В Україні ще не почав діяти новий національний регулятор у сфері телекомунікацій, а боротьба між основними операторами мобільного зв’язку вже переходить в активну фазу. Так, 15 грудня 2021 року за позовом ПрАТ «Київстар» АМК України оштрафував ТОВ «Лайфселл» на 10 мільйонів гривень за порушення ст. 151 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції». Очікувано, що активна фаза боротьби за український ринок мобільного зв’язку триватиме до моменту розподілу нових та переліцензування існуючих радіочастот у Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку.
Насправді зв’язок завжди відігравав надзвичайно важливу роль у життєдіяльності кожної держави. З плином часу форми та методи зв’язку змінювались — від кінних гонців та голубиної пошти до шифрограм та повідомлень у месенджерах. Сучасність характеризує зв’язок як стратегічний ресурс будь-якої країни і в контексті національної безпеки, і в контексті конкурентоспроможності країни на світовій арені. В Україні мобільний зв’язок є найбільшим сегментом телекомунікаційної галузі та формує найбільшу частку доходу в цій галузі.
Ринок українського рухомого (мобільного) зв’язку відстає від зв’язку в європейських країнах у розгалуженості та наповненості, а концентрація невеликої кількості операторів формує тенденції розвитку дуополії.
Довідково: дуополія — ринок, контрольований двома продавцями певного товару чи послуги, не пов’язаними між собою домовленостями про ціни, ринки збуту, пільги тощо.
Дуополія — найпростіший вид олігополії. Трапляється рідко, переважно існує як проміжний (перехідний) стан до: 1) численнішої олігополії (уряди за допомогою антимонопольної політики намагаються забезпечити існування в кожній галузі не менше 5-6 виробників), 2) «лідерства в цінах», коли виробники досягають мовчазної згоди щодо цін, 3) таємної картельної угоди, про можливість створення якої, навіть за більшої кількості олігополістів, застерігають західні економісти.
У сучасній Україні дуополія не формує за своєю сутністю явищ, які б чітко регулювались АМКУ, а отже, правове регулювання здійснюватиметься відповідно до державної політичної волі у формуванні ринку рухомого зв’язку.
Створення нового незалежного національного регулятора у сфері телекомунікацій — Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку, (далі — Національна комісія) є, так би мовити, європейською заміною Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації (далі — НКРЗІ). Національна комісія має забезпечити виконання ряду домовленостей згідно з Угодою про асоціацію між Україною та Євросоюзом та сформувати проєвропейську телекомунікаційну політику.
На думку редакції журналу, у зв’язку зі створенням Національної комісії як європейського правонаступника НКРЗІ в 2022 році оператори зв’язку готуються до нового розподілу радіочастотного ринку за новими тарифами. Фінансові витрати для операторів у 2022 році будуть вищі у зв’язку з необхідністю переоформлення старих ліцензій, купівлею нових ліцензій на нові радіочастоти та інші витрати. Такі умови перетворюють нормальну ринкову конкуренцію у форму латентної війни за можливість прибуткової діяльності у сфері телекомунікацій.
Основні гравці ринку
Для того, щоб зрозуміти ринок рухомого (мобільного) зв’язку, розглянемо детальніше основних гравців на цьому полі в Україні:
1. ПрАТ «Київстар» (ЄДРПОУ 21673832) — найбільший оператор телекомунікацій України, який надає послуги зв’язку та передачі даних на основі широкого спектру мобільних і фіксованих технологій, зокрема 3G/4G. «Київстар» входить до складу VEON (до 2017 — VimpelCom Ltd.) — однієї з найбільших у світі інтегрованих телекомунікаційних компаній з головним офісом у Нідерландах. Холдингова компанія володіє телекомунікаційними активами в країнах СНД, Європи, Азії, Африки, а 43,8% її акції знаходяться у вільному обігу на ньюйоркській фондовій біржі NASDAQ. Російська бізнес-група «Альфа-Груп» володіє 56,2% акцій.
Станом на 2017 рік «Київстар» досяг значних успіхів завдяки інвестиціям у розвиток мобільної мережі, яка охоплює всі великі та малі міста України, а також понад 28 тисяч сільських населених пунктів, усі основні національні й регіональні траси та більшість морських і річкових узбереж. Компанія надає роумінгові послуги в 195 країнах на п’яти континентах. За час своєї роботи в Україні «Київстар» забезпечив понад 46 мільярдів гривень надходжень до держбюджету у вигляді податків та обов’язкових платежів, а також майже 32 мільярди гривень інвестицій у розвиток телеком-інфраструктури України.
2. ПрАТ «ВФ Україна» (ЄДРПОУ-14333937), колишній МТС, діє в галузі телекомунікацій, зокрема в інтернеті. Діяльність поширюється на території всієї України. «Водафон» є другим за величиною оператором мобільного зв’язку в Україні після «Київстар». «МТС» до ребрендінгу був бізнес-одиницею в портфелі російської ПАТ «Мобільні ТелеСистеми» — найбільшого оператора мобільного зв’язку в Східній та Центральній Європі. 25 листопада 2019 року телеком-корпорація «Мобільні ТелеСистеми» оголосила про продаж свого бізнесу в Україні азербайджанській корпорації NEQSOL Holding.
У березні 2020 року ПрАТ «ВФ Україна» та група Vodafone домовились про подальшу співпрацю. У рамках нової угоди українська компанія продовжує роботу під брендом Vodafone протягом наступних п’яти років. Нове стратегічне партнерство надає ПрАТ «ВФ Україна» доступ до міжнародної експертизи Vodafone в таких сферах як ІТ-трансформація, інтернет речей і сфері послуг на базі 5G. У рамках співпраці також планується запуск національного покриття 4G.
3. ТОВ «Лайфселл» (ЄДРПОУ 22859846) — у травні 2015 року «Лайф» став першим оператором на українському ринку, який запустив зв’язок третього покоління на основі технології 3G+. Ця технологія є останнім досягненням у розвитку 3G-стандарту. Завдяки перспективним частотам та триканальній передачі даних максимальна швидкість у мережі 3G+ може досягати до 63,3 Мбіт за секунду. Одним з історичних досягнень «Лайфа» став розвиток ринку мобільного інтернету в Україні. Оператор першим приніс на український ринок інноваційну технологію EDGE, відкривши для абонентів швидкісний мобільний інтернет.
У січні 2016 року оператор Life:) став Lifecell. Компанія почала новий етап свого розвитку з масштабного ребрендингу. Новий бренд Lifecell співзвучний з брендом компанії Turkcell — великого міжнародного інвестора, якому належить 100% акцій українського оператора.
Тоді, виходячи на ринок України, Lifecel першим представив низку послуг, які сьогодні стали звичними для кожного абонента. Серед них слід назвати такі, як «МелоРінг», голосове SMS, мікро SIM-карта, месенджер ВіР тощо. Сьогодні оператор продовжує цю стратегію, залишаючись новатором у різних напрямах своєї діяльності.
4. ТОВ «Інтертелеком» (ЄДРПОУ 30109015) — національний 3G-оператор, що надає послуги мобільного та фіксованого зв’язку за технологією CDMA, а також безлімітний 3G-інтернет на швидкості до 14,7 Мбіт/с. Компанія створена в 2001 році, і за 20 років існування вона увійшла в четвірку найбільших мобільних операторів країни. Кінцевим бенефіціарним власником є особа на ім’я Казмали Ілля Михайлович. Ця особа (з реєстрацією на Кіпрі) заснувала таку компанію як ТОВ «Шериф», якій, згідно з публічними даними, прив’язують російську ескалацію Придністров’я.
Впровадження інноваційних технологій дало змогу «Інтертелекому» стати лідером у наданні послуг швидкісного мобільного 3G-інтернету. «Інтертелеком» є унікальним в Україні: його 3G-мережа охоплює всі обласні центри та понад 14 000 населених пунктів, в яких проживає 85,8% населення. Також покриттям забезпечені всі основні автомобільні та залізничні шляхи сполучення, що дає змогу абонентам користуватися послугами зв’язку та високошвидкісного 3G-інтернету під час подорожей всією країною.
ТОВ «Інтертелеком» вперше в Україні реалізовував програму телефонізації та інтернетизації сільської місцевості. Завдяки можливостям технології CDMA вдалося зробити швидкісний інтернет доступним у найвіддаленіших куточках нашої країни. Основними перевагами послуг у стандарті CDMA є:
— висока якість зв’язку завдяки використанню сучасних систем кодування мови і високій завадостійкості;
— висока конфіденційність зв’язку (вбудований алгоритм кодування і розподіл інформації по широкому спектру сигналу забезпечують захист від несанкціонованого доступу і прослуховування);
— безпека для здоров’я завдяки значенню вихідної потужності, яка в декілька разів менша за аналогічні показники в інших стандартах.
Ці оператори забезпечують 98-99% ринку рухомого (мобільного) зв’язку в Україні. Решта — це місцеві оператори, які в сучасних реаліях не здатні вийти за межі регіонального обслуговування та скласти конкуренцію основній четвірці. Слід також зазначити, що ТОВ «Інтертелеком» значно поступається «Київстару», «Водафону» та «Лайфселлу» у популярності. Наймасштабніші баталії відбуваються саме між «Київстаром», «Водафоном» та «Лайфселлом».
Згадаємо 2014 рік, коли в Україні вирішувалась питання запровадження послуги MNP (збереження номера при зміні оператора). Тоді шляхом судового позову «Водафон» за підтримки «Київстара» майже заблокував запровадження цієї послуги. Розбіжність виникла між «Водафоном» і «Київстаром» з однієї сторони та «Лайфселлом» з іншої. Головне протистояння відбувалось на тлі питання про необхідність монетизації послуги MNP. Найбільші мобільні оператори «Київстар» і «Водафон» пропонували зробити послугу платною для абонентів. Представники «Лайфселл» наполягали, що послуга має бути безкоштовною для абонентів. Вже тоді, у 2014 році, стало помітно формування дуополії у складі «Київстара» та «Водафону» та їхні протистояння з іншими операторами мобільного зв’язку.
Також це все вказує на те, що оператори постійно знаходяться у стані напівконкурентної боротьби за абонентів, а точніше за їхні фінансові надходження, паралельно слідуючи трендам українського ринку мобільного зв’язку — розбудова якісного 4G (без перебоїв) на всій території України та розвитку технічного потенціалу до 5G.
Національна комісія — регулятор в галузі інтернету на мобільного зв’язку
Черговим акселератором боротьби між операторами стало створення Національної комісії. Припинення діяльності НКРЗІ з 2022 року означатиме й те, що Національна комісія зможе переглядати прийняті НКРЗІ рішення. Одним з них є Рішення № 335 «Про внесення змін до Розрахункових такс за послуги пропуску трафіку до телекомунікаційних мереж операторів телекомунікацій з істотною ринковою перевагою на ринках послуг пропуску трафіку». Цим рішенням встановлюються послуги термінації міжміського телефонного трафіку та рухомого (мобільного) телефонного трафіку на телекомунікаційних мережах операторів телекомунікацій з істотною ринковою перевагою на ринку послуг термінації голосового трафіку на телефонних мережах мобільного зв’язку у розмірі 0,08 грн за хвилину без ПДВ. Питання в тому, чи залишить таку тарифікацію Національна комісія, чи вирішить її змінити?
Активізація протистояння між операторами
15 грудня 2021 року за позовом ПрАТ «Київстар» АМК України оштрафував ТОВ «Лайфселл» на 10 мільйонів гривень за порушення ст. 151 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» за те, що у рекламі «Лайфселл» використовувались слова «найкращій» та «лідер».
Якщо поглянути на цю подію ретроспективно, то ми помітимо наступний факт:
14 грудня 2021 року НКРЗІ прийняла Рішення відповідно до Закону України «Про радіочастотний ресурс України» видати ТОВ «Лайфселл» три ліцензії на додаткову смугу радіочастот для радіорелейного зв’язку у місті Київ та 24 регіонах України строком на п’ять років.
Читати також:
-
В Україні підвищується вартість послуг інтернет-провайдерів: чому це відбувається
-
Національний регулятор у сфері телекомунікацій — демократичний орган чи елемент «поліцейської» країни?
Для «Київстара» це означало зменшення частки власної присутності на ринку мобільного зв’язку. Штраф у 10 мільйонів гривень для «Лайфселл» є більш суттєвим з репутаційної сторони, аніж з фінансової.
Цікаво, чи дійсно АМКУ побачив у діях «Лайфселл» серйозні порушення, чи пролобіював інтереси «Київстара», який об’єктивно формує дуополію разом з «Водафон» та намагається вивести з ринку реального конкурента?
Висновок
Ринок зв’язку в Україні у 2022 році зазнає змін. З огляду на розглянуті історичні та сучасні факти боротьби між операторами зв’язку в Україні, формування між ними коаліцій (дуополій) та створення Національної комісії можна прогнозувати збільшення цін на послуги мобільного зв’язку та розширення покриття 4G в Україні. Невизначеним залишається питання реальності виконання вимоги ЄС, а саме — конкурентної боротьби на ринку мобільного зв’язку в теперішній час.
