Як Естонія стала лідером світової цифровізації

Протягом останнього часу Уряд України намагаються реалізувати проект, що передбачає  надання населенню послуг державними органами через мережу Інтернет. Без сумніву, дії Уряду в умовах пандемії та повальної цифровізації контактів між замовником послуг та їх надавачем (не залежно від того чи це контакти між людьми чи між юридичними особами) мають велике значення та є своєчасними. Водночас, слід зазначити, що Україна не єдина країна в світі яка намагається перевести свої функції до цифрової площини (запровадити так звану «е-державу»).

Розглянемо «діджиталізацію держави», яка впроваджується в інших країнах світу та порівняємо прийняті управлінські і застосовані технічні рішення із заходами, що реалізовуються на території України. Розпочнемо вказаний цикл з Естонії.

Цифровізація Естонії

Естонія (офіційно Естонська Республіка) – держава на східному узбережжі Балтійського моря у Північній Європі. Межує  з Фінляндією на півночі (розділена Фінською затокою), Швецією на заході (розділена Балтійським морем), на півдні межує з Латвією і Росією на сході.

Площа Естонії – 45 226 км². населення складає 1,315 млн чол. (за переписом 2017 року).

Для порівняння, площа Україна – 603 548 км² (з урахуванням окупованих територій), населення – 43,73 млн чол. (за оціночними підрахунками 2020 року, з урахуванням населення окупованого АР Крим).

На сьогоднішній день Естонія є одним з лідерів (а може й лідером) серед країн, що входять до Європейського Союзу, за рівнем впровадження електронних державних сервісів в суспільне життя.

Тобто, в Естонії у повній мірі відображена та реалізується ідея «держава як сервіс», а за допомогою сучасних інформаційних технологій цифрові державні сервіси активно впроваджуються в життя. Всі або майже всі державні послуги можливо отримати використовуючи звичайний смартфон.

В Естонії у цифровому форматі працюють 99% органів державного управління, що дозволяє державі заощадити до 2% ВВП.

Надання життя цифровим державним сервісам здійснюється через платформу E-Estonia.

В Україні функціонує портал державних послуг «Дія». Функціонування порталу забезпечує ДП «Дія», що перебуває у підпорядкуванні Міністерства цифрової трансформації України.

Платформа E-Estonia – є основою для реалізації державних цифрових послуг, а саме: i-Voting (голосування), e-Tax Board (сплата податків), e-Business (відкриття бізнесу), e-Banking, e-Ticket (електронний квиток), e-School (дошкільна та шкільна освіта), e-Health (надання медичних послуг), digital ID (система ідентифікації особи), університет через Інтернет,
Академію e-Governance, тощо.

Тобто, онлайн можна подати податкову декларацію, заявку на отримання соціальної допомоги, отримати рецепт від лікаря, записати дитину до школи, іноземці можуть стати е-резидентами Естонії.

Доступ фізичним особам до електронних державних послуг та документів – від особистої медичної картки до земельного кадастру – з ноутбука чи смартфона надається за допомогою спеціальної цифрової картки. З її допомогою також можна оплачувати проїзд у громадському транспорті.

Ідентифікація особи здійснюється через цифровий підпис, який надається за допомогою «ID-картки», «Mobile-ID» або «Smart-ID».

Дані «E-Estonia» не зберігаються централізовано (для пом’якшення наслідків потенційного злому), кожний сегмент даних розміщений на окремих серверах державних відомств (дані медичного характеру зберігаються на своєму сервері, банк або навчальний заклад – на своїх. У разі потреби необхідна інформація просто передається з окремих вузлів).

Резервне копіювання системи здійснюється на серверах у Люксембурзі, які регулюються тими ж захистами, що й дипломатичні представництва. За заявами естонських посадовців на сьогодні розгортається державне хмарне сховище, резервні копії якого розташовані (розташовуватимуться) у посольствах Естонії по всьому світу.

Обмін даними здійснюється через спеціалізовану платформу обміну «X-Road» (запроваджено в 2001 році) із застосуванням засобів наскрізного шифрування. Сам «X-Road» перебуває під контролем держави.

В Україні діє аналогічна платформа «Трембіта», яка до речі розроблена з використанням рішень естонських розробників.

X-Road належить уряду, однак це не заважає приватним компаніям вести розробку своїх продуктів на її основі.

Так, функціонування «E-Estonia» та «X-Road» забезпечується Департаментом державної інформсистеми Естонської Республіки (Riigi Infosusteemi Amet, далі – RIA). RIA – це державний центр, який відповідальний за інформаційне суспільство Естонії (е-держава) та забезпечує кібербезпеку країни. RIA знаходиться у віданні Міністерства економіки та комунікацій Естонської Республіки.

В Україні функціонування «Трембіти» забезпечує
ДП «Держінформресурс», що перебуває у підпорядкуванні Міністерства цифрової трансформації України.

Крім платформи «X-Road», в основі цифрової безпеки Естонії лежить блокчейн-технологія «K.S.I.» (використовується з 2008 року), яка дозволяє відстежити будь-яку взаємодію із системою та частково знімає проблему витоку даних та швидкості її виявлення (витік даних не так страшний як їх зміна (коригування в інтересах зловмисника)).

Блокчейн-технологія «K.S.I.» запроважена в 2007 році після масованої кібер-атаки з боку російських хакерських груп. Вказана атака порушила функціонування всіх державних та приватних інформаційних систем. Від банківської сфери до сайтів засобів масової інформації.

З вказаного року Естонія стала місцем розгортання центрів кібер-захисту НАТО.

Уряд Естонської Республіки вважає, що підготувався до найпотужніших кібератак. Застосовані заходи дозволять функціонувати Уряду Естонії навіть в умовах збройного конфлікту та окупації (потенційним агресором Естонія вважає Росію). Саме тому резервне копіювання даних здійснюється на серверний вузол у Люксембурзі.

Крім цього, з метою протидії кібернетичним загрозам в Естонії в 2006 році створена спеціальна група CERT-EE (Computer Emergency Response Team for Estonia, CERT Естонії). Завдання спецгрупи реагувати на інциденти в комп’ютерних мережах, здійснювати їх профілактику тощо.

Тепер можливо зробити порівняння технічної сторони української «е-держави» з естонською.

Як бачимо з наведеного порівняння, в Україні у першу чергу зробили ставку на забезпечення надання населенню послуг та реалізації концепції «держава в смартфоні», а не на розгортання стійкої цифрової інфраструктури.

При цьому слід зазначити, що на розгортання в Україні повноцінної системи з надання державою сервісних послуг негативно впливають:

• чисельність та демографічні особливості населення;
• недостатній рівень покриття території України мережею швидкісного доступу до Інтернету;
• низькою цифровою грамотністю, тощо.

Спектр послуг, що надаються додатком «Дія» майже не поступається естонському аналогу. Крім цього функціонал української «е-держави» постійно збільшується, а якість наданих послуг поліпшується.

Тому не зважаючи на наявність окремих «вузьких» місць український сервіс буде розвиватися та приносити користь громадянам України та її гостям.