Ми в редакції Intelmag на постійних засадах надаватимемо щотижневний аналіз новини у сфері Цифрової трансформаціі України. Метою сьогоднішньої публікації є аналіз найзначущіх новини, що впливають на сферу, і відбулись в період з 01 листопада по 06 листопада 2021 року
Мінцифра оголошує місяць цифрової грамотності
Дата: 01.11.2021
Стисло: Міністерство цифрової трансформації оголосило листопад місяцем цифрової грамотності та розпочинає масштабну інформаційну компанію націлену на підвищення цифрової грамотності серед усього населення України. Компанія відбуватиметься в межах всеукраїнського проекту «Дія. Цифрова освіта».
Проведення компанії впроваджується в Україні за фінансової підтримки Швеції, інформаційної підтримки Facebook, стратегічним партнерством з фондом Східна Європа та за партнерської підтримки Київстар, Укрпошта, WOG, Цитрус, Citrus.ua, robota.ua, Jooble, MEGOGO, «Проєкт підтримки Дія» та буде доповнюватись впродовж місяця.
Аналітика: Цифрова трансформація в Україні поетапно реалізується та стикається з новими викликами та не вирішеними задачами в процесі масштабної цифровізації. Ідея загальнодержавної цифровізації полягає в оцифруванні всіх сфер життєдіяльності України для забезпечення максимальної зручності та енергетичної та часової ефективності при комунікації громадян, бізнесу та влади між собою.
Проте мало лише перевести всю державу на новітній рівень загальної комунікації, потрібно ще й розуміти чи вміють люди-представники громадськості, бізнесу та влади правильно нею користуватись. Для прикладу, для керування автомобілем потрібно знати правила ПДД та навчитись у школі базовим навичкам водіння.
Згідно зі статистичними даними Міністерства цифрової трансформації 53% українців володіють цифровою грамотністю нижче базового рівня.
Цифрова грамотність – це комплексне поняття, яке включає в себе знання та навички користування всіх цифрових послуг. Базовий рівень цього поняття включає в себе не тільки вміння користування комп’ютерами та гаджетами, а ще й навички безпечної діяльності в мережі Інтернет.
Що це означає? Це означає, майже кожен другий українець або повністю не вміє користуватись комп’ютером/смартфоном (здебільшого літні люди) або користуються комп’ютером/смартфоном без належних безпекових знань.
Тому Міністерство цифрової трансформації України, за підтримки швейцарсько-української Програми EGAP (реалізується протягом 2015–2023 років), що фінансується Швейцарською агенцією з розвитку та співробітництва та реалізується Фондом Східна Європа та Фондом Innovabridge, спільно з національними та міжнародними партнерами, проводить компанію з навчання цифровим навичкам українців. Так, пріоритетною аудиторією визначені:
- люди поважного віку, які взагалі не мають цифрових навичок (перші базові курси, гостьовий курс із мобільної грамотності);
- батькі та діти (фокус на онлайн-безпеку);
- дорослі люди із базовими цифровими навичками, поглиблення яких дозволить їм залишатися конкурентоспроможними на ринку праці (спеціалізовані, поглиблені курси, опанування нових професій);
- молодь (школярів та студентів) і молоді професіонали (курси нових цифрових професій).
Проте кожен громадянин зможе приєднатись до національної онлайн-платформи з цифрової грамотності – Дія.Цифрова освіта, та дивитись доступні освітні серіали, проходи тестування на рівень цифрової грамотності та навіть зможе навчитись писати код на одній з мов програмування. Також створено національний тест з цифрової грамотності та здійснюватиметься міжнародна сертифікація володіння комп’ютером ICDL.
Такий серйозний підхід визначений однією з пріоритетних цілей Міністерства трансформації України, а саме навчити 6 мільйонів українців цифрової грамотності до 2024 року.
Впровадження технологій 5G позитивно позначиться на екології планети
Дата: 27.10.2021
Стисло: Зниження викидів СО2 за допомогою технології 5G. Впровадження технології 5G в чотирьох секторах (енергетичний, транспортний, індустріальний та будівельний) із високим рівнем забруднення атмосфери зумовить зменшення викидів СО2, що еквівалентно виключенню з експлуатації одного з семи автомобілів у Європі. Такого висновку дійшли експерти компанії «Ericsson» у своєму звіті «Зв’язок та зміна клімату».
Аналітика: Розгортання мережі 5G набуває все більшого поширення у світі. США, Італія, Швейцарія, Велика Британія, Китай та багато інших країн повністю або частково запустили мережу 5G, а також постійно проводять тестування для ефективнішого впровадження зв’язку нового покоління.
Аналітична робота компанії «Ericsson» визначає 4 основні кроки націлені на імплементацію технології 5G для забезпечення максимального рівня енергоефективності та екологічності:
- Максимальне збільшення інвестицій для постачальників послуг зв’язку та усунення вад для розгортання нової мережі;
- Пришвидшення темпів розгортання за рахунок податкових пільг;
- Залучення приватного сектору економіки до розгортання;
- Каталізація попиту на мережу у всі сфери державної діяльності.
Такі можливості підключення безпосередньо дозволять перейти до більш екологічного майбутнього з низьким рівнем викидів вуглецю за рахунок декарбонізації мереж із застосування відновлюваних елементів живлення та відіграватимуть важливу роль у досягненні нульових показників викидів парникових газів до 2050 року.
Також, дослідження показують, що до 2030 року підключення допоможе скоротити викиди в ЄС приблизно на 550 млн. тон CO2. Це еквівалентно 15 відсоткам загальних викидів ЄС у 2017 році.
Україна вже активно працює на вивченням можливостей мережі 5G та подоланням існуючих перешкод для її запуску. Впровадження мережі наступного покоління в Україні стверджено Планом заходів щодо впровадження в Україні системи рухомого (мобільного) зв’язку п’ятого покоління, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2020 р. № 1409 (зі змінами відповідно до розпорядження КМ України № 930-р від 04.08.2021) та буде проводитись поетапно до 2022 року.
28 жовтня 2021 року, спільним проектом Міністерства цифрової трансформації, мобільного оператора Vodafone Україна, компанії Huawei Ukraine, в Україні відкрито тестову зону 5G на базі технологічного парку UNIT.City.
Забезпечення мережею нового покоління, в рамках цифрової трансформації, дозволить Україні вийти на новий рівень енергоефективності та екологічності.
Четвертий щорічний міжнародній форум «Кібербезпека – захистимо бізнес, захистимо державу»
Дата: 02.11.2021
Стисло: В Києві пройшов четвертий міжнародній форум присвячений кібербезпеці, який позиціонується як політично-технологічний фундамент для ознайомлення з безпековим потенціалом України у кіберпросторі.
В рамках форуму організовано тематичні секції на політичні, технічні, організаційні та просвітницькі теми, а також прийняло участь близько 1000 учасників та понад 50 експертів-спікерів.
Метою цього форуму є обмін досвідом та актуальною інформацією для ефективного виконання положень Стратегії кібербезпеки України «Безпечний кіберпростір – запорука успішного розвитку країни» як елементу цифрової трансформації України.
Аналітика: З 2018 року Україна є учасником компанії Європейського Союзу, що іменується як Європейський місяць кібербезпеки (ECSM, далі – ЄМК) та присвячена популяризації кібербезпеки серед громадян та організацій, а також обміном досвіду у розвитку цифрового світового суспільства.
Так, кожного жовтня у свій Європі проводяться чисельні заходи, конференції, семінари, тренінги з нагоди ЄМК, який координуються ENISA (Агентство Європейського Союзу з кібербезпеки) та підтримується Європейською комісією, Європолом, Європейським центральним банком, країнами-членами ЄС, країнами Європейської асоціації вільної торгівлі, а також має підтримку від понад 300 партнерів з Європи та світу.
02 листопада 2021 року пройшов 4 четвертий міжнародній форум присвячений кібербезпеці в якому прийняло участь близько 50 експертів з Торгово-промислової палати України, Держспецзв’язку, Національного координаційного центру кібербезпеки, Кіберполіції України та інших державних та приватних організацій.
Серед експертів були присутні й експерти в сфері цифрової трансформації, а саме: Олексій Вискуб (Перший заступник Міністра цифрової трансформації України), Валерій Фіщук (ГО «Інститут цифрової трансформації»), Артем Ткаченко (Директор Департаменту цифрової трансформації регіону Харківської обласної державної адміністрації), Юрій Козлов (Державне підприємство «ДІЯ», заступник генерального директора з технічних питань), Віктор Жора (Заступник Голови Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації).
Реалізація Стратегії кібербезпеки України «Безпечний кіберпростір – запорука успішного розвитку країни»¸ яка затверджена Указом Президента України від 26 серпня 2021 року № 447/2021 та цифрова трансформація має відбуватись у комплексі на загальнонаціональному рівні.
Саме тому одним з головних напрямків цьогорічного форуму є залучення практичних навичок з кібербезпеки в регіони та розвиток взаємодії влади та бізнесу з метою покращення інформаційної взаємодії та цифрової трансформації.
Внутрішньо переміщені особи зможуть подати заяву на грошову допомогу онлайн на порталі Дія
Дата: 03.11.2021
Стисло: Міністерство цифрової трансформації України впроваджує спрощений механізм продовження або припинення фінансової допомоги для внутрішньо переміщених осіб (далі ВПО). На офіційному сайті Порталу Дія з’явилась можливість оформити відповідну заяву на продовження/припинення фінансової допомоги для ВПО та здійснюється відповідно постанови КМУ № 1134 від 03.11.2021.
Вказана програма реалізується в рамках проєкту «Цифрові, інклюзивні, доступні: підтримка цифровізації державних послуг в Україні (Проєкт підтримки Дія)», що впроваджується програмою розвитку ООН в Україні за фінансової підтримки Швеції.
Аналітика: З 2014 року на території України здійснюються програма надання грошової допомоги для внутрішньо переміщених осіб (далі – ВПО), які втратили фактичне місце проживання на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей та Автономної Республіки Крим, а також для осіб житло яких зруйновано внаслідок проведення антитерористичної операції або при проведенні заходів із стримування збройної агресії Російської Федерації.
Ця програма закріплена «Порядоком надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг» (далі – Порядок), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 р. № 505.
Так, майже за 7 років існування, цей Порядок постійно зазнає змін (24 зміни), які націлені на актуалізацію його норм відповідно до сучасних тенденцій розвитку країни та спрощення процедури отримання грошової допомоги.
Останні зміни до Порядку прийняті поставною Кабінету Міністрів України від 03 листопада 2021 року № 1134 та регламентують можливість продовження або припинення фінансової допомоги для ВПО за допомогою Порталу Дія.
Такі зміни впровадять наступні позитивні елементи:
- заощадження часу проведеного людьми у чергах до державних інституцій;
- протидія поширенню COVID-19 серед населення;
- розбудова Єдиної інформаційної бази України;
- реалізація проекту цифровізації державних послуг в Україні.
Втім, для оформлення грошової допомоги для ВПО все ж потрібно постояти в чергах.
Відповідно до змін у пункті 52 Порядку, інформаційна взаємодія між суб’єктами інформаційних відносин, а саме Міністерством цифрової трансформації та Міністерством соціальної політики, здійснюватиметься засобами системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів (далі – система) та в подальшому буде регулюватиметься майбутніми договорами про інформаційну взаємодію.
Також, пункт 52 Порядку, визначає механізм протидії технічним складностям в інформаційній взаємодії між суб’єктами за допомогою системи та визначає інші інформаційно-телекомунікаційні системи, із підтвердженими державною експертизою комплексними системами захисту інформації, як альтернативний засіб інформаційної взаємодії.
Таким чином, внесені зміни до Порядку є ще одним успішним етапом здійснення цифровізації державних послуг в Україні як одного з елементів цифрової трансформації України.
Дата: 03.11.2021
Стисло: 21 та 22 жовтня 2021 року під час засідання Європейської Ради розглядались пропозиції впровадження у життя Програми «Шлях до цифрового десятиліття», яка визначатиме політику країн-членів ЄС у цифровій сфері до 2030 року. В основу цього проекту закладено проект під назвою «2030 Цифровий компас: європейський шлях цифрової декади», опублікований 09 березня 2021 року Європейською комісією та визначає основні елементи цифрової політики.
Міністерство цифрової політики здійснює комплекс заходів націлений на впровадження в Україні європейських норм цифровізації, як одного з ключових моментів необхідного для вступу в ЄС.
Аналітика: Програма «2030 Цифровий компас: європейський шлях цифрової декади» визначає наступні показники, як чотири ключові елементи цифрової політики:
- 80% дорослих мають володіти базовими цифровими навичками, а в самому ЄС має бути 20 мільйонів, зайнятих в сфері ІКТ;
Для забезпечення населення України цифрової грамотності Мінцифри запустило освітню програму «Дія.Цифрова освіта» та планує навчити 6 мільйонів українців (приблизно 14.46% усього населення України) базовим цифровим навичкам до 2024 року.
Статистичні дані 2019 року вказують, що 47% українців володіють базовими цифровими навичками. Станом на 2024 рік цей показник прогнозовано має збільшитись до 61%, а підтримання та продовження таких темпів нарощування цифрової грамотності дозволить України мати 80% дорослого населення з базовими цифровими навичками у 2028-2029 роках.
- Всі домогосподарства повинні мати гігабітний зв’язок, а в усіх населених пунктах має бути 5G. Виробництво напівпровідників має зрости та становити 20% від світового виробництва. 10 тисяч нейтральних крайових вузлів має бути розміщено на території ЄС;
Розгортання мережі 5G в Україні знаходиться на тестовому етапі (Лабораторія 5G в Unit.City). До 2022 року здійснюватиметься комплекс заходів націлений на розгортання системи п’ятого покоління зв’язку в Україні відповідно до Плану, який затверджений 11 листопада 2020 року розпорядженням КМУ № 1409.
Також, Україна має чималі потужності для виготовлення напівпровідників, проте наразі ринок напівпровідників України потребує значних інвестицій для реорганізації виробничих потужностей та налагодження видобутку необхідних копалин (кремній, оксид гафнію, галій тощо) для мікросхем.
- 75% компаній повинні використовувати хмарні обчислення та штучний інтелект. Більше 90% МСП повинні досягти принаймні базового рівня цифрової інтенсивності;
Ринок хмарних послуг в Україні характерний боротьбою українських та міжнародних «хмарників» та станом на 2020 рік мав приблизне співвідношення 37/63%. Звичайно найбільша виручка йде до міжнародних операторів хмарних послуг.
У 2020 році більшість замовниками хмарних послуг були державні та комунальні підприємства (Нафтогаз, Прозорро, Дія, E-Health (НЦЗУ), МВС, Київське КП «Інформатика», Укрпошта і ще 2-3 замовника)та вказує на низький попит хмарних послуг в Україні. В юридичному аспекті хмарні сервіси залишаються не визначеними оскільки законопроект № 2655 «Про хмарні послуги» вже більше року змінюється до другого читання. Статистичні дані прогнозують збільшення обсягів хмарного ринку в Україні на 20-25% до кінця року.
- Всі ключові державні послуги повинні бути доступними в інтернеті. Усі громадяни матимуть доступ до своїх електронних медичних карт і 80% людей повинні використовувати електронні посвідчення особи.
Реалізація цифровізаційних програм Міністерства цифрової трансформації (додаток «Дія» де відображаються документи особи, сертифікати про вакцинацію та відомості щодо вилікування COVID-19, «е-Резиденство», «Дія City», «Дія.Бізнес», електронні послуги для реорганізованих ЦНАП’ів та інші) націлена на комплексне поетапне переведення державних послуг у цифрову сферу задля економії людського часу, зменшення корупційних ризиків та протидії поширенню пандемії COVID-19.
Таким чином, Міністерством цифрової трансформації здійснюються чисельні заходи у майже всіх сферах життєдіяльності України які націлені на досягнення визначених програмою «2030 Цифровий компас» показників та забезпечення сталої європейської інтеграції.
