(№ 5376 від 14.04.2021) — відповідно до тексту законопроєкту до другого читання від 01.11.2021
Міністерство цифрової трансформації України ініціює в країні запуск спеціального правового режиму для ІТ-галузі — «Дія Сіті», який має регламентуватись нормами законопроєкту № 4303 від 02.11.2020 «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» та запроваджує новий тип суб’єктів — резиденти «Дія Сіті». Для комплексного регулювання питань діяльності резидентів «Дія Сіті» на території України планується внесення змін до низки нормативно-правових актів, зокрема й до Податкового кодексу України.
Верховною Радою України 14.04.2021 отримано проєкт закону України № 5376 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (був прийнятий у першому читанні 02.06.2021 та отримав позитивні відгуки від Американської торгівельної палати в Україні), норми якого націлені на зменшення податкового навантаження на нових суб’єктів права на перехідному етапі.
Нововведення проєкту закону № 5367 націлені на впровадження дієвого механізму оподаткування суб’єктів підприємницької діяльності у сфері ІТ із закріпленням змін до Податкового кодексу та змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування». Таким чином планується виведення із «тіні» представників сектору ІТ та підвищення міжнародного іміджу України як інвестиційно привабливої країни для ІТ-сфери.
Ініціатори законопроєкту
Чернєв Єгор Володимирович — член депутатської фракції ПП «СЛУГА НАРОДУ», заступник голови Комітету, Голова підкомітету цифрової економіки, інноваційного розвитку та електронного бізнесу Комітету Верховної Ради України з питань цифрової трансформації. Є директором програми Startup in Residence ініціативи Tech Ukraine. Голова ГО «Інноваційна нація».
Крячко Михайло Валерійович — член депутатської фракції ПП «СЛУГА НАРОДУ», Голова Комітету Верховної Ради України з питань цифрової трансформації. Операційний директор компанії SMMStudio.
Соха Роман Васильович — член депутатської фракції ПП «СЛУГА НАРОДУ», член Комітету Верховної Ради України з питань цифрової трансформації.
Інші народні депутати ПП «СЛУГА НАРОДУ» та «ОПЗЖ»
За офіційними даними, головною метою законопроєкту № 5376 є розвиток ІТ-індустрії на території України, а також збільшення ВВП України до 10% від ІТ-сектору (останні показники не перевищують 3-4%).
Для реалізації цих планів визначено головні податкові показники згідно з новим законопроєктом:
- Податок на дохід фізичних осіб (ПДФО) — 5%;
- Податок на виведений капітал (ПнВК) — 9%, або податок на прибуток — 18%;
- Військовий збір — 1,5%;
- Єдиний соціальний внесок (ЄСВ) — 22% від мінімальної заробітної плати;
Проте встановлення ПнВК у розмірі 9%, що є удвічі меншою ставкою податку, створює потенційний ризик щодо зменшення надходжень до місцевого та державного бюджетів у разі, якщо реалізація проєкту «Дія Сіті» не набуде очікуваного поширення в ІТ-індустрії України.
Важливо зауважити, що положення законопроєкту № 5376 мають регулювати податкові умови для резидентів «Дія Сіті», правовий статус якого визначається положеннями законопроєкту № 4303 «Про стимулювання розвитку цифрової економіки України», однак він ще не набрав чинності.
Аналіз основних положень
Відповідно до п. 3 та п. 6 пояснювальної записки до законопроєкту № 5376 проєкт «спрямований на надання податкових стимулів ІТ-індустрії» та має зумовити «підвищення рівня конкурентоспроможності цифрової економіки України». Можливість цих показників викликає сумніви через той факт, що пільгові умови оподаткування запроваджуються для резидентів «Дія Сіті», а не для всієї ІТ-індустрії в Україні.
Запропоновані у законопроєкті № 5376 зміни передбачають, що головною вигодою стане легальна податкова економія, а саме:
— ПДФО на зарплату працівників та винагороду гіг-контрактерів компанії-резидента «Дія Сіті» — 5% замість стандартних 18%;
Важливо, що 5% — це тільки до наступних видів доходу:
зарплати працівників за трудовим контрактом;
* ст. 16 розділу V законопроєкту № 4303 «Про стимулювання розвитку цифрової економіки України» — трудовий контракт. Це положення визначає контракт із найманим працівником, а не з гіг-спеціалістом.
винагороди для гіг-спеціалістів, які працюють на підставі гіг-контрактів;
* виплата коштів у вигляді оплати праці за цивільно-правовими договорами (а це і є гіг-контракти) оподатковуватиметься за ставкою 18%.
авторської винагороди за створення службового твору та перехід прав на службові твори.
- ЄСВ на зарплату працівників та винагороду гіг-контрактерів резидента «Дія Сіті» — 22%, які застосовуються до мінімальної заробітної плати, а не до фактичного розміру виплат.
- податок на виведений капітал за ставкою 9% замість податку на прибуток за ставкою 18%.
На даний час національні особливості роботи ІТ-компаній полягають у використанні результатів діяльності ФОП’ів-програмістів. При виборі системи оподаткування особливі умови виплати на користь ФОП’ів прирівнюються до виплати дивідендів з оподаткуванням за ставкою 9%. Крім цього, передбачені обмеження за розміром виплат на користь ФОП’ів (нововведений п. 135.2.1.15 ПК України). Все це може сприяти тому, що далеко не всі ІТ-компанії побажають відмовитись від схеми роботи з ФОП’ами та оберуть систему оподаткування на загальних умовах.
З метою не допущення такого розвитку подій запроваджується нове положення п. 140.5.17 ПК України, згідно з яким базу оподаткування на прибуток для резидентів «Дія Сіті» буде збільшено на суму вартості майна, робіт, послуг (крім роялті), придбаних ФОП’ом у звітному році у розмірі, що перевищує 50% від суми витрат, визначених відповідно до «Звіту про фінансові результати», але лише з 2024 року.
Окрім цього, ключовим моментом стане те, що резидент «Дія Сіті» може обрати: залишитися йому як платнику податків на загальних підставах або перейти на оплату податку на особливих умовах (податок на виведений капітал).
Основна мета цього закону — оцінити (й по можливості легалізувати) реальні доходи ІТ-компаній. З цією метою і запроваджується податок на виведений капітал зі зниженою ставкою. Дана система дозволить оцінити доходи, які заходять на компанію, а потім розподіляються на працівників та гіг-спеціалістів. Крім цього, у разі виведення доходів компанії на іноземні компанії (переважно офшорні зони) за допомогою інструментів трансфертного ціноутворення (ст. 39 ПК України), а також корегування бази оподаткування податком на прибуток (пп. 140.5.4 та 140.5.51 ПК України — 30% збільшення бази оподаткування), це сприятиме алокації частини прибутку в Україні.
Також у другому читанні виключили пільгу з ПДФО для інвестиційного прибутку від продажу корпоративних акцій компаній «Дія Сіті» (п. 165.1.62 емітентом яких є резидент «Дія Сіті» за умови перебування таких акцій (інших корпоративних прав) у власності платника податків понад один рік). Але залишили податкову знижку на придбання акцій резидента «Дія Сіті».
Вагомими мінусами в реалізації проєкту «Дія Сіті» є вимоги до компаній «Дія Сіті», невиконання яких призведе до втрати резидентності.
Висновок
Підсумовуючі вищезазначене, введення в дію змін до Податкового кодексу України відповідно до проєкту закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» № 5376 від 14.04.2021 (зі змінами) не створюватиме завершеного механізму оподаткування діяльності резидентів «Дія Сіті» через розбіжності в об’єктах оподаткування, дублювання норм чинного ПК України та очікуваних змін до нього.
Реальним ризиком залишається питання надходжень до державного та місцевих бюджетів, а також Пенсійного фонду України, адже ЄСВ у розмірі 22% від МЗП (1 922 гривень), а не від фактичного розміру виплат (не менш ніж 1 200 євро, згідно з п. 2 п. 1 ст. 5 законопроєкту № 4303, та складає 7 900 гривень на момент розрахунку за курсом НБУ від 12.11.2021).
Враховуючи тенденції розвитку, діяльність ІТ-галузі за «сірими» схемами за останні роки та низький поріг довіри до влади з боку бізнесу, а також відсутність чіткого розуміння прогнозованої межі бюджетних витрат та неврахування таких втрат (відповідно до ст. 27, ст. 103 Бюджетного кодексу України), може спричинити зменшення Державного бюджету України.
