вертикалі управління Міністерство енергетики -ПАТ “Центренерго”.

Так, 04 жовтня на сайті НАЗК з’явилась декларація кандидата на посаду заступника Міністра енергетики – Корзуна Анатолія Васильовича. Зважаючи на вакантну посаду – заступника Міністра з питань вугільної галузі та великий досвід Корзуна А.В. на аналогічних посадах, існує вірогідність зайняття посади саме ним.

Новопризначений в.о. генерального директора ПАТ “Центрнерего” – Довгаль Віталій Юрійович фігурував як пов’язана з Корзуном А.В. особа, а об’єднували їх зв’язки з Віталієм Кропачовим, так званим “вугільним смотрящим”. Крім того, саме з ініціативи Корзуна А.В. Довгаль В.Ю. займав посаду керівника ДП “Національна вугільна компанія” з серпня 2018 по липень 2019.

Цікавим є той факт, що саме “Національна вугільна компанія” використовувалась у схемах з закупівлею вугілля для потреб ПАТ “Центренерго” з використанням фірм-прокладок та завищених цін.

Згідно з офіційним повідомленням Фонду державного майна від лютого 2021 року, Довгаль Віталій Юрійович займав посаду директора з питань паливного забезпечення, а отже саме до його сфери відповідальності входило забезпечення достатніх обсягів вугілля для потреб ПАТ “Центренерго”, у тому числі для проходження осінньо-зимового періоду.

Виходячи з кадрових змін здійснених та вірогідних бачимо відновлення контролю над вугільною галуззю з боку профільного міністерства та ПАТ “Центренерго” під “крило” осіб, пов’язаних з Віталієм Кропачовим, який попередньо фігурував у корупційних матеріалах щодо діяльності ПАТ “Центренерго”.

 

Новина: «Укренерго» першочергово погасить борги на БР перед «Центренерго» для закупки вугілля

Дата публікації: 12.10.2021

Коротко: Оновлено керівництво ПАТ “Центренерго”, знаходяться додаткові кошти для закупівлі вугілля. Можливо ПАТ “Центреенрго” вдасться  накопичити мінімум вугілля для повноцінного проходження опалювального сезону.

ПрАТ «НЕК «Укренерго» виплатить заборгованість на балансуючому ринку першочергово для ПАТ «Центренерго», для того аби генеруюча компанія змогла закупити паливо для стабільного проходження опалювального сезону.

«Було прийнято рішення разом з «Енергоатомом», «Укргідроенерго», НКРЕКП та «Укренерго» щодо покращення ситуації з розрахунками на балансуючому ринку в сторону «Центренерго». Є таке протокольне рішення, згідно до якого «Енергоатом» та «Укргідроенерго» поступаються правом черги на витребування коштів балансуючого ринку, щоб ми мали можливість забезпечити коштами саме «Центренерго» для закупки вугілля», – вказав Власенко.

Власенко зазначив, що борги перед «Центренерго» мають бути виплачені за роботу на балансуючому ринку в грудні 2020р та січні-лютому 2021р.

Зокрема, заступник міністра зазначив, що після привілейованого розрахунку з «Центренерго», «Укренерго» має відновити свій графік сплати заборгованості. Зокрема, Власенко додав, що виплати для «Центренерго» будуть спрямовані з перерозподілених з ринку допоміжних послуг 700 млн грн.

Аналіз: Рішення щодо пріоритезації виплат в інтересах ПАТ “Центренерго” – чергова спроба стабілізації операційної діяльності державного оператора окремих об’єктів вугільної генерації.

За словами заступника Міністра, ПАТ “Центренерго” має отримати 700 млн. грн. (загальна сума боргу за 3 місяці роботи (грудень-лютий) на балансуючому ринку.

Грошові кошти від погашення боргу мають бути використані для закупівлі вугілля. Зважаючи на останні цінові тенденції вугільного ринку, вкзааних коштів вистачить на закупівлю не більше ніж 200 тис. тон вугілля (імпортованого) або 250-300 тис. тон вугілля власного видобутку.

Окрім того, що вказаних обсягів може виявитись недостатньо, не слід уникати думки про осіб, які нині керують ПАТ “Центренерго”, що не виключає можливість штучного завищення ціни на продукцію.

Не дивлячись на відчайдушні спроби повернути ПАТ “Центренерго” до необхідного операційного стану, вказаних дій може виявитись недостатньо для цілковитого покриття дефіциту. В той самий час, спроби вирішення вугільної проблеми, а отже зменшення потенційного використання природного газу як альтернативного палива не можуть не обнадіювати.

 

Новина: Україна розраховує вирішити енергетичну кризу за допомогою Білорусі

Дата публікації: 12.10.2021

Коротко: Можливість відновлення імпорту обговорюється у ЗМІ з моменту його заборони. Міністерство енергетики спростовує ці думки, але диму без вогню не буває.

Ці поставки покликані допомогти Україні вийти з енергетичної кризи, в якій країна опиниться в кінці жовтня – на початку листопада, коли очікується внутрішнє зростання попиту на електроенергію. Задовольнити його за рахунок внутрішніх виробників енергії країна не здатна через провалену програму з накопичення вугілля.

За даними Міненерго, в разі політичної відмови Білорусі продавати електроенергію, Україна з високим ступенем ймовірності буде змушена почати штучне обмеження внутрішнього споживання.

Аналіз: Не дивлячись на офіційну позицію Прем єр-міністра України Дениса Шмигаля та Міністра енергетики Германа Галущенка щодо готовності України до опалювального сезону сумніви залишаються та не безпідставно. Запасів вугілля недостатньо, обсягів газу також може виявитись замало, а отже, черговим способом забезпечення проходження осінньо-зимового періоду стане електроенергетична генерація.

ДП НАЕК “Енергоатом” координує діяльність вітчизняних атомних електростанцій (АЕС), що забезпечують 54% усього електроспоживання країни. З метою мінімалізації несприятливих умов до проходження опалювального сезону Міністр енергетики повідомив про готовність повноцінної роботи 14 енергоблоків вітчизняних АЕС.

Не дивлячись на величезні потужності АЕС останні події, пов’язані з ДП НАЕК “Енергоатом” викликають сумніви у питанні спроможності виконання покладених на нього зобов’язань.

Заперечення Міністром обмежень у постачанні електроенергії не співвідноситься з діями керівництва ВП “Енергоатом-трейдинг” ДП НАЕК “Енергоатом” яке в односторонньому порядку обмежило постачання за двосторонніми договорами до кінця 2021 року на 20% чим спричинило невдоволення принаймні 40 постачальників.

Розгляд імпорту електроенергії з території Білорусі міг би стати альтернативою наднормовій роботі вітчизняних енергоблоків якби це цілковито не суперечило інтеграційним процесам, що мають місце між Україною та ЄС в енергетичній сфері. Втім, у випадку відсутності альтернативних варіантів з метою уникнення війових відключень, імпорт може бути дозволено, але на обмежений строк та з розширенням чинного договору про надання екстренної допомоги та забезпечення перетоків дія якого має бути припинена у випадку інтеграції до ENTSO-E та від’єднання від спільної з РБ та РФ енергосистеми.

 

Новина: Інвестори повертаються на ринок урану: чому та які прогнози

Дата публікації: 13.10.2021

Ринок основи ядерного палива – урану переживає період зростання. Як воно позначиться на енергетичному сегменті Європи та України зокрема?

Стрибок цін на уран після тривалої стагнації на ринку сприяє поверненню інвесторів у цей сектор. Про це повідомляє «Інтерфакс-Україна» з посиланням на Financial Times.

Позитивно оцінюють перспективи ринку урану такі фонди, як Light Sky Macro, Anchorage Capital і Tribeca Investment Partners. Відзначається, що глобальна енергетична криза підкреслює важливу роль ядерної енергетики в переході від викопних видів палива на чистіші джерела енергії.

Аналіз: Протягом останнії місяців однією з найактуальніших енергетичних тем стала вартість гащу на світових спотових ринках, що била цінові рекорди майже щотижня.

Втім, за спогляданням цінової дуги газових спотових ринків можна було не помітити корегування європейської енергетичної тенденції, а саме – визнання атомної енергетики зеленою. Таке пристосування до останніх змін на паливному сегменті енергоринку позитивно відображається на вартості основи ядерного палива – уранових рудах, середнж зростання вартості яких протягом останнього часу складає 31%.

Найпрагматичніші фонди, що спеціалізуються на реалізації уранових руд (Tribeca Investment Partners, Anchorage Capital та інші) почали залучати нових інветорів, а отже наростили і попит на уранові руди, якому посприяли і плани країн ЄС продовжити терміни експлуатації існуючих АЕС.

А що ж відбувається в Україні?

Єдине державне підприємство з добування та збагачення уранових руд – ДП «Східний гірничо-збагачувалний комбінат» отримало нового очільника – колишнього функціонера ДТЕК (найбільшого представника електроенергетичного ринку в України після ДП НАЕК «Енергоатом») – Шовгеля Сергій Володимирович. Враховуючи попередні конфліктні відносини між «Схід ГЗК» та «Енергоатомом», не можна виключати подальше спекулювання на цінах на сировину, а крім того, інші способи впливу на продуктивність основнох державної генеруючої компанії.

В підпрядкуванні Міністерства енергетики перебуває Державне підприємство «Смоли», що спеціалізується на розробці, виробництві та постачанні іонообмінних смол для збагачення уранових руд. 06 вересня 2021 року ДП «Смоли» отримали статус «в стані припинення», а отже буде змушене покинути як внутрішній так і міжнародний ринки найвірогідніше в інтересах виробничих потужностей Республіка Казахстан.

Останні тенденції на світовому ринку можуть спнукати українські приватні компанії, наприклад ТОВ «Атомні Енергетичні Системи України», до нарощенян кількості потенційних інвесторів та пришвидшення реалізації проектів з геологічного вивчення та дослідно-промислової розробки чотирьох родових уранових руд в Україні право на які надане наказом Держгеонадр №415 від 5 листопада 2018 року (термін дії – 5 років).

Не зважаючи на невирішену енергетичну кризу, спричинену безконтрольним зростанням цін на природний газ та пов’язані з нею негативні наслідки, в частині використання та реалізації уранових руд Україна має всі шанси отриманти додаткові прибутки та нових клієнтів, зацікавлених у вітчизняній сировині. Втім все залежатиме від фактичного використання наявних можливостей представниками органів державної влади т