Конференція Masters of Digital 2022: світові тенденції цифровізації

Конференція Masters of Digital 2022: світові тенденції цифровізації

Вивчаючи сучасні тренди та аналізуючи актуальні події ринків, редакція Intelmag намагається брати участь у ключових подіях України та світу в офлайн та онлайн-форматах. Один з таких івентів — міжнародна конференція Masters of Digital 2022, що відбулась 3 лютого 2022 року у Брюсселі. На заході були присутні представники ЄС, блоку НАТО та провідних технологічних компаній. Представляємо читачам журналу основні тези доповідачів події та свої висновки щодо її результатів.

Конференція Masters of Digital 2022: світові тенденції цифровізації

Цифрові технології не знають меж, і в міру того, як ми стикаємось із все більш серйозними глобальними проблемами — кібербезпекою, володінням масивами даними та доступом до них, зміною клімату, нестачею ланцюжків поставок, онлайн-відповідальністю — розуміємо, що зараз найневідкладніший час для міжнародного співробітництва.

Нові технології, такі як штучний інтелект (AI) або інтернет речей (IoT), а також нові способи зв’язку для життя та роботи, що відкрилися завдяки інноваціям, — це можливість, яку потрібно розвивати. Сучасний час є найбільш сприятливим для технологічних досягнень, і це має допомогти громадянам всіх країн процвітати та жити в найкращих умовах. Проте саме зараз питання безпеки стає ключовим при діджиталізації.

Одним із критеріїв впровадження інновацій та цифрових технологій визначено фінансування.

«… 20% фінансування має йти на діджиталізацію», —

____________________

генеральна директорка Digital Europe Сесилія Бонефельд-Даль

Інвестиції від Фонду Відновлення на діджиталізацію у 2021 році збільшились з 20% до 26% (йдеться про новий фонд ЄС для відновлення — формально Recovery and Resilience Facility (RRF), — який почав виплачувати гроші державам-членам влітку 2021 року. Фонд у розмірі 723,8 мільярди євро буде витрачено до кінця 2026 року, що становить 0,8% ВВП ЄС на щорічній основі).

Тенденції розвитку цифровізації ЄС представила президент Європейської Комісії Урсула фон дер Ляйєн (Ursula von der Leyen). Відзначено, що до 2030 року 20% виробництв напівпровідників та чипів (з технологією до 3 нмм) мають зосереджуватись на території країн ЄС. Це дозволить збільшити рівень державних та приватних інвестицій до 2030 року на понад 12 мільярдів євро щорічно. Також фінансова підтримка вже передбачена програмою ЄС Horizon Europe у вигляді більш ніж 30 мільйонів євро від державних інвестицій та національних бюджетів.

Загалом виокремлено п’ять пріоритетних напрямків:

  1. Інвестування циклу виробництва напівпровідників та транзисторів наступного покоління;
  2. Інноваційні технології штучного інтелекту;
  3. Розбудова промислової бази для формування повного виробничого циклу напівпровідників;
  4. Формування відкритої політики співпраці зі світовим цифровим ринком;
  5. Налагодження ефективних механізмів ланцюжків поставок.

Такі дії націлені на реалізацію в Європі наступної (четвертої) індустріальної революції.

«Одна країна не має достатніх “масштабів”, ми повинні діяти як європейці і будувати “реальний технологічний суверенітет в Європі”», —

______________________

Емманюель Жан-Мішель Фредерік Макрон (фр. Emmanuel Jean-Michel Frédéric Macron)

Питання цифрового суверенітету стає для країн-членів ЄС дедалі актуальнішим. Визначення європейського цифрового суверенітету закладені у наступних тезах, представлених на конференції:

  1. Суверенітет Європейський, а не національний;
  2. Жодна з країн-членів ЄС не здатна самостійно масштабуватись у цифрове десятиріччя;
  3. Єдність європейського суспільства зможе розвинути сильні європейські компанії на відкритому ринку;
  4. Крізь призму єдності Європи ми станемо кращими технічними союзниками;
  5. Майбутнє залежить від тих, хто готовий до нього.

Іншим важливим питанням діджиталізації, яке обговорювалось протягом конференції, є безпековий аспект майбутньої цифрової екосистеми. На питання щодо кібербезпеки відповідав Мірча Дан Джоане (рум. Mircea Dan Geoană) — заступник генерального секретаря НАТО.

Він зазначив, що важливість кібербезпеки для країн поза блоком та ЄС неможливо переоцінити. Для України «кібер» наразі та в майбутньому — це майже всі комунікації (суспільні, енергетичні, економічні, військові, урядові тощо), які є першочерговою ціллю в разі загострення міжнародних відносин та/або ускладнення гібридної війни.

Нагадаємо, що наразі Україна зазнала низки кібератак на урядові сайті, сховища даних та оператора зв’язку «Київстар».

Також Мірча Дан Джоане висловив позицію блоку НАТО щодо зацікавленості в розвитку цифрової екосистеми на всіх рівнях для країн-членів та союзних країн в безпековому плані. Йдеться про розвиток стартапів, а також малих та середніх тех-компаній, які формують великий пласт екосистеми поряд із тех-гігантами.

ЧИТАТИ ТАКОЖ:

Втім, 4 лютого 2022 року, за словами секретаря РНБО Данілова, одна з країн-учасниць організації, яка опікується проблемами кібербезпеки країн Альянсу, не підтримала Україну при розгляді документів на членство. Таким чином, Україна залишається поза статусом союзника для блоку НАТО в питаннях кібербезпеки, а це значить, що наша держава не матиме можливості для формування спільної екосистеми з Альянсом. Для блоку НАТО Росія та її союзники є потенційною загрозою в кіберсфері.

Висновки:

Редакція Intelmag, оцінюючи світові тенденції цифровізації 2022, що були представлені на конференції Masters of Digital 2022, зробила наступні висновки:

  1. Головними стовпами цифровізації 2022 є фінансування, розвиток та підтримка стартапів і бізнесу, формування нової кон’юнктури масивів даних та розгалуження системи кібербезпеки на всіх рівнях;
  2. Формування цифрової екосистеми має відбуватись у тісній взаємодії між ЕС та НАТО, що окреслено у документі 24 Targets for the Trade and Technology Council by 2024. Спільними здобутками до 2024 року мають стати наступні показники: 20% представників всього робочого класу з володінням цифровими навичками, 30% ІТ спеціалістів — жінки, зниження рівня викидів вуглецю до 35%, 50% МСБ забезпечене інструментами Big Data тощо;
  3. Головними рушіями цьогорічного етапу світової цифровізації стануть компанії МСБ. Також ЄС планує формування повного виробничого циклу напівпровідників. Ці наміри будуть реалізовуватись через формування нових ланцюжків поставок.
  4. Формування повної цифрової екосистеми відбувається лише для країн-членів ЄС та НАТО. Україна, країни союзники та треті країни можуть розраховувати лише на сприяння та часткове фінансування, без можливості залучення інноваційних надбань та інструментів у кібербезпеці, «зеленій» енергетиці тощо.

ІНШІ ПУБЛІКАЦІЇ