Цифрова модель в будівельній галузі: зауваження щодо форм імплементації

Цифрова модель в будівельній галузі: зауваження щодо форм імплементації

Стратегія розвитку держави передбачає активне формування інфраструктури, і одним із її ключових компонентів є новий ритм будівництва, важлива частина концепції якого — цифрова трансформація. В останні місяці в Україні активно включаються нові платформи, які в кінцевому рахунку повинні об’єднатися в єдину еко-систему. У серпні поточного року запрацювала Єдина державна Електронна система у сфері будівництва (ЄДЕССБ), яка знаходиться на порталі Дія для надання 11 послуг у сфері будівництва. У вересні почала свою роботу новостворена Державна інспекція архітектури та містобудування України (замість ліквідованої Державної архітектурно-будівельної інспекції). Проте чи буде достатньо перейменувати орган без повної заміни процедурних процесів у системі?

Згідно із заявою міністра цифрової трансформації України Михайла Федорова, 80% людей, які раніше отримували дозвіл на будівництво або будівельного узгодження в цій сфері, говорять про корупцію. Зараз 99% заяв обробляється в першу добу. Створена Державна інспекція архітектури та містобудування, замість ліквідованої Державної архітектурно-будівельної інспекції, реєструє документи, подані через Е-систему будівництва, у день подачі. Раніше в Державній архітектурно-будівельної інспекції чиновники не дотримувалися термінів в обробці заяв, тому що система сама дозволяла визначати пріоритет звернень.

Незважаючи на позитивні зрушення в цьому напрямі, залишаються ще не вирішені питання, які виникають у забудовників. Наприклад, на етапі введення побудованого будинку в експлуатацію забудовник подає в архітектурну інспекцію Декларацію готовності об’єкта. Інспекція лише формально перевіряє декларацію в основному на наявність помилок оформлення. А відповідність збудованого будинку заявленому раніше проєкту і дотримання норм де-факто наживо майже ніколи не перевіряється. У результаті маємо такі наслідки:

– багатоповерхові будинки замість котеджів;

– самозахоплення землі, яку можна було б здати в оренду;

– невраховані споруди (у результаті вони не оподатковуються);

– порушення правил протипожежної безпеки (не дотримання відстаней між будівлями).

Що можна запропонувати для вирішення цих проблем:

А) зобов’язати бюро технічної інвентаризації складати технічний паспорт в оцифрованому вигляді із зазначенням не тільки розмірів будівлі, але і координат меж ділянки;

Б) завантаження паспорту в Дія (де вже є будівельний паспорт та інші документи).

У цьому випадку можна буде автоматично без людського фактору виявляти порушення і не допускати введення в експлуатацію проблемних об’єктів.

А в разі відсутності помилок — цілком можливо прискорити введення в експлуатацію правильно побудованих будинків (зараз така процедура іноді займає місяці).

«Наповнювати» інформаційну модель пропонується забудовникам, технічним замовникам, особам, які забезпечують підготовку обґрунтування інвестицій, або ж відповідальним за експлуатацію об’єкта.

Інший важливий напрям цифрової трансформації — інформаційне моделювання будівель або скорочено BIM (від англ. Building Information Modeling Технологія інформаційного моделювання будівель полягає в побудові тривимірної віртуальної моделі будівлі в цифровому вигляді, яка несе в собі повну інформацію про майбутній об’єкт. Застосування BIM-технології в проєктуванні будинків включає в себе збір та комплексну обробку технологічної, архітектурно-конструкторської, економічної інформації про будівлю, завдяки чому будівельний об’єкт і все, що до нього відноситься, розглядаються як єдине ціле. Wikipedia: The Free Encyclopedia)

Формування цифрової моделі повинно починатися вже на етапі інженерних пошуків, коли в неї завантажуються документи, що надаються для проведення державної експертизи цих досліджень. Потім дані мають поповнюватися проєктною документацією, графічна частина якої повинна бути виконана у вигляді тривимірної моделі, реквізитами дозволу на будівництво, документами, необхідними для введення об’єкта в експлуатацію. Надалі туди будуть додаватися матеріали про фактичне виконання робіт із технічного обслуговування об’єкта, інформація про проведення поточного ремонту та інше. Завершується формування моделі документами про знесення об’єкта.

Цей комплекс відомостей повинен зберігатися в складі інформаційної моделі безстроково і постійно актуалізуватися із зазначенням, хто, коли і чому вніс зміни. Вибір програмних і технічних засобів для формування та ведення моделі залишається за учасниками процесу.

Після затвердження проєктної документації, підготовленої в формі інформаційної моделі, забудовник, технічний замовник або відповідальна за експлуатацію об’єкта особа направляє інформаційну модель в органи влади, уповноважені на розміщення відомостей у державних інформаційних системах.

База цифрових моделей будівельних об’єктів також допоможе державі сформувати власну базу проєктів і рішень для повторного застосування найбільш ефективних з них. Це дозволить скоротити часові і фінансові витрати на розробку проєктів з нуля. При цьому знадобиться розробити чіткий механізм дотримання авторських прав і виплати винагороди авторам обраних проєктів.

Значна база даних, яка буде сформована завдяки впровадженню інформаційної моделі, надасть можливість швидко подивитися відомості по кожному об’єкту. Більша частина цієї інформації є поки що в основному на паперових носіях, і забудовники часто стикаються із ситуацією повної відсутності інформації по об’єкту, що необхідно добудувати. Новим професійним забудовникам доводиться з нуля робити дослідження, проводити повноцінний технічний аудит, отримуючи на виході фактично ті дані, які мали б бути в цифровій моделі.

Водночас, з іншого боку, впровадження інформаційної моделі може призвести до подорожчання проєктування у зв’язку із навантаженням на бюджет компанії, залучення і навчання фахівців. «Слабкою стороною» також буде використання цифрових даних робочими і підрядниками на будівельних майданчиках, тому що культура роботи з IT-технологіями у них не на високому рівні. У будь-якому випадку процес трансформування будівельної галузі вже в активній фазі, тому варто не втрачати важливі елементи комплексної системи.

ІНШІ ПУБЛІКАЦІЇ