Оновлення «цифрового» доповнення до Угоди про асоціацію з ЄС: аналіз положень, які мають бути прийнятими

Оновлення «цифрового» доповнення до Угоди про асоціацію з ЄС: аналіз положень, які мають бути прийнятими

На засіданні Комітету асоціації у торгівельному складі, що відбулося у Брюсселі 22.11.2021, одним із головних питань було внесення двосторонніх змін у Доповнення XVII-3 «Правила, що застосовуються до телекомунікаційних послуг» Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Нагадаємо, що після тривалого процесу ратифікації усіма країнами-членами ЄС 01.09.2017 Угода про асоціацію між Україною та Євросоюзом набула чинності у повному обсязі. На 22-му Саміті Україна — ЄС, який відбувся 6 жовтня 2020 року в Брюсселі, сторони домовилися здійснити у 2021 році всебічний огляд досягнення цілей Угоди.

У цілому сторони дійшли згоди. Українська сторона взяла на себе зобов’язання здійснити національну інтеграцію європейських норм у сфері цифровізації. Також актуалізовано Дорожню карту інтеграції до Єдиного цифрового ринку ЄС. Розглянемо детальніше положення Доповнення XVII-3, які стали об’єктом обговорення та зазнають змін в майбутньому.

Визначення за текстом

Еx-ante — принцип попереднього регулювання, що передбачає оцінку майбутнього розвитку ринку з урахуванням його стану на час здійснення аналізу (Національна комісія з питань регулювання зв’язку, Рішення «Про схвалення проєкту Порядку аналізу ринків послуг пропуску трафіка та визначення операторів телекомунікацій з істотною ринковою перевагою» від 18.08.2011 № 412);

SMP (Single-Minded Proposition) — маркетинговий термін. Пропозиція, яка є основою рекламного повідомлення: основні переваги товару (послуги), які можуть залучити цільову аудиторію (пропозиція, яку хочемо зробити).

Нормативно-правові акти ЄСПоложення, які повинні бути прийнятіТерміни
Директива № 2002/21/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 7 березня 2002 року

«Про єдину нормативно-правову базу для електронних комунікаційних мереж та

послуг» із змінами, внесеними Директивою № 2009/140/ЄС від 25 листопада 2009 року

– визначити відповідні ринки товарів та послуг у секторі електронних комунікацій, які підпадають під процедури «ex-ante»1, та проаналізувати ці ринки з метою визначення існування значного ринкового впливу на них (SMP2);

– зміцнювати незалежність та адміністративну спроможність Національного регуляторного органу в секторі електронних комунікацій (стаття 3.2 цієї Директиви);

– запровадити процедуру публічних консультацій для нових регуляторних заходів;

– створити ефективні механізми для оскарження рішень Національного регулятора в секторі електронних комунікацій.

4 роки з дати набрання чинності цією Угодою
Директива № 2002/20/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 7 березня 2002 року «Про авторизацію електронних комунікаційних мереж та послуг» із змінами, внесеними Директивою № 2009/140/ЄС від 25 листопада 2009 рокуЗапровадити процедуру надання загальної авторизації та обмежити необхідність видачі індивідуальних ліцензій окремими обґрунтованими випадками.4 роки з дати набрання чинності цією Угодою
Директива № 2002/19/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 7 березня 2002 року «Про доступ до, та з’єднання з, електронних комунікаційних мереж та відповідного оснащення» із змінами, внесеними Директивою № 2009/140/ЄС від 25 листопада 2009 рокуБазуючись на аналізі ринку, проведеному відповідно до рамкової директиви, Національний регулятор у секторі електронних комунікацій накладає на операторів, виявлених як такі, що мають значний ринковий вплив (SMP) на відповідних ринках і належні регуляторні зобов’язання відносно:

– доступу та використання, окремих мережевих засобів;

– ціновий контроль оплати за доступ до мережі та з’єднання, включаючи зобов’язання щодо вартісної орієнтації;

– прозорість, відсутність дискримінації та розмежування бухгалтерського обліку.

4 роки з дати набрання чинності цією Угодою
Директива № 2002/22/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 7 березня 2002 року «Про універсальні послуги та права користувачів стосовно електронних комунікаційних мереж та послуг» із змінами, внесеними Директивою № 2009/136/ЄС від 25 листопада 2009 року– впровадити регулювання зобов’язань щодо Універсальних Послуг (USO), включаючи заснування механізму ціноутворення та фінансування;

– забезпечити повагу інтересів та прав користувачів, зокрема шляхом введення права переведення номера та єдиного номера Європейського Екстреного Виклику 112.

 

4 роки з дати набрання чинності цією Угодою
Рішення № 676/2002/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 7 березня 2002 року «Про нормативно-правову базу щодо політики стосовно спектра радіочастот в Європейській Спільноті»

 

– прийняти політику та принципи регулювання, забезпечуючи гармонізацію та ефективне використання спектра

 

4 роки з дати набрання чинності цією Угодою
Директива Комісії № 2002/77/ЄС від 16 вересня 2002 року «Про конкуренцію на ринках електронних комунікаційних мереж та послуг»

 

– моніторинг ситуації щодо справедливої конкуренції на ринках електронних комунікацій, зокрема щодо орієнтації вартості надання послуг

 

Постійно
Директива № 98/84/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 20 листопада 1998 року «Щодо юридичного захисту послуг, що засновані на або складаються з умовного доступу»2 роки з дати набрання чинності цією Угодою
Директива № 2000/31/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 8 червня 2000 року «Про деякі правові аспекти послуг інформаційного суспільства, зокрема, електронної торгівлі на внутрішньому ринку»Директива охоплює всі види послуг інформаційного суспільства: як бізнес для бізнесу, так і бізнес для споживача — тобто будь-яку послугу, зазвичай, надану за винагороду на відстані електронним шляхом та за індивідуальною вимогою одержувача послуги.3 роки з дати набрання чинності цією Угодою
Директива № 1999/93/ЄС Європейського парламенту та Ради від 13 грудня 1999 року «Про електронні підписи, що застосовується в межах Співтовариства»3 роки з дати набрання чинності цією Угодою

Як повідомляють у Міністерстві цифрової трансформації, сторони домовились про співпрацю із встановлення екосистеми DESI (Digital Economy and Society Index) в Україні. Домовленість надасть Україні можливість визначити динаміку та прогрес свого цифрового розвитку порівняно з цифровими економіками Євросоюзу.

Зі сторони Євросоюзу було вкотре наголошено на необхідності приведення норм Закону України «Про електронну комунікацію» (законопроєкт № 6138 від 18.10.2021 та інші) до європейських вимог та створення Національного регулятора у сфері електронних комунікацій (законопроєкт № 6055 орієнтовно має бути прийнятий у 2022 році, він зумовить введення в дію змін до Закону України «Про електронну комунікацію»), який би відповідав критеріям Євросоюзу. Саме це дозволить Україні увійти до Єдиного цифрового ринку ЄС.

Станом на кінець 2021 року імплементація основних положень Доповнення XVII-3 «Правила, що застосовуються до телекомунікаційних послуг» Угоди виконана не в повному обсязі.

Висновок

Схвалення двостороннього Рішення про внесення змін до «цифрового» Доповнення XVII-3 (правила, що застосовуються до телекомунікаційних послуг) Угоди про асоціацію між Україною та ЄС є українською ініціативою задля підтримання належного міжнародного іміджу. Це зумовлено здебільшого браком часу, єдиної політичної волі та фінансових ресурсів на реалізацію всіх його положень в повному обсязі.

Міністерство цифрової трансформації досягнуло конкретних позитивних результатів у цифровізації та інтеграції до Єдиного цифрового ринку Євросоюзу. Це помітили представники міжнародної спільноти. Отримані результати дозволили внести зміни до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, а також зберегти стабільний європейський цифровий вектор розвитку.