Аналітична оцінка діяльності Мінцифри у 2021 році

Аналітична оцінка діяльності Мінцифри у 2021 році

Редакція журналу Intelmag зробила аналітичну оцінку результатів діяльності Міністерства цифрової трансформації України за 2021 рік та представляє її читачам.

Аналітична оцінка діяльності Мінцифри у 2021 році
Фото (с) thedigital.gov.ua

Зміст

  1. Міністерство цифрової трансформації України
    – Кадровий склад
    – Вектор роботи
    – Фінансові показники
  2. Законодавча ініціатива
  3. Міжнародне співробітництво
  4. Висновки за результатами діяльності Міністерства цифрової трансформації у 2021 році

1. Міністерство цифрової трансформації України

Стаття 1 Положення «Про Міністерство цифрової трансформації України» затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 18 вересня 2019 року № 856

Міністерство цифрової трансформації України (Мінцифри) є центральним органом виконавчої влади та головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики: у сферах цифровізації, цифрового розвитку, цифрової економіки, цифрових інновацій та технологій, електронного урядування та електронної демократії, розвитку інформаційного суспільства, інформатизації; у сфері впровадження електронного документообігу; у сфері розвитку цифрових навичок та цифрових прав громадян; у сферах відкритих даних, розвитку національних електронних інформаційних ресурсів та інтероперабельності, розвитку інфраструктури широкосмугового доступу до інтернету та телекомунікацій, електронної комерції та бізнесу; у сфері надання електронних та адміністративних послуг; у сферах електронних довірчих послуг та електронної ідентифікації; у сфері розвитку ІТ-індустрії; у сфері розвитку та функціонування правового режиму «Дія.Сіті».

1.1 Кадровий склад

Апарат Міністерства цифрової трансформації України (Наказ Мінцифри від 26.04.2021 № 71/к) складається з керівної ланки, 14 директоратів, 2 департаментів, 2 управлінь, 1 відділу, 3 секторів та 2 окремих посад. Загальна кількість персоналу — 300 осіб.

 

Керівництво Міністерства цифрової трансформації України

 

Федоров Михайло Альбертович

Аналітична оцінка діяльності Мінцифри у 2021 році
Віцепрем’єр-міністр, міністр цифрової трансформації України

Вискуб Олексій Анатолійович

Аналітична оцінка діяльності Мінцифри у 2021 році
Перший заступник міністра цифрової трансформації України

Рабчинська Людмила Сергіївна

Аналітична оцінка діяльності Мінцифри у 2021 році
Заступник міністра цифрової трансформації України з розвитку публічних послуг

Шелест Олександр Володимирович

Аналітична оцінка діяльності Мінцифри у 2021 році
Заступник міністра цифрової трансформації України з розвитку цифрової інфраструктури

Іонан Валерія Едуардівна

Аналітична оцінка діяльності Мінцифри у 2021 році
Заступник міністра цифрової трансформації України з питань євроінтеграції

Борняков Олександр Сергійович

Аналітична оцінка діяльності Мінцифри у 2021 році
Заступник міністра цифрової трансформації України з питань розвитку IT

Турчак Іван Миронович

Аналітична оцінка діяльності Мінцифри у 2021 році
Державний секретар Міністерства цифрової трансформації України

1.2 Вектор роботи Міністерства цифрової трансформації України

Офіційні цілі Мінцифри України до 2024 року:

  • Забезпечити громадян України та бізнес-сектор 100% публічними послугами онлайн;
  • Покрити 95% території України якісним рухомим (мобільним) інтернетом;
  • Навчити 6 мільйонів українців базовим цифровим навичкам;
  • Збільшити частку надходжень від ІТ-сектору в Україні до 10%.

Діяльність Мінцифри підпорядковується відповідному плану роботи на рік. Так, наказом Міністерства цифрової трансформації № 49 від 09.04.2021 було затверджено план роботи на 2021 рік.

План має поділ на дві категорії заходів, що відповідають цілям Міністерства:

  • Заходи на виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України (67 заходів);
  • Заходи на виконання інших завдань Міністерства цифрової трансформації України (62 заходи).

1.3 Фінансові показники 2021 року

В цілому програма цифровізації України у 2021 році отримала 1,79 мільярдів гривень з державного бюджету:

  • 500 мільйонів гривень виділено на підключення до швидкісного фіксованого інтернету 6 тисяч соціальних об’єктів у селах;
  • 594 мільйони гривень — на Національну програму інформатизації;
  • 317,8 мільйонів гривень — на електронне урядування;
  • 231 мільйон гривень — на розвиток мережі ЦНАПів.

Фінансові показники Міністерства цифрової трансформації України.

Згідно з паспортом бюджетної програми «Керівництво та управління у сфері цифрової трансформації» на 2021 рік (зі змінами від 24.12.2021 № 186), обсяг бюджетних призначень/асигнувань складає 171 265 000 гривень.

Згідно з паспортом бюджетної програми «Електронне урядування» на 2021 рік (зі змінами від 24.12.2021 № 185), обсяг бюджетних призначень/асигнувань складає 326 040 100 гривень.

Публічні дані транзакцій Міністерства цифрової трансформації України за період з 01.01.2021 до 28.12.2021 року вказують на наступне:

  • Загальна сума транзакцій — 166 310 406,2 гривні;
  • Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію заходів, спрямованих на підвищення доступності широкосмугового доступу до інтернету, — 112 824 593 гривні;
  • Інші витрати (єдиний соціальний внесок, військовий збір, перерахування відпускних, ПДВ, заробітна плата, оплата комунальних послуг, покупка та обслуговування техніки, матеріальна допомога тощо) — 53 485 813,21 гривні.

Фінансові показники ДП «Дія»

Аналітична оцінка діяльності Мінцифри у 2021 році
Фото (с) diia.gov.ua

Починаючи з 20.04.2021, ДП «Дія» включене до Єдиного реєстру розпорядників та одержувачів бюджетних коштів (код 116456). Тобто гроші на свою поточну діяльність, створення та супроводження ІТ-систем це підприємство почало отримувати безпосередньо з бюджету.

Публічні дані транзакцій ДП «Дія» за період з 27.05.2021 до 29.12.2021 року:

  • Загальна сума транзакцій — 78 944 647 гривень.

ЧИТАТИ ТАКОЖ:

Міжнародна технічна допомога

Відповідно до наявних офіційних даних станом на 2021 рік, Міністерство цифрової трансформації отримує/отримає:

  • 216 401 814 доларів США;
  • 57 837 239 євро;
  • 32 476 411 канадських доларів;
  • 10 426 640 швейцарських франків.

Ці кошти будуть спрямовані на реалізацію проєктів цифрової трансформації в Україні. Сумарно (відповідно до курсу НБУ 30.12.2021) це складає 318 533 143 долари США або 8 666 554 195 гривень.

2. Законодавча ініціатива

Для законодавчого врегулювання, закріплення та імплементації програм цифрової трансформації в державі діє Комітет Верховної Ради України з питань цифрової трансформації.

Склад Комітету:

Крячко Михайло Валерійович

Аналітична оцінка діяльності Мінцифри у 2021 році
Голова Комітету Верховної Ради України з питань цифрової трансформації

Рудик Кіра Олександрівна (перший заступник голови Комітету), Федієнко Олександр Павлович (заступник голови Комітету, голова підкомітету цифрової інфраструктури), Чернєв Єгор Володимирович (заступник голови Комітету, голова підкомітету цифрової економіки), Ларін Сергій Миколайович (секретар Комітету), Соха Роман Васильович (голова підкомітету електронного врядування), Ар’єв Володимир Ігорович (член Комітету), Васильєв Ігор Сергійович (член Комітету), Штепа Сергій Сергійович (член Комітету) та Подгорна Вікторія Валентинівна (член Комітету).

Основними завданнями Комітету є:

  • дії відповідно до питань, що належать до предмета відання Комітету (тобто питання цифрової трансформації);
  • законопроєктна робота, підготовка і попередній розгляд питань, віднесених до повноважень Верховної Ради України;
  • виконання контрольних функцій.

Статистичні дані (відповідно до даних офіційного порталу ВРУ) законопроєктної роботи Комітету в 2021 році:

  1. 9 законопроєктів 2021 року, з підготовки яких Комітет визначено головним;
  2. 189 законопроєктів 2021 року, до яких Комітет має подати пропозиції;
  3. 6 проєктів законів, поданих у 2021 році;
  4. проєкт закону «Про захист персональних даних»;
  5. проєкт закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення укладення угоди між Україною та Європейським Союзом про взаємне визнання кваліфікованих електронних довірчих послуг та імплементації законодавства Європейського Союзу у сфері електронної ідентифікації»;
  6. проєкт закону «Про внесення змін до Закону України “Про електронні комунікації” щодо захисту інтересів держави та користувачів електронних комунікаційних послуг»;
  7. проєкт закону «Про Національну програму інформатизації»;
  8. проєкт закону «Про внесення зміни до розділу ХІХ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про електронні комунікації” щодо перенесення строку набрання чинності»;
  9. проєкт закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження тимчасових заходів стосовно врегулювання поширення понадмережевого телебачення та до імплементації європейських стандартів у сферу медіа»;
  10. 3 проєкти інших нормативно-правових актів.

За результатами роботи Комітету в 2021 році прийняті наступні законодавчі акти, які регламентують питання цифрової трансформації в Україні:

  • 1304-IX, Постанова про направлення на повторне перше читання проєкту закону «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні»;
  • 1400-IX, проєкт постанови про прийняття за основу проєкту закону «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні»;
  • 1667-IX, проєкту закону «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні»;
  • 1946-IX, проєкт закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні»;
  • 1871-IX, проєкт закону «Про реалізацію публічних електронних послуг з реєстрації та декларування місця проживання в Україні»;
  • 1689-IX, проєкт закону «Про особливості надання електронних публічних послуг»;
  • 1767-IX, проєкт закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення надання публічних (електронних публічних) послуг»;
  • 1882-IX, проєкт закону «Про критичну інфраструктуру»;
  • 1907-ІХ, проєкт закону «Про публічні електронні реєстри».

3. Міжнародна взаємодія

Міжнародна взаємодія є важливим елементом розвитку як цифрової трансформації, так і держави в цілому. Для реалізації поставлених цілей Міністерство цифрової трансформації протягом року отримувало технічну та фінансову допомогу.

Партнерами з розвитку програм цифрової трансформації є Уряд США через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID), Уряд Англії через UК Аid, Уряд Канади через Міністерство міжнародних справ Канади, Уряд Швейцарської Конфедерації через Швейцарську агенцію з розвитку і співробітництва (SDC), Уряд Швейцарської Конфедерації за співробітництвом з Федеральним департаментом закордонних справ Швейцарії, Євросоюз, представлений Генеральним директоратом з питань європейської політики сусідства та переговорів щодо розширення Європейської Комісії, Уряд Королівства Швеції через Шведське агентство з міжнародного розвитку (SIDA) та Уряд ФРН через Федеральне міністерство економічного співробітництва та розвитку (BMZ).

ЧИТАТИ ТАКОЖ:

Міжнародні та національні партнери (виконавці):

  • Фонд «Євразія» (Eurasia Foundation);
  • Alinea international Ltd.;
  • Міжнародна благодійна організація «Фонд Східна Європа» (ЄДРПОУ 35142329);
  • Management Systems International Inc.;
  • DAI Global, LLC;
  • ГО «Розвиток громадянських компетентностей в Україні» (ЄДРПОУ 40458053);
  • Цюріхський педагогічний університет;
  • Ernst & Young Baltic UAB;
  • Неурядова організація «Академія електронного управління» (Естонія);
  • Міжнародний та ібероамериканський фонд адміністративної та державної політики (Іспанія);
  • Програма розвитку ООН в Україні;
  • Chemonics International Inc.;
  • Університет Миколаса Ромеріса (Литва);
  • Німецьке товариство міжнародного співробітництва (GIZ);
  • Шведська асоціація влад та регіонів (SALAR);
  • Detecon International GmbН.

Проєкти міжнародної технічної допомоги Міністерству цифрової трансформації України (бенефіціар)

Назва проєктуСтрок реалізації
Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах (TAPAS)До 03.08.2022
Супровід урядових реформ в Україні (SURGe)До 31.12.2024
Електронне врядування задля підзвітності влади та участі громади (EGAP)До 30.06.2023
Підтримка організацій-лідерів у протидії корупції в Україні (SACCI)До 13.06.2022
Кібербезпека критично важливої інфраструктури УкраїниДо 17.09.2024
Децентралізація для розвитку демократичної освіти (DECIDE)До 31.01.2025
EU4Digital: підтримка цифрової економіки і суспільства у Східному партнерствіДо 13.01.2022
Інтероперабельність, е-послуги та кібербезпека (EU4DigitalUA)До 31.03.2024
EU4DigitalUA: розвиток потенціалу, комунікація та захист данихДо 31.05.2024
Мобільні центри надання адміністративних послуг для постраждалого від конфлікту населення Східної УкраїниДо 31.12.2022
Цифрові, інклюзивні, доступні: підтримка цифровізації державних послуг в Україні (Підтримка DIA)До 31.12.2023
Зміцнення громадської довіри (UCBI II)До 09.04.2022
Конкурентоспроможна економіка УкраїниДо 15.10.2023
Діджиталізація економіки як елемент сталого розвитку України та ТаджикистануДо 14.11.2023
Трансформація комунікаційДо 30.06.2025
Інноваційна лабораторія підтримки асоціації Україна–ЄС (ІнноЛабЄС)До 31.12.2023
«U-LEAD з Європою»: програма для України з розширення прав і можливостей на місцевому рівні, підзвітності та розвитку (Компонент 2 «Створення центрів надання адміністративних послуг та підвищення поінформованості населення про місцеве самоврядування»)До 22.04.2022
Побудова кращого майбутнього: відновлення мікро-, малих і середніх підприємств України після COVID у напрямку посилення стійкості та сталого розвиткуДо 31.03.2022
Підтримка цифрової політики УкраїниДо 26.09.2024

Для впровадження цифрової трансформації Уряд України підтримує та ратифікує міжнародні угоди (Закон України від 21.10.2021 № 1826-IX «Про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Естонської Республіки про технічне та фінансове співробітництво»), підписуються спільні меморандуми (спільний Меморандум про співпрацю між Apple Inc. та Міністерством цифрової трансформації від 30.11.2021) тощо.

4. Висновки за результатами діяльності Міністерства цифрової трансформації у 2021 році

Мінцифри зробило значні кроки задля реалізації поставлених цілей до 2024 року та слідує за визначеним вектором кожного року, що підтверджується діяльністю на національному та міжнародному просторі.

Серед головних досягнень Мінцифри (застосунок «Дія», портал «Дія», «єМалятко», будівельні послуги, інтернет-субвенція, мобільний інтернет, ІТ-індустрія, цифрова освіта, «Дія.бізнес», цифрова трансформація регіонів, адміністративні послуги, антикорупція, відкриті дані, захист даних, євроінтеграція, онлайн-безпека дітей, електронна демократія, електронна взаємодія, електронні довірчі послуги та е-ідентифікація) слід відзначити наступне:

  • Понад 20 проєктів законів України, які законодавчо регламентують цифровізацію для України та/або вносять зміни до чинного законодавства для врахування цифровізаційних проєктів;
  • Реалізація субвенцій («Інтернет в села» та «Ноутбук кожному вчителю»);
  • Розширення функціоналу єдиного державного веб-порталу «Дія» та мобільного застосунку (COVID-сертифікати, NFC-авторизація, е-підпис, реєстрація ФОПів, реєстрація місця проживання тощо), що спрощує доступ до функціоналу державних послуг та життя українців;
  • Створено підґрунтя для «Дія.Сіті». Очікується збільшення ВВП від ІТ-сектору вже з 2022 року;
  • Реалізація Національної програми інформатизації разом з антикорупційною політикою дозволила заощадити понад 3 мільярди гривень;
  • Наміри проведення електронного перепису населення України за допомогою міжнародної підтримки.

«У 2022 році плануємо зосередитися на запуску нових послуг у “Дії”: для водіїв, запуск прописки по всій країні, комуналка в “Дії”. А також займаємося реалізацією пріоритетних проєктів у різних сферах: е-акциз, е-нотаріат, e-health та інші. Продовжуємо розвивати цифрову інфраструктуру та втілювати концепцію paperless. 2022-й стане роком цифрового стрибка, продовження трансформації, перетворення всіх бізнесів на технологічні компанії, перетворення Уряду на технологічну компанію», –

_________________________

Михайло Федоров — міністр цифрової трансформації України.

Також варто зазначити, що у 2021 році питання кібербезпеки вперше набуло загальнодержавної актуальності. Цифровізація як елемент еволюції держави у цифровому просторі повинна будуватись на засадах безпеки та захищеності. Проведення хакатону, налагодження взаємодії кіберфахівців серед цивільних і військових та законодавча ініціатива Комітету створили реальні засади розвитку кібербезпечної України.

ЧИТАТИ ТАКОЖ: