Майбутнє грошей буде дедалі більш цифровим. Щоб потрапити в цю сферу, уряди більшості країн світу розглядають можливість запуску цифрових грошей, забезпечених та випущених державними банками. Цифрова валюта центрального банку (CBDC) — це віртуальна форма національної валюти країни, яка представлена цифровим кодом і зберігається в цифровому гаманці. Національний банк України зараз працює над новим пілотним проєктом «Е-гривня».
Для початку розберемося з поняттям «Е-гривня».
Значній частині громадян це слово знайоме, хоча усвідомлення суті нової форми грошей вони не мають.
Отже, усім знайомі традиційні форми грошових одиниць: гривня, євро, долар, рубль, злотий тощо. Вони існують у двох формах. Перша — це безготівкові гроші. Йдеться про перерахування грошей з платіжної картки, з рахунку на рахунок. При цьому неважливо, ким є сторони розрахунків: фізичними особами, підприємствами, фізичними особами-підприємцями або державними органами.
Друга форма — це готівкові гроші. Ті самі банкноти і монети, які ми всі звикли бачити. Для деяких наших співгромадян — їх меншість, але вагома — готівкові гроші досі залишаються єдиною формою розрахунку. І тим не менш безготівка завдяки розвитку технологій усе більше завойовує фінансовий світ та стає невід’ємною складовою Четвертої промислової революції у своїх нових формах.
Звичайні гроші мають економічну назву — фіатні гроші. Це не про італійський автомобіль. Історично ця назва пов’язана з тим, що гроші карбував суверен. На сьогоднішній день, звісно, їх карбують держави або союзи держав, як у Європейському Союзі. Отже, йдеться про державні гроші, які, за рідкісним виключенням, держава зобов’язує використовувати на своїй території. В Україні гривня є єдиним засобом платежу, тобто фактично має монополію на платіжному ринку.
Розвиток сучасних технологій та сучасні економічні відносини призвели до виникнення «пірингової економіки». Термін «пірингова економіка» походить від англійської абревіатури Р2Р «Peer-to-peer». Дуже часто у спілкуванні між людьми ми чуємо фрази: «поповни мені рахунок» чи «кинь мені на карту». Йдеться про безготівковий розрахунок між простими людьми за отриманий товар або послуги — фактично переказ коштів. Звісно, ми розраховуємося в національній валюті.
Але іноді може складатися інша ситуація. Уявімо дві великі корпорації, які настільки довіряють одна одній, що фактично готові розраховуватися у власній валюті. Корпорації або групи талановитих блогерів починають емітувати власні електронні гроші, які можуть мати фіксований курс до національних грошей, або не мати. У випадку фіксованого курсу такі гроші називають стейблкоїнами, тобто стабільними монетами.
Найбільш відома абревіатура стейблкоїну, що використовується в сфері віртуальних активів, — USDT, що прив’язана що американського долара. Йдеться про токен, прив’язаний до американського долару в співвідношенні 1:1. На сьогоднішній день на крипторинку USDT використовується в якості посередника. Якусь криптовалюту можна обміняти на USDT, якщо потрібно зафіксувати вартість (криптоактиви надто волатильні, тобто різко і постійно змінюють свою ціну), а далі вже можна обмінювати на фіат.
Електронні гроші (Е-гроші, Е-валюта) можуть бути прив’язані або не прив’язані до звичних грошових знаків.
Їх може випускати не лише держава. Це визначення знайшло своє відображення в Законі України «Про платіжні послуги», ухваленому у червні 2021 року, який набуватиме чинності наступного року. Окремі його складові вже апробовуються, а ринок готується працювати відповідно до Закону.
Електронні гроші — це одиниця вартості, що зберігається в електронному вигляді. Це будь-які гроші, емітентами яких можуть виступати фактично будь-які особи. Більш вузьке поняття — цифрові гроші центрального банку. Якщо у назві є слово «гривня» (Е-гривня), то це у будь-якому разі валюта, яку монопольно емітує Національний банк і яка фактично є елементом загальнонаціональної грошової маси.
Особливість цифрових грошей — можливість обмеження їхнього функціонального обігу. Звичайні фіатні гроші повинні приймати всі суб’єкти господарювання в будь-який час та у будь-якому обсязі. Е-валюта теоретично може обмежуватися додатковими параметрами, окрім номіналу, забезпечення, захисту від підробок. Уявимо, що у вас є файлова система із відповідною атрибутикою. В атрибутиці файлу можна знайти автора, дату створення та внесені зміни, там же передбачено встановлення обмежень, одне з класичних — «Read only». На випущені Е-гроші теоретично можна встановлювати обмеження за строком обертання (строком дії), функціоналом (на які цілі можна витрачати), часом розрахунків тощо.
Нещодавно Національний банк провів дослідження ринку та створив робочу групу щодо практичного вивчення питання застосування Е-гривні. У рамках робочої групи спеціалісти вивчають можливості, моделюють ситуації, досліджують використання Е-гривні як інструменту спеціальних розрахунків між державою та громадянами.
Сконцентруємось на Е-гривні як на інструменті для отримання соціальних допомог. Наприклад, якби зараз вже існувала цифрова валюта НБУ, можна було б прямо в атрибутах прописати, що «антиковідні 1000 гривень» вакциновані можуть витрати на чіткий перелік товарів та послуг у тих галузях, які треба стимулювати. У кінотеатрі такі гроші приймуть, а у магазині для придбання горілки вони будуть недійсні.
Або, наприклад, програма пільг та субсидії для ЖКГ в умовах існування Е-гривні може виглядати наступним чином. Зараз кошти у певному обсязі надходять на спеціально відкритий рахунок громадян, як правило, в «Ощадбанку». Банк перераховуватиме кошти на рахунок контрагентів, оскільки пільги та субсидія вбачають відшкодування компенсації за житлово-комунальні послуги. Субсидіант матиме можливість змінювати пріоритет оплати послуг за опалення, гарячу та холодну воду, водовідведення, електрику та квартплату, але не зможе бачити цих грошей на своєму рахунку. У випадку Е-гривні ці гроші отримуватиме субсидіант і зможе самостійно розраховуватися з постачальниками ЖКГ. Однаково на інші цілі такі гроші не витратиш, бо буде встановлений відповідний електронний атрибут.
Окремо робоча група планує досліджувати можливості розрахунку Е-гривнею між фізичними особами як посередником для обміну традиційної гривні на криптовалюту. Це дуже перспективний напрямок. За оцінками фахівців, сьогодні капіталізація таких світових ринків сягає трьох трильйонів доларів. Українці активно вивчають на практиці інструменти блокчейну, обігу біткоїну, інших віртуальних активів та здійснюють інвестиції у криптовалюту. Вкладено щонайменше сотні мільйонів доларів.
Державні гарантії:
Якщо гроші містять у назві слово «гривня», включаючи Е-гривню, то держава дає на них рівно такі ж гарантії, які надає для звичайної фіатної гривні. Нацбанк гарантує, що ці гроші емітуються на території України, вони є монопольним засобом розрахунку, в них можна створювати накопичення.
Чи зменшуватиме емісія Е-гривні загальний обсяг паперових грошей?
Вже давно у світі кількість грошей не співпадає із золотим запасом. Ми живемо в світлі пізньої Бреттон-Вудської системи. Це означає, що після того, як у 1971 році Сполучені Штати Америки відмовились від обміну доларів на конкретну частку золотого запасу, зникла відповідна прив’язка долара до «тройської унції». Світ визнав вільно конвертовані валюти, які без обмежень обмінюються одна на одну або на дорогоцінні метали, включаючи золото. Сьогодні курс долара визначається на світових ринках, біржах, інтернет-майданчиках та на міжбанку.
Якщо будь-яка країна надрукує багато грошей, відбувається девальвація. Якщо всі країни одночасно друкуватимуть однаково багато — суттєвих коливань у валютних парах не буде, але кількість загальної грошової маси збільшиться, що призведе до інфляції. Саме це сьогодні і відбувається в світі за наслідками монетарного розширення, покликаного пом’якшити наслідки ковідного шоку для світової економіки.
Сьогодні грошова пропозиція нагадує роботу серця. Принцип емісії напряму не прив’язаний до обсягів золотовалютних запасів і до міжнародних резервів. Емісія у будь-якій країні, що емітує валюту, відбувається щодня. При чому це може бути як емісія, так і стерилізація. Тобто центральні банки в залежності від попиту економіки і банківської системи то випускають гроші, то стискають грошову масу.
Отже, для введення в обіг Е-гривні виймати попередньо гривню з економіки не доведеться. Частина емісії грошей у перспективі буде відбуватися по каналу випуску Е-гривні на рівні з традиційною безготівковою гривнею.
Сфера використання та цільове призначення Е-гривні
У сфері розвитку електронних грошей сьогодні немає тих країн, які просто копіюють законодавство та беруть практики інших країн. Багато держав сьогодні вивчає теоретичні та практичні особливості роботи з Е-валютами. Коли у 2018-2019 роках Національний банк почав проводити перші експерименти з Е-гривнею, був створений дуже малий кейс, у рамках якого випустили «грошову масу», еквівалентну приблизно 5000 гривень. Символічна сума, яку учасники експерименту (співробітники Національного банку або добрі знайомі співробітників) запустили в обіг у форматі гри в «Монополію», апробовуючи різні схеми застосування.
Зараз ми працюємо над масштабнішим проєктом, і цей експеримент вийде за стіни Національного банку. Подібними «пісочницями» паралельно займаються десятки інших центральних банків різних країн світу.
Проблема, що об’єднює для країн які визнали електронні гроші — відсутність міжнародної домовленості та загального законодавства про цифрові валюти.
В одних країнах визнають, що електронні гроші — це гроші, в інших країнах визнають, що це активи, треті вважають їх цифровим вираженням інтелектуальної власності. Зокрема в Україні ми намагаємося наділити Е-гривню певними обмеженими майновими правами щодо існування у віртуальній чи в електронній формі. Це одиниці вартості, що зберігаються в електронній формі. В окремих країнах взагалі забороняється майнінг та використання криптовалют. Є країни, в яких це формально заборонено або не рекомендується, але суворих обмежень немає. Існують країни, які навпаки це імплементують у національне законодавство.
Загальні правила переказу звичайних коштів майже однакові у всіх країнах світу. Завдяки цьому є можливість вільно проводити міжнародні транзакції в різних валютах. Для Е-валют міжнародних домовленостей поки що не існує.
Впевнений, що одного дня світові міністри фінансів і керівники центральних банків зберуться на спільний захід задля створення міжнародної угоди та визначаться у підході до сприйняття нової реальності цифрових валют та загалом Е-валют. Відповідно вони знайдуть відповідь на питання: яким чином забезпечити паралельне взаємне існування електронних коштів зі звичайними фіатними грошима.
