Diia Summit 2022: послуги та тенденції розвитку цифровізації в Україні

Diia Summit 2022: послуги та тенденції розвитку цифровізації в Україні

«‎2 роки тому ми почали будувати цифрову державу. Ми мріяли про якісний сервіс та економію часу. Це був виклик. Ми його прийняли. І сьогодні це не мрії, а реальність. Де в цифровій Україні мешкає понад 14 мільйонів українців. Де вони отримують послуги швидко та зручно. Але найголовніше — спілкування між владою та громадянином стало більш довірливим»,‎

_____________________

— Президент України Володимир Зеленський.

Нещодавно у Києві відбувся четвертий Diia Summit, на якому міністр цифрової трансформації Михайло Федоров представив нові держпослуги, які можна отримати через смартфон. Також на саміті був показаний життєвий цикл людини в екосистемі через призму державних послуг.

Нагадаємо, що Diia Summit — масштабний івент, який щорічно демонструє здобутки національної цифровізації, окреслює плани та тенденції розвитку діджитал у всіх сферах нашої життєдіяльності. Значущість цієї події легко недооцінити через простоту та нативність нововпроваджених цифрових послуг, проте всі розуміють важливість проведення цифровізації. Це не лише інструмент для боротьби з корупцією (шляхом автоматизації дозвільних та довідкових процесів) — це світова тенденція (для країн НАТО, ЄС та інших технічно розвинених країн), а також вектор розвитку сильних світу цього. На івенті виступали Президент України Володимир Зеленський разом із першою леді Оленою Зеленською, прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, віцепрем’єр-міністр України — міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, спікер Верховної Ради України Руслан Стефанчук та інші.

Редакція журналу склала перелік існуючих та запланованих цифрових здобутків:

1) Автоматичний дозвіл на будівництво.

2) Довідки про несудимість, які зазвичай використовуються для:

— оформлення на роботу;

— оформлення VISA для закордонних подорожей;

— участі в тендері;

— здійснення усиновлення;

— встановлення опіки;

— оформлення громадянства;

— оформлення або поновлення документів;

— вступу до територіальної оборони.

3) Провадження та припинення грошової допомоги ВПО.

4) Належний користувач:

— надає можливість ділитися техпаспортом авто з іншими людьми (штраф буде сплачувати саме водій, незалежно від того, чиє це авто).

5) Опитування:

— програма надає користувачам «Дія» можливість обирати в якості пріоритетних лише проєкти Мінцифри.

6) Реєстрація місця проживання.

Законопроєкти, що були зазначені на конференції та мають бути розроблені/розглянуті/прийняті для подальшої цифровізації України

Як заявляє Голова Верховної Ради України Стефанчук Руслан Олексійович, найближчим часом у 2022 році мають бути завершені та прийняті наступні законопроєкти про:

— хмарні послуги;

— е-резидентство;

— портфель законів про кібербезпеку, легалізацію bugbounty та pen-test’ів;

— електронний перепис населення;

— захист персональних даних;

— електроні довірчі послуги.

Плани на цей рік?

У 2022 році планується запуск спеціального правового режиму «Дія.City», який має на меті створити комфортні умови для всіх, хто працює в ІТ-галузі. Мета до 2025 — сформувати частку IT у ВВП з 4% до 10%, підвищити доходи ІТ-галузі до 16,5 мільярдів доларів та збільшити кількість ІТ-працівників до 450 тисяч.

Як зазначив Володимир Зеленський: «В планах залучати спеціалістів з усього світу. Тому ми хочемо, щоб резидентами “Дія.City” ставали не тільки українські, але й зарубіжні IT-компанії».

Також заплановано зробити доступ до ліцензій і дозволів (проєкт відкриється цього року), програму з допомоги одиноким батькам (на даний час знаходиться на етапі Beta-тестування), перереєстрацію авто (незабаром), заміну посвідчення водія (з доставкою на дім, планується незабаром) та подачу заявок до Національної поліції України (незабаром).

Заплановані проєкти на 2023 рік

  • Перепис населення (with Apple)
  • Електронна митниця
  • «єСмартфон» (усі охочі вакциновані люди віком старше 60 отримають якісні смартфони та пільговий тариф)
  • «Дія.Безбар’єрність» — на конференції перша леді України презентувала розробку цього проєкту. Його мета — спростити комунікацію між державою та літніми людьми, людьми з інвалідністю та всіма іншими групами населення, для яких раніше держпослуги не завжди були доступні.

Головні функції проєкту полягають у наданні: 1) інформації, як отримати пільги, послуги та документи; 2) інформації, як діяти в складних життєвих ситуаціях; 3) інформації про права та можливості.

  • Покращення освіти, а саме: покращення навчальної програми інформатики; запровадження вивчення аналітики; запровадження предмету підприємництва (у школах); підготовка до цифрової економіки; платформа для іноземних студентів.
  • Трансформація субсидії в рамках проєкту «єПідтримка»: без паперових документів та заповнення онлайн-форм на різних сайтах.

Висновки:

Редакція журналу, відслідковуючи цифрові процеси, приєднується до підтримки амбітної та реальної цілі — масштабної цифрової трансформації України. Diia Summit показав, що взаємодія між національними гілками влади існує на гідному рівні для формування належних механізмів та інструментів цифровізації всіх процесів в України. Така тенденція активно підтримується закордонними програмами технічної та фінансової підтримки, а результати отримують схвалення з боку країн-членів ЄС та НАТО.

Втім, варто зазначити, що для України надшвидкі темпи впровадження цифрових тенденції мають і негативні аспекти, зокрема:

  • Один з перших резидентів «Дія.Сіті» — ТОВ «Револют Технолоджис Юкрейн». Українська філія британського фінтех-стартапу Revolut Ltd., як й інші філії, має інструменти для ідентифікації трансакцій, відмивання грошових коштів та інших фінансових правопорушень, відповідно до законодавства України. Контрольний пакет акцій Revoult Ltd. знаходиться у Миколая Сторонського (російський бізнесмен, генеральний директор АТ «Газпром промгаз», має російські державні нагороди тощо).
  • У 2022 році планується сформувати проєкт закону України, який має закріпити Меморандум між Мінцифри та Apple Inc. у правовому полі для реалізації електронного перепису населення України в 2023 році. Ідея має декілька нестабільних моментів, а саме йдеться про фінансування (надходження з ІТ-частки ВВП) та цифрову грамотність. Ні для кого не секрет, що корпорація Apple Inc. постійно співпрацює з ЦРУ та АНБ США у розрізі надання різноманітних даних про користувачів Apple для забезпечення власної національної безпеки. Тому постає логічне питання, чи варте проведення е-перепису загрозі витоку та контролю персональних даних громадян України, навіть якщо йдеться про країну-союзника?
  • «Е-митниця». Прийняті положення не стосуються всієї України, а сформований процес оплати містить реальні корупційні ризики. Іншим цікавим аспектом є українсько-естонська Угода (ратифікована ЗУ № 1826-ІХ), яка закріплює відсутність податків для естонських експертів на території України та відсутність мита для товарів/речей експертів. Такі положення зменшать надходження коштів до державного бюджету України, а також сформують передумови для розгортання резидентної ланки естонських спецслужб на території України.
  • «єПідтримка». Реальні порушення чинного законодавства України у сфері надання соціальних допомог та порушення податкових норм.

Таким чином, стан розбудови національної суверенної цифрової екосистеми знаходиться на етапі створення необхідних механізмів без врахування потреби у системній кореляції на всіх етапах. Поряд з цим не враховуються потреби та/або свідомо створюються передумови порушення національної безпеки України. Це відбувається шляхом розширення можливостей для іноземних спецслужб та формування фінансової/технічної залежності від іноземних країн. А окремі елементи цифрової політики використовуються державою в якості інструменту штучного забезпечення всебічної підтримки чинної влади з порушенням положень Конституції України (ст. 5).

ІНШІ ПУБЛІКАЦІЇ