Cучасний стан виробництва мікросхем в Україні та його потенціал

Cучасний стан виробництва мікросхем в Україні та його потенціал

«Кожний новий крок на шляху прогресу дає нову надію і пов’язаний із подоланням нових труднощів», —

 

Клод Леві-Строс — французький філософ, етнограф, етнолог-структураліст, творець концепції структурної антропології

Напівпровідникові мікросхеми за своїм розміром дуже маленькі, проте їхній вплив на світову економіку — величезний. Цей вплив лише подвоївся з початком розвитку цифровізації, а також з початком пандемії COVID-19, коли стало вкрай необхідно працювати з дому.

«Пам’ять, графічні процесори та чипсети 5G призвели до зростання виробництва напівпровідників через гіпермасштабування, ПК, ультрамобільні телефони та телефони 5G на кінцевому ринку, тоді як автомобільна та промислова електроніка постраждала через зниження витрат або паузу у витратах через COVID-19», — Ендрю Норвуд (Andrew Norwood), віце-президент з досліджень компанії Gartner.

Середній загальносвітовий дохід від продажів напівпровідників у 2020 році зріс на 10,4% саме за рахунок електронної пам’яті, графічних процесорів та чипсетів 5G.

Cучасний стан виробництва мікросхем в Україні та його потенціал

Зростанню дефіциту мікросхем та матеріалів сприяє нестача виробничих потужностей (верстатів) у всьому світі. США, Китай, Гонконг та країни Євросоюзу прагнуть збільшити виробництво кремнію, який використовується для створення мікросхем. Ці мікросхеми використовуються у всіх сферах: від гідравлічного підсилювача керма до базових станцій 5G.

Україна за своїм географічним та геологічним потенціалом здатна забезпечувати потреби провідних компаній у кремнії. Це сприятиме зростанню значних фінансових надходжень у країну та прискоренню цифровізації.

Повний цикл виготовлення мікросхем та мікропроцесорів в Україні

Cучасний стан виробництва мікросхем в Україні та його потенціал

Технологія виробництва мікросхем та мікропроцесорів у спрощеному варіанті — це з’єднання у єдину схему безкорпусних діодів, тріодів, транзисторів, резисторів та інших активних електронних компонентів (іноді кількість компонентів в одній мікросхемі сягає декількох мільйонів). Основою мікросхем є напівпровідні кристали (кремній, германій, оксид гафнію, арсенід галію тощо), на яких об’єднуються всі елементні та міжелементні з’єднання. Наприклад, пластинки з кристалічного кремнію є основою для мікропроцесорів вашого комп’ютера (Intel/AMD) чи смартфона (Snapdragon).

У цілому зрозуміло. Проте чи є в Україні сировина для вироблення мікросхем?

Так, є, і її дуже багато. На території України зосереджено 10% світових запасів кварцитів, з яких виробляється кремній. Загальна кількість запасів основної сировини для виробництва кремнію складає 180 мільйонів тон.

Основні родовища кварцитів:

  • Баницький кар’єр кварцитів. Його розробкою займається ТОВ «Глухівський кар’єр кварцитів», ЄДРПОУ 14015554, директор — Лагутін Василь Олександрович. Ця компанія є дочірнім підприємством ВАТ «Запорізький алюмінієвий комбінат», а 100% засновником є кіпрська компанія «United Company Rusal Silicon Limited». Згідно з відкритими даними, ця кіпрська компанія афілійована російському алюмінієвому підприємству ОК «Русал», ИНН 3906394938.
  • Овруцьке родовище кварцитів. На цій ділянці працює ТОВ «Овруч Стоун», ЄДРПОУ 38335496, директор — Лащілін Андрій Йосипович. Засновником є ТОВ «Поліхім», а кінцевим бенефіціарним власником — Дубовенко Віктор Валерійович. Одна з компаній Дубовенко В. В., ТОВ «Агроимпорт ЛТД», здійснює постачання та реалізацію мінеральних палив на території України, які виробляються компанією, що належить «другу Путіна».
  • Товкачівське родовище кварцитів. Цим родовищем займається ПрАТ «Товкачівський гірничо-збагачувальний комбінат», ЄДРПОУ 01056244, директор — Савчук Володимир Петрович. Найбільшими частками акцій володіють кіпрські компанії «Mantara Holdings Limited» (72,0629%) та «Duxton Holdings Limited» (12.1891%), які засновані групою «Приват».
  • Васильківське родовище кварцитів. Видобуванням кварциту тут займається ТОВ «Кварцит ДМ», ЄДРПОУ 30155197. Директор — Ватутін Іван Володимирович. Засновниками є група компаній з Маршалових островів: «Реліш Холдінгс ЛТД», «Хайперіон Холдінгс ЛТД», «Діоне Трейдінг ЛТД», «Веспаренто Лімітед», та також індійська компанія «Ласкренсо Менеджмент ЛТД». Цікаво, що «Хайперіон Холдінгс ЛТД», ймовірно, є «дочкою», Hyperion Netherlands B.V., який у свою чергу володіє рядом російських енергетичних компаній на ТОТУ АРК.

Овруцьке родовище кварцитів за якістю кристалічних кварцитів та кількістю запасів не має аналогів у Європі. Зміст SiO2 становить 98,8% (а це найчистіший кремній із найвищим попитом на ринку). Загальна кількість розвіданих запасів складає понад 150 мільйонів тон, прогнозовано — 500 мільйонів тон.

Важливо зазначити, що видобуток кварцитів на території України здійснюється на підставі спеціальних дозволів, виданих Державною службою геології та надр України. У цьому типовому дозволі визначено вільне розпорядження видобутими корисними копалинами в межах законодавства України (наприклад, п. 5.5.2 спеціального дозволу на користування надрами від 28.02.2003 № 2942 для ТОВ «Кварцит ДМ»).

Аналіз ринку кварцитів в Україні вказує на те, що більшість цих копалин імпортується закордон, адже це вигідно. Втім, залишається відкритим питання: яким чином чотири підприємства виражають волю українського народу та забезпечують соціальну спрямованість економіки? Згідно зі ст. 13 Конституції України, «Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об’єктами права власності українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Кожний громадянин має право користуватися природними об’єктами права власності народу відповідно до закону.

Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.

Держава забезпечує захист прав усіх суб’єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб’єкти права власності рівні перед законом.»)

Добре, у нас є необхідні копалини. Їх потрібно обробити для промислового користування. Чи є в Україні необхідні потужності?

Cучасний стан виробництва мікросхем в Україні та його потенціал

Так, Україна має потужності для обробки кварциту для видобутку кремнію:

  • ПрАТ «Завод напівпровідників», зареєстрований 24.07.2003, юридична адреса: Україна, 69600, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Теплична, буд. 16. Станом на 29.11.2021 перебуває в процесі припинення діяльності у зв’язку з боргами. Тим не менш, завод має належні технологічні потужності для виробництва полі- та монокристалічного кремнію. Загальна кількість працівників на момент роботи складала 1150 осіб.
  • ТОВ «Пролог Семікор», зареєстровано 07.08.1997, юридична адреса: Україна, 03187, м. Київ, просп. Глушкова, буд. 42. Станом на 28.11.2021 не перебуває в процесі припинення робіт. Має окремий цех для виробництва кремнію та кремнієвих пластин. Основні види діяльності: імпорт кремнію та виробництво сонячних панелей. Робочих місць — 170.
  • ПрАТ «Запоріжабразив», зареєстрований 25.12.1995, юридична адреса: Україна, 69014, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Олексія Поради, буд. 44. Станом на 28.11.2021 не перебуває в процесі припинення робіт. Він має потужності для виробництва карбiду кремнiю у фракції. Наразі на ньому йде виробництво електрорунду та шліфувальних матеріалів. Робочих місць — понад 500.

Розглянуті підприємства не складають повний перелік всіх національних виробників кремнію, втім, їхній стан чітко вказує на брак технологічних, фінансових та людських ресурсів. Це свідчить про низьку спроможність українського сектору виробництва кремнію для нормального формування повного циклу створення мікросхем.

Реальним виходом з цієї ситуації стане залучення міжнародних інвестиції у вже існуючі виробничі потужності та формування економічної стратегії розвитку повного циклу виробництва мікросхем на території України.

Йдемо далі. Ми вирішили питання з виготовлення кремнію у необхідній технологічній формі. Та хто здійснюватиме виробництво мікросхем та мікропроцесорів?

Українські виробничі потужності в електроніці представлені наступними підприємствами:

  • ПрАТ «Чернігівський завод радіоприладів», ЄДРПОУ 14307392, керівник та кінцевий бенефіціарний власник — Кучеренко Віталій Робертович. За Кучеренком В. Р. тягнеться шлейф аферистської діяльності у будівельній сфері ще з часів Януковича. Саме підприємство має добре розвинену виробничу структуру із сучасними технологiями для виробництва електронних приладiв та iншої технiки. Якість продукції підприємства засвідчується міжнародним стандартом ISO 9000. Станом на початок 2021 року діяльність підприємства виражена незабезпеченістю власними фінансовими ресурсами, наявними борговими зобов’язаннями та складнощами в організаційній та кадровій структурі. У 2019-2020 роках немає активних контрактних зобов’язань та участі у закупівлях.
  • ДП «Виробниче об’єднання “Південний Машинобудівний Завод імені О. М. Макарова”» входить у військово-промисловий комплекс України. Його виробничі потужності спрямовані на оборонний сектор України. Залучення потужностей підприємства з розбудови цивільних стратегічних питань у телекомунікації можливо лише за наявності політичної волі та значних технічних, фінансових та штатно-організаційних вливань.
  • ПрАТ «Науково-виробниче об’єднання “Київський завод автоматики”» серед основних видів діяльності має потужності для вироблення інструментів, обладнання та устаткування радіологічного та вимірювального призначення. Стратегія його діяльності залежить від політичної та економічної ситуації в Україні. Загальне керування здійснює ДК «Укроборонпром».
  • ДП «Квазар-ІС», ЄДРПОУ 43408437. Його кінцевий бенефіціарний власник — Господаренко Антон Сергійович. Підприємство спеціалізується на виробництві широкого спектру інтегральних мікросхем, які згодом застосовуються у виробництві автомобільної електроніки, побутової техніки, телефонів, телевізійної техніки та інших радіоелектронних виробів. Основним напрямком діяльності є операційні підсилювачі. За даними підприємства, воно поставляє свою продукцію в Україну, країни СНД, Європу, Китай, Індію. Втім, це підприємство, за офіційними даними, має контракти лише на 1500 грн, а у 2020 році отримало лише 10 тисяч гривень.

Аналіз даних з відкритих джерел вказує на те, що в українському промисловому секторі, якому необхідні різні види кремнію, здебільшого використовується імпортований кремній, оскільки сьогодні дешевше та швидше купляти кремній в Китаї чи Гонконгу.

Загалом, промислове використання кремнію на території України має найбільший попит у ВПК і в електричній галузі. Використання кремнію у телекомунікаційному виробництві, яке може прискорити розвиток мереж 5G та в цілому цифровізацію, знаходиться на низькому рівні.

Підсумовуючи ситуацію з ринком мікросхем в цілому як на території України, так і в світі, з впевненістю можна сказати, що стабілізація світового ринку мікросхем залишається не визначеною (прогнозовано, що попит на мікросхеми, мікропроцесори та іншу напівпровідникову продукцію перевищуватиме пропозицію від двох до десяти років). На це впливають нові штами коронавірусної інфекції, загальносвітові тенденції цифровізації та робота онлайн.

Питання розвитку національного виробництва напівпровідників та мікросхем залишається поза увагою суспільства. Такий висновок виходить з результатів (39 голосів з 25000) розгляду електронної петиції № 22/114912-еп від 25.03.2021 із назвою «Максимально сприяти до залучення інвестицій у виробництво напівпровідників в Україні».

«… Пропонується на найвищому рівні — максимально сприяти до залучення інвестицій для побудови потужностей виготовлення напівпровідників в Україні.

Створення інвестиційних умов дозволить залучити “живі кошти” в економіку, створити робочі місця та отримати хороші надходження до бюджету у вигляді податків.

Також виробництво напівпровідників зміцнить становище країни на міжнародній арені як надійного постачальника високотехнологічних технологій…» ЕП № 22/114912-еп від 25.03.2021

Україна має достатньо потенційних можливостей для розбудови повного циклу виробництва мікросхем та іншої сучасної напівпровідникової продукції, що дозволить нам стати світовим технологічним виробником нарівні з КНР, Гонконгом та США. Розвиток цього напряму виробництва позитивно вплине на міжнародний імідж України.

Проте, чого нам бракує для цього?

  • Політичної волі. Можливо, відомчі міністерства та комітети з питань цифровізації звернуть увагу не лише на готові рішення з-за кордону, а спробують розбудувати національний телекомунікаційний потенціал.
  • Єдиної довготривалої стратегії. Розбудова цієї галузі в сучасних реаліях потребуватиме десятків років. А для політичних сил України притаманно не братись за проєкти, які не будуть реалізовані за їхньої каденції. Проте телефоном та інтернетом будуть користуватись і через двадцять років.
  • Фінансів. Брак фінансів як з державного бюджету, так й від інвестиційних програм погіршує й без того погане становище ринку напівпровідників та мікросхем в Україні.