Як Естонія стала лідером світової цифровізації

Як Естонія стала лідером світової цифровізації

Протягом останнього часу Уряд України намагаються реалізувати проект, що передбачає  надання населенню послуг державними органами через мережу Інтернет. Без сумніву, дії Уряду в умовах пандемії та повальної цифровізації контактів між замовником послуг та їх надавачем (не залежно від того чи це контакти між людьми чи між юридичними особами) мають велике значення та є своєчасними. Водночас, слід зазначити, що Україна не єдина країна в світі яка намагається перевести свої функції до цифрової площини (запровадити так звану «е-державу»).

Розглянемо «діджиталізацію держави», яка впроваджується в інших країнах світу та порівняємо прийняті управлінські і застосовані технічні рішення із заходами, що реалізовуються на території України. Розпочнемо вказаний цикл з Естонії.

Цифровізація Естонії

Естонія (офіційно Естонська Республіка) – держава на східному узбережжі Балтійського моря у Північній Європі. Межує  з Фінляндією на півночі (розділена Фінською затокою), Швецією на заході (розділена Балтійським морем), на півдні межує з Латвією і Росією на сході.

Площа Естонії – 45 226 км². населення складає 1,315 млн чол. (за переписом 2017 року).

Для порівняння, площа Україна – 603 548 км² (з урахуванням окупованих територій), населення – 43,73 млн чол. (за оціночними підрахунками 2020 року, з урахуванням населення окупованого АР Крим).

На сьогоднішній день Естонія є одним з лідерів (а може й лідером) серед країн, що входять до Європейського Союзу, за рівнем впровадження електронних державних сервісів в суспільне життя.

Тобто, в Естонії у повній мірі відображена та реалізується ідея «держава як сервіс», а за допомогою сучасних інформаційних технологій цифрові державні сервіси активно впроваджуються в життя. Всі або майже всі державні послуги можливо отримати використовуючи звичайний смартфон.

В Естонії у цифровому форматі працюють 99% органів державного управління, що дозволяє державі заощадити до 2% ВВП.

Надання життя цифровим державним сервісам здійснюється через платформу E-Estonia.

В Україні функціонує портал державних послуг «Дія». Функціонування порталу забезпечує ДП «Дія», що перебуває у підпорядкуванні Міністерства цифрової трансформації України.

Платформа E-Estonia – є основою для реалізації державних цифрових послуг, а саме: i-Voting (голосування), e-Tax Board (сплата податків), e-Business (відкриття бізнесу), e-Banking, e-Ticket (електронний квиток), e-School (дошкільна та шкільна освіта), e-Health (надання медичних послуг), digital ID (система ідентифікації особи), університет через Інтернет,
Академію e-Governance, тощо.

Тобто, онлайн можна подати податкову декларацію, заявку на отримання соціальної допомоги, отримати рецепт від лікаря, записати дитину до школи, іноземці можуть стати е-резидентами Естонії.

Доступ фізичним особам до електронних державних послуг та документів – від особистої медичної картки до земельного кадастру – з ноутбука чи смартфона надається за допомогою спеціальної цифрової картки. З її допомогою також можна оплачувати проїзд у громадському транспорті.

Ідентифікація особи здійснюється через цифровий підпис, який надається за допомогою «ID-картки», «Mobile-ID» або «Smart-ID».

Як Естонія стала лідером світової цифровізації

Дані «E-Estonia» не зберігаються централізовано (для пом’якшення наслідків потенційного злому), кожний сегмент даних розміщений на окремих серверах державних відомств (дані медичного характеру зберігаються на своєму сервері, банк або навчальний заклад – на своїх. У разі потреби необхідна інформація просто передається з окремих вузлів).

Резервне копіювання системи здійснюється на серверах у Люксембурзі, які регулюються тими ж захистами, що й дипломатичні представництва. За заявами естонських посадовців на сьогодні розгортається державне хмарне сховище, резервні копії якого розташовані (розташовуватимуться) у посольствах Естонії по всьому світу.

Обмін даними здійснюється через спеціалізовану платформу обміну «X-Road» (запроваджено в 2001 році) із застосуванням засобів наскрізного шифрування. Сам «X-Road» перебуває під контролем держави.

В Україні діє аналогічна платформа «Трембіта», яка до речі розроблена з використанням рішень естонських розробників.

X-Road належить уряду, однак це не заважає приватним компаніям вести розробку своїх продуктів на її основі.

Так, функціонування «E-Estonia» та «X-Road» забезпечується Департаментом державної інформсистеми Естонської Республіки (Riigi Infosusteemi Amet, далі – RIA). RIA – це державний центр, який відповідальний за інформаційне суспільство Естонії (е-держава) та забезпечує кібербезпеку країни. RIA знаходиться у віданні Міністерства економіки та комунікацій Естонської Республіки.

В Україні функціонування «Трембіти» забезпечує
ДП «Держінформресурс», що перебуває у підпорядкуванні Міністерства цифрової трансформації України.

Крім платформи «X-Road», в основі цифрової безпеки Естонії лежить блокчейн-технологія «K.S.I.» (використовується з 2008 року), яка дозволяє відстежити будь-яку взаємодію із системою та частково знімає проблему витоку даних та швидкості її виявлення (витік даних не так страшний як їх зміна (коригування в інтересах зловмисника)).

Блокчейн-технологія «K.S.I.» запроважена в 2007 році після масованої кібер-атаки з боку російських хакерських груп. Вказана атака порушила функціонування всіх державних та приватних інформаційних систем. Від банківської сфери до сайтів засобів масової інформації.

З вказаного року Естонія стала місцем розгортання центрів кібер-захисту НАТО.

Уряд Естонської Республіки вважає, що підготувався до найпотужніших кібератак. Застосовані заходи дозволять функціонувати Уряду Естонії навіть в умовах збройного конфлікту та окупації (потенційним агресором Естонія вважає Росію). Саме тому резервне копіювання даних здійснюється на серверний вузол у Люксембурзі.

Крім цього, з метою протидії кібернетичним загрозам в Естонії в 2006 році створена спеціальна група CERT-EE (Computer Emergency Response Team for Estonia, CERT Естонії). Завдання спецгрупи реагувати на інциденти в комп’ютерних мережах, здійснювати їх профілактику тощо.

 

Тепер можливо зробити порівняння технічної сторони української «е-держави» з естонською.

Критерій

оцінки

Естонія Україна
Назва державного порталу послуг «E-Estonia» «Дія»
Наявність освітніх програм для населення щодо отримання державних цифрових послуг Наявна Наявна
Розміщення систем державного порталу послуг Сервери державних установ і відомств Сервери приватних організацій
Вхід в систему державного порталу послуг для користувачів Через мережеве обладнання, що перебуває в державній власності Через мережеве обладнання, що перебуває в приватній власності
Платформа обміну інформації, що використовується для надання інформації користувачам «X-Road» Інформацію не отримано
Захист даних на основі технології blockchain KSI blockchain Інформацію не отримано
Адміністратор платформи обміну інформації Департамент державної інформсистеми Естонської Республіки ДП «Держінформресурс»
Адміністратор мережевого обладнання через яке здійснюється доступ користувачів до порталу державних послуг Департамент державної інформсистеми Естонської Республіки Юридичні особи приватної форми власності
Відповідальний за функціонування мережевого обладнання, що використовується для надання державних послуг населенню Департамент державної інформсистеми Естонської Республіки ДП «Держінформресурс» (в частині, що стосується)/ юридичні особи приватної форми власності
Можливість приватним організаціям підключатися до платформи обміну даних Наявна Наявна
Ідентифікація користувача ID-card, Mobile-ID, Smart-ID Банк-ID, ID-card
Наявність резервного копіювання даних (в тому числі даних користувачів) на території держави Наявна

Резервна копія зберігається на державних серверах

Наявна

Резервна копія зберігається на приватних/державних серверах

Наявність резервного копіювання даних за межами території держави (в тому числі на серверах посольств) Наявний Інформацію не отримано
Наявність групи реагування на кібер-інценденти CERT-EE CERT-UA
Можливість діяти в умовах війни та окупації території країни Так Інформації не отримано

Як бачимо з наведеного порівняння, в Україні у першу чергу зробили ставку на забезпечення надання населенню послуг та реалізації концепції «держава в смартфоні», а не на розгортання стійкої цифрової інфраструктури.

При цьому слід зазначити, що на розгортання в Україні повноцінної системи з надання державою сервісних послуг негативно впливають:

  • чисельність та демографічні особливості населення;
  • недостатній рівень покриття території України мережею швидкісного доступу до Інтернету;
  • низькою цифровою грамотністю, тощо.

Спектр послуг, що надаються додатком «Дія» майже не поступається естонському аналогу. Крім цього функціонал української «е-держави» постійно збільшується, а якість наданих послуг поліпшується.

Тому не зважаючи на наявність окремих «вузьких» місць український сервіс буде розвиватися та приносити користь громадянам України та її гостям.

 

ІНШІ ПУБЛІКАЦІЇ