Цифрова освіта для дітей з особливими потребами в Україні

Цифрова освіта для дітей з особливими потребами в Україні

Нещодавно цивілізований світ відзначав 75-річчя із дня створення Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ). З такої нагоди 7 грудня у Києві відбувся саміт «Діти 2021». Основні ідеї саміту полягали в актуалізації проблеми захисту прав дітей в Україні та в питанні участі держави у розвитку інклюзивного суспільства. У події приймали участь міністр освіти та науки Сергій Шкарлет та перша леді України Олена Зеленська. Пані Зеленська зробила заяву про те, що пишається змогою співпрацювати з офісом ЮНІСЕФ в Україні, та підкреслила важливість розвитку в Україні інклюзивної освіти.

«Для мене сьогоднішня подія — це насамперед нагода висловити слова вдячності Дитячому фонду ООН — нашому постійному та надійному партнеру у розвитку людського капіталу та якісних трансформацій у сфері освіти. Ми дуже цінуємо допомогу ЮНІСЕФ на всіх рівнях: у дошкіллі, інклюзивному навчанні, цифровій трансформації, реформах Нової української школи та шкільного харчування і загалом у створенні безпечних умов для здобуття освіти»,
— повідомив міністр освіти і науки Сергій Шкарлет.

Цифрова освіта для дітей з особливими потребами в Україні
Саміт «Діти 2021». Фото (с) Міністерство освіти та науки України

За словами міністра освіти і науки, важливим показником ефективних змін в Україні є підвищення доступності освіти. Упродовж останніх років кількість дітей з особливими освітніми потребами, що навчаються в інклюзивних класах звичайних шкіл, значно збільшилася. Водночас задля максимальної інтеграції дітей з особливими потребами в сучасний соціум у національному освітньому процесі з’явилися спеціальні програми та проєкти, покликані допомогти інклюзивним дітям опанувати сучасні методи комунікації. Про їхній зміст та важливість впровадження йтиметься в матеріалі.

Інклюзивна складова в шкільній освіті

Ми з вами та наші діти живемо в цифровому світі, де комп’ютерні технології перетворюються в невід’ємну складову цілісного освітнього процесу та підвищують його ефективність. Сьогодні перед шкільними педагогами постає питання пошуку нових матеріалів, адже їхня задача полягає в тому, щоб зробити урок цікавим і насиченим актуальною інформацією. У сучасному освітньому середовищі інформатизація — це основний напрям модернізації. Педагог Нової української школи зобов’язаний здобувати актуальну інформацію, опрацьовувати її та трансформувати у формат, доступний учням. Педагог має створювати з учнями проєкти, які включають у себе застосування інформаційних технологій. Також ці технології допомагають вчителям реалізовувати принципи диференційованого та індивідуального підходу до навчання. Завдяки технологіям шкільні наставники формують певні компетенції, що допомагають дітям у подальшому використовувати набуті знання та ставати успішними у взаємодії із соціумом. Особливо важливу роль інформаційні технології мають в інклюзивній освіті.

Нагадаю що, інклюзивна освіта — це процес, під час якого учні із різноманітними здібностями навчаються в одному класі. Разом вони отримують задоволення від позакласних заходів, екскурсій, творчих майстерень та інших позакласних активностей. Гуртом діти беруть участь у діяльності учнівського уряду, а також у спортивних заходах та шкільних виставах. Інклюзивна освіта цінує розмаїття та унікальну роль кожної дитини, яку вона відіграє у класних заходах, адже в інклюзивному середовищі кожна дитина має почуватися безпечно та володіти відчуттям приналежності до колективу.

Інформатизація в системі освіти України

Інформатизація практично у всіх сферах людської діяльності є глобальною тенденцією світового розвитку. У світі складається глобальне інформаційне суспільство, єдність якого забезпечується відповідними технологіями. Істотна роль в інформатизації суспільства належить освіті. Інформатизація освіти — науково-практична діяльність, спрямована на застосування комп’ютерних технологій для збору, зберігання, обробки і поширення інформації, що забезпечує систематизацію наявних і формування нових знань у сфері освіти для досягнення психолого-педагогічних цілей навчання і виховання.

У «Національній доктрині розвитку освіти» зазначено, що пріоритетом розвитку освіти є впровадження сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, що забезпечують подальше вдосконалення навчально-виховного процесу, доступність та ефективність освіти та підготовку молодого покоління до життя в інформаційному суспільстві.

У «Національній стратегії розвитку освіти» передбачена інформатизація освіти, вдосконалення бібліотечного та інформаційно-ресурсного забезпечення освіти і науки, а також створення умов для розвитку індустрії сучасних засобів навчання (навчально-методичних, електронних, технічних, інформаційно-комунікаційних тощо). Використання інформаційно-комунікаційних технологій має стати суттєвим чинником позитивних змін у навчанні дітей з особливими потребами, адже вони відкривають широкі можливості для покращення якості освіти та її доступності. Зі зростанням уваги до інклюзивної освіти зростає актуальність впровадження інформаційних технологій в освіті як допоміжного засобу у навчанні дітей з особливими освітніми потребами.

Інформаційно-комп’ютерні технології (ІКТ) сприяють:

  1. оптимізації та модернізації процесу навчання дітей з порушеннями інтелектуального розвитку;
  2. здійсненню діагностики та керування навчальним процесом;
  3. організації різноманітних форм діяльності учнів;
  4. розвитку навичок аналізу інформації, дослідницької діяльності;
  5. стимулюванню мотивації учнів до навчання;
  6. розширенню світогляду;
  7. формуванню комунікативних умінь школярів.

Використання інформаційних технологій є вимогою часу у сфері освіти і необхідністю при запровадженні інклюзивного навчання, адже діти з особливими освітніми потребами змушені користуватись допоміжними приладами у процесі навчання. ІКТ дозволяють школярам з особливими потребами повноцінно включатися в освітній процес та розвивати прийнятні для них індивідуальні освітні стратегії.

Комунікація є найважливішим чинником розвитку дітей, оскільки в процесі спілкування з оточенням вони набувають досвіду, засвоюють нові знання та асимілюються у соціумі. Мобілізації комунікативного потенціалу учнів з особливими освітніми та/або поведінковими потребами допоможе альтернативне навчання. Під час такого нього шкільні педагоги використовують альтернативні та додаткові комунікації (АДК).

Альтернативна і додаткова комунікація

Альтернативна і додаткова комунікація (АДК), за визначенням Міжнародної асоціації з альтернативної і додаткової комунікації, — це набір засобів і стратегій, які може використовувати будь-яка особа для вирішення щоденних завдань спілкування. АДК може мати різні форми: мовлення, погляд, текстові повідомлення, жести, вираз обличчя, дотик, піктограми, малюнки, додатки із символами, пристрої для генерації мовлення тощо. АДК є важливою насамперед для дітей із мовленнєвими розладами при таких особливостях розвитку як аутизм, інтелектуальна недостатність та інших станах, а також уразі втрати набутого мовлення внаслідок інсультів, травм тощо. АДК дає змогу спілкуватися навіть за відсутності усного мовлення. Одним із поширених засобів АДК є символічні малюнки-піктограми на позначення окремих слів та понять.

У мобільних застосунках має враховуватись комплексний підхід до ментального здоров’я всіх людей. Необхідно передбачити інструменти для розвитку мовлення та творчого мислення протягом дня (творчість на дозвіллі або у транспорті) і протягом життя. За допомогою цифрових технологій фізичний простір (у громадських місцях, у школі) може стати дружнім інклюзивним освітнім середовищем завдяки системі навігації на транспорті, з одного боку, й інформації в спеціальних мобільних застосунках — з іншого. Учитель або асистент вчителя повинен мати можливість використовувати програми для комунікації під час освітнього процесу для спілкування дитини із шкільними товаришами.

Мобільний додаток Digital Inclusion

Одним із вдалих прикладів АДК можна назвати мобільний додаток Digital Inclusion, заснований у 2019 році як інноваційна платформа соціального партнерства «Цифрова інклюзія» та створений для розвитку екосистеми цифрової інклюзії. Розробку мобільного застосунку здійснило Міністерство освіти i науки України у співпраці з громадської організації «Здорове суспільство» та центром соціального підприємства «Диво Гра» за ініціативи компанії «Хуавей Україна» в рамках корпоративної програми TECH4ALL. Партнером платформи є Асоціація альтернативної та доповненої комунікації.

Мистецька освіта без обмежень

Міністерство культури України у 2019 році ініціювало розробку Концепції інклюзивної мистецької освіти, до якої долучилися близько 50 найактивніших представників мистецьких шкіл, коледжів та громадських організацій. Ця група напрацювала базові положення проєкту «Мистецька освіта без обмежень», пілот якого був затверджений на початку 2020 року і став дороговказом для формування одного з ключових напрямків державної політики з реформування спеціалізованої мистецької освіти.

Станом на кінець 2021 року пілотний проєкт «Мистецька освіта без обмежень» пройшов перші два етапи реалізації. Метою перших етапів проєкту було розширення доступу до мистецької освіти дітей з особливими потребами через впровадження інклюзивного навчання в мистецьких школах та фахових мистецьких коледжах, допомога у створенні освітнього простору, дружнього для усіх, виявлення конкретних перешкод для інклюзивного навчання мистецтву, а також напрацювання рекомендацій для усунення таких перешкод. Найближчим часом буде розроблено план подальших дій задля того, щоб українські мистецькі школи, фахові мистецькі коледжі, а згодом і заклади вищої мистецької освіти стали доступними середовищами для реалізації талантів та мистецько-освітніх потреб інклюзивних дітей.

Нагадаю, що минулого року Міністерство освіти і науки розробило проєкт Національної стратегії розвитку інклюзивної освіти в Україні на 2020-2030 роки та відповідний план заходів щодо його реалізації. Передбачається, що до 2030 року в нашій країні буде підготовлено широкий пласт фахівців з інклюзивної мистецької освіти, які використовуватимуть в освітньому процесі інноваційні методики та технології, що сприятимуть успішній інтеграції дітей з особливими потребами в сучасний технологічний світ.