«Перевиховання» розробника фейкової копії Дії в Мінцифри

«Перевиховання» розробника фейкової копії Дії в Мінцифри

Відомості про поширення в українському сегменті мережі Інтернет фейкового застосунку «Дія» для користувачів смартфонів на базі ОС «Android» з можливостями генерації фейкових документів державного зразка в публічному просторі з’явилися 25 жовтня 2021 року. Інформацію про існування застосунку опублікував Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров у своєму офіційному Телеграм-каналі.

За два дні до того правоохоронцями було затримано громадянина України – розробника фейкового застосунку. За інформацією правоохоронців, основними користувачами фейк-«Дія» були неповнолітні особи, яких цікавило придбання товарів, що мають віковий ценз та люди, котрі бажали оформити електронний сертифікат про вакцинацію від Covid-19.

Врешті, Михайло Федоров провів особисту зустріч з розробником фейкової «Дії» та висловив намір залучити його до розробки соціально-вагомих проектів, метою яких стане популяризації здорового образу життя та просування ідей вакцинації від коронавірусу. Вказані дії Міністра можуть зменшити негативне сприйняття ситуації з фейковим застосунком іноземними партнерами.

Залучення молодого «хакера» до роботи у Мінцифри може стати першим кроком для його пробації (виконання певних видів кримінальних покарань, не пов’язаних з позбавленням волі). Сучасний стан розвитку кримінально-правової системи успішних західних країн, визнає пробацію одним з найбільш ефективних типів альтернативного способу відбування покарань.

В Україні подібна практика не є популярною. Але в Світі вона має прецеденти успішного застосування. Так, у сфері кібербезпеки США одним з найуспішніших «результатів» пробації є досвід:

Роберта Теппена Морріса (Robert Tappan Morris) – розробника першого в світі комп’ютерного вірусу типу «хробак» (computer worm), який після трьох років пробації став професором Массачусетського технологічного інституту, а у 2019 році став членом Національної інженерної академії США.

Джосайа Уайта (Josiah White), Парас Джа (Paras Jha) та Далтон Норман (Dalton Norman) – розробники ботнету «Mirai» (онлайн-інструмент), який використовувавcя для координованих атак на хостинги. Засновникам було від 18 до 20 років коли суд визнав їх винними та рекомендував призначити покарання у вигляді 5 років умовно та
2500 годин виправних робіт. Виправні роботи «хакери» відпрацьовували у ФБР США, а до їх завдань входило забезпечення збереження правопорядку у кіберпросторі.

У вітчизняному законодавстві механізм пробації існує з 2015 року та забезпечується Законом України «Про пробацію». У 2017 році постановою Кабінету Міністрів України № 24, що затверджено порядок розроблення та реалізації пробаційних програм. Однак, приклади ефективного впровадження української пробації недостатньо висвітлені в публічному просторі.

Сподіваємось, що висвітлення процесу перевиховання розробника фейкової дії в Мінцифрі спонукатиме підвищення іміджу України в очах світового суспільства, як правової та демократичної держави. А формування першого суспільно-вагомого прецеденту розширить межі та способи використання механізмів пробації і пришвидшить реформування пенітенціарної системи України.

ІНШІ ПУБЛІКАЦІЇ